Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/2275/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2019. Зареєстровано: 10.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.
Дата набрання законної сили: 03.02.2020
Номер судового провадження: 2-а/818/2393/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     
		                       СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                       Р І Ш Е Н Н Я 
		                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		31 жовтня 2019 р.                                                                   Справа № 480/2275/19
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Воловика С.В.,
		за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
		представника позивача - Менька Д.Д.,
		представника відповідача - Лисиці Д.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/2275/19 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан"
		до Управління Держпраці у Сумській області
		про визнання протиправною та скасування постанови,-
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" (далі - позивач, ТОВ "Агрофірма "Лан") звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач, Управління Держпраці), в якому просить суд:
		- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці №СМ 1392/177/АВ/ІП-ФС, винесену 23 травня 2019 року заступником начальника Управління Держпраці у Сумській області, про накладення уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідаль     ністю "Агрофірма "Лан" штрафу у розмірі 4173,00 грн.
		Позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Лан" мотивовані тим, що постановою Управління Держпраці у Сумській області №СМ 1392/177/АВ/ІП-ФС накладено штраф за порушення вимог законодавства про працю, а саме: статті 43 КЗпП України: розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2--5, 7 статті 40 і пунктами 2,3 статті 41 КЗпП України, проведено без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник;  ч.2 ст. 49-4 КЗпП України: скорочення чисельності або штату працівників здійснено без завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власником не проведено консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення; ч.1 ст. 116, ч.1 ст.117 КЗпП: при звільненні працівника не виплачені всі суми, що належать йому від підприємства в день звільнення, в тому числі несвоєчасно виплачено заробітну плату: середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачено.
		Щодо порушення ч. 1 ст. 116 та ч. 1 ст. 117 КЗпП позивач вказує на те, що день звільнення ОСОБА_1 являвся вихідним (субота), не був банківським операційним днем в АТ "Ощадбанк", у якому обслуговується ТОВ "Агрофірма "Лан", тому з незалежних від нього причин підприємство не мало можливості перерахувати всі суми, що належали працівникові в день звільнення, у зв`язку з чим ці суми були виплачені в перший робочий день після звільнення.
		Щодо порушення ст. 43 КЗпП, позивач зазначає, що директор агрофірми звертався з листом до Роменської профспілкової організації, однак отримав відмову. Вважаючи, що рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації не мало належного правового обґрунтування такої відмови, на підставі ч. 7 ст. 43 КЗпП ТОВ «Агрофірма «Лан» мала право звільнити ОСОБА_1 без згоди профспілки.
		Крім того, позивач зауважив на тому, що питання законності звільнення, у тому числі за відсутності згоди профспілкової організації вирішується Роменським районним судом Сумської області при розгляді справи №585/1665/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма "Лан" про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку під час вимушеного прогулу. 
		Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №480/2275/19, підготовче засідання призначено на 15.07.2019 о 10 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
		Ухвалою суду від 15.07.2019 задоволено клопотання представника відповідача, відкладено підготовче засідання на 07.08.2019 о 10 год. 00 хв.
		Управління Держпраці у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с.102-104) зазначило, що висновки в акті інспекційного відвідування відповідають фактичним обставинам, ґрунтуються на тих документах, які були отримані під час інспекційного відвідування, а відтак, постанова №СМ 1392/177/АВ/ІП-ФС від 23 травня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн. відповідає нормам чинного законодавства.
		Окрім того, додатково відповідач зазначив, що не погоджується з аргументами позивача щодо відсутності права інспектора праці щодо фіксації порушень вимог законодавства про працю, у зв`язку з розглядом в Роменському районному суді цивільної справи №585/1665/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки, ухвалу про прийняття вищезазначеної позовної заяви та призначення справи до розгляду ухвалено 08.05.2019, а інспекційне відвідування проводилося з 02.05.2019 по 03.05.2019, у зв`язку із надходженням на адресу Управління зверненням Діденка С.В . №Д-291/17-08/2019 від 11.04.2019. 
		Враховуючи наведені обставини, Управління Держпраці у Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.   
