Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 654/1404/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 01.11.2019. Зареєстровано: 03.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 31.10.2019
Номер судового провадження: 11-кп/819/861/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019230150000284

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Єдиний унікальний номер справи: 654/1404/19      Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Номер провадження: 11-кп/819/861/19             Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України                         
		                     
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5 
		прокурора: ОСОБА_6 
		обвинуваченого  ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 
		розглянувшиувідкритомусудовомузасіданніу м. Херсоні кримінальне провадження № 12019230150000284 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на вирокГолопристанського районногосуду Херсонськоїобласті від30.07.2019року щодо  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Северо-Задонськ Тульської області Російської Федерації, громадянина України, освіта середня базова, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст вироку та встановлених судом обставини кримінального провадження
		 
		Цим вироком  ОСОБА_7  визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу. Строк відбування покарання обчислено з дня затримання тобто з 20.02.2019 року. До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишено тримання під вартою. Вирішено питання про речові докази та судові витрати.
		 
		Судом встановлено, що  ОСОБА_7 19лютого 2019року близько12.00години,знаходячись вбудинку АДРЕСА_2 ,по місцюсвого проживання,перебуваючи устані алкогольногосп`яніння,під часраптово виниклогоконфлікту,умисно,з метоюзаподіяння тілеснихушкоджень,наніс потерпілій ОСОБА_9 декількаударів дерев`янимкаркасом відпуфа пообличчю,а потімруками таногами поголові,тулубу,рукам таногам потерпілої ОСОБА_9 ,спричинивши останнійтяжкі тілесніушкодження покритерію небезпекидля життя,від якихвона померлана місціподії.
		 
		Вимоги і доводи апеляційних скарг 
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить вирок скасувати в зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів, посилається на те, що підготовче судове засідання проведено у відсутності потерпілої, яка не була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК є підставою для скасування судового рішення, оскільки цим порушено права потерпілої, передбачені ст. 56 КПК України. Під час проведення підготовчого судового засідання суд незаконно продовжив ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки статтею 315 КПК такого права суду не надано. Крім того, вважає, що жоден із зібраних в провадженні доказів не доводить винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, суд безпідставно не прийняв до уваги показання обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження потерпілій наніс його брат ОСОБА_10 , висновок імунологічної експертизи № 86 від 18.04.2019 року має характер припущення, отже не може бути визнаний допустимим доказом, висновок судово-медичної експертизи від 17.04.2019 року № 3-42ГП вважає недопустимим доказом, оскільки експерт не досліджував протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 21.02.2019 року, крім того для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи підозрюваного у супровідному листі вказано про направлення слідчим експерту амбулаторної карти ОСОБА_7 , однак така карта в реєстратурі КП Голопристанська центральна районна лікарня відсутня, крім того експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, тому цей висновок є недопустимим доказом, показання свідка ОСОБА_10 є суперечливими, однак суд ці суперечності не усунув та безпідставно поклав в основу обвинувального вироку показання цього свідка.
		 
