Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 426/18968/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни.
Надіслано судом: 05.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Оприлюднено: 08.11.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/414/162/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000001204

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		       
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		                                                       
		07 жовтня 2019 р. м. Кремінна 
		Справа № 426/18968/17 
		Провадження № 1-кп/414/162/2019 
		 
		Кремінський районний суд Луганської області у складі колегії суддів:
		головуючого судді                          Акулова Є.М.
		суддів                                  Безкровного І.Г., Ковальова В.М.,
		за участю секретаря судового засідання          Дегтяренко Т.В.,
		прокурора                  Уставицького М.М.,
		захисника                                  Кузнецовой Т.А.,
		розглянувши, в режимі відео конференції, у підготовчому, відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017000000001204, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2017 року, за обвинуваченням:
		            ОСОБА_1 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Краскіно Хасанського району Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрована та проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909079/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#909079" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">258-3</a>, ч.5 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_107/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#107" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">28</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2339/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2339" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">437</a>, ч.1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2344/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2344" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">438</a>, ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1351/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1351" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">257</a>, ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">187</a>, ч.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1387/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1387" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">262</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_754/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#754" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">146 КК України</a>,  
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		 
		 
		До Кремінського районного суду Луганської області надійшов зазначений обвинувальний акт.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, підстав для його повернення немає і заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , відносно якого проводилось спеціальне досудове розслідування, та який переховується від суду на тимчасово окупованій території та оголошений у розшук з 06.03.2017. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкі злочини, щодо якого, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4893/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#4893" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 297-1 КПК України</a>, передбачено можливість здійснення спеціального судового провадження, так як він знав про розпочате кримінальне провадження стосовно нього або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, на даний час переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебуває на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування свого клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого, прокурор посилався на вимоги ст. 5 ЗУ «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерорестичної операції», ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1067/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#1067" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 139 КПК України</a> та п. 20-1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4291/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#4291" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Розділу XI «Перехідні положення» КПК України</a>.
		Крім того прокурор заявив клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В клопотанні посилався на існування ризіків, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст 177 КПК України</a>, які вважав доведеними тим, що вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, у тому числі особливо тяжких злочинів, їх характер та значну суспільну небезпеку, а також те, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень, які щн не допитані, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Захисник обвинуваченого Кузнєцова Т.А, яка здійснює свої повноваження за призначенням, заперечувала проти здійснення спеціального судового провадження, обґрунтовуючи це тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 особисто вручено не було, ніяких достовірних даних про те, що обвинувачений знає про розслідування щодо нього кримінального провадження в матеріалах кримінального провадження та у неї особисто немає. У неї з обвинуваченим не було жодного побачення та конфіденційного спілкування, не погоджена позиція захисту. Де натепер перебуває обвинувачений та взагалі чи жива ця особа їй не відомо. Оперативну інформацію, викладену в рапортах відповідних співробітників, на які посилається прокурор, про нібито перебування та переховування її підзахисного на тимчасово окупованій території, ніяким достовірними даними не підтверджено. З документів наданих прокурором даних про розшук та встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме. З огляду на таке просить відмовити в задоволенні клопотання. 
		Щодо клопотання прокурора про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилалася на розсуд суду.
		Потерпілі надали заяви про розгляд підготовчого судового засідання без їхньої участі.
		Вислухавши думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#8" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 2 КПК України</a> завданням кримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_53/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#53" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">7</a>, ч. ч. 1, 2, 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_80/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#80" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">9</a> цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_80/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#80" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Кодексу</a> зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться: верховенство права, законність, таємне спілкування, забезпечення права на захист, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, диспозитивність. Під час кримінального провадження прокурор, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> та всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Положення п.п.9 п «а» розділу 3 рекомендації № 6R/87/18 Комітету міністрів РЄ державам-членам «Стосовно спрощеного кримінального правосуддя» від 17 вересня 1987 року зобов`язують держави-члени розглянути й дозволити судам першої інстанції заслуховувати справи та прийняти в них рішення за відсутності обвинуваченого за умови, що останній поінформований належним чином про дату слухань та своє право на законне або інше представництво. При цьому наголошується, що подібна процедура повинна стосуватися дрібних правопорушень.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> із цього приводу зобов`язує сторону обвинувачення використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема прав на захист, доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання в приватне життя) в разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого. Зокрема, відповідно до ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 374 цього Кодексу</a> у випадку постановлення вироку за наслідками кримінального провадження, в якому здійснювалося спеціальне досудове провадження, суд окремо зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Європейський суд з прав людини (надалі, іноді як ЄСПЛ, Суд) вказав, що при заочному розгляді не повинно порушуватися право обвинуваченого на юридичну допомогу, зокрема на участь захисника при оскарженні заочного вироку. З цього приводу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> Законом України № 1689-7 від 07 жовтня 2014 року доповнено нормами, відповідно до яких участь захисника в спеціальному судовому провадженні є обов`язковою (п. 8 ч. 2 ст. 52, ч. 5 ст. 374). Якщо підозрюваний самостійно не визначив свого захисника, слідчий суддя зобов`язаний відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4905/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#4905" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 297-3 КПК України</a> вжити необхідних заходів для його залучення.
		На переконання суду, орган досудового розслідування вказані приписи порушив, залучив захисника за недоскональною процедурою і таким чином не забезпечив в повній мірі права обвинуваченого на захист за його відсутності.
		Право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627815/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627815" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a>.
		Діяльність захисника в кримінальному процесі передбачає можливість спілкування з підозрюваним, обвинуваченим, конфіденційного побачення, зустрічі в умовах, що виключають прослуховування. У даному кримінальному провадженні нічого цього немає, захисник виконує свою функцію не тільки без обвинуваченого, а й без можливості особисто поспілкуватися з ним й отримати ті фактичні дані, на підставі яких він побудує лінію захисту.
