Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/2272/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2019. Зареєстровано: 08.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/727/26/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016260000000147

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/2272/17 
		                           Провадження № 1-кп/727/26/19
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі: Головуючого судді ОСОБА_1 
		за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 
		за участі учасників судового провадження:
		- прокурора ОСОБА_3 
		- обвинуваченого ОСОБА_4 
		- захисника обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016260000000147 від 09.08.2016року по обвинуваченню:  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, на утриманні якого перебуває неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, В С Т А Н О В И В :
		Судом визнано доведеним, що в серпні 2016 року мешканець села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_6 , під час зустрічі зі своїм знайомим - мешканцем міста Чернівці ОСОБА_7 , повідомив останньому, що у 2015 році на нього було написано декілька заяв до органів поліції, і оскільки він планує виїхати за кордон, то попросив ОСОБА_7 дізнатися через своїх знайомих в поліції, чи порушені по вказаних заявах кримінальні провадження. 
		ОСОБА_7 , будучи знайомим з тимчасово виконуючим обов`язки заступника начальника Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , звернувся до останнього із проханням дізнатися інформацію щодо наявності порушених чи ні, кримінальних проваджень за заявами щодо ОСОБА_6 , на що ОСОБА_4 погодився та, в кінці вересня 2016 року останнім було повідомлено ОСОБА_7 , що стосовно ОСОБА_6 зареєстровано чотири кримінальних провадження, а саме: 
		- 09.07.2015 року, слідчим відділом Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015260150000009 від 06.07.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за заявою ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Мамаївці Кіцманського району, шляхом зловживання довірою, під приводом встановлення каналізаційної системи в новобудові, заволодів грошовими коштами в сумі 1500 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 приховав від ОСОБА_7 той факт, що зазначене кримінальне провадження було закрите на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України;
		- 27.08.2015 року слідчим відділенням Глибоцького ВП, Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015260080000418 від 27.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за заявою ОСОБА_9 про те, що в липні 2015 року ОСОБА_6 , шахрайським шляхом заволодів апаратом для чистки каналізації, вартістю 55000 грн. При цьому ОСОБА_4 , також приховав від ОСОБА_7 той факт, що 30.09.2015 року, зазначене кримінальне провадження було закрите на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України;
		- 25.09.2015 року слідчим відділом Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області, розпочато досудове розслідування, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015260110000457 від 25.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, по факту викрадення ОСОБА_6 віброплити марки «Хонда», вартістю 25000 грн., власником якої є приватний підприємець ОСОБА_10 ;
		- 30.09.2015 року слідчим відділом Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12015260040002994 від 30.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння ОСОБА_6 автомобілем марки «Део Ланос», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, вартістю 60000 грн., що належав ОСОБА_11 . 
		Незважаючи на те, що кримінальне провадження №12015260150000009, яке розслідувалось слідчим відділом Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та кримінальне провадження №12015260080000418, яке розслідувалось слідчим відділенням Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області вже були закриті, ОСОБА_4 , вирішивши незаконно збагатитись, використовуючи той факт, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не були обізнані про результати розслідування кримінальних проваджень щодо останнього, а також приховуючи від них факт закриття двох вищевказаних кримінальних проваджень, повідомив ОСОБА_7 , що всі чотири зазначені кримінальні провадження перебувають на стадії досудового розслідування і за вирішення питання щодо їх закриття, необхідно передати неправомірну винагороду слідчим, які здійснюють досудове розслідування та їх керівникам. З метою підбурити ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 , повідомив останньому, що ОСОБА_6 найближчим часом планують притягнути до кримінальної відповідальності, однак, оскільки він займає відповідальну посаду - заступника начальника Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, то зможе вчинити різного роду дії, в інтересах ОСОБА_6 , у тому числі і пов`язані з вирішенням питань щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, додавши, що зможе це вирішити, тільки при умові передачі ОСОБА_6 через нього, неправомірної вигоди для слідчих, у провадженні яких перебувають відповідні кримінальні провадження, а також для їх керівників, з розрахунку по 500 доларів США за кожне кримінальне провадження щодо їх закриття стосовно ОСОБА_6 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності, шляхом передачі вищевказаним особам обумовленої суми неправомірної вигоди. При цьому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_6 , побоюючись бути притягненим до кримінальної відповідальності, з метою уникнення такої відповідальності, надасть через ОСОБА_7 обумовлений ним розмір неправомірної вигоди, і наголосив останньому про обов`язковість передачі вказаної неправомірної вигоди, оскільки був, достовірно обізнаний, що кримінальне провадження №12015260150000009, яке розслідувалось слідчим відділом Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та кримінальне провадження №12015260080000418, яке розслідувалось слідчим відділенням Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області вже закриті і питання відносно їх закриття, ні з ким вирішувати не потрібно, а, отже і про передачу неправомірної вигоди йому ні з ким не доведеться домовлявся та виконання свого умислу, вирішив скористатись цими обставинами та шахрайським шляхом заволодіти коштами, в сумі 1000 доларів США, отриманої від ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , в якості для передачі неправомірної вигоди для слідчого Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також для їх керівників, за вирішення питання щодо закриття двох наведених кримінальних проваджень і не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, вводячи при цьому як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 в оману, що кошти отримані від них, будуть передані ним службовим особам, у якості неправомірної вигоди за вирішення питання відносно закриття кримінальних проваджень.
		В подальшому, з метою реалізації свого умислу, 06 жовтня 2016 року, обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зустрілися біля магазину «Точка», що по вул. Алма-Атинській в м. Чернівці, де ОСОБА_4 визначив суму грошових коштів вже у розмірі 1500 доларів США, при умові надання яких, він вчинить дії щодо вирішення питання про закриття трьох кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_6 ті не притягнення його до кримінальної відповідальності, із розрахунку по 500 доларів США за кожне кримінальне провадження, а саме, те що перебувало у провадженні слідчого відділу Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області під №12015260150000009 від 06.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та провадження, яке перебувало в слідчому відділенні Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області під №12015260080000418, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та за кримінальне провадження, яке перебувало в провадженні слідчого СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області під №12015260110000457 від 25.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, чим підбурив останніх до замаху на давання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище.
		Надалі, діючи, на виконання попередньої домовленості, 07 жовтня 2016р. о 21.27 год. ОСОБА_7 , отримавши перед цим від ОСОБА_6 частину грошових коштів в сумі 400 доларів США, зустрівся із ОСОБА_4 на дитячому майданчику за будинком, де проживає ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , де надав ОСОБА_4 вказані кошти, в якості частини обумовленої ним суми неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США, з оговореної суми 1000 доларів США, а ОСОБА_4 в свою чергу, знаючи, що ці кошти є частиною неправомірної вигоди, наданої для службових осіб, які займають відповідальне становище за вчинення дій щодо закриття кримінальних проваджень №12015260150000009 та №12015260080000418 стосовно ОСОБА_6 і не притягнення його до кримінальної відповідальності, ці гроші одержав, маючи на меті їх привласнити та використати на свої потреби. При цьому, ОСОБА_7 повідомив, що решту коштів ОСОБА_6 надасть при умові прийняття рішення щодо закриття кримінальних проваджень.
		В подальшому, діючи, за попередньою домовленістю, 10 жовтня 2016 року о 23.17 год., обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зустрілися біля продуктового магазину «24 продукти», розташованого на перехресті вулиць Каспрука-Героїв Майдану в м. Чернівці, де ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 частину з обумовленої суми у 1000 доларів США неправомірної вигоди, а саме в розмірі 600 доларів США, одержаних відповідно від ОСОБА_6 , а ОСОБА_4 , в свою чергу, знаючи, що ці кошти є частиною неправомірної вигоди, наданої йому для передачі в якості неправомірної вигоди за вчинення дій щодо закриття двох кримінальних проваджень стосовно потерпілого ОСОБА_6 і не притягнення його до кримінальної відповідальності, грошові кошти в означеній вище сумі одержав, маючи на меті їх привласнити та нікому в якості неправомірної вигоди не передавати, при цьому, запевнив ОСОБА_7 в тому, що кримінальне провадження №12015260150000009 по Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та кримінальне провадження №12015260080000418, яке перебувало у провадженні слідчого відділення Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, вже закриті і відповідно, за по цих провадженнях, ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності ніхто притягувати не буде, а отримані кошти нікому наміру передавати в якості неправомірної вигоди не мав, а вирішив привласнити та витратити на свої власні потреби, чим своїми умисними діями підбурив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до замаху на давання хабара слідчим та керівництву Глибоцького ВП і Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, чим заподіяв ОСОБА_6 збитків на загальну суму 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 10.10.2016р. становило 25860 грн.
