Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/1272/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 07.11.2019. Зареєстровано: 07.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2019.
Дата набрання законної сили: 28.10.2019
Номер судового провадження: 10101/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 жовтня 2019 р. Справа № 480/1272/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Любчич Л.В.
		суддів: Присяжнюк О.В. ,  Спаскіна О.А. 
		за участю секретаря судового засідання  Медяник А.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2019, суддя  О.М. Кунець, вулиця Герасима Кондратьєва, 159, Суми, Сумська область, 40000, повний текст складено 18.06.19 по справі № 480/1272/19
		          за позовом             ОСОБА_1  
		          до            Сумської митниці ДФС                    
		          про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товару №UA805180/2019/000041/2 від 06.03.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації (далі - МД), митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2019/00095 від 06.03.2019.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 адміністративний позов задоволено.
		Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що під час здійснення митного контролю програмно-інформаційним модулем АСАУР АСМО «Інспектор» було згенеровано ризик 103-1 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1 , валюто - USD, вартість - 8584,50 <…>»; 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 «Витребування документів, які підтверджу.ть митну вартість товарів». Будь яких платіжних документів на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, декларантом до митниці не подано. Крім того, виявлені невідповідності в наданих декларантом документах щодо найменівання фірми, яка здійснювала продаж, а саме документ - Bill of sale (в перекладі «купча») від 28.12.2018, виданий Vandorf Auto Center, тоді як Інвойс від 03.01.2019 виданий RIGA MOTORS. Також апелянт послався на те, що лист від 20.02.2019 виданий ТОВ «Дельфін-Авто» не може вважатись належним документом, який підтверджує витрати на транспортування оцінюваного товару, оскільки дане підприємство не виступає експедитором/перевізником у даних правовідносинах.  
		Зважаючи на неповні та необ`єктивні документи, подані декларантом до митниці на підтвердження митної вартості, а саме щодо понесених транспортних витрат, використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, неможливо, а тому відповідач вимушений здійснити коригування заявленої митної вартості за другорядним методом згідно зі ст. 59 МК України.
		Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишено без руху апеляційну скаргу, у зв`язку з несплатою судового збору.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 закінчено підготовку до розгляду та призначено справу у відкритому судовому засіданні. 
		Сторони в судове засідання не з`явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі сторін.
		Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
		28 грудня 2018 року ОСОБА_1 придбав у Riga Motors inc ( 14662 Вудбайн Авеню, Гормлі, Онтаріо L0H IG0 Канада) за 4200,00 канадських доларів уживаний автомобіль марки HYUNDAI, модель SANTAFE, номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2359 см. куб., 2013 року випуску, що підтверджується Bill of Sale (купчою) від б/н 28.12.2018, актом передачі прав власності від 28.12.2018.
		25 лютого 2019 року вказаний автомобіль ввезено в Україну через Одеську митницю та доставлено в Сумську митницю ДФС для митного оформлення.
		01 березня 2019 року декларантом ОСОБА_1 подано до митного оформлення МД №UA805180/2019/007660, згідно якої вартість автомобіля визначено декларантом за ціною угоди на підставі примірника даної угоди.
		До графи 31 МД №UA805180/2019/007660 "Кількість та розпізнавальні особливості" окрім іншого зазначено: авто після ДТП. Пошкоджена передня частина (капот, бампер, лівий-передній габарит).
		Крім самої МД до митного оформлення були подані також інші документи, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме:
		- акт про проведення огляду транспортного засобу від 25.02.2019;
		- висновок експерта Сумське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз  № 19021833 від 19.02.2019;
		- угода б/н від 28.12.2018;
		- накладна 7845 від 01.04.2019;
		- квитанція про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу №0.0.1276744715.1 від 22.02.2019;
		копію інвойсу від 03.01.2019;
		- копію листа Riga Motors inc. б/н від 14.02.2019, 01.03.2019;
		- копію листа ТОВ "Дельфін-Авто" від 20.02.2019 б/н.
		Під час проведення митних формальностей за МД автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю:
		1.   103-1 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_3 , валюта - USD, вартість 8584,50. Можливе заявлення недостовірної інформації про транспортний засіб бувший у використанні, що впливає на базу його оподаткування. У разі здійснення митних формальностей 203-1 та 911-1 проводити митний огляд транспортного засобу з візуалізацією результатів виконання митних процедур шляхом проведення фотозйомки. Фото обов`язково повинні відображати усі пошкодження, що мали підстави для прийняття рішення про визначення вартості транспортного засобу згідно вимог ст.368 Митного кодексу України (далі - МК України). Перевіряти відповідність відомостей, зазначених у Акті про проведення митного огляду, що був складений при перетині вказаним транспортним засобом митного кордону, фактичному стану транспортного засобу під час оформлення митної декларації у митний режим імпорту;
		2.   105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
		3.   106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
		Сумською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність відповідно до статті 53 МК України подати документи: що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт), та додатки до нього; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або банківські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		На вказане електронне повідомлення листом від 06.03.2019 №6 представник декларанта повідомив про відсутність відповідних додаткових документів.
