Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5550/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2019. Зареєстровано: 07.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2019.

Результат оскарження 21.04.2021 Північний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		28.10.2019Справа №  910/5550/19Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу 
		за позовом   Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави
		до                   1) Київської міської ради 
		                      2) товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Холдинг" 
		про                визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки 
		 
		При секретарю судового засідання: Радченко А. А.
		Представники сторін:
		від позивача:    Жовтун Н.Б. - службове посвідчення № 050563 від 10.08.2018 р.;
		від відповідача-1: Власенко І.І. - представник за довіреністю №225-КМГ-4590 від 22.08.2019;
		від відповідача-2: Клименко О.А. - представник за довіреністю № б/н від 16.05.2019.
		вільний слухач:  ОСОБА_1 - водійське посвідчення НОМЕР_2;
		вільний слухач:  ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 21.04.1998 р.
		ВСТАНОВИВ:
		Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави звернувся до господарського суду міста Києва з  позовною заявою до  Київської міської ради та  товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Холдинг" з вимогами про:
		- визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 20.11.2017 №103/6154 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Титан Холдинг" земельної ділянки для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 ",
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2083 га для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 " (кадастровий номер 8000000000:79:336:0007), укладений між ТОВ "Титан Холдинг" та Київською міською радою 19.12.2018, який 19.12.2018 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1378 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.01.2019 року за №МЗК-1-01849.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.05.2019 р. відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
		27.05.2019 р. до канцелярії суду позивач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання про зазначив, що факт незаконного розпорядження Київською міською радою основним національним багатством (землею), що перебуває під особливою охороною держави та є власністю територіальної громади міста, свідчить про те, що розгляд справи становить суспільний інтерес та має значення для сторін. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2019 р. відмовлено в задоволенні клопотання Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 11.06.2019 р. 
		27.05.2019 р. до канцелярії суду Київська місцева прокуратура № 1 подала клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідач-1 - клопотання по справі.
		28.05.2019 р. до канцелярії суду відповідач-2 подав клопотання про залишення позову без розгляду та відзив по справі, заяву про долучення доказів по справі, відповідач-1 - клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		31.05.2019 р. до канцелярії суду відповідач-1 подав відзив на позовну заяву.
		06.06.2019 р. до канцелярії суду позивач подав відповідь на відзив Київської міської ради.
		10.06.2019 р. до канцелярії суду відповідач-2 подав заяву про зупинення провадження у справі.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2019 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Холдинг" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/5550/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області про визнанання незаконними та скасування наказів визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
		08.07.2019 року до канцелярії суду від Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 надійшла заява про забезпечення позову.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2019 року поновлено провадження у справі №910/5550/19 для розгляду заяви про забезпечення позову.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2019 року в задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 про забезпечення позову відмовлено.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2019 року провадження у справі №910/5550/19 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
		20.09.2019 року до канцелярії суду прокуратурою міста Києва подано клопотання про поновлення провадження у справі №910/5550/19 та постанову Великої Падати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2019 року поновлено провадження у справі №910/5550/19, підготовче засідання призначено на 28.10.2019 року.
		В судовому засіданні 28.10.2019 року суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача -1 та відповідача-2 про залишення позову без розгляду.
		Відповідно до ч.6 статті 183 ГПК України за письмовою згодою всіх учасників справи закінченого підготовче судове засідання та розпочато розгляд справи по суті.
		Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
		Представник відповідача 1 заперечував проти позову, просив суд у задоволенні позові відмовити.
		Представник відповідача 2 заперечив проти позову, у задоволенні позову просив відмовити.
		В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача 1 та відповідача 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		З матеріалів справи вбачається, що на підставі протоколу № 1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг» від 12.09.2016 року та акту приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг» від 13.09.2016 року, який підписаний товариством з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг» та ОСОБА_3 до статутного капіталу було передано нежитлові будівлі літ. «Б», «В», «Г», загальною площею 53,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 09 вересня 2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитнянським В.А, зареєстрованим в реєстрі за №1094.
		Нежитлові будівлі літ. «Б», «В», «Г», загальною площею 53,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , 13.09.2016 року зареєстровані на праві приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг», що підтверджується наявним в матеріалах справи інформацією з Державного у речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно(номер запису про право власності: 16402393).
