Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/5705/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 27.02.2020
Результат оскарження 27.02.2020 Миколаївський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/487/29/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 487/5705/16-ц 
		Провадження № 2/487/29/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31.10.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Автогаражного кооперативу «Парма» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		08.11.2016 року представник Автогаражного кооперативу «Парма», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії. 23.03.2017 року представником позивача надано до суду заяву про зміну позовних вимог. 
		У заяві про зміну позовних вимог представник позивача позовні вимоги обґрунтував наступним, 23.01.2016 року правлінням автогаражного кооперативу «Парма» прийнято рішення про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити гаражний бокс № НОМЕР_1 , який належить позивачу та, без відповідної правової основи, зайнятий відповідачем. Окрім того, вказаним рішенням, відповідачу наданий строк до 24 лютого 2016 року для повернення незаконного зайнятого майна шляхом зняття замка відповідача та винесення усіх речей відповідача. За результатом отриманої виписки з протоколу розширеного засідання правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року АГК «Парма» ОСОБА_1 до Заводського районного суду м. Миколаєва було подано позовну заяву до АГК «Парма», третя особа ТОВ Фірма «Парма» про визнання рішень правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року недійсними (справа № 487/1004/16-ц).
		Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.07.2016 року по справі № 487/1004/16-ц за позовом ОСОБА_1 до АГК «Парма», третя особа ТОВ Фірма «Парма», про визнання рішення правління недійсним, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05.09.2016 року, визнано неправомірність зайняття гаражного боксу № 90 відповідачем ОСОБА_1 та визнано правомірність рішення правління АГК «Парма» від 23 січня 2016 року стосовно свого майна. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 15.03.2018 року по справі № 487/1004/16-ц рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.07.2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 05.09.2016 року по вказаній справі залишено без змін.
		Не зважаючи на вказане, відповідач до теперішнього часу не повернув незаконно зайнятий гаражний бокс № НОМЕР_1 позивачу, тобто продовжує його займати без відповідної правової основи. Так як відповідач незаконно, без відповідної правової основи, заволодів гаражним боксом № 90, то позивач, відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України, має право витребувати таке майно від відповідача, як в недобросовісного набувача. Таким правом витребування позивач бажає скористатися. На підставі викладеного у заяві про уточнення позовних вимог, представник позивача просив суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 металевий гаражний бокс №90 на користь автогаражного кооперативу «Парма» та зобов`язати ОСОБА_1 повернути металевий гаражний бокс №90 автогаражного кооперативу «Парма». 
		Відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив по справі, у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає з тих підстав, що він з 2007 року правомірно володіє гаражем, який отримав не від АВК «Парма», а тому незалежно від того чи право власності на гараж виникло у позивача внаслідок правочину у 2007 році чи внаслідок набувальної давності у 2013 році, він є законним власником гаражу. Також зазначив, що факт передачі гаражу до АГК «Парма» ні у власність ні у користування не підтверджено допустимими доказами. Крім того, правління АГК «Парма» протягом 2013-2014 років зверталося до відповідача як до члена кооперативу з вимогою сплати членських внесків за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року і ці звернення свідчать про те, що у 2013 році у правління АГК «Парма» були в наявності рішення загальних зборів про прийом його до членів кооперативу не пізніше 01.01.2008 року. Кооператив отримував від нього членські внески. В липні 2015 року голова кооперативу ОСОБА_2 . ще раз прийняв позивача до членів кооперативу. 
		Представник позивача ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. 
		Відповідач в судовому засіданні позовні не визнав, в подальшому до судового засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив. 
		Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
		Згідно ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідност.82 ч.4 ЦПК Україниобставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Як встановлено рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.07.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області та постановою Верховного суду від 15.03.2018 року, позивачу в АГК «Парма» приблизно в 2007-2009 роках було передано в користування гараж № НОМЕР_1 в АГК «Парма». Договір оренди Гаражу між сторонами в письмовій формі не оформлювався.
		Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Автогаражного кооперативу «Парма» та доказів наданих сторонами, ОСОБА_1 до членів вказаного кооперативу не приймався.
		Згідно пункту 12.2. Статуту Автогаражного кооперативу «Парма», зареєстрованого 10 вересня 2012 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, правління кооперативу має право, в тому числі, укладати договори і здійснювати інші заходи, що відповідають інтересам кооперативу.