		Ухвалою суду від 07.08.2019, занесеною до протоколу, підготовче провадження по справі № 480/2275/19 закрито, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 09.10.2019 о 10 год. 00 хв.
		Ухвалою суду від 09.10.2019, занесеною до протоколу, в судовому засіданні оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 31.10.2019. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.
		Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		До Управління Держпраці у Сумській області звернувся ОСОБА_1 із заявою від 11.04.2019 №Д-291/17-08/2019 (а.с.133-134) про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Агрофірма "Лан" з метою перевірки дотримання законодавства про працю в частині звільнення з роботи на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України.
		На підставі вказаної заяви, Управлінням 24.04.2019 видано наказ про проведення інспекційного відвідування №667 (а.с.106) та направлення №292/СМ1392 від 25.04.2019 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання (а.с.105)
		За результатами відвідування, 03.05.2019 складений акт № СМ 1392/177/АВ (а.с.64-67), згідно з яким, встановлені порушення вимог законодавства про працю, а саме: статті 43 КЗпП України: розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2--5, 7 статті 40 і пунктами 2,3 статті 41 КЗпП України, проведено без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник;  ч.2 ст. 49-4 КЗпП України: скорочення чисельності або штату працівників здійснено без завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власником не проведено консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення; ч.1 ст. 116, ч.1 ст.117 КЗпП: при звільненні працівника не виплачені всі суми, що належать йому від підприємства в день звільнення, в тому числі несвоєчасно виплачено заробітну плату: середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачено.
		На підставі акту інспекційного відвідування № СМ 1392/177/АВ від 03.05.2019, заступником начальника Управління Держпраці 13.05.2019 прийнято Рішення № СМ 1392/177/АВ/ІП (а.с.135) щодо розгляду 23.05.2019 о 15 год. 20 хв. справи про накладення штрафу, про що листом № 18-28/04/4503/2019 від 16.05.2019 повідомлено позивача (а.с.136).
		Розглянувши вказану справу, 23.05.2019 відповідач прийняв Постанову № СМ 1392/177/АВ/ІП-ФС про накладення на ТОВ "Агрофірма "Лан" штрафу в розмірі 4 173, 00 грн. (а.с.73-74).     
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з доводами відповідача про наявність підстав для накладення на позивача штрафу та, як наслідок, правомірність оскаржуваної постанови, з наступних підстав.
		На виконання ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
		Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
		Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		За змістом статей 116, 117 КЗпП України підставою відповідальності власника (підприємства) є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строків розрахунку при звільненні (стаття 116 КЗпІП України) та вину власника (стаття 117 КЗпП України).
		За вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був письмово попереджений про майбутнє звільнення із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 01 квітня 2019 р. наказом від 11.01.2019 № 20 "Про скорочення штату працівників" (а.с.19).
		Згідно наказу № 59 від 14.03.2019 ОСОБА_1 був тимчасово увільнений від виконання посадових обов`язків на період виконання обов`язків голови виборчої комісії на чергових виборах Президента України (а.с.110).
		Після припинення виконання обов`язків голови виборчої комісії на чергових виборах Президента України ОСОБА_1 вийшов на роботу 06.04.2019 р., тому підлягав звільненню в зазначений день із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу від 11.01.2019 № 20 "Про скорочення штату працівників".
		В той же час, 06.04.2019 р. був вихідним для працівників ТОВ "Агрофірма "Лан", для яких встановлена п`ятиденний робочий тиждень, у тому числі і для працівників бухгалтерії.
		Нарахувати належні до виплати ОСОБА_1 суми, що належать йому від підприємства при звільненні, заздалегідь, тобто 05.04.2019 р., ТОВ "Агрофірма "Лан" не мало можливості, оскільки в розрахунок мав бути включений останній день роботи, який є днем звільнення, тобто день, який не настав.
		При цьому ТОВ "Агрофірма "Лан" не було відомо, чи дійсно ОСОБА_1 вийде 06.04.2019 на роботу, чи буде відсутній в силу будь-яких причин, оскільки 05.04.2019 в телефонному режимі він повідомив спеціаліста відділу кадрів лише про закінчення його повноважень голови виборчої комісії на чергових виборах Президента України, проте жодних документів про це не надав, про вихід на роботу 06.04.2019 р. не повідомив.
