Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/349/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 22.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		23 жовтня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/349/19 
		Господарський суд Тернопільської області
		у складі судді Гирили І.М. 
		за участі секретаря судового засідання Бега В.М. 
		розглянув справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бодмін Україна, вул. Котарбінського Вільгельма, буд. 17, АДРЕСА_1 , 04050
		до відповідача Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001
		про стягнення збитків в загальній сумі 651 083, 87 грн
		За участі представників:
		Позивача: Уперенко А.О. - адвоката
		Відповідача: Михальчук О.Ю. - уповноваженої
		В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі  ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд.
		Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання, з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.
		 
		Суть справи:
		Товариство з обмеженою відповідальністю Бодмін Україна, надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, надалі  відповідач, про стягнення збитків в загальній сумі 651 083, 87 грн, з яких: 49 621 грн 12 коп.  реальні збитки; 601 462 грн 75 коп.  упущена вигода (неотриманий дохід).
		Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.06.2019, головуючим суддею для розгляду справи №921/349/19 визначено суддю Гирилу І.М.
		Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бодмін Україна б/н б/д (вх. №425 від 03.06.2019) було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		19.06.2019 (згідно відтиску поштового штепмеля на поштовому конверті) позивачем усунуто визначені в ухвалі суду від 10.06.2019 недоліки позовної заяви. 
		Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2019 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/349/19; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14:30 год. 22.07.2019 та запропоновано сторонам надати суду визначені ГПК України заяви по суті справи, зокрема відповідачу - відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 18.07.2019. 
		Ухвалою суду від 22.07.2019, на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України, наданий відповідачем в підготовче засідання 22.07.2019 відзив на позов залишено без розгляду.
		В підготовчому засіданні 22.07.2019 оголошено перерву до 14:40 год. 14.08.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу, а присутніх представників сторін повідомлено під розписку (в матеріалах справи).
		Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15:30 год. 09.09.2019.
		В підготовчому засіданні 09.09.2019, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, оголошено перерву до 14:00 год. 24.09.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу, а повноважних представників сторін повідомлено під розписку (в матеріалах справи).
		Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/349/19 до судового розгляду по суті на 15:00 год. 30.09.2019.
		В судовому засіданні 30.09.2019, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово повноважного представника позивача, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів та оголосив перерву до 14:00 год. 23.10.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Повноважного представника позивача про перерву в судовому засіданні 30.09.2019 повідомлено під розписку (в матеріалах справи), а відповідача - відповідною ухвалою.
		В судовому засіданні 23.10.2019, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд продовжив розгляд справи по суті, закінчив з`ясування обставин справи та дослідив надані сторонами докази, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
		 