		В апеляційній скарзі, яке є ідентичною за змістом апеляційній скарзі захисника, обвинувачений ОСОБА_7 наводить аналогічні доводи та висуває аналогічні вимоги.
		Позиції учасників апеляційного розгляду
		Учасникам кримінального провадження належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду апеляційної інстанції не надходило (а.п.232, 235, 236).
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , обвинувачений підтримали апеляційні скарги, просили скасувати вирок суду через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність , істотне порушення вимог КПК, призначити новий розгляд в суді першої інстанції. 
		Прокурор заперечила проти задоволення апеляційних скарг, просила вирок залишити без змін.
		Оцінка Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
		Згідно з ч. 1ст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанцій у межах апеляційної скарги.
		За змістом ст.2 КПК України завдання кримінального провадження полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
		У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. 
		Ухвалюючи вирок у кримінальному провадженні щодо  ОСОБА_7 суд першої інстанції зазначених вимог процесуального закону належним чином дотримався.
		Так, на підставі досліджених доказів суд першої інстанції об`єктивно встановив, що  ОСОБА_7 умисно заподіяв ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких остання померла. 
		Свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України суд зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених ним із дотриманням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, про що у вироку навів докладні мотиви згідно зі ст. 374 КПК України.
		Обвинувачений не заперечував факту розпивання з потерпілою ОСОБА_9 та братом ОСОБА_10 19.02.2019 року за місцем свого проживання спиртних напоїв. Стверджував, що вони вживали алкогольні напої у нього вдома у літній кухні лише втрьох, в домі, крім них, нікого не було. Не заперечував ОСОБА_7 й того факту, що вдарив потерпілу один раз пуфом по голові з ревнощів, однак вказав, що після цього пішов спати, а брат залишився з ОСОБА_9 , тому вважає, що саме його брат винен у смерті ОСОБА_9 . При цьому, його показання про заподіяння братом тілесних ушкоджень ОСОБА_9 мають характер припущень, оскільки безпосередньо цього обвинувачений не бачив. 
		Свідок ОСОБА_10 в суді показав, що 19.02.2019 до нього вранці прийшов обвинувачений та запропонував вжити горілки. З цією метою вони пішли до банкомату і зняли з його картки 200 гривень. По дорозі до будинку, в якому проживав обвинувачений з потерпілою ОСОБА_9 вони придбали одну пляшку самогону, прийшли та втрьох її випили. Обвинувачений відправив потерпілу за другою пляшкою самогону, ОСОБА_9 тривалий час була відсутня в коли нарешті прийшла, обвинувачений був на неї злий за те, що вона довго ходила. Під час вживання другої пляшки самогону обвинувачений піднявся, збив потерпілу з ніг на підлогу, бив її ногами по тілу та ногам, а потім взяв у руки дерев`яний пуфик та вдарив ним по голові потерпілу, після чого потерпіла впала на бік на підлогу. За третьою пляшкою самогону пішов обвинувачений, оскільки потерпіла вже не могла рухатися, лежала, але була жива. Під час розпивання третьої пляшки самогону обвинувачений знову підійшов до потерпілої, яка лежала на підлозі на боку та вдарив її ногою в обличчя. Оскільки він був у стані сильного алкогольного сп`яніння, то залишився ночувати в обвинуваченого. Вночі він прокидався та бачив, що потерпіла ще була жива. Рано вранці він прокинувся та побачив, що у потерпілої були судороги. Він розбудив обвинуваченого, розповів йому про стан потерпілої. Потім вони з обвинуваченим похмелилися і він пішов до свого будинку. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції та повідомили йому про смерть потерпілої ОСОБА_9 . 
		Показання свідка ОСОБА_10 частково узгоджуються з показаннями обвинуваченого, який не заперечував того факту, що 19.02.2019 року разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вдома розпивали спиртні напої, і він один раз вдарив потерпілу дерев`яним пуфом по голові з ревнощів до брата ОСОБА_10 .
		Показання свідка ОСОБА_10 повністю узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції, а саме: 