		В той же час, для забезпечення дотримання вимог ст. 116 КЗгіП України щодо виплати ОСОБА_1 всіх сум, що належать йому від ТОВ "Агрофірма "Лан" в день звільнення, директором ТОВ "Агрофірма "Лан" 05.04.2019 р. був виданий наказ № 35 від 05.04.2019 р., яким, у зв`язку із виробничою необхідністю, а саме звільнення та проведення розрахунків по заробітній платі за скороченням із займаної посади ОСОБА_1 , наказано вийти на роботу у вихідний день інспектору відділу кадрів Рог Н.Г. для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади згідно наказу від 11.01.2019 р., та головному бухгалтеру ОСОБА_3 для проведення розрахунку з ОСОБА_1 щодо належних йому виплат (компенсація невикористаної відпустки, вихідна допомога при скороченні), однак здійснити остаточний розрахунок з ОСОБА_1 виявилось неможливим, оскільки відповідно до п. 2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 453, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску.
		Згідно Постанови Національного Банку від 04.07.2018 N 75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України" операційним днем є частина робочого дня банку, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх оброблення, передавання та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно та закріплюється в його внутрішніх нормативних актах.
		День звільнення ОСОБА_1 являвся вихідним (субота), не був банківським операційним днем в АТ "Ощадбанк", у якому обслуговується ТОВ "Агрофірма "Лан", тому з незалежних причин позивач не мав можливості перерахувати всі суми, що належали ОСОБА_1 від підприємства у день звільнення.
		В перший же робочий день після звільнення ОСОБА_1 08.04.2019 р. ТОВ "Агрофірма "Лан" перерахувало на його картковий рахунок всі суми, належні йому при звільнення, що було встановлено відповідачем під час перевірки. Крім цього, відповідно до вимог чинного законодавства при здійсненні остаточного розрахунку з ОСОБА_1 одночасно були сплачені Єдиний внесок, нарахований на заробітну плату та вихідну допомогу, податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати та вихідної допомоги, військовий внесок із заробітної плати та вихідної допомоги.
		Таким чином, вина ТОВ "Агрофірма "Лан" у нездійсненні остаточного розрахунку з ОСОБА_1 у день його звільнення відсутня, а тому відсутні підстави для відповідальності ТОВ "Агрофірма "Лан" за статтями 116, 117 КЗпП України.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Згідно частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки).
		Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
		Частиною шостою статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
		11 січня 2019 року директор ТОВ Агрофірма "Лан" звернувся до первинної профспілкової організації ТОВ Агрофірма "Лан" з листом "Про погодження скорочення працівника" в зв`язку зі скороченням штату працівників підприємства (наказ від 11.01.2019 № 20 "Про скорочення штату працівників"), у якому просив надати згоду на розірвання трудового договору згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України з завідувачем машинного двору ОСОБА_1 в разі відмови від запропонованих вакантних посад.
		Зазначене звернення вмотивоване тим, що скорочення даної посади пов`язане із погіршенням фінансового стану підприємства, необхідністю зменшення витрат товариства, економічною доцільністю розширення посадових обов`язків адмінперсоналу (схожість по Класифікатору професій і посад), неефективністю утримання даної посади.
		Рішенням профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТОВ Агрофірма "Лан" від 21.01.2019 року у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 відмовлено. З протоколу засідання профспілкового комітету № 1 від 21.01.2019 року вбачається, що підставою відмови у наданні згоди на звільнення є те, що роботодавець не провів консультацій із профкомом щодо скорочення даної посади, а також хто саме із працівників має переважне право залишитись на роботі, підприємством не була створена спеціальна комісія, яка б розглянула це питання, підприємством не була надана довідка, що підтверджує погіршення фінансового стану підприємства.