		Крім наведеного, 10 жовтня 2016 року, після отримання зазначених грошових коштів від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 також було наголошено останньому на необхідності передачі через нього, в якості неправомірної вигоди, ще 500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.10.2016р., складало 12920 грн., для надання їх слідчому та керівнику Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області, за вирішення питання щодо закриття кримінального провадження №12015260110000457 від 25.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за фактом викрадення ОСОБА_6 віброплити марки «Хонда», вартістю 25000 грн., власником якої є приватний підприємець ОСОБА_10 , з зазначенням того, що у випадку не передачі вказаної неправомірної вигоди, ОСОБА_6 буде притягнуто до кримінальної відповідальності, чим своїми умисними діями ОСОБА_4 також підбурив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до давання хабара в сумі 500 доларів США слідчому та керівництву Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Суду, надав показання про те, що він не мав на меті отримувати неправомірну вигоду та підбурювання до цього; не мав на меті заволодівати коштами та ні на чиє рішення, він не мав вплинути, гроші мав забрати собі, тому визнає лише вчинення шахрайства. Частину 2 ст. 15, ч. 4 ст.,27, ч.3 ст.369 КК України, не визнав, пояснив, що ОСОБА_6 , не надавав йому ніяких грошей для хабара, а гроші він давав ОСОБА_7 , який є заявником та з яким він знайомий з 2003 року, тоді він був «агентом» в межах слідчого ізолятора до 2010 року, потім у 2016 році, перейшов в ВВБ. Вважає, що саме зі сторони ВВБ відносно нього була провокація і для цього було використано ОСОБА_7 . В показаннях зазначив, що було три відділи поліції і жодного не було агента, якого б можна було б використовувати в оперативних цілях, саме з цього приводу він вів розмову при зустрічах з ОСОБА_7 . Пояснив, що ОСОБА_7 його знайшов і розмову саме він почав за ОСОБА_6 і його проблеми. Зазначив, що із ОСОБА_7 він ніякої домовленість стосовно ОСОБА_6 , якого раніше не знав і ніколи не бачив, не мав. У вчиненому розкаюється.
		Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинуваченні, його вина у вчиненні вищевказаного злочину об`єктивно підтверджується в сукупності, безпосередньо дослідженими доказами у суді.
		Так,потерпілий ОСОБА_6 , при дачі показів в судовому засіданні 26.07.2018р., під присягою, пояснив, що в липні 2016 року, випадково зустрів в м. Чернівці свого знайомого ОСОБА_7 , якого вже довгий час не бачив. Розговорившись, він йому розповів, що в 2015 році на нього написали декілька заяв і він не знає що робити, так як має намір виїхати за кордон; тому і попросив в останнього, якщо в нього буде можливість, дізнатись через знайомих в поліції чи порушені кримінальні справи по заявах. Зазначив в показах, що у перших числах серпня 2016 року ОСОБА_7 зустрівшись із ним розповів, що зустрічався зі своїм знайомим ОСОБА_13 , який на той час був заступником начальника Сторожинецького ВП. З інформації ОСОБА_7 дізнався, що відносно нього порушено декілька справ і ОСОБА_14 може з кимось домовитися про закриття цих справ, коли повернеться з відпустки, але за грошову винагороду 500 доларів США за кожну кримінальну справу; в іншому разі його можуть оголосити в розшук. Він відповів ОСОБА_7 що подумає і вони розійшлися, а при зустрічі, 06 жовтня 2016 року, ОСОБА_7 , йому повідомив, що на завтра потрібно передати хоча б частину грошей, так як за даними, що передав ОСОБА_4 його, чекають серйозні проблеми, оскільки, в Кіцманському ВП за кримінальним провадження його мають намір оголосити його в розшук; а за кримінальні справи, порушені провадженнями в Строжинецькому ВП, Глибоцькому ВР і Шевченківському ВП, як повідомив ОСОБА_7 від ОСОБА_4 , чекають вже оплату, так як одна робота закінчена, а інша в процесі, пр. цьому, його ОСОБА_7 показав роздрукований витяг із бази поліції, де були дані на нього і список порушених проти нього справ. ОСОБА_7 сказав, що вартість за закриття кримінальних справи буде коштувати в цілому 1500 доларів США, по 500 доларів за вирішення окремо кожної справи, а 500 доларів окремо по Кіцманському ВП. Пояснив, що всю отриману від ОСОБА_7 через ОСОБА_4 інформацію обдумав і наступного дня, 07 жовтня 2016 року, він передав ОСОБА_7 400 доларів США як частину коштів за вирішення питання закриття кримінальних справ в Сторожинецькому, Глибоцькому ВП та мав ще заплатити за закриття кримінальної справи по Кіцманському ВП, так як ОСОБА_7 пояснював, що більшу частину ОСОБА_13 передає іншим співробітникам поліції; як він розумів слідчим. В показах також пояснив, що в перших числах жовтня 2016 року він при зустрічі із ОСОБА_7 передав йому 600 доларів США «могирича», як кажуть на Буковині за вирішення закриття кримінальної справи в Кіцманському ВП, так як він зрозумів із переданої йому інформації всього, за закриття чотирьох кримінальних проваджень, він повинен був заплатити 2000 доларів США, тобто по 500 за кожне. Пояснив, що після зустрічі з ОСОБА_7 , на початку жовтня 2016 року, він з останнім більше не зустрічався, згодом самостійно дізнався, що провадження по кримінальних справах відносно нього закриті. Зазначив, що з ОСОБА_4 ніколи не зустрічався і його не знав; гроші надавав ОСОБА_7 для нього, в розмірі 1000 доларів, як говорив, з метою закриття кримінальних справ порушених проти нього. Пояснив, що йому не були відомі наміри звернення в правоохоронні органи ОСОБА_7 ; він особисто писав заяву в правоохоронні органи; проте чи згадував він прізвище ОСОБА_4 в заяві, не пам`ятав. Просив, визначити останньому покарання на розсуд суду, по закону.
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_7 під присягою надав покази про те, що в кінці липня місяця 2016 року, він дізнався від своїх знайомих що ним цікавились працівники поліції, розпитували де його можна знайти так як у нього нібито проблеми із законом. Після цього, він вирішив віднайти своїх знайомих, які працювали в міліції, із ким не зустрічався, йому відмовляли в допомозі і дізнавшись телефон ще одного свого знайомого ОСОБА_15 , вирішив йому подзвонити; після здійсненого до останнього дзвінка, останній погодився на зустріч та 28.07.2016 року, після 22 год. він ще раз передзвонив ОСОБА_16 і той сказав щоб він його чекав біля бувшого казино «Фортуна» в м. Чернівці. Під час зустрічі, ОСОБА_13 йому розповів, що він призначений на посаду заступника начальника Сторожинецького відділу поліції, і в розмові повідомив, що його шукають працівники поліції, з якого приводу не повідомив; розповів, що на початку березня отримав замовлення на виготовлення меблів в с. Великий Кучурів Сторожинецького району та отримав від особи на ім`я ОСОБА_17 передоплату в сумі 10 тис. гривень, однак, замовлення не виконано; просив ОСОБА_15 , дізнатись точно, що за інформація є в поліції відносно нього, а саме заяви чи справи по даному факту, на що, ОСОБА_4 йому відповів, що може це зробити, але це потребує трохи часу і інформацію зможе показати у роздрукованому вигляді, зазначивши, що дана послуга буде коштувати певну суму доларів, так як він повинен оплатити це іншим особам, що будуть займатися цими питаннями, сказавши, що «долари вирішують усе»; при цьому, домовилися зізвонитися про наступну зустріч. Пояснив, що 01.08.2016 року, ОСОБА_13 зателефонував йому та сказав, що в поліції дійсно є інформація щодо його причетності до кримінального правопорушення і його чекають серйозні проблеми з законом, але, якщо він хоче ці проблеми вирішити, то найближчим часом повинен йому надати 500 дол. США для їх вирішення сказав що все буде добре. Він, розуміючи, що в нього немає таких коштів, згадав, що декілька днів назад зустрів свого знайомого ОСОБА_18 , який скаржився, що на нього написали декілька заяв про порушення кримінальних справ і тепер він не знає, що йому робити бо хотів виїхати за кордон; про це він розповів ОСОБА_4 , але так як не знав повністю даних ОСОБА_19 , то домовився, що усі дані відносно останнього перешле ОСОБА_4 СМС, після того як зустрінуться із ним. Вказав у показах, що в ході подальшої розмови із ОСОБА_4 , останній повідомив йому, що може посприяти та допомогти його знайомому ОСОБА_20 , щодо закриття кримінальних проваджень за заявами по Сторожинцю, Глибоці, Кіцманю та Чернівцях, за відповідну грошову винагороду, оскільки, він є одним із керівників Сторожинецького ВП, займає певну службову посаду  заступника; домовилися про наступну зустріч, яку попередньо мали узгодити по телефону та через декілька днів, ОСОБА_4 йому запропонував зустрітися, він погодився і при зустрічі, обвинувачений повідомив, що проти ОСОБА_6 порушено чотири кримінальних провадження, які не закриті і він готовий допомогти у вирішенні цього питання, за грошову винагороду, сказав, що сума буде кругленькою, про що просив передати ОСОБА_6 . Вказав в показах, що наступна його зустріч з ОСОБА_4 відбулася в кінці вересня 2016 року, який йому повідомив, що все пам`ятає відносно закриття справ; сказав, що даний процес триває, а тому ОСОБА_6 повинен розрахуватись із ним, а він в свою чергу із працівниками поліції, які в цьому процесі задіяні, при цьому, ОСОБА_4 озвучив, що закриття кожної справи буде коштувати 500 доларів США, про що просив переказати моєму знайомому. Поговоривши з ОСОБА_6 , останній, спочатку не погоджувався, однак в кінцевому результаті сказав, що знайде кошти, оскільки його скрутне матеріальне становище, потребує виїзду за кордон на заробітки, а для цього йому не потрібні проблеми із законом.
