Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2131/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань.
Надіслано судом: 01.11.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.10.2019 Справа № 904/2131/19за позовом Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради, м. Дніпро 
		до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Східний офіс Держаудитслужби, м. Дніпро 
		про стягнення коштів виплачених надмірно внаслідок подання завищених тарифів на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 1 690 396, 34 грн. 
		 
		Суддя Ліпинський О.В.
		Секретар судового засідання Перебийніс О.О.
		 
		Представники:
		від позивача Терещенко О.Ю. дов. № 747/01/01-08-01/01-19 від 18.02.2019 адвокат
		від відповідача Гордієнко Т.О. дов. від 18.02.2019 адвокат
		від третьої особи Єрмолаєва Д.С. дов. № 16/25/19 від 08.01.2019 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпро ради (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (далі Відповідач) 1 690 396, 34 грн. виплачених надміру внаслідок подання завищених тарифів на оплату житлово-комунальних послуг.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення Східним офісом Держаудитслужби зустрічної звірки за період з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року встановлено, що Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара незаконно завищено пред`явлені до відшкодування витрат на оплату проживання в гуртожитках, зокрема, до складової плати, яка містить в собі затверджений міською радою тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, включено витрати на заробітну плату із нарахуванням ЄСВ обслуговуючого персоналу гуртожитків, при тому, що зазначений тариф вже включає в себе відповідні витрати. Крім того, при здійсненні розрахунку вартості проживання в гуртожитках, Відповідачем не враховано зміни розміру тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, які відбувалися на підставі відповідних рішень міської ради протягом спірного періоду.
		За доводами Позивача, в результаті проведеного перерахунку встановлено, що сума надміру перерахованої в період з 01.01.2015 по 01.09.2018 житлової субсидії склала 2 090 735,77 грн., а отже, внаслідок допущених Відповідачем порушень, державному бюджету завдано матеріальної шкоди на суму 2 090 735,77 грн., з яких Позивач просить стягнути 1 687 960,79 грн. 
		11.06.2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		23.07.2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Східний офіс Держаудитслужби.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву (том 4, а.с. 59-64), за змістом якого проти позову заперечував, посилаючись на те, що до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, який затверджено рішенням міської ради, включено лише вартість послуг на утримання місць загального користування, без урахуванням інших комунальних послуг (електропостачання, теплопостачання квартир, тощо), які оплачуються споживачами самостійно відповідно до укладених договорів та за затвердженими тарифами. При цьому, для мешканців гуртожитків, вартість відповідних послуг (електропостачання, теплопостачання, тощо), включаються до плати за проживання в гуртожитку, і визначається відповідно до Порядку надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.07.2010 № 736/920/758, який передбачає визначення розміру відповідної плати на базі економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з її наданням, у тому числі з урахуванням витрат на оплату праці працівників з нарахуванням ЄСВ.
		Таким чином, Відповідач зазначає, що викладена окремими рядками в калькуляції сума заробітної плати та нарахувань, відображає витрати на оплату праці в ході надання тих комунальних послуг, які не включені до затвердженого міською радою тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території. Тобто, подвійного включення в розрахунок вартості проживання в гуртожитках витрат на оплату праці (нарахувань на заробітну плату) не було.
		Крім того, заперечуючи проти заявленого позову, Відповідач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, у разі виявлення факту надміру виплати субсидії відповідні суми підлягають поверненню фізичними особами  одержувачами субсидії за їх заявою. Відповідно, сума надмірно виплаченої субсидії (якщо така переплата дійсно мала місце) є заборгованістю споживача житлово-комунальних послуг, а не організації, яка забезпечувала їх надання.
		Третя особа надала суду письмові пояснення (том 4, а.с. 100-104), за змістом яких підтвердила доводи позивача, які викладені в позовній заяві та просила задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
		09.09.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.10.2019 року.
		У судовому засіданні 03.10.2019 року оголошувалася перерва до 22.10.2019 року. 
		В засіданні суду 22.10.2019 року представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Представники Відповідачів проти позову заперечував. 
		В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 22.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
		Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача і заперечень відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з п. 2.1 Положення про Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради, затверджено рішенням Соборної районної у місті Дніпрі ради від 11.10.2016 №86, основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території Соборного району у сфері соціального захисту населення, що включає: призначення та виплати соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
		В період з 17.12.2018 по 11.03.2019 року Східним офісом державної аудиторської служби України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради за період з 01.01.2015 по завершений місяць 2018 року. 
