Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4164/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2019. Зареєстровано: 03.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2019.
Дата набрання законної сили: 29.11.2019
Номер судового провадження: 1-кп/461/454/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140000000677

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 461/4164/19 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		29.10.2019 року Галицький районний суд м. Львова 
		у складі головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_2 ,
		прокурора                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                     ОСОБА_4 ,
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		потерпілого                         ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого                 ОСОБА_7 ,
		представника цивільного позивача         ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12018140000000677 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 30 грудня 2018 року, о 06 годині 48 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW 320 СІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Республіка Литва), рухаючись ним у м. Львові, вулицею Івана Франка у напрямку до вулиці Вітовського, неподалік будинку 68, порушивши вимоги ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.2, п. 1.3, п. 1.5, п. 1.10 розділу 1 (в частині визначення терміну «безпечна швидкість», «небезпека для руху»; «проїзна частина»; «тротуар»); підпункти б), д) п. 2.3 розділу 2; п. 11.3 та п. 11.13 розділу 11; п. 12.1, п. 12.4 та підпункту «б» п. 12.9 розділу 12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. А саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним автомобіля, чим створив небезпеку для життя громадян, не впорався з керуванням і виїхав на тротуар, де здійснив наїзд на зупинку громадського транспорту та пішохода ОСОБА_9 , внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження - два садна на чолі, перелом лівої лопатки, тупу відкриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому потиличної кістки з переходом на кістки основи черепу, крововиливи під оболонки головного мозку, крововиливи в м`які покрови голови в потиличній ділянці, чим спричинив смерть потерпілої.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні визнав повністю. Щиро каючись у вчиненні кримінального правопорушення він пояснив, що 30 грудня 2018 року, приблизно о 7 годині ранку він разом зі знайомою повертався додому після зустрічі з друзями у центрі міста Львова. Вони рухалися по вулиці І.Франка на технічно справному автомобілі, однак внаслідок сутінок та погодних умов у цей день (дощу) він не справився з керуванням і автомобіль «викинуло» на тротуар, внаслідок чого була пошкоджена зупинка громадського транспорту. Те що на зупинці за рекламною конструкцією знаходилася людина під час дорожньо-транспортної пригоди, він не бачив. Зазначив, що просить пробачення у потерпілого ОСОБА_6 та готовий понести покарання, призначене судом.
		У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.
		Суд вважає, що вина ОСОБА_4 доведена, його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує:
		- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, яке віднесене кримінальним законом до категорії тяжких злочинів, необережний характер вини ОСОБА_4 ;
		- особу обвинуваченого, який на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував, за місцем проживання та роботи в Управлінні патрульної поліції у Львівській області характеризується позитивно та нейтрально відповідно, раніше не судимий;
		- наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4  щире каяття, повне відшкодування шкоди потерпілому;
		- відсутність обставин, які обтяжують покарання в силу ст. 67 Кримінального кодексу України.
		Відтак, суд, з урахуванням віку обвинуваченого, його позиції під час судового провадження, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у мінімальній межі санкції ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових злочинів. 
		Призначення іншого покарання, в тому числі із застосуванням ст. 75 КК України, на думку суду не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільній небезпеці, не буде належним чином сприяти виправленню підсудного.
		Дочірнє підприємство «БігБорд» звернулося до суду з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування збитків. Свої вимоги мотивували тим, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний обвинувачений, був знищений павільйон зупинки громадського транспорту із вмонтованою рекламною конструкцією «сіті-лайт». Вартість пошкодженого майна становить 188340,00 грн. Просили суд стягнути з обвинуваченого вартість пошкодженого майна. 
		Згідно ст. 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Тобто, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
		Судовим розглядом встановлена, що вина ОСОБА_4 доведена в судовому засіданні. Однак, належних та допустимих доказів існування правових підстав для задоволення позову суду не надано. По-перше, наданий договір оренди між ТОВ «Біг Борд Група» та ДП «БігБорд» є припиненим між сторонами, оскільки відсутні дані щодо його пролонгації. Так, у п. 10.1 договору зазначено, що строк оренди складає 05 років, дата укладення договору 13 січня 2013 року. По-друге, сам по собі дозвіл Львівської міської ради на розташування зовнішньої реклами не свідчить про фактичне розташування рекламної конструкції за адресою місця ДТП та про право власності позивача на вказаний об`єкт. По-третє, суду взагалі не були надані будь-які письмові докази про облік зазначеного майна на балансі підприємства. Суд вважає за необхідне зазначити, що договір оренди майна свідчить про право користування, а не право власності на пошкоджене майно. В порушення умов договору суду також не надані акти прийому  передачі майна, які є його невід`ємними додатками (п. 2.1, 3.5 договору). По-четверте, не може вважатися належною оцінка майна здійснена ТОВ «Сервіс Столиця Інновейшин», оскільки відсутні документи, що вказана юридична особа є суб`єктом експертної діяльності. З довідки від 04 лютого 2019 року № 3 не вбачається балансова вартість майна з урахуванням його амортизації.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне у задоволенні цивільного позову ДП «БігБорд» відмовити.
		Судом прийнята відмова позивача від заявленого ОСОБА_6 позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
		Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ч. 6 ст. 100 КПК України.
		Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення судових експертих у загальній сумі 54849,32 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України, за який призначити йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 03 (три) роки.
		Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання  31 грудня 2018 року.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 31 грудня 2018 року по дату набрання вироком законної сили  зарахувати до строку відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		У задоволенні цивільного позову дочірнього підприємства «БігБорд» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди  відмовити.
		Провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати  вартість проведених у кримінальному провадженні судових експертиз у загальній сумі 54849 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 32 коп.
		Речові докази:
		- два мобільні телефони марки ІPHONE, які зберігаються в органі досудового розслідування  передати за належністю ОСОБА_4 ;
		- автомобіль «BMW 320 СІ», реєстраційний номер НОМЕР_1  повернути за належністю ОСОБА_4 ;
		- одяг загиблої ОСОБА_9 , уламки пластмаси та пошкоджений передній бампер автомобіля  знищити;
		- оптичний диск з відеозаписом камери спостереження, три оптичні диски з інформацією операторів мобільного зв`язку  зберігати у матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...