		В показах зазначив, що на початку жовтня 2016 року до нього зателефонував ОСОБА_4 і вони домовились про зустріч; під час якої, він повідомив ОСОБА_4 погодження заплатити за закриття справи з боку ОСОБА_20 , на що йому обвинувачений відповів, що у разі якщо не буде коштів, на ОСОБА_6 найближчим часом чекають серйозні проблеми по Кіцманському ВП ГУНП області, де готуються оголосити його в розшук, а по закриттю справ в Сторожинецькому ВР, Глибоцькому ВП і Шевченківському ВП, люди вже від нього чекають оплати, оскільки одна справа вже закрита, а інша в процесі та показав йому, роздрукований витяг із бази поліції, де були дані на ОСОБА_6 з зазначенням номерів проваджень, порушених справ проти останнього; пояснив, що ОСОБА_4 сума була названа 1500 доларів США та після ще наголосив на 500 доларах, за роботу по Кіцманському ВП. Пояснив, що наступного дня, він взяв у ОСОБА_6 400 доларів США і ввечері, при зустрічі із ОСОБА_4 , біля якогось магазину, точно не пам`ятає по вул.. Героїв Майдану м. Чернівці, і вже під прикриттям співробітників СБУ, поліції; в районі будинків, вулиці Алма  Атинської м. Чернівці, передав останньому - 400 доларів США; під час розмови, ОСОБА_4 повідомив про те, що дві справи вже закриті; а що до справи в Кіцманському ВП та в Шевченківському ВП пообіцяв у найближчий час надати документи, які б підтвердили закриття справ. Після цього, вже, 10 жовтня 2016 року, він в  друге, взяв у ОСОБА_6 вже 600 доларів США та цього ж дня, увечері, передав їх ОСОБА_4 , точного місця передачі не пам`ятав; в ході розмови, вони заходили ще в магазин, де ОСОБА_4 купував пиво, і при цьому, пообіцяв йому, що по Кіцманському ВП та Шевченківському ВП, найближчим часом, при оплаті ОСОБА_6 ще 1000 доларів США, будуть закритті; після чого, домовилися на наступну зустріч, на яку ОСОБА_4 не з`явився, оскільки його, як він згодом дізнався, було затримано працівниками поліції.
		Наведені показання свідка ОСОБА_21 та потерпілого ОСОБА_19 , наданих відповідно під присягою, підтверджуються проведеним в ході судового розгляду, перехресним допитом, під час якого, останні підтвердили надані раніше показання, а потерпілий ОСОБА_22 додатково вказав, що не був обізнаний яким саме чином та кому будуть передаватись його кошти, надані ОСОБА_23 , як в сумі 400 доларів США, так і 600 доларів США, вважав ці кошти винагородою, що включала в себе оплату усіх необхідних дій за закритті його справ. Пояснив, що ОСОБА_24 називав посаду працівника поліції, і здається прізвище ОСОБА_4 , але точно не пам`ятає; останнього ніколи раніше не знав і не бачив, аж до зустрічі в суді.
		Досліджені судом, вищенаведені показання як потерпілого, так і свідків про обставини вчинення злочину, підтверджуються також показами допитаних у судовому засіданні, відповідно в якості свідків, ряду посадових осіб Головного Управління Національної поліції у Чернівецькій області.
		Так, свідок ОСОБА_25 , під присягою пояснив, що займає керівну посаду в органах поліції - начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУ НП в Чернівецькій області. Пояснив, що з серпня 2016 року і до 01.12. 2016 року виконував тимчасові обов`язки начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУ НП в Чернівецькій області, а після 01.12. 2016 року обійняв дану посаду, у зв`язку з постійним призначенням. 
		Зазначив в показаннях, що обвинуваченого ОСОБА_4 знає, так як раніше до роботи в Шевченківському ВП, разом працювали в області та протягом 2016 року, ОСОБА_4 , про вирішення ним питань закриття кримінальних проваджень щодо ОСОБА_20 чи інших осіб, не звертався; вказав, що взагалі протягом 2016 року, він жодного разу не спілкувався з обвинуваченим. 
		Про відсутність спілкування протягом 2016 року в судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_26 , який в наданих показаннях зазначив, що на посаді слідчого СВ Шевченківського ВП ЧВП ГУНП у Чернівецькій області працює з 05 2015 року; пояснив, що в його провадженні з 30.09. 2015 року перебувало кримінальне провадження за №120152 600400094 по ч. 1 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_20 , по якому тривало досудове розслідування; яка в кінцевому результаті була доля провадження не пам`ятає. Пояснив, що ОСОБА_4 не являється його знайомим, до нього особисто з питаннями про закриття наведеного кримінального провадження не звертався у 2016 році; зазначив, що раніше до 2016 року, він з ОСОБА_4 разом не співпрацював.
		Свідок ОСОБА_27 , під присягою пояснив, що на посаді начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП у Чернівецькій області працює з вересня 2016 року, а до цього, з 06.06. 2015 року, обіймав посаду заступника начальника слідства. Обвинуваченого ОСОБА_4 знає, як бувшого працівника правоохоронних органів За період 2015-2016 року ОСОБА_4 не звертався до нього із пропозиціями впливу на слідчого про закриття кримінального провадження.
		Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_28 , надав покази про те, що на посаді заступника начальника слідчого відділу Шевченківського ВП ЧВП ГУНП У Чернівецькій області працює з 11.11. 2011 року; слідчий ОСОБА_26 є його підлеглий. Пояснив, що про ОСОБА_4 , чув як про працівника правоохоронних органів; прохань з боку ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, і зокрема відносно ОСОБА_20 , що знаходилося в слідчому відділі чи в слідчого його підрозділу, або про перекваліфікацію статей кримінального правопорушення чи будь  якого впливу на слідчого ОСОБА_26 , таких дій не було.
		Аналогічні показання надав і свідок ОСОБА_29 , який пояснив, що ОСОБА_4 якого він знав, як працівника правоохоронного органу в районі, до нього особисто чи до його підлеглих, слідчих з приводу кримінального провадження відносно ОСОБА_20 , за винагороду, не звертався, ніякої винагороди не пропонував.
		Свідок ОСОБА_30 , під присягою, пояснив, що з 07.11. 2015 року, займає посаду начальника Кіцманського ВП ГУНП у Чернівецькій області. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_20 , йому нічого не говорить; не виключи можливість його наявності в відділенні поліції. Пояснив, що ОСОБА_4 знає як співробітника правоохоронного органу, який під час роботи в Садгірському райвідділі міліції займав посаду начальника пошукової групи; останній не звертався до нього про закриття кримінального провадження; впливу на слідчого чи вирішення пом`якшення статті кримінального закону не мало місце та взагалі, ОСОБА_4 нічого, нікому в Кіцманському ВП у 2016 році не пропонував.
