Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/16298/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; тимчасовий доступ до речей і документів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Номер судового провадження: 51-5417ск19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100020002068

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 листопада 2019 року
		м. Київ
		справа № 753/16298/19
		провадження № 51-5417ск19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє вінтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від15 жовтня 2019 року, 
		встановив:
		Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12019100020002068 від 20 березня 2019 року повернуто заявнику.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вищезазначену ухвалу слідчого судді.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи ухвалу слідчого судді, допустив надмірний формалізм, зазначивши, що вказане судове рішення не підлягає апеляційному оскарженню, чим позбавив його конституційного права на оскарження судових рішень. 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.
		Як убачається із судового рішення, долученого до касаційної скарги, ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, якою повернуто клопотання адвоката про тимчасовий доступ до речей ідокументів. Однак, вказане судове рішення до переліку, передбаченого частиною 1 статті 309 КПК, не віднесено, а тому така ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає, про що апеляційний суд обґрунтовано зазначив усудовому рішенні.
		Колегія суддів не може погодитися з доводами адвоката щодо прийняття слідчим суддею рішення не передбаченого КПК. 
		Відповідно до частини 1 статті 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
		Звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів мають право сторони (частина 1 статті 160 КПК).
		Аналізуючи положення, закріплені у частині 5 статті 163 КПК, необхідно зробити висновок про те, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання (або відмову у наданні) тимчасового доступу до речей і документів виключно у разі якщо до нього з відповідним клопотанням звернувся належний суб`єкт - сторона кримінального провадження.
		Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
		Чинний КПК встановлює два випадки коли потерпілий набуває статусу сторони: у разі відмови прокурора від підтримання публічного обвинувачення (стаття 340 КПК) та у разі якщо в обвинувальному акті зі зміненим прокурором в суді обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення (частина 3 статті 338 КПК).
		До такого висновку також можна дійти аналізуючи структуру КПК, де процесуальний статус сторони обвинувачення визначається у параграфі 2 глави 3 КПК, сторони захисту  у параграфі 3 глави 3 КПК, а процесуальний статус потерпілого і його представника визначається в окремому (4) параграфі глави 3 КПК. 
		Крім того, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність. 
		Будь-які інші рішення слідчого судді, пов`язані із застосуванням даного виду заходу забезпечення кримінального провадження апеляційному оскарженню не підлягають. 
		Відповідно до частини 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. 
		Встановивши, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала слідчого судді, яка за правилами КПК не може бути предметом апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив увідкритті провадження, з чим погоджується і колегія суддів.
		Прийняте судом рішення узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (пункт 41 рішення у справі «Абрамова проти України» від 18грудня 2018року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).
		Відповідно до пункту 2 частини 2статті 428 КПКсуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Верховний Суд
		постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє вінтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від15 жовтня 2019 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...