Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/296/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання права власності; державної, комунальної.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2019. Зареєстровано: 11.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.
Дата набрання законної сили: 01.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.10.2019 року          м.Дніпро         Справа №  908/296/15-г
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),
		суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
		секретар судового засідання Колесник Д.А.   
		представники сторін:
		за участю прокурора: Мошков Д.І.,  прокурор Запорізької області;
		від відповідача - 2: Наконечний О.Г, довіреність №б/н  від 20.05.2018 р.,  представник;
		від відповідача - 2: Севастьянов Р.Ю., договір №353  від 27.01.2014 р.,  адвокат;
		від третьої особи - 2: ОСОБА_1 , посвідчення №б/н  від 30.10.2017 р.,  керівник;
		від Фонду державного майна України: Іванченко Ірина Сергіївна, довіреність №116  від 25.03.2019 р.,  представник;
		від відповідача-2: Голиков В.Ю., довіреність №б/н  від 12.03.2019 р.,  адвокат;
		розглянувши апеляційну скаргу Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України  на рішення  господарського суду Запорізької  області від 25.02.2019 року  (повний текст складено 27.02.2019 року)  у справі  № 908/296/15-г (у складі колегії суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Корсун В.Л., Проскуряков К.В.)
		за позовом: Заступника прокурора Запорізької області (69057 м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції - Фонду державного майна України (01133 м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9)
		до відповідача-1: Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)
		до відповідача-2: Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України (69057 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)
		до відповідача-3: Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)
		до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ" (69063 м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31)
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний навчально-виробничий заклад авіаційного профілю "Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна" (70413 Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська, буд. 1)
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Підприємство "СПРИЯННЯ" Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України (69057 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б)
		третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-4: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ ЛЕДОКОЛ" (69120 м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1-Б)
		про визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.12.2000 року № 461/8, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна від 25.01.2001 року № 173, визнання права власності на об`єкт нерухомості, витребування об`єкта нерухомості із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ",-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          Рішенням  господарського суду Запорізької  області від 25.02.2019 року  у справі  № 908/296/15-г позовні вимоги Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції Фонду державного майна України задоволено. 
		          Визнано недійсним з моменту прийняття та скасовано рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 461/8 від 14.12.2000 року "Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України". 
		          Визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 25.01.2001 року № 173 про право власності на об`єкт нерухомого майна Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, видане Запорізькою міською радою.
		          Визнано за державою Україна в особі Фонду державного майна України (01133 м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) право власності на об`єкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м. та вартістю 27   767   948 грн., яка знаходиться за адресою: по пр. Леніна, 158-Б у м. Запоріжжі.  
		          Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ" (69063 м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31, код ЄДРПОУ 40915658) об`єкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв. м., вартістю 27   767   948 грн. по пр. Леніна, 158-Б у м. Запоріжжі у власність держави в особі Фонду державного майна України (01133 м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945). 
		          Стягнуто з Виконавчого комітету Запорізької міської ради  на користь Державного бюджету України  судовий збір в сумі 37149,00 грн. 
		          Стягнуто з Запорізької міської ради  на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 37149,00 грн. 
		          Стягнуто з Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України  на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі судовий збір в сумі 37149,00 грн. 
		          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ" на 
		користь Державного бюджету України Державного бюджету України судовий збір в сумі 37149,00 грн. 
		           22.03.2019 року на виконання рішення видані судові накази.
		          Рішення мотивовано тим, що прокурором та позивачем доведено виникнення підстав права власності держави Україна на спірне нерухоме майно, неправомірність перебування майна у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ", вихід Виконавчого комітету Запорізької міської ради  за межі наданих йому законом повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення № 461/8 від 14.12.2000 року "Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України". 
		           Оскільки вимога про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна від 25.01.2001 року №173 є похідною від вимоги про визнання недійсним та скасування рішення № 461/8 від 14.12.2000 року  "Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України", суд таку вимогу вважав обґрунтованою.
		          Спростовуючи доводи заяви  відповідача-2 про застосування строків позовної давності, суд, посилаючись на п.4.1 Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 року, зазначив, що доводи відповідачів про те, що прокурору було відомо про існування спірного рішення та спірного свідоцтва при розгляді справи №17/161 ще в 2005 році, безпідставні і початок перебігу строку позовної давності слід обчислювати з дня, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме позивач - Фонд державного майна України.
		                   Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька обласна організація Товариства сприяння обороні України (відповідач-2) оскаржила його в апеляційному порядку.