		Під присягою, свідок ОСОБА_31 надав покази, що з червня 2016р. по березень 2017 року, працював слідчим Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області та у його провадженні знаходилося кримінальне провадження за №120152 600400094 від 30.09.2015 за ч. 1 ст. 190 КК України; прізвище особи та фабулу якого не пам`ятав; дане провадження до нього перейшло від іншого слідчого, який звільнився. Пояснив, що ОСОБА_4 він знає, з ним раніше працював. ОСОБА_4 по вказаному провадженню до нього з будь якими питаннями не підходив, не просив закрити чи перекваліфікувати за винагороду дії підозрюваного. Зазначив, що не пам`ятає, хто з слідчих до нього вів досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню; справа тривалий час була без руху; на даний час доля кримінального провадження йому не відома.
		Свідок ОСОБА_32 , в судовому засіданні, надав показання, що біля 10 років знає ОСОБА_4 ; за період його роботи в Глибоцькому РВ УМВС України в Чернівецькій області, а саме, з листопада 2015р. по вересень 2016р. до нього, ОСОБА_4 , з питань закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_20 , чи перекваліфікації дій останньому, за винагороду, чи за вплив на слідчого не звертався і таких дій не було.
		Свідок ОСОБА_33 , в судовому засіданні пояснив, що станом на 2016 рік він обіймав начальник Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області; з приводу питань закриття кримінального провадження чи перекваліфікації дій підозрюваного, до нього ОСОБА_4 не звертався. 
		Допитаний в засіданні свідок ОСОБА_34 , під присягою пояснив, що обіймав у 2016 році, посаду начальника сектору кадрового забезпечення Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області; до нього, в період його роботи з 26.07.2016р. по 10.10.2016р., ОСОБА_4 ні з якими питаннями сприяння чи впливу за винагороду на слідчих з приводу закриття кримінального провадження не звертався; ОСОБА_4 у вказаний період часу, перебував на посаді заступника начальника Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області і він, працював по напрямку роботи превентивної діяльності, тобто до досудового розслідування кримінальних проваджень відношення ніякого не мав.
		Свідок ОСОБА_35 , який займав на той час посаду слідчого Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, повідомив, що в його провадженні перебувало кримінальне провадження №42015260150000009 за заявою ОСОБА_8 стосовно можливих шахрайських дій з боку ОСОБА_36 . Дане кримінальне провадження було закрито 31.08.2016р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. У жовтні 2016 року до нього, телефонував обвинувачений ОСОБА_37 , який на той час виконував обов`язки заступника начальника Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області та цікавився станом розслідування у вказаному кримінальному провадженні, на що він ОСОБА_4 відповів, що провадження закрито. Будь яких вказівок, чи коштів з приводу цього провадження від обвинуваченого він не отримував. Рішення щодо закриття кримінального провадження № 42015260150000009 він як слідчий, приймав самостійно, у відповідності до вимог закону.
		В судовому засіданні відповідно, свідки - ОСОБА_38 , слідчий СВ Глибоцького ВП ГУНП у Чернівецькій області, - ОСОБА_39 , начальник СВ Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області, - ОСОБА_40 , начальником СВ Глибоцького ВП ГУНП у Чернівецькій області при дачі, відповідно показів, пояснили, що ОСОБА_4 знають як працівника правоохоронного органу, він до них з приводу закриття будь  якого кримінального провадження, у 2016 році не звертався, не просив впливати на слідчого, з приводу перекваліфікації дій підозрюваного за винагороду, чи вчинення будь  яких інших дій.
		У суду немає підставі не довіряти показанням, як потерпілого ОСОБА_20 , так і вищенаведених свідків, оскільки вони, відповідно усі при надані показів, були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, приведені до присяги, а тому підстав недовіряти чи сумніватись у їх показаннях, у суду немає. Окрім того, наведені вище показання, повністю є спів мірними і з дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, представленими стороною обвинувачення до їх дослідження, зокрема:
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.08.2016 (т.1 а.с к. пр.15-16)  матеріали по заяві ОСОБА_7 щодо вимагання у нього ОСОБА_4 
		 протоколом огляду від 10.10.2016 року, під час якого у присутності понятих ОСОБА_41 було запропоновано видати речі та грошові кошти, які знаходяться при ньому. Останній видав грошові кошти по 100 дол. США, в кількості 6 купюр. Вказані купюри було описано та просвічено ультрафіолетовою лампою. Ознаки світіння на купюрах були відсутні. Після огляду купюри було повернуто ОСОБА_42 (т.1 а.с к. пр.23-24).
		- протоколом затримання особи від 10.10. 2016р., підозрюваної у вчиненні злочину, із застосуванням відеозапису. Під час проведення змивів із одягу (джинсових штанів, виявлено залишки речовини, які під ультрафіолетовими променями випромінюють свитіння, які люмінісцирують світло-зеленим кольором. Під час огляду сумки ОСОБА_4 , чорного кольору, поміж інших речей виявлено три купюри по 100 дол. США номери LL11004027 G, LL 44619675 F, LB 82773469 R (т.1 а.с к. пр.25-30).
		 
		 
		 
		- протоколом освідування особи від 10.10.2016 року, зокрема, під час огляду рук ОСОБА_4 було встановлено, що на поверхні долоні лівої руки та пальцях лівої руки, виявлено залишки речовини, які під ультрафіолетовими променями випромінюють; і за допомогою ультрафіолетової лампи було просвічено одяг ОСОБА_4 та, на ділянці тканини, біля лівої передньої зовнішньої кишені його джинсових штанів виявлено залишки речовини, які під ультрафіолетовими променями випромінюють світіння, які люмінісцирують світло-зеленим кольором.(т.1 а.пр.32-34).
		- протоколом огляду від 11.10.2016р.; під час огляду на бордюрі проти входу до хімчистки «Лора» на розі вулиць Героїв Майдану та Каспрука м. Чернівці було виявлено грошові кошти шість купюр по сто дол. США, номери вказаних купюр збігаються з номерами купюр, які при огляді були видані ОСОБА_43 і які були описані та просвічені ультрафіолетовою лампою (т.1 а.с к. пр.35-37).
		- протоколом огляду від 11.10.2016 року; під час якого, ОСОБА_44 було добровільно видано джинсові штани синього кольору для проведення відповідних експертиз та їх огляду (т.1 а.с к. пр.38-40).
		- протоколами обшуків від 13.10.2016р. помешкань, в яких проживав обвинувачений ОСОБА_4 , в ході яких нічого не виявлено та не вилучено (т.1 а.с. к.пр. 95  97; 99  101; 104  107);
		- дорученнями слідчого від 17.08.2016р. про проведення негласних слідчих розшукових дій (далі  НСРД), постановами прокурора від 07.10.2016р. про проведення НСРД  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, дорученнями прокурора від 07.10.2016р. про проведення НСРД  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, постановами прокурора від 11.10.2016р. про припинення подальшого проведення НСРД  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, протоколами про результати проведення негласних слідчих розшукових дій з додатками від 17.10.2016р., від 24.10.2016р., в ході яких зафіксовано факти зустрічей, розмов та їх зміст обвинуваченого ОСОБА_4 з ОСОБА_7 . 
		Зокрема, протоколами зафіксовано факт домовленості між обвинуваченим та ОСОБА_43 щодо передачі останнім коштів обвинуваченому ОСОБА_4 за вплив на посадових осіб, з метою закриття ряду кримінальних проваджень щодо ОСОБА_6 . 
		Крім цього, протоколом про результати проведення негласних слідчих розшукових дій від 17 жовтня 2016 року, переглянутим в судовому засіданні з відеозаписами, на яких зафіксовано факт добровільної видачі 07.10.2016р., ОСОБА_43 чотирьох купюр номіналом 100 доларів США та їх огляду посадовими особами УВБ в Чернівецькій області ДВБ НП України, зафіксовано серії та номери відповідних купюр. При цьому серії та номери трьох з них співпадають з серіями та номерами трьох купюр, вилучених під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, із застосуванням відеозапису в порядку ст. 208 КПК України від 10.10.2016. Аналогічним чином, у цьому ж протоколі зафіксовано факт добровільної видачі 10.10.2016 ОСОБА_43 шести купюр номіналом 100 доларів США та їх огляду посадовими особами УВБ в Чернівецькій області ДВБ НП України, зафіксовано серії та номери відповідних купюр. Зафіксовано також факт нанесення на ці купюри спеціального хімічного препарату, чутливого до ультрафіолетового світіння. При цьому серії та номери цих купюр співпадають з серіями та номерами шести купюр, що зафіксовані в протоколі огляду від 11.10.2016, в ході якого оглянуто тротуарну частину вулиці Каспрука у місті Чернівці навпроти магазину «24 продукти», тобто поблизу місця затримання обвинуваченого.