		Аргументи учасників справи.
		Правова позиція позивача.
		Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на приписи ст. ст. 659, 661 Цивільного кодексу України (надалі  ЦК України), р. 5. "Гарантії та претензії" Договору купівлі-продажу та п. 4.8 р. 4 вказаного правочину.
		Стверджує, що у випадку виконання відповідачем своїх обов`язків Продавця, передбачених ЦК України та Договором, зокрема повідомлення позивача про права третіх осіб на вказану земельну ділянку, позивач не здійснював би купівлю земельної ділянки, яка була предметом укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу. Не сплачував би за неї грошові кошти в розмірі 2 194 493,60 грн та не поніс би витрати в загальній сумі 49 621,12 грн, які є реальними збитками Товариства спричиненими виконанням Договору купівлі-продажу. 
		Окрім того, зазначає, що позивач мав можливість розмістити сплачені за Договором купівлі-продажу кошти в сумі 2 194 493,60 грн на депозит за Договором №25 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою, укладеним 12.06.2011 між ТзОВ "Бодмін-Україна" та ПАТ "Банк Перший", термін дії якого відповідно до укладеного 28.11.2013 договору №10 про внесення змін та доповнень був встановлений до 27.02.2014. За період з 08.11.2011 до 27.02.2014 він мав можливість отримати від Банку річні відсотки за користування вкладом у розмірі 601 462,75 грн. Вважає, що доходи в сумі 601 462,75 грн від розміщення грошових коштів в сумі 2 194 493,60 грн за Договором банківського вкладу є втраченою вигодою Товариства, яку, окрім зазначених вище понесених ним витрат (реальних збитків) у зв`язку із виконанням Договору купівлі-продажу в загальній сумі 49 621,12 грн (23 450 грн + 2 399,18 грн + 23 771,94 грн), просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
		Зауважує, що реальність отримання втраченої вигоди в сумі 601 462,75 грн підтверджується долученою до позовної заяви копією Договору №25 від 12.07.2011 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою з внесеними змінами та доповненнями. Наявні в матеріалах справи копії банківських виписок про рух коштів на рахунках позивача підтверджують нарахування відсотків відповідно до вказаного правочину та їх зарахування на банківський рахунок. Виписка з банківського рахунку позивача від 28.09.2011 свідчить про те, що грошові кошти у розмірі 2 060 000 грн було повернуто саме з депозитного рахунку за Договором на підставі розпорядження від 28.09.2011. На наступний день  29.09.2011, відповідно до платіжного доручення №622, зазначені кошти було перераховано на рахунок відповідача як авансовий платіж за викуп земельної ділянки за адресою: вул. Чумацька, 5а, м. Тернопіль. 
		Вважає, що ним повністю доведено склад цивільного правопорушення та причинно-наслідковий зв`язок із завданими збитками. Зокрема: 1) наявність протиправної поведінки встановлено Постановами Львівського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у справі №921/459/15-г/4 та положеннями розділу 5 Договору купівлі-продажу; 2) факт понесення збитків доведено платіжними дорученнями та банківськими виписками про сплату грошових коштів, що є реальними витратами. Договором банківського вкладу, на думку позивача, доведено реальну можливість отримання доходу у сумі заявленої до стягнення втраченої вигоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками  суму збитків складають реальні витрати, пов`язані з укладанням Договору, який було визнано недійсним з вини відповідача. Сума втраченої вигоди прорахована виключно виходячи із суми, сплаченої за Договором; 4) вини  саме в результаті дій відповідача у вигляді прийняття незаконного рішення №6/14/55 від 30.09.2011 та бездіяльності у вигляді не повідомлення позивача про права третіх осіб на земельну ділянку, яка була предметом купівлі-продажу за договором визнаним судом недійсним.
		Заперечення відповідача.
		Присутній в судовому засіданні 23.10.2019 повноважний представник відповідача під час судових дебатів зазначив, що позовні вимоги Тернопільська міська рада визнає частково, зокрема, щодо документально підтвердженої частини збитків. Вважає, що оскільки позивачем долучено до матеріалів справи Договір банківського вкладу, останнім правомірно заявлено до стягнення упущену вигоду. Поряд із цим, розмір останньої визнав частково. Згодом, зважаючи на неможливість визначення чіткої суми позовних вимог, яка на думку відповідача, є правомірною, в задоволенні позову просив відмовити.
		 