		          В апеляційній скарзі  та додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник вважає, що  рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 року підлягає скасуванню, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
		                  Зокрема, апелянт вказує, що :
		- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірна  будівля з моменту вводу в експлуатацію передана у власність Запорізькому авіаційному училищу льотчиків ДТСААФ СРСР, оскільки відповідно до Акту прийому в експлуатацію державної приймальної комісії закінченої будівництвом будівлі від 30.12.1977 року, який затверджено рішенням Запорізької міської ради №473 від 30.12.1977 року, підтверджується, що замовником будівництва виступає обласний комітет ДТ СААФ;
		- на момент прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом будівлі, діючим на той час законодавством визначалось, що власником об`єкта нерухомості при первісному способі набуття права власності є Замовник/Забудовник об`єкта нерухомості, тобто Запорізький обласний комітет ДТ СААФ.
		           Апелянт звертає увагу суду, що на момент державної реєстрації права власності за Запорізькою ОО ТСО України на спірний об`єкт нерухомості, діяв Наказ Держжитлокомунгоспу України N 56 від 13.12.1995 року "Про затвердження Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб". Відповідно до п.4.1 Правил оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування за наявності рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та при наявності акту державної комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.
		          Саме Запорізькою ОО ТСО України було проведено технічну інвентаризацію земельної ділянки за вказаною адресою, що підтверджується Технічним звітом про проведення інвентаризації Запорізького обласного комітету 1994 року для підготовки державного акту землекористування. 27.04.1995 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення №165/12 "Про видачу Державного Акту на право постійного користування землею Запорізькому обласному комітету Товариства сприяння обороні України по пр. Леніна, 158-Б для функціонування будівлі Запорізького обласного комітету".
		          Державним актом, виданим 28.06.1995 року Запорізькою міською радою народних депутатів, посвідчено право Запорізького ОК ТСОУ на постійне користування земельною ділянкою площею 0.9 га для функціонування будівлі обласного комітету. Вказане рішення ВК ЗМР №165/12 та Державний акт від 28.06.1995 року не оскаржувались, не скасовані та є діючими.
		                  Вказаним рішенням Виконкому №165/12 від 27.04.1995 року було визнано таким, що втратило чинність рішення Запорізького міськвиконкому від 01.06.1967 року №253 "Про відведення Запорізькому учбовому авіаційному центру земельної ділянки в кВ.52-53 по пр. Леніна", на яке позивач посилається як на правову підставу для звернення до суду та яку судом прийнято в якості аргументу для задоволення позовних вимог.
		          На думку скаржника, позивач безпідставно та необґрунтовано стверджує, що Запорізький учбовий авіаційний центр був власником майна з моменту введення його в експлуатацію до моменту державної реєстрації права власності на нього за Запорізькою ОО ТСО України, оскільки матеріали справи не містять та позивачем не було надано жодного право встановлювального документа, що свідчить про реєстрацію права власності за цією організацією у встановленому законом порядку.
		          Вказуючи Запорізький учбовий авіаційний центр власником спірного об`єкта нерухомості, суд помилково посилається на Висновок ЗМБТІ від 17.05.1993 року, який не є правовстановлювальним документом та не визначався таким жодним нормативно-правовим актом, які діяли з моменту початку будівництва об`єкта нерухомості, які наведені вище.
		                 Апелянт вказує, що згідно Наказу №248 від 30.12.1990 року ЦК ДТСААФ УРСР було наказано Голові Запорізького ОК ДТСААФ прийняти на свій баланс будівлю обласного комітету (спірну будівлю), яка передавалась тимчасово училищу льотчиків. 
		          З 1990 року всі витрати по утриманню будівлі здійснювались Запорізькою ОО ТСО України (поточні ремонти, проведення інвентаризації земель, сплата відповідних податків на нерухоме майно, плати за землю). Ні Фонд державного майна України, ні Міністерство освіти, Міністерство транспорту, або інша державна установа не несли витрати на утримання будівлі, а також не пред`являли вимог щодо визнання права власності на об`єкт.
		                   Висновок про те, що спірна будівля збудована за рахунок коштів ДТСААФ СРСР, на думку скаржника жодним належним доказом не підтверджено, навпаки, ці доводи суду спростовуються зазначеними ним вище доказами. 
		          Скаржник також зазначає, що суд надав перевагу одним доказам і не надав оцінку іншим, зокрема наказу Центрального комітету ДТСААФ СРСР від 04.12.1990 року № 353 "Про передачу будівлі у м. Запоріжжя по пр. Леніна, 158-Б з балансу Запорізького авіаційного училища льотчиків на баланс Запорізькому обкому ДТСААФ" та акту від 27.12.1990 року, яким зазначена будівля передана на баланс Запорізького обласного комітету ДТСААФ УРСР. 