		В період ревізії, у тому числі досліджувалося питання щодо законності проведення УСЗН видатків за рахунок коштів державного бюджету, а саме коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот. За результатами ревізії 18.03.2019 складено акт № 04.04-20/2 ( том 1, а.с. 13-27).
		За змістом зазначеного акта ревізією встановлено, що зустрічною звіркою, проведеною в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара (далі ДНУ, університет, заклад) за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, встановлено завищення закладом пред`явлених до відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що призвело до надмірного перерахування УСНЗ житлової субсидії внаслідок завищення вартості проживання в гуртожитках ДНУ через включення до складових тарифу видатків на заробітну плату з нарахуванням ЄСВ обслуговуючого гуртожитки персоналу та одночасного застосування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, встановленого рішенням органу місцевого самоврядування, що є порушенням п. 2 Порядку № 869, п. 1 ст. 9 Закону № 996, п. 2.2. Положення № 88.
		Як убачається зі змісту акту ревізії, згідно з наданими до звірки розрахунками вартості проживання у гуртожитках ДНУ та калькуляції вартості утримання одного місця у семи гуртожитках за 2015-2018 року встановлено, що до складової вартості проживання у гуртожитках включено витрати на користування житловою площею, витрати на споживання комунальних послуг та інші послуги, що надаються у гуртожитках. 
		Крім того, до розрахунку та вартості проживання в гуртожитках ДНУ з 01.01.2015 по 01.09.2018 окремою складовою включено витрати на заробітну плату із нарахуванням ЄСВ обслуговуючому гуртожитки персоналу. Разом з тим, при розрахунку органом місцевого самоврядування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території враховано економічно-обґрунтовані витрати, які включають в тому числі заробітну плату, згідно з. п. 2 Порядку № 869. 
		Також актом встановлено, що закладом не враховано зміни органом місцевого самоврядування розміру тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які відбувалися протягом спірного періоду.
		За результатами проведено перерахунок за період з 01.01.2015 по 01.09.2018 внаслідок завищення вартості проживання у гуртожитках ДНУ, сума надміру перерахованої житлової субсидії склала 2 090 735,77 грн. Таким чином, за висновками акта ревізії, внаслідок допущеного порушення державному бюджету завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму 2 090 735,77 грн.
		18.03.2019 в ДКСУ у Соборному районі було знято зареєстровані у лютому 2019 зобов`язання за січень 2019 по ДНУ ім. О. Гончара на суму 427 263,77 грн.
		Після формування в ПК Наш Дім звіту за лютий 2019, по ДНУ ім. О. Гончара були нарахування на суму  24 488,79 грн.
		Таким чином, внаслідок відповідних операції (знаття зареєстрованого зобов`язання та проведення нарахування), загальна сума шкоди, яка полягає у заборгованості закладу з повернення надміру виплаченої субсидії склала 1 687 960,79 (2 090 735,77  427 263,77 + 24 488,79= 1 687 960,79), стягнення якої Позивач вимагає в судовому порядку.
		Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
		В якості правової підстави для стягнення спірної суми грошових коштів, Позивач посилається на положення ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, в обґрунтування заявлених вимог, Позивач посилається на положення Цивільного кодексу України, які застосовуються при вирішенні питань цивільно-правової відповідальності за майнову шкоду в деліктних, позадоговірних зобов`язаннях.
		Водночас, як убачається з матеріалів справи (том 4, а.с. 81-84), протягом спірного періоду між сторонами існували договірні відносини щодо фінансування пільг та субсидій, пов`язаних із наданням населенню комунальних послуг. Згідно умов зазначених договорів, Відповідач (Постачальник) здійснює надання комунальних послуг населенню, а Позивач (Платник) здійснює фінансування пільг та субсидій, пов`язаних із споживанням послуг населенням, що має відповідні пільги та субсидії. 
		Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати положення чинного законодавства, які визначають загальні умови виконання зобов`язань, та встановлюють відповідальність за неналежне виконання зобов`язань у вигляді обов`язку з відшкодування збитків.
		Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків (їх наявності та розміру), причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає. 
		Таким чином, предметом доказування в даній справі, є наявності в діях відповідача цивільного правопорушення, при цьому, тягар доказування повного складу такого правопорушення покладається на позивача.
		Як вище встановлено судом, в підтвердження вчинення Відповідача цивільного правопорушення, яке дає підстави для відшкодування заявленої у позові суми, Позивач посилається на висновки та розрахунки, які наведені у акті ревізії та довідці зустрічної змірки, що складені Східним офісом державної аудиторської служби України.