		-протоколом огляду місця події від 20.02.2019 року з відеозаписом до нього, відповідно до якого слідчим в присутності ОСОБА_7 та понятих було оглянуто будинок АДРЕСА_2 , в якому проживає обвинувачений, зафіксовано місце вчинення злочину, сліди крові, сліди злочину, зроблені змиви, виявлено, оглянуто та вилучено труп потерпілої ОСОБА_9 зі слідами насильницької смерті, вилучені мікрооб`єкти, дерев`яний каркас пуфа, на який вказав ОСОБА_7 як на предмет, яким він наніс один удар в область обличчя ОСОБА_9 , на якому виявлені та вилучені сліди папілярних узорів та поміщено до сейф-пакету, зі стіни біля ванної кімнати вилучено фрагмент пластикового кутника зі слідами бурого кольору, біля дерев`яного пуфа вилучено сорочку синього кольору клітчасту, спортивні штани зі слідами бурого кольору, светр, чоловічі плавки, на запитання слідчого  в якому одязі ОСОБА_7 перебував на час вчинення злочину, останній відповів -що в тому, що одягнутий на ньому та на пропозицію добровільно видав спортивну куртку чорного кольору, брюки чорного кольору та чоботи зі слідами бурого кольору (а. п. 72-77, 78). Огляд проведено з дотриманням вимог щодо судового контролю на підставі ухвали слідчого судді (а.п. 82);
		-протоколами огляду вилучених 20.02.2019 в ході огляду місця події речей від 09.03.2019, в ході якого зафіксовано їх індивідуальні ознаки, наявність плям бурого кольору (а. п. 80-81); 
		-висновком судово-медичної експертизи № 42/гп від 19.03.2019, відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження, які по локалізації та ступеню тяжкості об`єднані у три групи: 1 група: закрита черепно-мозкова травма  забиття головного мозку, крововиливи під м`які мозкові оболонки (субарахноідальний крововилив), крововиливи під тверду мозкову оболонку з потиличній частині справа (субдуральна гематома до 40 мл), крововиливи в м`які тканини голови практично у всіх областях; крововиливи в м`які тканини, синці та садна обличчя, лівою ушної раковини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; 2 група: прямі закриті переломи 6, 7 ребер зліва по передньо-пахвовій лінії, крововиливи в м`які тканини в місцях переломів та навколо них, які мають ознаки середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я; 3 група: синці тулубу (грудна клітина), верхніх та нижніх кінцівок, садна верхніх та нижніх кінцівок, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Всі пошкодження є наслідком впливу тупих твердих предметів, переважно з обмеженою поверхнею контактування, садни  від ковзної дії, можливо 19-20.02.2019. Смерть настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми у виді забиття головного мозку, крововиливів під м`яку та тверду мозкові оболонки, що підтверджується результатами судової гістологічної експертизи внутрішніх органів. При судово-токсикологічній експертизі в сечі трупа виявлено етиловий спирт в кількості 0,93 проміле, що свідчить про те, що вона вживала спиртні напої не більше ніж за 12 годин до настання смерті (а. п. 88-90);
		-висновком судової імунологічної експертизи № 62 від 28.02.2019, якою встановлено групову приналежність крові потерпілої ОСОБА_9 (а. с. 93);
		-висновком судової цитологічної експертизи № 41/ц від 03.04.2019, відповідно до якого на дерев`яному каркасі (ящику) від пуфа, вилученому під час огляду місця події, знайдена кров та клітинні елементи людини, при серологічному дослідженні яких виявлено антигени А,Н, можуть відноситися до групи А з супутнім антигеном Н і, могли походити як від обвинуваченого ОСОБА_7 так і від іншої особи з такою ж групою крові. Присутність крові та клітинних елементів потерпілої ОСОБА_9 в цих слідах не виключається (а. п. 97-99); 
		-висновком судової дактилоскопічної експертизи № 172-дк від 15.03.2019, відповідно до якого слід пальця руки, знятий з дерев`яного пуфа залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_7 , дактилоскопічна карта на ім`я якого надана для порівняння (а. п. 102-116);
		-висновками судових імунологічних експертиз № 86 від 18.04.2019, № 87 від 17.04.2019 № 88 від 18.04.2019, відповідно до яких на вилучених з місця події речах, в які був одягнутий ОСОБА_7  чоловічих трусах, спортивній куртці сорочці, брюках та парі кросівок знайдена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_9 (а. п. 119-121, 124-125, 128-129, 133-135);
		-протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 10.04.2019, в ході якого свідок за допомогою статиста показав механізм та локалізацію тілесних ушкоджень, які спричинив обвинувачений ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_9 19.02.2019 (а. п. 162-167); 
		-висновком судово-медичної експертизи № 3-42/гп від 17.04.2019, відповідно до якого виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_10 , серед іншого, в протоколі проведення слідчого експерименту з ним від 10.04.2019 року  не виключається (а. п. 138-139).
		Підсумовуючи вищенаведене, а також з огляду на викладені у вироку суду першої інстанції переконливі докази та мотиви визнання  ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК, апеляційний суд не може констатувати, що винуватість  ОСОБА_7 , не доведено поза розумним сумнівом. 