		Фактичні обставини справи.
		01.09.2011 ТзОВ "Бодмін-Україна" звернулося до Тернопільського міського голови із заявою про передачу у власність земельної ділянки площею 4,2736 га для обслуговування будівлі майнового комплексу за адресою: вул. Чумацька, 5А, м. Тернопіль.
		27.09.2011 між Тернопільською міською радою, Сторона 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бодмін-Україна", Сторона 2, укладено Договір про внесення авансового платежу (надалі - Договір), предметом якого визначено внесення авансового платежу за викуп земельної ділянки площею 4,2736 га, за адресою: вул. Чумацька, 5а, яка надана для обслуговування будівлі майнового комплексу (п. 1.1 Договору).
		Відповідно до п. 1.2 р. 1 Договору, авансовий платіж становить 20 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 2 060 376,41 грн.
		Згідно з п. 2.1 р. 2 Договору Сторона 1 зобов`язалась: замовити та оплатити кошти за виготовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки; зарахувати залишкову частину коштів від авансового платежу в рахунок оплати за викуп земельної ділянки; повідомити Сторону 2 про суму залишкових коштів, які зараховані в рахунок оплати за викуп земельної ділянки; прийняти рішення про продаж земельної ділянки.
		Сторона 2 зобов`язалась: оплатити авансовий платіж в 15-ти денний термін з дня укладення Договору про внесення авансового платежу Стороною 1 на визначений розрахунковий рахунок; укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки після прийняття рішення про продаж земельної ділянки; згідно рішення про продаж земельної ділянки оплатити її вартість з врахуванням залишкових коштів (п. 2.2 р. 2 Договору).
		П. п. 4.1-4.2 р. 4 Договору сторони передбачили, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 4.1 цього Договору та визначається часом достатнім для реального та належного виконання цього Договору Сторонами.
		 
		29.09.2011 ТзОВ "Бодмін-Україна" на виконання умов Договору від 27.09.2011, відповідно до платіжного доручення за №622, перераховано на визначений у вказаному вище правочині рахунок авансовий платіж в сумі 2 060 376,40 грн за викуп земельної ділянки за адресою: вул. Чумацька, 5а, м. Тернопіль (належним чином засвідчені копії платіжного доручення №622 від 29.09.2011 та банківської виписки за 29.09.2011  в матеріалах справи). 
		 
		30.09.2011 чотирнадцятою сесію Тернопільської міської ради шостого скликання за наслідками розгляду звернення ТзОВ "Бодмін-Україна" прийнято рішення за №6/14/55 Про продаж земельної ділянки площею 4,2736 га несільськогосподарського призначення для обслуговування будівлі майнового комплексу за адресою: вул. Чумацька, 5а ТОВ Бодмін-Україна, відповідно до якого вирішено:
		1. Продати у власність ТзОВ Бодмін-Україна (ід. код 32162384) земельну ділянку площею 4,2736 га, яка розташована за адресою: вул. Чумацька, 5а, м. Тернопіль, для обслуговування будівлі майнового комплексу на затверджених у п. 2, 3 цього рішення умовах договору купівлі-продажу.
		2. Затвердити ціну продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 1 даного рішення, в розмірі 2 194 493,60 грн.
		3. Затвердити умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 1 рішення.
		4. Договір оренди земельної ділянки між Тернопільською міською радою та ТзОВ Бодмін-Україна, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 16.08.2007 за №040866100348, вважати розірваним за взаємною згодою сторін після проведення державної реєстрації акта на право власності на земельну ділянку.
		5. Зобов`язати ТзОВ "Бодмін-Україна" в місячний термін оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки.
		 