		Здійснивши оцінку наведених в акті ревізії висновків та розрахунків, суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 73 Закону України «Про вищу освіту» вищий навчальний заклад відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними вищими навчальними закладами, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 № 796 затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, до якого згідно з пунктом 7 зазначеного Переліку включені послуги у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі: надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків закладів освіти для проживання; надання громадянам, які користуються послугами проживання в гуртожитку комунальних послуг, послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень, тощо.
		Спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України та Міністерства охорони здоров`я України «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності» від 28.03.2011 № 284/423/173 (далі Наказ № 284/423/173) встановлено, що граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності, не може перевищувати 40% розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів.
		Згідно п. 2 Наказу № 284/423/173, конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється керівником вищого навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом студентів і розраховується відповідно до Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 № 736/902/758, виходячи з нормативу житлової площі на кожного мешканця, встановленого згідно з проектною документацією при будівництві гуртожитку, та розрахункового коефіцієнта загальної площі, що припадає на кожного мешканця гуртожитку.
		Спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 №736/302/758 затверджений Порядок надання інших платних послуг державними та комунальними закладами (далі Порядок № 736/302/758).
		Пункт 1.2. Порядку №736/302/758 визначено, що при наданні платних послуг, що не належать безпосередньо до сфери освітньої діяльності, застосовуються нормативно-правові акти, які регулюють надання послуг у відповідній сфері діяльності.
		Пункт 2.1. зазначеного Порядку визначено, що встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з її наданням. Розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі. Навчальний заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю за кожною платною послугою, щодо якої здійснюється розрахунок вартості.
		Відповідно до п. 2.2., 2.3. Порядку, складовими витратами послуги є: витрати на оплату праці працівників; нарахування на оплату праці відповідно до законодавства; безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій; капітальні витрати; індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.
		До витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов`язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовим актами.
		При формуванні витрат на оплату праці працівників, що залучені до надання платної послуги, можуть враховуватись виплати, що носять заохочувальний характер, матеріальна допомога у порядку, встановленому законодавством та колективними договорами. 
		У витратах на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, враховується оплата праці працівників, які не перебувають у штаті навчального закладу, але залучені до її надання.
		Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових договорів та договорів цивільно-правового характеру за тими самими розмірами та умовами оплати праці, за якими здійснюється оплата праці відповідних штатних працівників.
		Кількість ставок (штатних одиниць) працівників, які залучаються до надання платної послуги, визначається виходячи з необхідності врахування всіх функцій і видів робіт, які безпосередньо пов`язані з організацією надання кожної конкретної платної послуги замовникам. Для цього можуть використовуватись затверджені у встановленому порядку штатні нормативи, встановлені для установ та закладів різних типів, що функціонують у відповідній сфері діяльності (громадське харчування, побутове обслуговування, туризм, будівництво, транспорт тощо), або штатні розписи навчальних закладів, затверджені вищестоящою установою у встановленому порядку.
		Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що до вартості платних послуг, які не належить безпосередньо до сфери освітньої діяльності і надаються державними та комунальними навчальними закладами, у тому числі до вартості житлово-комунальних послуг, включаються витрати на оплату праці працівників, які залучені до надання таких послуги, зокрема, працівників, які безпосередньо пов`язані з організацією надання кожної конкретної платної послуги.
		Як свідчать надані у справу розрахунки вартості проживання у гуртожитках ДНУ за 2015-2018 роки (том 4, а.с. 168-171), плата за проживання у гуртожитках в спірному періоді визначалася Відповідачем в граничному розмірі, що не перевищує 40% розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів, як то передбачено Наказом № 284/423/173, зокрема: 
		-в розмірі 292,00 грн. на період 01.06.2015 - 01.09.2016; 
		-в розмірі 330,00 грн. на період 01.09.2016 - 01.01.2017;
		-в розмірі 440,00 грн. на період 01.09.2017- 01.09.2018, 
		при цьому, фактична розрахована вартість проживання (по окремим гуртожиткам) в спірному періоді склала: 
		-від 322,00 грн. до 326,00 грн. на 2015 рік;
		-від 350,00 грн. до 355,00 грн. на 2016 рік;
		-від 459,00 грн. до 648,00 грн. на 2017 рік;
		-від 684,00 грн. до 861,00 грн. на 2018 рік.