		          Вказує, що з огляду на факт правомірного набуття ДТСААФ УРСР прав на спірний об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Б та той факт, що Запорізька обласна організація Товариства сприяння обороні України є правонаступником усіх прав та обов`язків ДТСААФ УРСР,  яка не була підпорядкована центральним органам ДТСААФ СРСР і мала всі законні підстави для реєстрації права власності на  спірний об`єкт. 
		          Апелянт спростовує інші доводи суду, позову та просить рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 року у справі №908/296/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		                У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура Запорізької області заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.    
		          Зокрема зазначає, що:
		- рішення Запорізького міськвиконкому № 253 від 01.06.1967 року "Про відведення Запорізькому учбовому авіаційному центру земельної ділянки в кв. 52-53 по пр. Леніна для будівництва учбового корпусу" є одним із доказів того, що власником спірної будівлі з моменту її будівництва та введення в експлуатацію був Запорізький учбовий авіаційний центр ДТСААФ СРСР;
		-предметом позовної заяви є незаконне позбавлення Запорізького учбового авіаційного центру ДТСААФ СРСР права власності на зареєстроване у встановленому законодавством порядку за ним нерухомого майна, а не законність надання Запорізькому обласному комітету товариства сприяння обороні України земельної ділянки для функціонування будівлі у 1995 році.
		          Також вважає необґрунтованими доводи апелянта, що Фондом державного майна України пропущено строк позовної давності.
		                 Вказує, що матеріалами справи доведено, що Фонд державного майна України про порушення свого права на майно довідався з позову прокуратури Запорізької області, який отримав 19.04.2015 року, а отже строк звернення до суду визначний ст. 257 ЦК України, не пропущено. 
		               Про прийняття рішення № 461/8 від 14.12.2000 року виконавчий комітет Запорізької міської ради Фонд державного майна України не повідомляв, до розгляду будь-яких спорів, справ зазначений орган не залучався, а тому останньому не було відомо про факт вибуття з державної власності спірного об`єкту нерухомості до пред`явлення позовної заяви. З урахуванням встановлених обставин 19.07.2018 року Фондом державного майна України до суду подано клопотання про визнання причин пропущення позовної давності поважними та поновлення цього строку.
		          У відзиві на апеляційну скаргу Фонд державного майна України вважає доводи скарги  безпідставними та висловлює правову позицію, аналогічну доводам прокурора. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		                Інші сторони по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.
		          Відповідно до  ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		          Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
		          Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, що з`явилися, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав:   
		          З матеріалів справи вбачається, що Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся з позовом до:  Виконавчого комітету Запорізької міської ради,  Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України,  Запорізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний навчально-виробничий заклад авіаційного профілю "Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Підприємство "Сприяння" Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ ЛЕДОКОЛ" та з урахуванням заяви про зміну предмета позову та заяви про зміну підстав позову, просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.12.2000 року № 461/8, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна від 25.01.2001 року № 173, визнати право власності на об`єкт нерухомості, витребувати об`єкт нерухомості із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ Резерв".
		          Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.06.2015 року позов було задоволено частково, визнано недійсним з моменту прийняття та скасовано рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 461/8 від 14.12.2000 року "Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України", визнано за державою Україна в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ-133, 01601) право власності на об`єкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м. та вартістю 27767948 грн., яке знаходиться за адресою: по пр . Леніна , 158-Б у м. Запоріжжі. витребувано з чужого незаконного володіння Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України (пр. Леніна, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) об`єкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв. м., вартістю 27   767   948 грн. по пр. Леніна, 158-Б у м. Запоріжжі у власність держави в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ-133, 01601), припинено провадження по справі, в частині визнання недійним та скасування свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 25.01.2001 року за № 173, виданого Запорізькою міською радою, та стягнуто судовий збір.
		          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015 року рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2015 року по справі №908/296/15-г скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
		          Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2016 року у справі № 908/296/15-г, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
		          Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 року, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року, в позові відмовлено.
		          Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року та рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 року у справі №   908/296/15-г скасовано, справу № 908/296/15-г направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
		                Враховуючи наявні у справі докази, вказівки, що містяться в постановах Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року та Верховного Суду від 29.03.2018 року по даній справі, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.269 ГПК України, апеляційний суд зазначає наступне: 
		                  Спірний об`єкт нерухомості знаходиться за адресою: пр. Леніна 158-Б у м. Запоріжжі.