		03.11.2011 між Тернопільською міською радою, як Продавцем, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бодмін- Україна", як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зареєстрований в реєстрі за №1604, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Чопиком О.В. 03.11.2011 (надалі  Договір купівлі-продажу).
		Згідно з п. 1.1 р. 1 Договору купівлі-продажу Продавець на підставі рішення Тернопільської міської ради за №6/14/55 від 30.09.2011 передає за плату, а Покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою м. АДРЕСА_2 , вул. Чумацька, 5а, загальною площею 4,2736 га, в тому числі: 1,9236 га - землі житлової та громадської забудови, 2,3500 га - землі рекреаційного призначення, згідно з планом земельної ділянки, що додається, в межах: від А до Б - землі Держкомітету лісового господарства України, від Б до А - землі Тернопільської міської ради, кадастровий номер земельної ділянки: 6110100000:01:004:0138, для обслуговування будівлі цілісного майнового комплексу.
		Ціна продажу земельної ділянки за цим Договором становить 2 194 493,60 грн, з них: покупець сплатив (згідно договору про внесення авансового платежу) кошти в сумі 2 060 376,41 грн; решту коштів в сумі 134 117,19 грн Покупець оплачує на протязі 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору (п. 2.3 р. 2 Договору купівлі-продажу).
		П. 4.8 р. 4 Договору купівлі-продажу сторони передбачили, що у випадку розірвання Договору з вини Продавця суми, сплачені покупцем Продавцю на виконання цього Договору, повертаються йому в повному обсязі. Покупець також має право на компенсацію збитків, спричинених розірванням договору, а також на компенсацію зроблених ним витрат, які мали місце з моменту укладення Договору. 
		Відповідно до п. 5.1 р. 5 Договору Продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього Договору, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані згідно законодавства України, вільна від будь-яких майнових прав та претензій третіх осіб, про які на момент підписання цього Договору Продавець чи Покупець не могли знати, не знаходиться під арештом і судових справ на неї немає. 
		П. 6.1 р. 6 Договору купівлі-продажу вказано, що обов`язок Покупця передати земельну ділянку Покупцеві вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до Покупця після повної сплати вартості даної земельної ділянки відповідно до розділу 2 цього Договору, одержання Покупцем державного акту на право власності на землю та після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		Згідно з п. п. 10.3-10.4 р. 10 Договору цей Договір і документ по сплату вартості землі є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку. Витрати за складання і оформлення цього Договору сплачує Покупець.
		 
		08.11.2011 ТзОВ "Бодмін-Україна", згідно платіжного доручення №704 на суму 134 117,19 грн (в матеріалах справи), здійснено остаточний розрахунок по Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.11.2011.
		Окрім того, 02.11.2011 ТзОВ "Бодмін-Україна", згідно платіжного доручення №698 (в матеріалах справи), було сплачено приватному нотаріусу за посвідчення Договору та засвідчення вірності копій 23 450 грн.
		18.11.2011 ТзОВ "Бодмін-Україна" уклав із ТзОВ "Регіональний земельно-кадастровий центр "Галицькі землі" Договір №08_11/11 на виконання комплексу робіт по розробці документації із землеустрою, за яким Виконавець здійснив комплекс робіт з метою оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: вул. Чумацька АДРЕСА_2 (в матеріалах справи). 
		За виконані роботи ТзОВ "Бодмін-Україна" сплачено грошові кошти в загальній сумі 2 399,18 грн (09.12.2011 - 1 199,59 грн та 28.05.2012  1 199,59 грн), що підтверджується належним чином засвідченими копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи.
		10.05.2012 позивачу - ТзОВ "Бодмін-Україна" було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №737151.
		 