		За наведеним протоколом, про результати проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 17.10.2016р., ОСОБА_43 було добровільно видані грошові кошти в сумі 400 дол. США, купюрами по сто номери LL11004027 G, LL 44619675 F, LB 82773469 R, LL11004028G; вказані купюри було описано та просвічено ультрафіолетовою лампою. Ознаки світіння на купюрах були відсутні. Саме, вказані купюри, 07.10.2016р., під час зустрічі з ОСОБА_4 , ОСОБА_45 передав останньому 400 дол. США. Вказані купюри були виявлені і під час затримання ОСОБА_4 , а саме проведення обшуку його сумки, чорного кольору.
		 Окрімнаведеного, вході продовженнявиконання дорученняпрокурора тапостанови пропроведенням контролюза вчиненнямзлочину, ОСОБА_43 було добровільновидані грошовікошти всумі 600дол.США,купюрами посто.Вказані купюрибули описаніта їхбуло просвіченоультрафіолетовою лампою.Ознаки світінняна купюрахбули відсутні. Саме,вказані купюри,10.10.2016р.,під часзустрічі із ОСОБА_4 .Гумайло передавостанньому урозмірі 600дол.США;номери вказанихкупюр (HL166816708*; HB95985234І; KD97529870А;B37066116А; HB09545588І; DE76993960А), збігаються із тими, що були виявлені під час огляду на бордюрі проти входу до хімчистки «Лора» на розі вул. Героїв Майдану та Каспрука у м. Чернівці. Після отримання 600 доларів США, ОСОБА_14 побачивши працівників УВБ витягнув кошти в сумі 600 доларів США, які отримав від ОСОБА_21 та кинув на бордюрі навпроти входу до хімчистки «Лора» на розі вул. Героїв Майдану та Каспрука м. Чернівці (т.1 а.с к.пр.154-159) з додатком стенограми розмови (т.1 а.с. к.пр. 166  169);
		Наведене вище чітко спостерігається на відео файлах, досліджених і переглянутих в судовому засіданні (т. 3 а.с. 31).
		- протоколом про результати проведення НСРД  №208т/42-25/01-2016 від 24.10.2016р. аудіо, відео контроль особи ОСОБА_4 .
		Згідно протоколу, 06.10.2016р. о 19.20 біля магазину «Точка» по вул. Алма-Атинська в м. Чернівці, відбулася зустріч між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , під час якої, у ході розмови, ОСОБА_4 вийняв з кишені куртки лист аркушу на якому були розписані подані заяви на ОСОБА_6 і читаючи став роз`яснювати, що де і при яких обставинах зареєстровані кримінальні провадження. В розмові, ОСОБА_4 визначив остаточну суму грошових коштів, в розмірі 1500 доларів США, при умові надання яких ОСОБА_6 , він вчинить дії щодо вирішення питання про закриття трьох кримінальних проваджень стосовно останнього та не притягнення його до кримінальної відповідальності, виходячи із розрахунку по 500 доларів США за кожне кримінальне провадження. При цьому, як вбачається з протоколу, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що стосовно ОСОБА_6 , слідчими Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області, розслідується ще одне кримінальне провадження і при умові надання йому додатково коштів в сумі 500 доларів США, він також взмозі вирішити питання щодо його закриття та не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.
		Дане, відображено на відео файлах (т. 3 а.с. 31), досліджених і переглянутих в судовому засіданні, зокрема, на виконання попередньої домовленості, 07.10.2016р. о 21 год. 27 хв., ОСОБА_7 зустрівшись з ОСОБА_4 на дитячому майданчику, за будинком, де проживає останній, по АДРЕСА_2 , там і передав ОСОБА_4 частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США та відповідно, 10.10.2016р. о 23 год. 17 хв., під час зустрічі ОСОБА_4 тз ОСОБА_7 , біля продуктового магазину «24 продукти», що на перехресті вулиць Каспрука-Героїв Майдану в м. Чернівці, вбачається, як ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 іншу частину, обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 600 доларів США (т.1 а.с к.пр.170-175) з додатком стенограми розмови до вказаного протоколу (т. 1 а.с. к.пр. 176  191);
		 протоколом про результати проведення НСРД  №212 т/42-25/01-2016 від 24.10.2016 аудіо, відео контроль особи ОСОБА_7 . Згідно протоколу 06.10.2016 о 19.20 біля магазину «Точка» по вул. Алма-Атинська в м. Чернівці відбулася зустріч між ОСОБА_44 і ОСОБА_46 . Під час розмови ОСОБА_14 вийняв з кишені куртки лист аркушу на якому були розписані подані заяви на ОСОБА_47 почав читаючи роз`яснювати, що де і при яких обставинах зареєстровані кримінальні провадження. При зустрічі ОСОБА_4 визначив остаточну суму грошових коштів в розмірі 1500 доларів США, при умові надання яких він вчинить дії щодо вирішення питання про закриття трьох кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_6 та непритягнення його до кримінальної відповідальності, тобто з розрахунку по 500 доларів США за кожне кримінальне провадження.
		Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що стосовно ОСОБА_6 слідчими Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області розслідується ще одне кримінальне провадження і при умові надання йому додатково коштів в сумі 500 доларів США він також вирішить питання щодо його закриття та непритягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.
		Діючи на виконання попередньої домовленості, 07.10.2016 о 21 год. 27 хв. ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_4 на дитячому майданчику за будинком, де проживає ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 надав ОСОБА_4 частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США.
		В подальшому, 10.10.2016 о 23 год. 17 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зустрілись біля продуктового магазину «24 продукти», що на перехресті вулиць Каспрука-Героїв Майдану в м. Чернівці, де ОСОБА_7 надав ОСОБА_4 ще одну частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 600 доларів США, а ОСОБА_4 (т.1 а.с к.пр.192-197), з додатком стенограми розмови до вказаного протоколу (т. 1 а.с. к.пр.198  213); 
		 протоколом про результати проведення НСРД  №201 т/42-25/01-2016 від 24.10.2016  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_4 (т.1 а.с к.пр.214-216); з додатком стенограми розмови до вказаного протоколу (т. 1 а.с. к.пр.217  220);
		Законність проведення зазначених НСРД підтверджена дослідженими у суді ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області від 17.08.2016р., якими надано дозволи на проведення НСРД  аудіо- відео контроль осіб, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з яких знято гриф таємності, відповідно до Акту експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду Чернівецької області від 30.07.2018 року; попередньо сторони провадження про це були повідомлені.
		Зазначені додаткові матеріали прокурором отримані під час судового розгляду та відкриті були стороні захисту, в порядку ч.11ст. 290 КПК України.
		Оцінюючи досліджені вище документи, а також враховуючи досліджені обставини на відео файлах відображених зустрічей ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , їх розмов, фактів передачі, відповідно 400 доларів СЩА та 600 доларів США, суд дійшов висновку, що в органу досудового розслідування, з врахуванням наданих дозволів на проведення НСРД, були наявні законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів, результати яких виступають доказами у кримінальному провадженні.
		Правдивість та об`єктивність переглянутих вищенаведених відеофайлів (т. 3 а.с. 31) протоколів про результати проведення НСРД, з додатком стенограми розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , санкціонованих, обвинуваченим в судовому засіданні не заперечувалися, як і не заперечувалися обставини переглянуті в засіданні за протоколом затримання ОСОБА_4 ; обвинувачений підтвердив, що на відеозапису зображений саме він.