		          З долученої судом копії інвентарної (архівної) справи ТОВ "ЗМБТІ" на спірний об`єкт нерухомості вбачається, що протоколом виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.06.1967 № 253 "Про виділення Запорізькому учбовому авіаційному центру земельної ділянки в кварталі № 52-53 по пр. Леніна для будівництва учбового центру" Запорізькому учбовому авіаційному центру Всесоюзного Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту відведено земельну ділянку площею 0,2 га в кварталі № 52-53 по пр. Леніна у м. Запоріжжі для будівництва учбового корпусу. 
		          На вказаній земельні ділянці по пр. Леніна 158-Б у м. Запоріжжі побудовано восьмиповерхову будівлю, яку введено в експлуатацію актом приймання державної приймальної комісії закінченої будівництвом будівлі учбового корпусу Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту від 30.12.1977  року (що підтверджується випискою з акта № 337).
		          За даними ЗМБТІ згідно з реєстраційним посвідченням на будівлю від 17.05.1993 року будівля по пр. Леніна 158-Б у м. Запоріжжя до січня 2001 року була зареєстрована за Запорізьким авіаційним центром Загальносоюзного ДТСААФ на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.06.1967 року № 253 та акту приймання в експлуатацію закінченого будівництвом будинку.
		          Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.12.2000 року № 461/8 "Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України" вирішено оформити право власності за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України на будівлю (літ. А-8) по пр. Леніна, 158-Б у м. Запоріжжі, загальною площею за внутрішніми замірами 4337,06 кв. м та доручено Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України провести реєстрацію будівлі в орендному підприємстві "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", а орендному підприємству "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" оформити свідоцтво на право власності на вказану будівлю.
		          На підставі вказаного рішення Запорізькій обласній організації Товариства сприяння обороні України було видано свідоцтво про право власності на вищевказане майно по пр . Леніна . 158-Б у м. Запоріжжі від 25.01.2001 року № 173.
		           25.01.2001 року ОП "Запорізьке  міжміське БТІ" було здійснено Реєстраційний напис на правовстановлюючому документі за реєстровим № 31 та записаний в реєстрову книгу за №1.
		          Встановлено, що 06.10.2005 року прокуратура Орджонікідзевського району м. Запоріжжя звернулась до начальника ОП ЗМБТІ про скасування реєстрації права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України. Зазначена обставина підтверджує той факт, що станом на дату звернення прокурору було відомо про існування рішення та свідоцтва, законність яких є предметом його позову у даній справі.
		           28.04.2005 року рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 141/30 скасовано рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.12.2000 року № 461/8 "Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України", скасовано свідоцтво про право власності на вищевказане майно по пр. Леніна. 158-Б у м . Запоріжжі від 25.01.2001 року № 173.
		          Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.07.2005 року у справі № 17/226 визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 141/30.
		          Отже, питання законності рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.12.2000 року № 461/8 "Про оформлення права власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України" та правомірності оформлення свідоцтва про право власності на будівлю по пр. Леніна, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України", які є предметом розгляду у даній господарській справі, розглядаються повторно.
		          Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.01.2007 року у справі № 6/29/07 зобов`язано Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації поновити реєстрацію права власності за Запорізькою обласною Організацією Товариства сприяння обороні України на будівлю по пр. Леніна, 158-Б у м. Запоріжжі шляхом внесення відповідного запису в Реєстр прав власності на нерухоме майно.
		          Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 05.11.2007 року нежитлова будівля літ. А-8 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 158-Б належить Запорізькій обласній Організації Товариства сприяння обороні України.
		          На час розгляду справи судом першої інстанції рішенням Запорізької міської ради від 19.02.2016 року № 15 проспект Леніна в місті Запоріжжі перейменовано на проспект Соборний. 
		           15.04.2016 року спірний об`єкт нерухомості (нежитлова будівля), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м., по пр. Соборний, 158-Б у місті Запоріжжі зареєстрований на праві власності за підприємством "СПРИЯННЯ" Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 36878376). 
		          На підставі рішення підприємства "СПРИЯННЯ" ЗОО ТСО України № 8 від 18.10.2016 року право власності на спірне майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ".
		          У постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року у даній справі № 908/296/15-г зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що прокурором та позивачем не доведено підстав виникнення права державної власності на спірне нерухоме майно та про те, що положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", постанови Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10.04.1992 року № 2268-ХІІ та "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 № 3943-ХІІ, якими прокурор обґрунтовував позовні вимоги, не поширюються на правовий режим спірного майна, слід вважати передчасними та такими, що не відповідають вимогам статті 43 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		          Зазначено, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, в повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, встановити правовий режим спірного майна та поширення на нього зазначених вище нормативно-правових актів, якими прокурор обґрунтував позовні вимоги, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		          Згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
		          Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		          Приписами ч.ч. 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених   статтею 174 цього Кодексу.