		Відповідно до ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2450/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2450" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 323 КПК України</a>, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4893/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#4893" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 297-1 КПК України</a>, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого. З урахуванням п.20-1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4291/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#4291" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Перехідних положень КПК України</a>.
		Процедури іn absentia неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
		У рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.
		Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.
		У справі «Сейдович проти Італії» Суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя.
		У справі «Колоцца проти Італії» Суд зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загального поняття "справедливий розгляд у суді" (рішення у справі «Годди проти Італії»). Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку "розумного співвідношення", з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.
		Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з`явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачений, що не з`явився до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому Суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки обвинуваченого, вона не вправі застосовувати несумірні засоби для досягнення зазначеної мети.
		Як зазначено ЄСПЛ в рішенні «Колоцца проти Італії» підпункти (с), (d) та (е) п. 3 гарантують кожній людині, якій пред`явлено кримінальне обвинувачення, право «захищати себе особисто», «допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані», «користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові», і важко уявити собі, як обвинувачений може здійснювати ці права, не будучи присутнім. В даному випадку Суду не доводиться встановлювати, відмовився і за яких обставин обвинувачений від здійснення свого права бути присутнім при розгляді справи, оскільки в будь-якому випадку, відповідно до усталеної прецедентної практики Суду, відмова від здійснення права, гарантованого Конвенцією, повинна бути встановлена недвозначним чином (рішення у справі Неймастера » від 7 травня 1974 р.; рішення у справі Ле Конта, Ван Льовена і Де Мейєра від 23 червня 1981 р.; рішення по справі Альберта і Ле Конта від 10 лютого 1983 р.).
		Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627815/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627815" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a> 1950 р., відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».
		Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування захисника у даному кримінальному провадженні призначено 03.03.2017. Згідно з доданими прокурором до клопотання документами встановлено, що у рамках даного кримінального провадження 06.03.2017 р. ОСОБА_1 старшим слідчим в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Уставицьким М.М. оголошено у розшук, як підозрюваного. 25.09.2017 р. ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
		На думку суду, в даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів, з яких можна зробити висновок, що обвинувачений намагається ухилитися від суду, недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання та про перебування обвинуваченого за межами України, на тимчасово окупованій території України.
		Відповідно до кримінально-процесуального законодавства України, до загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_53/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#53" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 7 КПК України</a>, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
		Згідно з ч. 6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_80/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#80" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 9 КПК України</a>, у випадках, коли положення цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Кодексу</a> не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_53/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#53" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 7 цього Кодексу</a>.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2503/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2503" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Статтею 335 КПК України</a> передбачено право суду зупинити судове провадження до розшуку обвинуваченого.
		Крім того, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_117/ed_2012_10_16/pravo1/T063477.html?pravo=1#117" title="Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини; нормативно-правовий акт № 3477-IV від 23.02.2006" target="_blank">ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»</a> суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
		У справі ЄСПЛ «Годди проти Італії», в рамках якого встановлено не повідомлення обраного підсудним захисника про судовий розгляд та не з`ясування в достатньому обсязі про причини неявки обвинуваченого, ЄСПЛ була сформульована наступна позиція: факт неявки підсудного в судове засідання, а також відсутність повідомлення його захисника вимагають від суду прояви активності в цілях досягнення належної реалізації процесуальних прав зацікавленої особи. Отже, суд повинен за власною ініціативою призупинити розгляд справи через необхідність з`ясування причин неявки сторін.
		З урахуванням наведених вище норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, а також викладеної практики Європейського Суду, яка є частиною національного законодавства, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що здійснення спеціального судового провадження на даній стадії може призвести до порушення ст. 6 Конвенції, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 позбавлений права висловити бажання на розгляд його справи судом, захищати себе особисто чи скористатися правовою допомогою захисника, обраного ним особисто, допитувати свідків, що показують проти нього, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані, надавати суду докази в обґрунтування своєї правової позиції та користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо він не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові. 
		Таким чином, з вищенаведених мотивів слід відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 .
		Відповідно  до приписів <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2503/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2503" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 335 КПК України</a>, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
		Згідно вимог ч 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1444/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#1444" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст 187 КПК України</a> у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з`явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
		       Відповідно до вимог ч 2 та 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1455/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#1455" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст 189 КПК України</a> клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
		Термін дії попередньої ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2017 року про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 сплив.
		Проте, на даний час місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме.
		Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що проведення судового засідання за відсутності обвинуваченого неможливо та на даний час його місцезнаходження органом досудового розслідування не встановлено, суд вважає за необхідне, на підставі п. п. 2, 10, 13-16 ч. 1, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_53/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#53" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">7</a>, ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2503/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2503" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">335 КПК України</a>, оголосити обвинуваченого ОСОБА_1 в розшук, провадження по справі зупинити до розшуку обвинуваченого та надати дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1455/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#1455" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">189</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1460/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#1460" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">190</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2394/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2394" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">314</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2450/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2450" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">323</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2503/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2503" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">335</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2705/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2705" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">372</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2780/ed_2019_10_04/pravo1/T124651.html?pravo=1#2780" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">376 КПК України</a>, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		 
		 
