Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/3672/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2019. Зареєстровано: 08.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2019.
Дата набрання законної сили: 12.11.2019
Номер судового провадження: 1-кс/286/826/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 286/3672/19
		У Х В А Л А
		 
		 
		07 листопада 2019 року                м. Овруч
		 
		Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , 
		з секретарем ОСОБА_2 , 
		розглянувши скаргу ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження по справах №12016060250000339 та №42017061350000014 , -
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		04 листопада 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в якій просить поновити термін на оскарження постанов про закриття кримінальних справ №12016060250000339 та №42017061350000014 та скасувати постанови про закриття вказаних кримінальних справ, оскільки в порушення вимог чинного законодавства копії оскаржуваних постанов йому не направлялися.
		Вирішуючи питання відкриття провадження по даній скарзі слідчий суддя звертає увагу на наступне.
		В ст. 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
		Відповідно до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Закон встановлює певні критерії, що дозволяють віднести ту чи іншу особу до числа осіб, які мають право оскарження дій чи бездіяльності учасників кримінально - процесуальних правовідносин, щодо здійснення ними кримінальної процесуальної діяльності, продиктованої наявністю певних прав та обов`язків в силу вимог закону.
		Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що необхідною умовою виконання певних функцій є той факт, що особа має бути носієм певних прав та обов`язків обумовлених законом та володіти конкретним правовим статусом та здійснювати свої право в строки встановленні чинним законодавством.
		Як видно з матеріалів скарги, вона не містить обгрунтування причин пропуску скаржником строку для оскарження вищевказаних постанов та неможливості звернення до суду з такою скаргою.
		Крім того, матеріали справи містять копії ухвал, що вказують на неодноразові звернення ОСОБА_3 зі скаргою на дії слідчого про закриття вказаних кримінальних проваджень. Ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2019 року по справі №3609/19, скаржнику повернуто матеріали скарги, оскільки скаржником пропущено строк оскарження рішень слідчого та належних доказів в обґрунтування поважності причини пропуску до скарги не додано.
		Як видно з наданих документів скаржником при повторних зверненнях не взято до уваги викладені в ухвалах суду зауваження та роз`яснення. 
		Дана поведінка скаржника може трактуватися, як зловживання правом, яке полягає в тому, що шкода наноситься специфічним чином, саме через здійснення юридичного права, що також підтверджується матеріалами кримінального провадження №1201606025000339 (а.к.п.19,23), де вказано, що ОСОБА_3 не вбачає в діях ОСОБА_4 (особа щодо якої відкрито вказане кримінальне провадження заявою ОСОБА_3 ) ознак кримінального правопорушення та просить його закрити, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність явної заінтересованості особи у розгляді вказаних кримінальних проваджень та втрату реальної мети звернення.
		Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Отже, закон обмежує дії сторони кримінального провадження, щодо використання своїх прав. Так як, зловживання правом не може існувати без умисної форми вини, а здійснення права не за призначенням  основна ознака, що підкреслюється в рішеннях Європейського суду з прав людини.
		При цьому слід зауважити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		У рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», в якому Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами.
		Поняття «зловживання» згідно з пунктом 3 а) статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти у звичайному значенні, вживаному у загальній теорії права  тобто як шкідливе здійснення особою права для інших цілей, ніж ті, для яких його призначено. Таким чином, вважається зловживанням таке поводження заявника, яке явно суперечить цілям права на індивідуальне звернення, передбаченого Конвенцією, і перешкоджає належній роботі Суду або належному перебігу провадження (Mirolubovs та інші проти Латвії, §§ 62 і 65). 149. З юридичної точки зору, з формулювання пункту 3 а) статті 35 випливає, що заява, яка вважається зловживанням правом на подання заяви, повинна оголошуватися неприйнятною, а не просто вилучатися зі списку заяв. Крім того, Суд наголосив, що відхилення заяви на підставі зловживання правом на подання заяви є надзвичайним заходом (ibidem, § 62). Справи, в яких Суд визначив зловживання правом, зокрема визначено, коли заява явно сутяжницька або позбавлена реальної мети.
		Вважається зловживанням той факт, коли заявник неодноразово подає до Суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви, аналогічні заяві, яку він подавав раніше і яку вже було визнано неприйнятною (M. проти Сполученого Королівства; Philis проти Греції, рішення Комісії). 
		Зважаючи на викладені обставини, існування обставин, які унеможливлюють прийняти скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі.
		Таким чином, оскільки заявником було пропущено строк на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого передбачений ч.1 ст.304 КПК, у відповідності до п.3 ч.2 ст.304 КПК скарга, разом з доданими матеріалами підлягає поверненню.
		Керуючись ст.ст.303,304,309,370-371 КПК України, слідчий суддя, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Скаргу ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження по справах №12016060250000339 та №42017061350000014, повернути скаржнику.
		Роз`яснити ОСОБА_3 , що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом України.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти дня її оголошення. 
		 
		 
		Слідчий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...