		Окрім наведених вище доказів, винуватість ОСОБА_4 доводиться також:  висновком експерта № 2228-к від 19.12.2016р.  дев`яти банкнот номіналом сто доларів США які вилучені у ОСОБА_48 та під час огляду території тротуару по вул. Каспрука в м. Чернівці за досліджуваними способами виготовлення та захисту відповідають зразкам банкнот даного виду, що перебувають в офіційному обігу (т.2 а.с к.пр. 50-56);
		 висновком експерта № 561-х від 21.12.2016р.  згідно якого, на наданих на дослідження п`яти купюрах номіналом 100 доларів США (номери зазначені у висновку експерта - HL 166816708*; HB 95985234 І; KD 97529870 А; B 37066116 А; HB 09545588 І) та штанах та фільтрувальних паперах, якими робили змиви з лівої руки ОСОБА_4 , а також лівої кишені штанів, встановлені наявність нашарувань спеціальних хімічних речовин, які мають спільну родову належність. (т.2 а.с к.пр. 62-69);
		 протоколом огляду від 11.01.2017 року - телефонів ОСОБА_4 , під час огляду яких було виявлено переписку між ОСОБА_44 та ОСОБА_43 щодо домовленостей про зустрічі (т2 а.с.к.пр.73-75) з фото таблицею )т. 2 а.с.к.пр. 76  81); 
		- посадовою Інструкцією заступника начальника Сторожинецького відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області, з підписом ОСОБА_4 , затвердженої наказом МВС України № 201 від 24.03. 2006р. (т. 2 а.с. к.пр. 123- 126);
		- довідки (послужного списку) про роботу в минулому та проходження служби ОСОБА_4 в правоохоронних органах (т. 2 а.с. к.пр. 126  127).
		Згідно вимогст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно дост. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Згідно приписамист.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Таким чином, за результатами аналізу доказів, суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, є належними, допустимими і стороною захисту не спростовані.
		Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
		Зважаючи на встановлені в суді обставини даного кримінального провадження, судом чітко встановлено, що ОСОБА_4 не мав наміру та не вчиняв жодних дій, спрямованих на закриття кримінальних проваджень щодо ОСОБА_6 , що підтверджується зазначеними вище показами свідків, слідчих і відповідно керівників відповідних структурних підрозділів Кіцманського ВП, Глибоцького ВП, Сторожинецького та Шевченківського ВП ГУНП у Чернівецькій області, які відповідно, показали, що жодних позаслужбових стосунків з обвинуваченим ОСОБА_4 , не мали, суд вірно дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою.
		Судом, також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , реалізовуючи свій намір до кінця, обрав спосіб вчинення шахрайських дій  введення в оману заявника ОСОБА_7 , а через нього і потерпілого ОСОБА_6 щодо його можливості та наміру, за винагороду, вплинути на хід розслідування кримінальних проваджень відносно ОСОБА_6 , з метою закриття кримінальних проваджень, чим підбурив вказаних осіб до надання йому неправомірної вигоди за такі дії, у зв`язку з чим, суд вірно кваліфікує дії обвинуваченого, як підбурювання до закінченого замаху на давання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
		При визначенні кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує постанову Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», згідно якої дії особи, яка, одержуючи гроші начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК України як підбурювання до замаху на давання хабара.
		Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , як колишній працівник правоохоронних органів, працював на різних посадах, в тому числі і керівних, таких як начальником відділу боротьби з груповою злочинністю УКР УМВС України в Чернівецькій області; начальника відділу розкриття злочинів.., заступником начальника Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області, та інших посадах, а отже, достовірно знав повноваження керівника структурного підрозділу, а також і слідчого, які не змінились із прийняттям нового закону «Про Національну поліцію України». 
		У суду відсутні будь-які сумніви щодо того, що ОСОБА_4 достовірно розумів наслідки вчиняємих ним дій, а саме заволодіння майном, шляхом обману та розумів, отримуючи від ОСОБА_7 надані йому потерпілим ОСОБА_6 кошти для передачі іншій службовій особі як хабар, яка не мала намір не передавати їх, а привласнити, добре розумів, що слідчі та керівники, зокрема як Сторожинецького ВП, Кіцманського ВП, Глибоцького ВП та Шевченківського ВП ЧВП Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, є службовими особами, які наділені спеціальними повноваженнями на здійснення функцій представника влади та, згідно пункту 2 Примітки дост. 368, 369 КК України- займали відповідальне становище. Отже, на думку суду, відсутні правові підстави для перекваліфікації дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України на іншу норму закону.
		Згідно правових позицій за висновками Верховного Суду України, викладених у Постанові від 26.03.2015 року (№5-3 кс/15), відповідно до яких, у випадку отримання винним від іншої особи грошей чи інших цінностей нібито для передачі службовій особі як неправомірної вигоди із наміром не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України. При цьому, якщо винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу неправомірної вигоди (хабара) за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15 і відповідною частиною ст.369 КК України.
		Вище проаналізовані докази вини обвинуваченого ОСОБА_4 являються належними та допустимими, вони узгоджуються між собою, узгоджуються і з показаннями потерпілого, свідків, є послідовні та безспірно доводять винуватість обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні.
		Суд, позицію ОСОБА_4 , щодо невизнання вини за пред`явленим обвинуваченням ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, а також його покази, розцінює як лінію захисту, з метою уникнути покарання та вважає їх недостовірними, такими, що суперечать сукупності вище досліджених доказів.
		Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів  проведення НСРД контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, протоколів про результати проведення негласних слідчих розшукових дій, з додатками від 17.10.2016р., від 24.10.2016р., в ході яких зафіксовано факти зустрічей, розмов та їх зміст обвинуваченого ОСОБА_4 з ОСОБА_7 ; їх не розкриття стороні захисту під час досудового розслідування, суд, визначаючись у питанні правомірності взяття в основу обвинувачення змісту розмов, відеозаписів, які, відповідно проводилися під час оперативно-технічних заходів за заявою ОСОБА_7 , а також відносно повідомлення і розкриття стороні захисту відповідних матеріалів, суд, виходить з наступного.
		 
		 
		 
		Конституційний Суд України, рішенням від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положеннячастини третьої статті 62Конституції України "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом", вирішив, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбаченихЗакономУкраїни "Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. В цьому ж рішенні вказано, що відповідно до частини другої статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, за винятками передбаченими законом.
		В той же час Конституційний Суд України зазначив, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні, в тому числі звукозаписи. При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченомучастиною другою статті 66Кодексу, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний характер дій фізичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.
		Суд звертає увагу, що усі слідчі дії були проведені у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, уповноваженими на те особами, на підставі ухвал Апеляційного суду Чернівецької області (т.3 а.с. 1 - 30), відповідно від 17.08. 2016 року (акти про розсекречення матеріалів від 27.07. 2018 року). Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 13.09. 2018 року (т.3 а.с.30), стороні (а саме обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику ОСОБА_49 ) були розкриті і останніми підтверджено письмово із зазначенням підписів доступу до матеріалів.
		Відповідно до постанови Верховного Суду України від 12.10.2017 року…, не дослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому. Не дослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є ймовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимими для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення прав особи на справедливий суд.
		На необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду, йдеться у рішенні Європейського суду «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004 року, в якому зазначено, що, відповідно до вимоги справедливості, передбаченої статтею 6 Конвенції…
		Докази, отриманні під час проведення негласних слідчих дій, відповідають вимогам ст.ст. 246-270 КПК Українита Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року та є належними і допустимими, а відповідні процесуальні документи органу досудового розслідування розсекречені і містяться в матеріалах провадження. Наведене узгоджується і з правовими позиціями правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові 16 січня 2019 року (провадження 13-37кс18) в порядку, передбаченомуч. 4ст. 442 КПК, за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомуст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні в судовому засіданні….
		Отже, в розумінні ст.86 КПК України, на думку суду, досліджені матеріали, а саме - доручення слідчого від 17.08.2016р. про проведення негласних слідчих розшукових дій; постанови прокурора від 07.10.2016р. про проведення НСРД  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, дорученнями прокурора від 07.10.2016р. про проведення НСРД  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, постановами прокурора від 11.10.2016р. про припинення подальшого проведення НСРД  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, протоколами про результати проведення негласних слідчих розшукових дій з додатками від 17.10.2016р., від 24.10.2016р. являються допустимими.
		Окрім наведеного, суд звертає увагу, що протокол огляду місця події від 10.10.2016 року (т.1а.с.к.п. 23,24); протокол затримання особи ОСОБА_4 від 10.10. 2016р. та його освідування (т.1а.с.к.п. 25-30, 32-34); протоколи оглядів від 11.10.2016 року та від 11.01.2017р. (т.1а.с.к.п. 35-37, 38  40,76-81); протоколи обшуків від 13.10.2016р. (т.1а.с.к.п. 95-97,99-101, 104-107), складені, відповідно, без процесуальних порушень, у відповідності до вимог ст.ст.104,105,106,223,234,237 КПК України, уповноваженими на те особами та в межах наданих їм повноважень, за участю понятих з відеофіксацією події; при цьому, зауважень і доповнень до письмових (означених вище) протоколів, з боку учасників процесуальної дії не надходило.
		Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Твердження сторони захисту щодо провокації та підбурювання з боку ОСОБА_7 , як бувшого «агента» правоохоронних органів ВВБ ОСОБА_4 до вчинення вказаних злочинів, є необґрунтованими зважаючи на наступне.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують, при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
		Щодо визначення провокації злочину, Європейський суд встановив, такі критерії, зокрема, чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Питання з приводу провокації правоохоронних органів до вчинення злочинів, висвітленні в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви», де, зазначається, що поліцейське підбурювання до вчинення злочину має місце в тих випадках, коли співробітники, які беруть в ньому участь не обмежуються пасивним розслідуванням злочинної діяльності, а здійснюють вплив на об`єкт розслідування, щоб підбурити його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений з тим, щоб можна було встановити факт злочину і порушити кримінальне переслідування.
		Судом невстановлено іданого немістять матеріалипровадження,що ОСОБА_7 мав відношеннядо правоохороннихорганів,був співробітником. Як вбачається з досліджених в судовому засіданні показів ОСОБА_7 , він не був ініціатором зустрічей з ОСОБА_4 , саме обвинувачений йому дзвонив і домовлявся про зустрічі; саме ОСОБА_4 назвав суму коштів які необхідно йому передати за позитивне вирішення питання закриття кримінальних проваджень відносно ОСОБА_6 . Вказані показання свідка ОСОБА_7 узгоджуються і з обставинами, переглянутих відео файлів (дисків ДВД  Р Кодак, затримання ОСОБА_4 , ДВД  р Кодак аудіо, відео контролю особи, огляду грошових коштів) та висновків експертів № 2228-к; 561-х (т.2 а.с. к.п. 50  56; 62  69).
		Отже, і суто ініціатива щодо надання неправомірної вигоди службовим особам за вирішення питання закриття кримінальних проваджень, виходила від ОСОБА_4 , його участь у подіях була не пасивною, а на думку суду, активною; про це свідчать і обставин, досліджених відео файлів за протоколом затримання ОСОБА_4 , що обвинувачений викинув барсетку з грішми на тротуарну частину вулиці Каспрука у місті Чернівці навпроти магазину «24 продукти», неподалік від свого місця проживання. Окрім цього, як було встановлено в ході дослідження судом доказів, під час проведення досудового розслідування ОСОБА_7 був попереджений про недопустимість вчинення ним дій щодо підбурювання ОСОБА_4 до одержання неправомірної вигоди, що відображено у протоколах про хід і результати НСРД. Також, під час судового розгляду справи, було достеменно встановлено, що саме ОСОБА_4 запевняв при зустрічах ОСОБА_7 про необхідність надання неправомірної вигоди вирішення питання щодо закриття кримінальних проваджень відносно ОСОБА_6 і не притягнення його до кримінальної відповідальності, тим самим схилив (підбурив) останнього до закінченого замаху на дачу через ОСОБА_7 хабара, а отже, доводи сторони захисту відносно не вірної кваліфікації дій ОСОБА_4 , крім означених вище підстав, спростовуються і правовими позиціями Верховного Суду України (справа №5-Зкс15), в яких наголошується судом на тому, що у разі, якщо завдяки обману, винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально - протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті; обдурюючи іншу особу, винуватий схиляє її до вчинення кримінально-правового діяння і в такий спосіб виконує роль підбурювача до злочину; при тому, що сам винуватий достеменно знає (не може не знати), що злочин не буде закінчений, оскільки, обманюючи особу, він завчасно робить неможливим доведення злочину до кінця, значення не має. Замах на злочин - це також самостійний вид незакінченого злочину і підбурювання до вчинення замаху на злочин, коли для самого підбурювача є той факт, що злочин, хоч і не буде доведено до кінця, жодним чином не виключає ні факту підбурювання, ні кримінальної відповідальності за такі дії. Така ж позиція викладена у Постанові Пленуму ВСУ №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 року (із наступними змінами).
		Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методівагентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у зв`язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).
		В контексті наведеного, доводи сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, в зв`язку з чим його потрібно виправдати, суд до уваги не бере, оскільки характер, послідовність та сукупність дій ОСОБА_4 який, використовуючи свої нібито існуючі тісні особистісні стосунки між керівниками Сторожинецького ВП, Кіцманського ВП, Глибоцького ВП та Шевченківського ВП ГУНП у Чернівецькій області, створив такі умови та обстановку, за яких ОСОБА_7 , та потерпілий ОСОБА_6 , змушені були погодитися, відповідно, на передачу грошових коштів, щоб уникнути, як вважав потерпілий, настання негативних наслідків, а саме притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, тобто в цьому випадку обман потерпілого обвинуваченим був тією необхідною дією, що перебуває у причинному зв`язку з наслідком.
		Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Вимогами цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників кримінального провадження.
		У відповідності до вимогст. 92 КПК України,обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідност. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Так, у відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Як вказує п.2 ст. 6 ЄвропейськоїКонвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 04 листопада 1950 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Крім того, у п.25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Капо проти Бельгії» (Capeau v Belgium), 42914/98, 13 січня 2005 року значиться, що в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6 Європейської Конвенції , і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
		Усі інші доводи, на які посилалася сторона захисту в судових дебатах, не дають суду прийти до висновку про незаконність здобутих стороною обвинувачення доказів, а тим більш про їх неналежність чи недопустимість.
		При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частиниКК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Згідно з вимогамист. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання»визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким корупційним злочином, вчиненим умисно, з корисливих мотивів, що підвищує його суспільну небезпеку, особу винного, який раніше не судимий; тривалий період часу, а саме з 2004 року працював безперервно в правоохоронних органах; на даний час звільнений з служби, за даними довідки МСЕК № 312 від 02.10. 2018 року являвся інвалідом 3 групи, якому протипоказана важка фізична праця, разом з цим, термін повторного проходження МСЕК сплинув 01.11. 2019 року); є пенсіонером по інвалідності армії 3 групи; одружений, на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; який відносно неї не позбавлений батьківських прав, про що свідчать свідоцтво про народження дитини та довідка служби у справах дітей Стоожинецької райдержадміністрації № 1271/16.01-30 від 02.09. 2019р.; має постійне зареєстроване місце проживання, за яким згідно характеристики від 11.10. 2016 року (№ 917), характеризується позитивно; у власності має, за даними Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.к.п.120  120  138) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області; позитивно характеризувався і за останнім місцем роботи, відповідно до службової характеристики; на спеціальних обліках в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку в КМУ - обласний клінічний наркологічний диспансер, являється учасником бойових дій, що вбачається з досліджених довідок Головного Управління МВС України у Луганській області від 30.03. 2015р.та від 30.07. 2015 року про безпосередню участь ОСОБА_4 в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; був нагороджений Грамотою за сумлінне виконання службових (бойових) завдань у складі сил Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (т.2 а.с. к.п. 126-134; т.1 а.с.к.п. 135 - 138);(т.3 а.с. 32-40). 
		Окрім наведеного, судом враховується при призначенні покарання і не задовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , який за дослідженими Чернівецької міської клінічної лікарні № 3, відділення: міський інсульт ний центр (озвученими зі згоди обвинуваченого), медичними даними встановленого йому діагнозами, а саме - гіпертонічну хворобу ІІІ. Гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії…, ІХС Дифузійний кардіосклероз. Гіпертензивне серце (т.3 а.с. 32-40).
		Виходячи з викладеного, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України,без конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Судом встановлено, і вбачається з дослідженими довідками Реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с. к.п. 135-138) земельні ділянки, що належать ОСОБА_4 в 1/1 на праві власності і перебувають під обтяженням, за іпотечним договором, індексовий номер 31317237 від 09.09. 2016р., в якому іпотекодердателем є «ПАТ» Укрсиббанк, іпотекодавцем є ОСОБА_4 іншого нерухомого майна матеріали кримінального провадження не містять.
		Суд, вказані обставини враховує і вважає їх суттєвими, для вирішення питання, чи має номінальний власник інтерес щодо вказаних земельних ділянок. 
		Обставини щодо спеціальної конфіскації стороною обвинувачення на думку суду не доведені.