		          Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		          Згідно з ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		          Колегія суддів зазначає, що при повторному розгляді справи суд першої інстанції виконав вказівки, що містилися в постанові Верховного Суду по даній справі від 29.03.2018 року, однак поза увагою суду залишилися докази, які спростовують висновок оскаржуваного рішення про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача-2 про застосування судом позовної давності до заявлених прокурором вимог.
		          Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		          Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		          Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		          Пунктом 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		          В п. 4.1 Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 року, на яку посилався суд в оскаржуваному рішенні, зазначено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. 
		          Відповідно до правової позиції Верховного Суду України висловленої в правовому висновку постанови по справі №6-3029цс15 від 08.06.2016року зазначено наступне: "Положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.
		          Однак п. 4 ч. 1 cm. 268 ЦК України за своєю суттю направлений на захист прав власників та інших осіб від держави.
		          Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
		          Отже з огляду на статус держави та її органів як суб`єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред`являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. 
		          На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів".
		          Таким чином, положення п.4 ст.268 ЦК України не розповсюджуються на позови прокуратури, що пред`явлені в інтересах держави в особі Фонду державного майна України.
		                Як зазначено було вище,  в оскаржуваному рішенні суд дійшов висновку, що саме Фонд державного майна України на час виникнення спірних правовідносин був уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього СРСР, що розташоване на території України.
		          Відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду по справі №17/161 від 25.10.2005 року, Регіональному відділенню Фонду державного майна України, прокуратурі та Фонду державного майна України було відомо про існування спірної будівлі, її належності Запорізькій обласній організації ТСО України та про наявність відповідних рішень органів місцевого самоврядування про оформлення права власності.
		          Відповідно до листа Фонду державного майна України №10-16-13331 від 29.08.2005 року ( том 6. а.с.131) дані обставини також зазначені.
		          Цей чіткий, прямий, письмовий та беззаперечний доказ підтверджує факт обізнаності Фонду державного майна України та його регіонального відділеня про наявність, стан, реєстрацію і власника спірного об`єкта.
		          Суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач подав суду 19.07.2018 року заяву, відповідно до якої просить суд визначити причини пропущення позовної давності поважними та поновити цей строк, в зв`язку з тим, що про прийняте виконавчим комітетом Запорізької міської ради  спірного рішення та про видачу свідоцтва  про право власності Фонду стало відомо з позовної заяви заступника прокурора Запорізької області, яка надійшла до Фонду 19.04.2015 року.
		                 Вказані дії позивача підтверджують, що він визнає, що строк позовної давності на звернення до суду ним пропущено, а  відомі йому з 29.08.2005 року обставини щодо спірного нерухомого майна викладає як такі, що відомі з позову прокурора, що надійшов до суду 19.04.2015 року. 
		          Між тим, положення статті 19 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		          Як вбачається з матеріалів справи, такі вимоги закону позивачем не дотримані.
		          Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав зазначеному правової оцінки, що призвело до безпідставного задоволення судом вимог позивача.
		          Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими і тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і в задоволенні позову відмовити.
		          Понесені скаржником витрати зі сплати судового збору в розмірі 222 894,00 грн. слід стягнути з прокуратури Запорізької області та Фонду державного майна України відповідно до ст.129 ГПК України.
		          Повний текст постанови складено 07.11.2019 року. Суддя- член колегії Парусніков Ю.Б. з 07.11.2019 року по 08.11.2019 року (включно) перебуває  у відрядженні, після прибуття з відрядження повний текст буде підписано та надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень.
		          Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		          Апеляційну скаргу задовольнити.
		          Рішення господарського суду Запорізької  області від 25.02.2019 року  у справі  № 908/296/15-г скасувати.
		          В задоволенні позовних вимог відмовити.
		          Стягнути з прокуратури Запорізької області на користь Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 111 447,00 грн. 
		          Стягнути з Фонду державного майна України на користь Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 111 447,00 грн.
		          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		          Головуючий суддя:                                                      Т. А. Верхогляд  
		 
		          Суддя:                                                                             Л. М. Білецька
		 
		          Суддя:                                                                              Ю.Б. Парусніков      
		  
		Повний текст  складено  07.11.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...