		28 січня 2019 року директор ТОВ Агрофірма "Лан" звернувся до Роменської райпрофорганізації працівників АПК з листом "Про погодження скорочення працівника", у якому просив надати згоду на розірвання трудового договору згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України з завідувачем машинного двору ОСОБА_1 , який є одночасно членом профкому первинної профспілкової організації.
		В листі ТОВ Агрофірма "Лан" від 28.01.2019 р. зазначено, що обґрунтуванням скорочення даної посади є: 1) неефективність утримання даної посади (0,5 посади було введено 04.10.2016 р., а до того часу її не було); 2) економічна доцільність розширення посадових обов`язків адмінперсоналу (схожість по Класифікатору професій і посад); 3) необхідність зменшення витрат підприємства; 4) погіршення фінансового стану підприємства.
		Листом від 11.02.2019 р. Роменська районна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу України не погодила розірвання трудового договору з членом профспілки АПІК України ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, з наступних підстав: 1) в порушення вимог ч. З ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" до профспілкового комітету як первинної так і районної профспілкової організації не надано техніко-економічне обґрунтування скорочення посад чи штату працівників, погоджене з профспілковим комітетом первинної профспілкової організації ТОВ "Агрофірма" Лан"; 2)          в порушення вимог ст. 49-4 КЗпП України не проведено консультацій власника, уповноваженого органу з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення що провадиться протягом 30 днів (різниця між повідомленням профспілки за три місяці про початок вказаних вище дій згідно зі статтею 49-4 КЗпП і повідомленням конкретного працівника за два місяці про його вивільнення у зв`язку зі скороченням чисельності працівників відповідно до статті 49 2 КЗпП); 3) в порушення вимог ст. 42 КЗпП України не було застосоване переважне право залишення працівника на роботі.
		Вважаючи, що рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТОВ Агрофірма "Лан" та Роменської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу України щодо відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 не містять належного правового обґрунтування такої відмови, ТОВ Агрофірма "Лан" керуючись ч. 7 ст. 43 КЗпП звільнило ОСОБА_1 без згоди виборного органу первинної профспілкової організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки.
		Отже, беручи до уваги те, що позивач вживав заходи щодо погодження з профспілковими організаціями звільнення ОСОБА_1 , а отримавши відмову, яка на його думку, є необґрунтованою, скористався своїм правом та звільнив працівника, суд доходить висновку про відсутність порушень статті 43 КЗпП.   
		Частина друга статті 49-4 КЗпП України, про порушення якої вказано в оскаржуваній постанові, визначає, що ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного наданні професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.
		Таким чином, виходячи з положень вказаної статті роботодавець зобов`язаний інформувати профспілкові органи саме про зупинення діючого виробництва, що тягнуть за собою скороченні чисельності або штату працівників.
		Як зазначалось вище, зі змісту зазначеної норми вбачається, що її положення стосуються лише випадків ліквідації, реорганізації підприємств, зміни форм власності або часткового зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці.
		У даному випадку у ТОВ "Агрофірма "Лан" скорочувалась лише одна посада і таке скорочення посади не було пов`язане із ліквідацією, реорганізацією підприємства, зміною форми власності або частковим зупиненням виробництва.
		Оскільки рішення про ліквідацію, реорганізацію підприємства, зміну форми власності або про часткове зупинення виробництва не приймалось, то не мали проводитись не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення і консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
		В той же час, незважаючи на відсутність обов`язку надання професійним спілкам інформації з приводу ліквідації, реорганізації підприємств, зміни форм власності або часткового зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, оскільки зазначені обставини не мали місця, ТОВ "Агрофірма "Лан" листом від 11 січня 2019 року "Про погодження скорочення працівника" в зв`язку зі скороченням штату працівників підприємства (наказ від 11.01.2019 № 20 "Про скорочення штату працівників") надало первинній профспілковій організації ТОВ Агрофірма "Лан" інформацію з приводу наступного звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату працівників.
		Також відповідна інформація була надана ТОВ "Агрофірма "Лан" листом від 28 січня 2019 року "Про погодження скорочення працівника", адресованим Роменській райпрофорганізації працівників АПК, у якому ТОВ "Агрофірма "Лан" просило надати згоду на розірвання трудового договору згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України з завідувачем машинного двору ОСОБА_1 .