		Доводи апелянтів про недопустимість показань свідка ОСОБА_10 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки переконливих мотивів  з яких ці показання слід визнати недопустимим доказом апелянти не наводять. Показання вказаного свідка узгоджуються з іншими доказами, зібраними у провадженні та спростовують версію обвинуваченого про непричетність до вчиненого злочину.
		Так, судом встановлено і це не заперечується апелентами, що на час вчинення злочину у будинку перебувало троє осіб  брати ОСОБА_11 та потерпіла ОСОБА_9 , всі троє вживали алкогольні напої, отже перебували у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_7 не заперечував того факту, що вдарив по голові дерев`яним пуфом потерпілу через ревнощі до брата ОСОБА_10 , саме на одязі обвинуваченого виявлено кров, яка може походити від потерпілої і не походить від нього та його брата, на дерев`яному пуфі залишились відбитки пальців також саме ОСОБА_7 та кров потерпілої. Ці докази у сукупності вказують саме на обвинуваченого як особу, яка заподіла тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_9 , від яких остання померла. Доказів про причетність іншої особи до вчинення цього злочину стороною захисту не надано.
		Посилання апелянтів на недопустимість як доказу висновку судово-медичної експертизи від 17.04.2019 року № 3-42 ГП (а.п. 138-139) через ненадання експерту протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 21.02.2019 року колегія суддів визнає безпідставними, оскільки зі змісту цього висновку вбачається, що 16.04.2019 року слідчим СВ Голопристанського ВП експерту надані як протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.02.2019 року, так і протокол проведення з цим свідком слідчого експерименту від 10.04.2019 року, зміст яких повністю відтворено експертом відтворено у висновку і на підставі яких зроблено висновок.
		Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування свідок ОСОБА_10 був допитаний 20.02.2019 року і додатково був допитаний 21.02.2019 року. Слідчий експеримент з ним проведено 10.04.2019 року. Експертом зазначено, що протокол додаткового допиту свідка на експертизу не надано, отже експертиза проведена по результатам допиту свідка 20.02.2019 року та результатам проведеного з ним слідчого експерименту 10.04.2019 року, що жодним чином не впливає на достовірність та належність цього доказу, оскільки наданих на експертизу даних було достатньо для вирішення поставлених експерту запитань.
		Переконливих доводів  з яких апелянти вважають висновок експерта недопустимим доказом в апеляційних скаргах не наведено.
		Посилання апелянтів на недопустимість як доказу висновку судової психіатричної експертизи ОСОБА_7 (а.п. 154-158) через не дослідження експертом амбулаторної карти обвинуваченого не відповідає дійсності, оскільки зі змісту вказаного висновку вбачається, що експертиза проведена за результатами безпосереднього обстеження ОСОБА_7 , крім того експертом вивчались медкарта амбулаторного хворого та медкарта стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_7 , які направлялись слідчим разом з матеріалами кримінального провадження, зміст яких відтворено у висновку (а.п. 156). При цьому апелянти на ставлять під сумнів правильність висновку експерта та не оспорюють встановлених відомостей про психічних стан здоров`я обвинуваченого, зокрема можливість усвідомлення ним значення своїх дій та керування ними. Посилання на витребування медичних карт самостійно, а не в порядку тимчасового доступу до речей та документів не свідчить про недопустимість висновку експерта, оскільки той факт, що дані офіційні медичні документи, достовірність яких не оспорюється, були отримані з лікувального закладу у вказаний спосіб, не може слугувати підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом, оскільки він отриманий в порядку передбаченому КПК України, а саме ст.ст. 101, 102, 242 цього Кодексу. 
		Оцінюючи доводи апелянтів про необхідність скасування вироку із призначенням нового судового розгляду через відсутність в матеріалах справи підтвердження про належний виклик потерпілої в судові засідання, що на їх думку, призвело до порушення прав потерпілої, колегія суддів виходить з наступного.
		У ст. 412 КПК України законодавець визначив, що невід`ємною властивістю поняття «істотність порушень вимог кримінального процесуального закону» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Тобто при вирішенні питання про те, чи було порушення істотним та таким, що може потягнути за собою наслідки, визначені також й у п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, на думку колегії суддів, необхідно зважати на те, чи перешкодило це порушення ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Як вбачається зматеріалів справипотерпіла ОСОБА_12 належним чином викликалась судом в підготовче судове засідання, оскільки 19.04.2019 року подала заяву про проведення підготовчого судового засідання у свою відсутність (а.п. 22). 