		Голова правління згідно із положеннями п. 13.1-31.2 Статуту очолює правління і обирається загальними зборами на термін, що не перевищує трьох років. Також виконує рішення правління, обов`язки виконавчого директора, представляє кооператив перед третіми особами та в судових органах, несе відповідальність за недоліки в роботі, які допущені при виконанні покладених на нього обовязків.
		Позивач до членів вказаного кооперативу в установленому Статутом порядку не приймався, відповідних доказів ним не надано.
		Металевий бокс №90 був переданий ОСОБА_1 у користування безпосередньо попереднім головою правління кооперативу, без прийняття відповідного рішення уповноваженими органами.
		23.01.2016 року правління АГК «Парма» прийнято рішення про зобов`язання громадянина ОСОБА_1 звільнити займаний ним гаражний бокс № НОМЕР_1 , який належить АГК «Парма», у строк до 24.02.2016 року та надання громадянину ОСОБА_1 можливість у місячний строк винести з боксу усі речі, що там маються та зняти замок. Прийняття вказаного рішення підтверджується виписками з протоколу розширеного засідання правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року. Аналіз вказаних виписок свідчит про те, що мова йдеть про одне й теж рішення правління, яке стосується різних за обсягом його частин, які наведені у виписках. Тобто фактично позивач оскаржує одне рішення правління АГК «Парма».
		Вказане рішення прийняте членами правління АГК «Парма», які згідно протоколу №1/2 загальних зборів учасників АГК «Парма» від 03.05.2013 року обрані членами правління, що відповідає вимогам п.11, 12.2 Статуту АГК «Парма». Вказані члени правління згідно відомостей, що містяться в матеріалах реєстраційної справи АГК «Парма» є членами АГК «Парма».
		Як свідчать фото оголошень про наявність заборгованості відповідача перед АГК «Парма» та пояснення сторін, відповідач мав певну заборгованість перед кооперативом у звязку із користуванням Гаражем (на охорону, утримання території і т.і.).
		Вирішення питання про розірвання договору оренди Гаражу з позивачем згідност. 16 Закону України "Про кооперацію"та п.12.2 Статуту АГК "Парма" відносилось до компетенції правління кооперативу, відповідало його інтересам і грунтувалось наположенняхст. 763 ЦК України.
		Враховуючи викладене, рішення правління АГК «Парма» прийняте правлінням, обраним відповідно до статуту АГК «Парма», повноважним на день прийняття оспорюваного рішення, в межах компетенції передбаченої Статутом.
		Таким чином, право користування виникає після прийняття в члени кооперативу. За відсутності такого рішення фактичне тривале користування майном, незалежно від строку, є неправомірним.
		Відповідно до статті 1 Протоколу №1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (статті 41 Конституції України).
		Згідно зіст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
		В силу ч.1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до вимогст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно зістаттею 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.Статтею 330 ЦК Українипередбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.
		Згідно до п. 19 Постанови № 5 від 07 лютого 2014 року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 398 ЦК України встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 397 ЦК України встановлено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
		Відповідач фактично утримує у себе чуже майно  металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 , належний АГК «Парма».
		Згідно ч. 1 ст. 400 ЦК України встановлено, що недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.
		З наведеного вбачається, що правові підстави перебування у праві власності, володінні, користуванні спірного гаража у відповідача відсутні.
		Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачем, на виконання вимогст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим підлягають повному задоволенню.
		Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, встановивши дійсний характер спірних правовідносин між сторонами, з врахуванням тієї обставини, що позивачем доведений факт належності йому спірного гаражного боксу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову на підставі чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Згідно ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі задоволення позову на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319,328,330,387,388,397,398,400 ст.ст.4,12,13,19,76,78,81,82,141,206,264,265,354 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити.
		Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10. 
		Зобов`язати ОСОБА_1 повернути автогаражному кооперативу «Парма» металевий гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь автогаражного кооперативу «Парма» судові витрати в сумі 1102,42 грн.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського Апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: Автогаражний кооператив «Парма», проживає: м.Миколаїв,вул.Індустріальна,10, ЄДРПОУ 23402764.
		Відповідач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 .
		 
		Суддя   Гаврасієнко В.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...