		Рішення Київської міської ради VIІ сесії VІІІ скликання №103/6154 від 20.11.2018 року «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг» земельної ділянки для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 », відповідно до статей 9, 83, 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Київська міська рада вирішила:
		1.Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг» для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями на АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - 02.10, заява ДУ №72046-003218587-031-03 від 14.09.2018, справа Д-8134).
		2. Передати товариству з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,2083 га (кадастровий номер 8000000000:79:336:007, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000817852018) для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2016 №16402393).
		На підставі вищезазначеного рішення 19.12.2018 року між Київською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за №1378.
		Відповідно до п.2.1 вищезазначеного договору об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками:
		- кадастровий номер 8000000000:79:336:007,
		- місце розташування - АДРЕСА_1 ,
		- цільове призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури,
		- категорія земель - землі житлової та громадської забудови,
		- вид використання - для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями,
		Розмір (площа) - 0,2083 га.
		На думку першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 вищезазначене рішення Київської міської ради прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, всупереч інтересам держави та територіальної громади. Спірним рішенням Київська міська рада, в порушення ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України відвела відповідачу-1 під нове будівництво земельну ділянку комунальної форми власності без проведення земельних торгів, чим порушила законодавчо встановлений порядок відведення землі фізичним та юридичним особам та позбавила територіальну громаду міста можливості отримання коштів за аукціоном та наповнення бюджету міста. Також, зазначено, що всупереч вимог чинного законодавства, без належного обґрунтування надала в оренду ТОВ «Титан Холдинг» земельну ділянку неспівмірно більшою площею, яка понад 38 разів перевищує площу розташованого на ній майна.
		Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
		За приписами ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Частиною 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		У відповідності до ст.ст. 140, 143 та 144 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		При цьому, згідно з приписами ст.ст. 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
		Відповідно до ст. 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.
		Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
		У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 Цивільного кодексу України).
		Так, відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.
		Оскільки спірна земельна ділянка не перебуває у державній або приватній власності, вона знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва, яка реалізує це право відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України через органи місцевого самоврядування - Київську міську раду.
		Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин.
		Згідно з пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 статті 22 Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.
		Відповідно до статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.
		Тобто, такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.
		Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Отже, підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.
		За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України).
		Частиною 3 ст. 124 Земельного кодексу України визначено спеціальний порядок передачі земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам та юридичним особам, встановлений ст. 123 Земельного кодексу України.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. 
		Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
		Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. 
		У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. 
		Згідно з ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
		Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. 
		При погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
		- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
		- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуванні підприємствами, установами та організаціями;
		- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
		Також порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві регулюється рішенням Київської міської ради № 241/2463 від 20.04.2017 "Про порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві" (далі - Порядок), який розроблено з метою врегулювання процедури реалізації прав на землю фізичними та юридичними особами із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.
		Розділом 3 цього Порядку передбачене наступне:
		- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення або без такого дозволу у разі якщо зацікавленою особою відповідно до законодавства та цього Порядку набуто право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, крім випадку, коли право на земельну ділянку підлягає набуттю на конкурентних засадах (земельних торгах) (п. 3.1);
		- при розробці документації із землеустрою враховуються дані міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, програм щодо використання земель та їх правовий режим (п. 3.3);
		- документація із землеустрою погоджується в порядку та органами, встановленими статтями 186, 186-1 Земельного кодексу України та у випадках, визначених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації", подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації (п. 3.5);
		- при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій", надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено Земельним кодексом України, та проведення будь-яких обстежень, експертиз і робіт (п. 3.6).
		Отже, щодо твердження прокуратури про перевищення площі у 38 раз земельної ділянки площі нерухомого майна, на якій воно знаходиться то суд зазначає, що жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться. 
		Також, судом враховано, що відповідно до переліку обмежень у використанні земельної ділянки на АДРЕСА_1 (містяться в матеріалах кадастрової справи, стор. 107 проекту землеустрою) зазначений розмір земельної ділянки наданий з врахуванням особливостей земельної ділянки, що пов`язані з необхідністю встановлення обмежень у використанні спірної земельної ділянки, а саме:
		-          встановлення охоронних зон навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи нею 0,0086 га;
		-          охоронна зона навколо інженерних комунікацій площею 0,0003 га (газопровід низького тиску), площею 0,0384 га (водопровід), площею 0,0731 га (тепломережа). 