		 
		Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо  ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909079/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#909079" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">258-3</a>, ч.5 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_107/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#107" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">28</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2339/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2339" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">437</a>, ч.1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2344/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2344" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">438</a>, ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1351/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1351" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">257</a>, ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">187</a>, ч.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1387/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1387" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">262</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_754/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#754" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">146 КК України</a>.
		Оголосити розшук ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Краскіно, Хасанського району, Приморського краю, Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909079/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#909079" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">258-3</a>, ч.5 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_107/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#107" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">28</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2339/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2339" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">437</a>, ч.1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2344/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2344" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">438</a>, ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1351/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1351" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">257</a>, ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">187</a>, ч.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1387/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1387" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">262</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_754/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#754" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">146 КК України</a>.
		Зупинити судове провадження в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909079/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#909079" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">258-3</a>, ч.5 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_107/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#107" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">28</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2339/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2339" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">437</a>, ч.1 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2344/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#2344" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">438</a>, ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1351/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1351" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">257</a>, ч.4 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_984/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#984" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">187</a>, ч.3 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1387/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#1387" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">262</a>, ч.2 ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_754/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#754" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">146 КК України</a> на час розшуку.
		              Клопотання прокурора про затримання з метою приводу підозрюваного  ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
		           Дозволити затримання підозрюваного  ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Краскіно Хасанського району Приморського краю Російської Федерації, з метою  приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
		              Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
		-           приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 
		-         закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців   з  дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
		-         відкликання ухвали прокурором.
		       Про затримання підозрюваного повідомити прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Уставицького Миколу Миколайовича, вул. Володимирська,33, м. Київ, телефон 050-227-25-19.
		Виконання ухвали суду доручити Департаменту контррозвідки СБ України, вул. Володимирська,33, м. Київ.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на Головну військову прокуратуру Генеральної прокуратури України, вул. Різницька, 13/15 м. Київ.
		 
		Ухвала суду оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                   Є.М.Акулов
		Судді                                                                                          І.Г. Безкровний
		В.М. Ковальов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...