		Поряд із цим, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 у справі №921/459/15-г/4, позов прокурора міста Тернополя до відповідачів: 1. Тернопільської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Бодмін-Україна, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Чопик О.В., про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради №6/14/55 від 30.09.2011; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.11.2011; скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю:
		- визнано незаконним та скасовано рішення Тернопільської міської ради № 6/14/55 від 30.09.2011 Про продаж земельної ділянки площею 4,2736 га несільськогосподарського призначення для обслуговуванняя будівлі майнового комплексу за адресою вулиця АДРЕСА_3 а ТОВ Бодмін-Україна;
		- визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 03.11.2011, укладений між Тернопільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Бодмін-Україна;
		- визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 737151 від 10.05.2012, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Бодмін-Україна;
		- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Бодмін-Україна повернути Тернопільській міській раді земельну ділянку загальною площею 4,2736 га, кадастровий номер 6110100000:01:004:0138, вартістю 2 194 493,60 грн за адресою: вул. Чумацька АДРЕСА_4 5 АДРЕСА_2 ;
		- зобов`язано Тернопільську міську раду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Бодмін-Україна грошові кошти в сумі 2 194 493,60 грн; 
		- вирішено питання про розподіл судових витрат. Зокрема, стягнуто з ТзОВ Бодмін-Україна в дохід Державного бюджету України 23 771,94 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 26 149,13 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги. 
		Зі змісту постанови Львівського апеляційного господарського суду вбачається, що "в ході розгляду апеляційної скарги Першого заступника прокурора Тернопільської області, колегією суддів встановлено, що спірна земельна ділянка площею 4,2736 га, кадастровий №6110100000:01:004:0138, розташована за адресою: м. Тернопіль, вул.Чумацька, 5, яку рішенням Тернопільської міської ради № 6/14/55 від 30.09.2011 продано у власність ТзОВ Бодмін-Україна, станом на момент її продажу входила до складу земель регіонального ландшафтного парку Загребелля, що є землею природно-заповідного фонду. 
		Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу в судовому порядку, є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
		Згідно з пунктом 5 статті 128 Земельного Кодексу України (в редакції станом на 30.09.2011р.) підставою для відмови в продажу земельної ділянки є встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.
		Відповідно до пункту в частини 3 статті 83 та пункту г частини 4 статті 84 Земельного кодексу України (в редакції станом на 30.09.2011 р.) до земель державної і комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
		Відтак, судом першої інстанції помилково не застосовано до спірних правовідносин вимог зазначених норм матеріального права та виходячи з них не було з`ясовано, що Тернопільська міська рада не мала повноважень, передбачених Конституцією і законами України, на вилучення з комунальної власності та право на продаж у приватну власність спірної земельної ділянки, на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду.
		Згідно з статтею 12 Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України".
		Встановлені судом обставини щодо прийняття Тернопільською міською радою рішення № 6/14/55 від 30.09.2011 Про продаж земельної ділянки площею 4,2736 га несільськогосподарського призначення для обслуговування будівлі майнового комплексу за адресою: вулиця Чумацька, 5а ТОВ Бодмін-Україна, яке не відповідає вимогам законодавства, стали підставою для задоволення позову прокурора в частині вимог щодо визнання недійсним та скасування вказаного рішення органу місцевого самоврядування.
		Позовні вимоги щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 03.11.2011, а також вимоги про визнання недійсним і скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №737151 від 10.05.2012 задоволені судом з огляду на те, що зазначений правочин укладено між Тернопільською міською радою та ТзОВ Бодмін-Україна на підставі незаконного рішення міської ради.
		Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		В подальшому, право власності ТзОВ Бодмін-Україна на земельну ділянку було скасовано в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		26.12.2016 ТзОВ Бодмін-Україна на підставі наказу Господарського суду Тернопільської області №921/495/15-г/4 від 15.06.2016, згідно платіжного доручення за №1263, сплачено на користь державного бюджету судовий збір в сумі 23 771,81 грн (належним чином засвідчена копія платіжного доручення №1263 від 26.12.2016 на суму 26 301,19  в матеріалах справи). 
		 
		Наведені вище обставини стали підставлю для звернення ТзОВ "Бодмін-Україна" з даним позовом до суду. Так, предметом судового розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в загальній сумі 651 083,87 грн, з яких:
		- 23 450 грн  витрати на посвідчення Договору та засвідчення вірності його копій;
		- 2 399 грн 18 коп.  витрати на оплату комплексу робіт з метою оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- 23 771 грн 94 коп  витрати зі сплати на користь державного бюджету судового збору за розгляд позовної заяви, що стягнуті з позивача по справі №921/495/15-г/4;
		- 601 462 грн 75 коп  упущена вигода (неотриманий дохід).
		 
		Норми права та мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення.
		Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України (надалі  ГК України), за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. 
		У вигляді упущеної вигоди, відповідно до ст. 22 ЦК України, відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
		При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст.623 ЦК України).
		Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. У вигляді ж упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.
		Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
		 
		Ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
		Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		 
		Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, беручи до уваги, що:
		- в силу приписів ст. 224 ГК України під збитками розуміються зокрема, витрати, зроблені управненою стороною; 
		- матеріалами справи підтверджено факт понесення позивачем витрат на суму 25 849,18 грн (23 450 грн  витрати на посвідчення Договору та засвідчення вірності копій + 2 399,18 грн  витрати на оплату комплексу робіт з метою оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку) саме у зв`язку з укладенням 03.11.2011 між сторонами у справі Договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності;
		- судовим рішенням у справі №921/459/15-г/4 встановлені обставини прийняття Тернопільською міською радою рішення № 6/14/55 від 30.09.2011 Про продаж земельної ділянки площею 4,2736 га несільськогосподарського призначення для обслуговування будівлі майнового комплексу за адресою вулиця Чумацька, 5а ТОВ Бодмін-Україна, яке не відповідає вимогам законодавства, оскільки спірна земельна ділянка площею 4,2736 га, кадастровий №6110100000:01:004:0138, розташована за адресою: м. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 . Чумацька АДРЕСА_4 5, яку рішенням Тернопільської міської ради № 6/14/55 від 30.09.2011 продано у власність ТзОВ Бодмін-Україна, станом на момент її продажу входила до складу земель регіонального ландшафтного парку Загребелля, що є землею природно-заповідного фонду;
		- укладаючи Договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності Продавець (відповідач у даній справі), гарантував, що земельна ділянка, яка є предметом Договору, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані згідно законодавства України, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, що, зокрема, відображено у п. 5.1 Договору купівлі-продажу;
		- в матеріалах справи відсутні докази того, що на момент укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності позивач володів інформацією про те, що земельна ділянка, яку рішенням Тернопільської міської ради № 6/14/55 від 30.09.2011 продано у власність ТзОВ Бодмін-Україна станом на момент її продажу входила до складу земель регіонального ландшафтного парку Загребелля, що є землею природно-заповідного фонду та, відповідно, не могла бути відчужена відповідачем; 
		- зазначений вище правочин визнано недійсним за рішенням суду, яке набрало законної сили, саме у зв`язку із неправомірними діями Тернопільської міської ради. Встановлені судовим рішенням у справі №921/459/16-г/4 обставини, в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, є преюдиційними та не підлягають доказуванню;
		- саме прийняття Тернопільською міською радою рішення № 6/14/55 від 30.09.2011, яке не відповідає вимогам чинного законодавства, на підставі якого між сторонами у справі укладено 03.11.2011 Договір купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності, стало підставою для звернення прокурора з позовом про визнання вказаного рішення недійсним; 
		- за результатами розгляду справи №921/459/15-г/4 позивач поніс додаткові витрати у вигляді сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 23 771,94 грн, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що витрати в загальній сумі 49 621,12 грн є збитками Товариства, які воно понесло у зв`язку з виконанням Договору купівлі-продажу земельної ділянки і саме неправомірні дії відповідача у вигляді прийняття незаконного рішення № 6/14/55 від 30.09.2011 спричинили зазначені витрати. 
		За даних обставин, позовні вимоги ТзОВ "Бомін -Україна" щодо стягнення з відповідача реальних збитків в загальній сумі 49 621,12 грн,з яких: 23 450 грн  витрати на посвідчення Договору та засвідчення вірності його копій; 2 399 грн 18 коп.  витрати на оплату комплексу робіт з метою оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: вул. Чумацька, 5а, АДРЕСА_6 . Тернопіль; 23 771 грн 94 коп.  витрати зі сплати на користь державного бюджету судового збору за розгляд позовної заяви, що стягнуті з позивача по справі №921/495/15-г/4, на думку суду, є обґрунтованими, правомірними, а позов в даній частині таким, що підлягає до задоволення.
		 
		Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 601 462,75 грн втраченої вигоди (неодержавного доходу), суд відзначає наступне:
		Неодержаний дохід (упущена вигода)  це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
		Особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, і вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою.
		Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.
		 