		Також в межах спірної земельної ділянки встановлені зони особливого режиму забудови, а саме зона обмеженого використання території від аеропортів (на площу 0,2083га).
		Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення ТОВ «Титан Холдинг» землевпорядною організацією (ФОП ОСОБА_4 ) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Титан Холдинг» для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями на АДРЕСА_1, який згідно із ст.. 186-1 Земельного кодексу України погоджено з відповідними органами (зокрема органом архітектури - №6188/0/12-4/09-18 від 01.08.2018, територіальним органом, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин - №12519/62-18 від 23.08.2018).
		Судом враховано, що на момент прийняття рішення Київської міської ради №103/6154від 20.11.2018 року право користування земельною ділянкою площею 0,2083 га на АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними та юридичними особами в установленому порядку зареєстровано не було, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві вих. №26-0.4-728/35-17 від 25.05.2017 року.
		На думку суду, не вірним є твердження прокуратури, що прийняття спірного рішення відбулося на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, адже передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, які мають на праві власності об`єкти нерухомого майна, розміщені на цих земельних ділянках, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 Земельного кодексу України, тобто шляхом затвердження проекту землеустрою, який розробляється та затверджується в установленому порядку.
		Саме тому спірним рішенням Київської міської ради було затверджено, погоджений в установленому порядку, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки TOB «Титан Холдинг».
		Саме проект землеустрою і став підставою прийняття спірного рішення, а тому не відповідає дійсності твердження прокуратури, що спірна земельна ділянка передавалась ТОВ «Титан Холдинг» на підставі ст. 120 Земельного кодексу України на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Також, прокуратурою не доведено належними доказами твердження, що ТОВ «Титан-Холдинг» могло набути право користування спірною земельною ділянкою лише на ту частину ділянки, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна, що на ній розміщене, для його експлуатації та обслуговування на підставі статті 134 Земельного кодексу України, а надання земельної ділянки для нового будівництва має здійснюватись на конкурентних засадах через процедуру земельних торгів, оскільки нове будівництво - це інше цільове призначення земельної ділянки. 3 таким твердженням прокуратури суд не погоджується та зазначає наступне.
		Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 18 Земельного кодексу України передбачено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
		Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим значенням поділяються на декілька категорій, серед яких визначають, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
		Саме на виконання вищезазначених вимог законодавства затвердженим у спірному рішенні Київської міської ради проектом землеустрою було встановлено категорію спірних земель як землі житлової та громадської забудови.
		Оскільки відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування, то надання спірної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (як визначено в п. 2.1договору) в повній мірі відповідає Класифікації видів цільового призначення земель, затверджених наказом Державного комітету України з земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 та не є зміною цільового призначення земельних ділянок.
		При цьому, відповідно до ч.5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Відповідно до зазначених положень законодавства сторонами договору і було визначено відповідний вид використання спірної земельної ділянки - для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями.
		Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
		Оскільки прокурором, як позивачем, не доведено того, що спірне рішення Київської міської ради № 103/6154 від 20.11.2018 р. було прийняте із порушенням вимог закону, то підстави для визнання його незаконним та скасування - відсутні, відтак позовні вимоги прокурора у цій частині задоволенню не підлягають.
		Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2083 га для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 " (кадастровий номер 8000000000:79:336:0007), укладений між ТОВ "Титан Холдинг" та Київською міською радою 19.12.2018, який 19.12.2018 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1378 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.01.2019 року за №МЗК-1-01849, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Приписами ст.ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р., вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
		При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.
		Як вже було встановлено судом, підстав для визнання рішення Київської міської ради 103/6154 від 20.11.2018 р. незаконним та його скасування немає, тому й підстави для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки відсутні. 
		Отже, позов у частині похідної вимоги про визнання договору недійсним також задоволенню не підлягає.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що у позові першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки слід відмовити у повному обсязі.
		Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
		Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Пунктом 1 статті  79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокуратуру.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		В позові відмовити повністю.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата підписання повного тексту рішення 07.11.2019 року.
		 
		Суддя                                                                                                                             С.М. Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...