		ВС в постанові від 09.04.2019р. (справа № 138/2740/16-к), визначив що саме сторона обвинувачена має довести обставини застосування чи ні спец конфіскації де вказано, що «перед тим, як визначити справедливий баланс між інтересом особи, котрій належить майно, та інтересом суспільства у боротьбі зі злочинністю, суд, вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію, має перш за все встановити, чиї майнові інтереси постраждають у випадку конфіскації такого майна. Для визначення того, інтереси якої особи - власника чи законного володільця - зачіпає можлива спеціальна конфіскація майна, суду слід виходити із сукупності обставин, установлених судом. Якщо ця сукупність свідчить про те, що особа, хоча й зазначена у певних документах як власник майна, не має дійсного права на таке майно та інтересу в його поверненні, вимога довести факт обізнаності такої особи про злочинне використання майна, з яким вона втратила зв`язок, не відповідає меті захисту права на мирне володіння майном, втіленій, зокрема, в частині 10статті 100 КПК, але у той же час створює нездоланні перешкоди для державних органів…., і у разі, якщо сторона обвинувачення доведе обставини, які свідчать про відсутність у номінального власника права на спірне майно та інтересу в його поверненні…».
		При цьому, суд звертає увагу, що положення статей69,75 КК України,не можуть бути застосовані до особи обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні корупційного злочину.
		Крім цього, з цих же підстав, на думку суду, слід залишити без задоволення і клопотання, заявлене ОСОБА_4 про застосування до нього акту амністії (2016р.), з підстав того, що він має на утриманні неповнолітню дитину та являється учасником бойових дій, зважаючи на наступне.
		Відповідно до Закону України «Про амністію у 2016 році» (відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 37), статтею 9 визначено, що амністія не застосовується до осіб, зазначених устатті 4Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб: п е) яких засуджено за злочини корупційні - пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369КК України; зловживання впливом… Статтею 11 вказаного Закону…рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку цієї особи…. Відповідно до примітки дост. 45 Кримінального кодексу України, корупційними злочинами відповідно до цьогоКодексузокрема вважаються злочин, передбачений статтею369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоді службовій особі);
		Отже, строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з моменту затримання, при зверненні даного вироку до виконання, зарахувавши при цьому в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення - затримання ОСОБА_4 з 10.10.2016 року по 13.10.2016 року (матеріали кримінального провадження, том 1 а.с.25  30; 67  69), на підставі ч.5ст.72 КК Україниз розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		 
		 
		Відповідно до ч.5ст.72 КК України(в редакції, що була чинною на час затримання ОСОБА_4 ) строк попереднього ув`язнення підлягав зарахуванню з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 21.06.2017р. набрали чинності зміни до зазначеної норми та строкпопереднього ув`язнення на даний час підлягає зарахуванню з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.
		Згідно абз. 4 ч. 5ст. 72 КК України, у строк попереднього ув`язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.
		Відповідно дост.5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. 
		Згідност.3 КК Українизаконом про кримінальну відповідальність єКримінальний кодекс, відтак, положенняст.72 КК Україниповинні застосовуватись у відповідності дост.5 КК України.
		Зважаючи на наведене, суд вважає, що строк попереднього ув`язнення - затримання ОСОБА_4 слід зарахувати з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, виходячи з того, що злочин вчинений ОСОБА_4 до 21.06.2017р., затримано останнього було до внесення змін до ч.5ст.72 КК України, аЗаконом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» погіршується становище останнього.
		Дана позиція суду узгоджується з правовим висновком викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року.
		Також, судом звертається увага, що в рамках кримінального провадження, заставодавцем ОСОБА_51 було внесено суму застави в розмірі 43.500 гривень, в межах застосованого до ОСОБА_4 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.10.2016 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (т.1 а.с.к.п 65,66). Внесення застави підтверджено квитанцією №89 від 13.10.2016 року, отримувач ТУ ДСА у Чернівецькій області (том 1 а.с. к.п.68). Застава в дохід держави звернена не була. Згідно розписки про звільнення Чернівецької установи виконання покарань (№33) від 13.10. 2016 року № 33/33440 ОСОБА_4 було звільнено, у зв`язку із внесенням застави в сумі 43500 грн. (том 1 а.с.к.п. 67).
		Згідно п. 11ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. 
		Вимогамист.203 КПК України, визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Таким чином, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у вигляді застави припиняє свою дію, а внесену суму застави в розмірі 43.500 гривень, слід повернути заставодавцю ОСОБА_52 , після набрання вироком законної сили.
		Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 , який протягом судового розгляду справи погіршувався і за відсутності заявленого, відповідно клопотання прокурором, підстав, передбачених ст.ст.176,177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з зали суду, до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
		У відповідності до ч.4ст.174 КПК України, суд вважає, що майно належне обвинуваченому, підлягає звільненню з-під арешту, який накладено ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13.10.2016 року, оскільки судом прийнято рішення про призначення покарання ОСОБА_4 , без конфіскації майна, що належить йому на праві приватної власності. (т.1 а.с.к.п 81,82).
		Згідно, ч.9ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
		Отже, питання про долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 2201.00 грн., необхідно стягнути на користь держави з ОСОБА_4 .
		Щодо коштів, в розмірі 900 доларів США, які були надані потерпілим ОСОБА_6 купюрами по 100 доларів США (HL16681670*; HB 95985234 І; KD 97529870 А; B 37066116 А; HB 09545588; DE 76993960А, LL11004027G, LL44619675F, LB82773469R) та використовувалися в ході НСРД та визнані речовими доказами згідно постанови слідчого від 20.02. 2017 р. (т.2 а.с.к.п. 165-166), слід повернути спадкоємцю (спадкоємцям), оскільки, за даними Кіцманського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану від 16.10. 2019 року за № 15.8-04-30/1473 та даних актового запису про смерть № 65 від 01.07. 2019 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 39 років, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (причина смерті: гостра ішемічна хвороба серця), в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області (т.3). У зв`язку з наведеним, слід залишити без задоволення і клопотання направлені суду потерпілим, (за життя) від 31.05. 2017 року.
		Суд, виходячи з ч. 2 ст. 65 КК України, вважає, що саме таке призначене покарання обвинуваченому буде достатнім і необхідним для його виправлення, перевиховання і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371,373- 374,376 КПК України, суд, УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.,27, ч.3 ст.369 КК України та призначити йому наступні покарання:
		- за ч.1 ст.190 КК України у вигляді - одного року обмеження волі. 
		- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.,27, ч.3 ст.369 КК України у вигляді  чотирьох років позбавлення волі, без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 , слід рахувати з моменту його затримання, при зверненні даного вироку до виконання, зарахувавши при цьому, в строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення - затримання ОСОБА_4 , з 10.10.2016 року по 13.10.2016 року, на підставі ч.5ст.72 КК України,з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. До набрання, вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити раніше застосований, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.10.2016р. у вигляді застави. 
		Повернути заставодавцю ОСОБА_52 , після набрання вироком законної сили, суму внесеної ним застави, згідно квитанції №89 від 13.10.2016 року, отримувач ТУ ДСА у Чернівецькій області (том 2 а.с.76). в розмірі 43.500 гривень, після набрання вироком законної сили.
		Скасувати арешт з майна, яке належить  ОСОБА_4 , на який накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13.10.2016 року, а саме, земельних ділянок, що знаходяться за адресою с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області;
		Речові докази: 
		- кошти, (постанова слідчого від 20.02. 2017 року) в розмірі 900 доларів США, які були надані потерпілим ОСОБА_6 , купюрами по 100 доларів США (HL16681670*; HB 95985234 І; KD 97529870 А; B 37066116 А; HB 09545588; DE 76993960А, LL11004027G, LL44619675F, LB82773469R) та використовувалися в ході НСРД та такі, що визнані речовими доказами, згідно постанови слідчого від 20.02.2017р. (т.2 а.с.к.п. 165-166), повернути спадкоємцю (спадкоємцям) ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		-брюки, які добровільно видав ОСОБА_4 (постанова слідчого від 20.02.2017р.)  повернути останньому за належністю (т. 2 а.с. к.пр 167-168)
		-мобільний телефон Айфон (постанова слідчого від 20.02. 2017 року т.2 а.с. 164) належний ОСОБА_4  повернути останньому за належністю.
		Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 2201.00 грн. (довідки т. 2 а.с.к.п. 49, 61).
		Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівціпротягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку, після його проголошення вручити прокурору та засудженому.
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...