		Як вже зазначалось вище, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми упущеної вигоди в розмірі 601 462,75 грн, позивач посилається на укладений 12.06.2011 між ТзОВ "Бодмін-Україна" та ПАТ "Банк Перший" Договір №25 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою з додатковими угодами до нього, на банківські виписки, які підтверджують факт нарахування позивачу за вкладом відсотків та їх зарахування на банківський рахунок останнього. Окрім того, просить суд врахувати, що 28.09.2011, на підставі відповідного розпорядження від 28.09.2011, з депозитного рахунку товариства було здійснено часткове повернення грошових коштів у розмірі 2 060 000 грн, а 29.09.2011 зазначені грошові кошти, відповідно до платіжного доручення №622, було перераховано на рахунок відповідача в якості авансового платежу за викуп земельної ділянки за адресою: вул. Чумацька, 5а, м. Тернопіль.
		 
		Матеріалами справи підтверджено, що 12.07.2011 між ПАТ "Банк Перший"  Банк, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бодмін-Україна"  Вкладник, з другої сторони, укладено Договір №25 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою (надалі  Договір банківського вкладу), відповідно до п. 1.1 якого Вкладник передав, а Банк прийняв для зберігання грошові кошти в національній валюті України в розмірі 4 875 293 грн на строк з 12.07.2011 до 12.10.2011 включно. По закінченню строку вкладу Банк зобов`язався повернути Вкладнику визначену даним пунктом суму вкладу та сплатити проценти на неї в розмірі та порядку, зазначених у цьому Договорі. 
		Зазначеним пунктом Договору банківського вкладу також передбачено, що для обліку вкладу Банк відкриває Вкладнику два рахунки, а саме: вкладний (депозитний) рахунок для зберігання частини вкладу в розмірі 50 000 грн (мінімальна сума вкладу) та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу, для зберігання частини вкладу, що перевищує мінімальну суму вкладу та може бути змінена на умовах, визначених цим Договором. 
		Згідно з п. п. 1.2-1.7 Договору банківського вкладу за користування вкладом Банк нараховує та сплачує Вкладнику плату в розмірі 12% річних (проценти). Проценти на суму вкладу нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу на рахунок, до дня, який передує дню повернення вкладу Вкладнику або дню списання суми вкладу з підстав, передбачених цим Договором або законодавством України. Банк нараховує проценти в порядку, згідно внутрішніх положень Банку, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та в день повернення вкладу по закінченню строку вкладу, або вдень повернення вкладу в повному розмірі з інших підстав, передбачених цим Договором та законодавством України, за фактичну кількість календарних днів місяця на суму вкладу. Кількість днів для розрахунку Процентів визначається методом факт/факт. Банк нараховує та сплачує проценти у валюті вкладу. Проценти на вклад виплачуються Вкладнику щомісячно, протягом п`яти робочих днів місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, та в день повергнення вкладу по закінченню строку вкладу, або в день повернення вкладу в повному розмірі з інших підстав, передбачених цим Договором та законодавством України, шляхом перерахування Банком суми нарахованих процентів на поточний рахунок Вкладника.
		Відповідно до пп. 2.1.3 п. 2.1 Договору банківського вкладу Банк зобов`язався протягом дії цього Договору приймати від вкладника грошові кошти та зараховувати їх на рахунки, виконувати розпорядження Вкладника про перерахування і повернення відповідних сум грошових коштів з рахунків в порядку, передбаченому умовами цього Договору та законодавством України.
		Долучені позивачем до матеріалів справи Договори №1 від 13.10.2011, №2 від 17.01.2012, №3 від 18.04.2012, №4 від 19.07.2012, №5 від 22.10.2012, №6 від 23.01.2013, №7 від 26.02.2013, №8 від 27.05.2013, №9 від 28.08.2013, №10 від 28.11.2013 та №11 від 06.12.2013 про внесення змін та доповнень до Договору №25 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою від 12.07.2011 свідчать про те, що дія вказаного правочину в частині строку зберігання Банком банківського вкладу Вкладника (позивача) сторонами неодноразово пролонговувалась, зокрема, востаннє  Договором №10 про внесення змін та доповнень на строк з 28.11.2013 до 27.02.2014 включно.
		Окрім того, мала місце зміна відсоткової ставки за користування кредитом, зокрема:
		- з 08.11.2011 по 17.04.2012 згідно з п. 1.2 Договору банківського вкладу за користування вкладом Банк нараховував та сплачував Вкладнику плату у розмірі 12% відсотків річних;
		- з 18.04.2012 по 05.12.2013 згідно з Договорами №3 від 18.04.2012, №4 від 19.07.2012, №5 від 22.10.2012, №6 від 23.01.2013, №7 від 26.02.2013, №8 від 27.05.2013, №9 від 28.08.2013 та №10 від 28.11.2013 про внесення змін та доповнень до Договору №25 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою від 12.07.2011 за користування вкладом Банк нараховував та сплачував Вкладнику плату у розмірі 11,5% відсотків річних;
		- з 06.12.2013 по 27.02.2014 згідно з Договором №11 від 06.12.2013 про внесення змін та доповнень до Договору №25 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою від 12.07.2011 за користування вкладом Банк нараховував та сплачував Вкладнику плату у розмірі 14,5% відсотків річних.
		Наявні в матеріалах справи банківські виписки з рахунку позивача підтверджують факт отримання останнім відсотків на підставі Договору №25 від 12.07.2011 та вказаних вище Договорів про внесення змін до нього.
		Наведені вище обставини, на думку суду, підтверджують доводи позивача про реальну можливість отримання ним у період з листопада місяця 2011 року по лютий місяць 2014 року доходів від розміщення грошових коштів за Договором банківського вкладу.
		Поряд із цим, з долученої до матеріалів справи банківської виписки з відкритого ТзОВ "Бодмін-Україна", як Вкладнику, згідно Договору №25 банківського вкладу "Універсальний" з юридичною особою, вкладного (депозитного) рахунку на вимогу вбачається, що 28.09.2011 на підставі розпорядження від 28.09.2011 з вказаного депозитного рахунку здійснено часткове повернення коштів в сумі 2 060 000 грн. 
		Доказів, які б свідчили про те, що оплату за Договором купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності проведено виключно за рахунок коштів розміщених на депозитному рахунку Вкладника матеріали справи не містять.
		З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що правомірним в даному випадку є нарахування упущеної вигоди (неотриманого доходу) лише на суму коштів, які дійсно були зняті з депозитного рахунку Товариства  2 060 000 грн. Вирахування упущеної вигоди, виходячи з повної вартості земельної ділянки  2 194 493,60 грн, суд вважає безпідставним.
		Таким чином, за період з 08.11.2011 по 27.02.2014 правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги ТзОВ "Бодмін-Україна" щодо стягнення з Тернопільської міської ради упущеної вигоди в сумі 565 278,24 грн. Упущена вигода в сумі 36 184 грн 51 коп. нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок  в матеріалах справи). 
		 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
		 
		Судові витрати.
		Відповідно до вимог ст. 123, ч. 2 п. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 9 223 грн 50 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Окрім того, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
		За вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. 
		Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, розмір судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
		Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921 грн.
		Таким чином, при зверненні до господарського суду із позовною заявою б/н б/д (вх. №425 від 03.06.2019) про стягнення збитків в розмірі 651 083,87 грн до сплати підлягав судовий збір в розмірі 9 766,26 грн.
		Поряд із цим, позивачем згідно платіжного доручення за №3001 від 29.05.2019 сплачено судовий збір в розмірі 9 766 грн 27 коп.
		Наведене свідчить про те, що в даному випаду має місце переплата судового збору на суму 0 грн 01 коп.
		Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
		Таким чином, позивачу необхідно повернути з Державного бюджету, у зв`язку із переплатою судового збору 0 грн 01 коп. Для повернення зазначеної суми позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 34334305, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бодмін Україна, вул. Котарбінського Вільгельма, буд. 17, кв. 73, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 32162384, 614 899 грн 36 коп. збитків та 9 223 грн 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.
		3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
		5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
		Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 01.11.2019 
		 
		 
		Суддя І.М. Гирила

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...