		За результатом проведеного митного контролю Сумська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 №UА805180/2019/000041/2 та склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2019/00095 від 06.03.2019.           Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
		Суд апеляційної інстанції з даними висновками суду погоджується, з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням наведеного, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
		З письмових доказів у справі слідує, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у зв`язку з не визнанням заявленої декларантом (позивачем) митної вартості товару.
		Такі висновки грунтуються на твердженні відповідача про те, що подані декларантом документи є неповними та необ`єктивними, ненадання до митниці документального підтвердження ціни, що сплачена за товар, доказів вартості перевезення транспортного засобу до митного кордону України.
		Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).
		Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. (п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України)
		Відповідно до ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
		Під час судового розгляду встановлено, що декларантом були надані митному органу наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення: угода б/н від 28.12.2018 (Bill of Sale); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 30.11.2018; акт про проведення огляду транспортного засобу UA500650/19/0249 від 25.02.2019; висновок спеціаліста №1031990 від 01.03.2019; квитанція про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу  №0.0.1276744715.1 від 22.02.2019, коносамент №7845 від 04.01.2019; документ, виданий ТОВ "Дельфін-Авто", що підтверджує вартість перевезення б/н від 20.02.2019, листи фірми Riga Motors inc. від 14.02.2019.
		Вищезазначені документи, надані позивачем на підтвердження митної вартості ввізного товару,  відповідають вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.
		З огляду на зазначене, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору від 10.12.2018, відтак доводи апеляційної скарги щодо ненадання декларантом платіжних документів на підтвердження ціни, що була сплачена за автомобіль, колегія суддів вважає необгрунтованими.
		З письмових доказів у справі слідує, що відповідачем не застосовано основний метод у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. 
		На електронну адресу декларанта направлено запит для надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме витребувано: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт), та додатки до нього; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінованого товару; 4) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
		Аналогічний правовий висновок,  викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.
		Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
		Враховуючи вищезазначені правові норми, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань з докладною інформацією, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
		З письмових доказів у справі вбачається, що оскаржуване рішення містить посилання на спрацювання профілю ризику 105-2 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - USD, вартість 8584,50. 
		Разом з тим, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
		В силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
		З досліджених під час судового розгляду спірних рішеннях слідує, що останні не містять обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для їх скасування.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 № 815/228/17.
		          Посилання в оскаржуваному рішенні на застосування при визначенні митної вартості товару Постанови Кабінету Міністрів України  від 12.12.2018 №1077 «Про затвердження Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 і від 4 червня 2007 року №795» (далі - Тимчасовий порядок) колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відсутні підстави, передбачені п. 1 даного порядку, за змістом якого  Тимчасовий порядок визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до 25 листопада 2018 р., а також:
		1) перебувають у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа;
		2) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 р. та ввезені повторно.
		          Доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо наявних розбіжностей у поданих декларантом документанах, а саме Bill of Sale від 28.12.2018 виданий Vandorf Auto Ctnter, тоді як Інвойс від 03.01.2019, виданий Riga Motors inc., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначене спростовується наданою позивачем ліцензією від 02.02.2016, з якої слідує, що "Vandorf Auto Ctnter" - комерційна назва, а "Riga Motors inc." - юридична назва. (а.с.99)
		Посилання в  апеляційній скарзі на зміну судна для транспортування митного товару як на підставу для відмови у реєстрації митної декларації позивача, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки зазначені обставини не вказані у рішенні про коригування митної вартості, не вплинули на вартість перевезення, тому не можуть бути підставою для відмови у реєстрації митної декларації.
		Так, у накладній №7845 зазначено перевізника - ТОВ "Дельфін-Авто", судно - Zim Yokohama 42/Е, а у листі ТОВ "Дельфін-Авто" від 20.02.2019 вказано судно для транспортування - RHL Constantia (а.с.32). При цьому, у вказаних документах номер контейнеру - ZCSU8603567, у якому транспортувався оцінюваний товар та вартість перевезення - 400 доларів США, співпадають.
		Перевіряючи оскаржуване рішення контролюючого органу на відповідність вимогам, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про його необгрунтованість, оскільки всупереч визначених у ст. 55 МК України вимог, контролюючим органом не зазначено, з яким саме ідентичним транспортним засобом (країну походження, час експорту та інше) порівнювався наведений транспортний засіб та відповідно до яких критеріїв була визначена спірна вартість транспортного засобу, а також в чому полягає недостатність поданих позивачем документів. 
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товару як такого, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та наданих владному суб`єкту повноважень.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду апеляційної інстанції.
		Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. 
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний  з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6  Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності  надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
		З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до  ст. 316    КАС України  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС - залишити без задоволення.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 по справі № 480/1272/19  залишити без змін  .
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді(підпис)  (підпис) О.В. Присяжнюк    О.А. Спаскін   Постанова складена в повному обсязі  07.11.19.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...