		До складу відповідної плати включено наступні статті видатків:
		-утримання та обслуговування будівель, приміщень мереж та прибудинкової території;
		-вивезення сміття;
		-підігрів води (газ);
		-тепло (газ);
		-газопостачання (газові плити);
		-електропостачання (лічильники);
		-потреба електроенергії для опалення, підігрів води, освітлення котельних;
		-витрати холодної води на підживлення системи опалення;
		-сантехнічні вироби (обладнання), вимірювальна техніка (ЗВТ), сіль;
		-т/о котелень, повірка лічильників, поточний ремонт, навчання операторів, охорона. 
		Нормативно-правовим актом, який визначає поняття житлово-комунальних послуг, є Законі України «Про житлово-комунальні послуги» . 
		В спірний період до 10.12.2017 року діяла редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-УІ від 24.06.2004, статтею 13 якого було встановлено, що:
		залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
		1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
		2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
		3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
		4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
		10.12.2017 набрав чинності Закон України №2189-VIII від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги», згідно зі ст. 5 якого до житлово-комунальних послуг належать:
		1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
		Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
		утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
		купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
		поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
		2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі Порядок № 869).
		Відповідно до пункту 1, 2, 3, 4 Порядку № 869, він визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
		Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.
		Тариф на послуги враховує вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води (з урахуванням втрат та витрат води у внутрішньобудинкових системах), водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в обсягах, визначених за приладами обліку або відповідно до Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями, затвердженої в установленому порядку.
		Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
		З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).
		Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг.
		Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.
		Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).
		Тариф на послуги для гуртожитків, що призначаються для проживання одиноких громадян (житловими приміщеннями спільно користуються кілька осіб, які не перебувають у сімейних стосунках), розраховується згідно з цим Порядком. Вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.
		Аналіз положення Порядку № 869 в сукупності з іншими нормативними актами, які визначають особливості встановлення вартості платних послуг, які надаються державними та комунальними навчальними закладами, у тому числі послуг з проживання в гуртожитках, свідчить про те, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який затверджується рішенням органу місцевого самоврядування, і включає в себе лише вартість послуг на утримання місць загального користування, є лише складовою частиною вартості послуги з проживання в гуртожитку, яка є значно більшою за обсягом, адже передбачає надання таких послуг безпосередньо в кімнатах проживання мешканців гуртожитків.
		Як вище встановлено судом, під час проведення ревізії, Третьою особою було здійснено загальний аналіз лише двох складових вартості проживання в гуртожитках ДГУ, зокрема, тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та витрат на заробітну плату з нарахуванням ЄСВ обслуговуючому гуртожитки персоналу. Дослідження інших складових вартості проживання в гуртожитку ревізорами не здійснювалося . 
		За таким вибірковим аналізом, ревізорами достеменно не встановлено, чи виключені Відповідачем витрати на заробітну плату персоналу безпосередньо до складової тарифу на утримання місць загального користування, чи до вартості інших житлово-комунальних послуг, які надаються закладом у складі вартості проживання в гуртожитку, як то передбачено Порядком №736/302/758
		З урахуванням наведеного, суд констатує, що матеріалами справи не спростовано доводів Відповідача відносно того, що включена в калькуляції сума заробітної плати та нарахувань, відображає витрати на оплату праці в ході надання тих комунальних послуг, які не включені до затвердженого міською радою тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, що свідчить про відсутність подвійного включення в розрахунок вартості проживання в гуртожитках витрат на оплату праці (нарахувань на заробітну плату), та відповідно виключає обґрунтованість висновків акту ревізії щодо надмірного отримання Відповідачем субсидії для студентів на житлово-комунальні послуги в сумі 2 090 735,77 грн.
		Доводи Позивача щодо здійснення Відповідачем розрахунку вартості проживання в гуртожитках без врахування зміни розміру тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, які відбувалися на підставі відповідних рішень міської ради протягом спірного періоду, суд до уваги не приймає, адже як свідчать надані у справу розрахунки, відповідні зміни тарифу відбувалися у бік їх збільшення порівняно із застосованим відповідачем тарифом, що може свідчити про заниження, а не завищення Відповідачем вартості проживання в гуртожитку.
		За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи належним чином не доведено наявність в діях Відповідача повного складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки останнього та збитків (їх наявності і розміру), що виключає підстави для задоволення заявленого позову в повному обсязі.
		В силу вимог ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у справі.
		Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		 
		Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено 01.11.2019 
		 
		 
		Суддя О.В. Ліпинський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...