		Таким чином, ТОВ "Агрофірма "Лан" профспілковим організаціям було надано інформацію про наступне вивільнення працівника ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату не пізніше ніж за два місяці до скорочення.
		Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці №СМ 1392/177/АВ/ІП-ФС від 23.05.2019 не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправною, а позовні вимоги про її скасування такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.
		Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		У цій справі, ТОВ «Агрофірма «Лан» вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь підлягають стягненню судові витрати в загальній сумі 6 094, 00 грн., які складаються з витрат на оплату правничої допомоги в сумі 4 173, 00 грн. та судового збору в сумі 1   921, 00 грн. 
		На підтвердження вказаних витрат, позивачем надані: платіжне доручення про сплату судового збору (а.с. 3), угода про надання правничої допомоги (а.с. 78), розрахунок розміру понесених витрат (а.с. 80), акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 81), рахунок (а.с. 82) та платіжне доручення про оплату послуг (а.с. 83).  
		Вирішуючи питання розподілу згаданих витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134). 
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134).
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134).
		З системного аналізу вказаних норм убачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
		У цій справі, судом встановлено, що за змістом угоди про надання правничої допомоги від 13.06.2019, укладеної з адвокатом Менько Д.Д. (а.с. 78), останній прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу у справі за позовом до Управління Держпраці в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 23.05.2019. При цьому, конкретні види правничої допомоги, їх вартість та строки надання згаданою угодою не визначені.
		Розмір гонорару адвоката визначений за домовленістю сторін в сумі 4   173, 00 грн. При цьому, угодою передбачено, що остаточна сума адвокатського гонорару має становити не менше 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину надання правничої допомоги, у зв`язку з чим, можлива наступна зміна визначеної суми гонорару.
		Відповідно до розрахунку розміру понесених витрат (а.с. 80), адвокатом було витрачено 6 годин на підготовку позовної заяви, 1 годину на складання угоди про надання правничої допомоги, 1 годину на з`ясування обставин справи, надання консультацій, роз`яснень, 2 години на ознайомлення з наданими документами, їх аналіз, визначення правової позиції у справі, 3 години передбачуваного часу на ознайомлення з відзивом, підготування відповіді на відзив та ін., а також 3 години передбачуваного часу на участь у судових засіданнях. У зв`язку з цим, вартість послуг адвоката визначена в сумі 12   294, 40 грн.
		За змістом акту приймання-передачі наданих послуг від 20.06.2019 (а.с. 81), адвокат надав клієнту частково правничу допомогу, а саме: щодо з`ясування обставин справи, надання консультацій, роз`яснень, ознайомлення з наданими документами, їх аналізу, визначення правової позиції по справі, підготування угоди про надання правничої допомоги, підготування позовної заяви, розрахунку витрат на правничу допомогу. 
		В той же час, позивачем не вказано які саме обставини справи з`ясовувались, які саме консультації та роз`яснення надавались та яких конкретно питань вони стосувались, з якими конкретно документами адвокат знайомився та аналізував, а також яким чином визначалась правова позиція по справі.  
		Крім того, суд зазначає, що підготовка угоди про надання правничої допомоги та розрахунку витрат на правничу допомогу не можуть вважатись правничої допомогою ТОВ «Агрофірма «Лан» у справі щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.  
		Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем здійснення витрат на правову допомогу в сумі 4 173, 00 грн. по справі № 480/2275/19 та відсутність правових підстав для їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.  
		Між тим, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви в сумі 1   921, 00 грн., є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області. 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		                                                       В И Р І Ш И В:
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці №СМ 1392/177/АВ/ІП-ФС від 23.05.2019.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Горького, 28-Б, код ЄДРПОУ 39857622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" (42037, Сумська область, Роменський район, с. Великі Бубни, вул. Центральна, 23, код ЄДРПОУ 30902438) витрати на оплату судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		В повному обсязі рішення складено 08.11.2019.
		 
		Суддя                                                                   С.В. Воловик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...