		В подальшому потерпіла при призначенні провадження до розгляду належним чином викликалася судом за місцем проживання, вказаним в обвинувальному акті, отримувала судові повістки (а.п. 37, 41), була присутня в судових засіданнях 22.05.2019, 18.06.2019 року (а.п. 40, 51), отримала пам`ятку про свої права та обв`язки (а.п. 47), отже була обізнана про їх зміст, в подальші судові засідання не з`явилася, надіслала заяву про здійснення подальшого розгляду у свою відсутність (а.п. 70), що є правом цієї особи. Отже судом жодним чином не допущено порушення прав потерпілої, що б зумовило безумовне скасування вироку з призначенням нового судового розгляду.
		Крім того, у встановленому законом порядку вирок суду, яким ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочину, потерпіла ОСОБА_12 не оскаржила та до апеляційного суду не з`явилася, хоча про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином (а.п. 228), що колегія суддів розцінює як погодження з вироком та відсутність наміру його оскаржити або висловити в апеляційному суді свою незгоду із прийнятим рішенням або про порушення своїх прав.
		Доводи апеляційних скарг про незаконне продовження дії запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_7 під вартою під час підготовчого судового засідання з посиланням на ст. 315 КПК України колегія суддів визнає безпідставними, оскільки під час підготовчого судового засідання суд із урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження. 
		При направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. У випадку, коли після направлення обвинувального акта до суду першої інстанції та до проведення підготовчого судового засідання строк застосування запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід вважається таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який такий запобіжний захід був обраний і у такому разі в підготовчому судовому засіданні підлягає вирішенню питання про обрання запобіжного заходу за наявності відповідного клопотання.
		Якщо ж строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний слідчим суддею під час досудового розслідування, закінчується у день проведення підготовчого судового засідання, або має закінчитись до початку судового розгляду, суд у підготовчому судовому засіданні, за клопотанням прокурора та за наявності відповідних підстав, вправі продовжити дію цього запобіжного заходу із дотриманням вимог КПК України і таке продовження не буде порушенням прав і основоположних свобод обвинуваченого, оскільки ч. 1 ст. 315 КПК України не встановлює вичерпного переліку клопотань учасників процесу, які можуть бути заявлені під час підготовчого судового засідання.
		Крім того ухвала про продовження строку тримання під вартою жодним чином не стосується законності, обґрунтованості та вмотивованості вироку суду, зміст якого має відповідати положенням ст. 374 КПК України.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про скасування вироку як незаконного та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції через істотне порушення КПК, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Вирішення судом питання про призначення обвинуваченому покарання відповідає наведеним вимогам. 
		Зокрема суд першої інстанції урахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідком якого стала смерть людини, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння як обставину, що його обтяжує, а також відомості про особу винного, який раніше не судимий, однак негативно характеризується за місцем проживання, не працює, і дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК у виді позбавлення волі на строк, ближчий до максимального, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Істотних порушень вимог КПК, які б стали підставою для скасування або зміни вироку, колегією суддів не встановлено.
		На підставі викладеного, апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 404, 407,ст.419 КПКУкраїни колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Вирок Голопристанськогорайонного судуХерсонської областівід 30.07.2019року щодо  ОСОБА_7  залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - той же строк з моменту отримання копії ухвали.
		 
		 
		 
		Судді три підписи
		 
		З оригіналом згідно:
		 
		Суддя ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...