Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/7198/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2019. Зареєстровано: 12.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2019.
Дата набрання законної сили: 07.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.11.2019 Справа № 904/7198/17
		м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
		суддів: Кощеєв І.М., Широбокова Л.П.
		секретар судового засідання Мацекос І.М.
		за участю представників:
		від позивача: Бондаренко В.О., довіреність №5078-К-О від 20.11.2018, посвідчення №1579 від 08.10.2018, адвокат
		від відповідача: Тютюнник В.А., довіреність №б/н від 08.08.2019, посвідчення №0959 від 14.07.2017, адвокат
		від ГТУЮ у Дніпропетровській області: Семенкова Н.І., довіреність №8789/20.3/22-19 від 18.10.2019, представник
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі №904/7198/17 (суддя Новікова Р.Г.; ухвалу постановлено о 17:48 год. у місті Дніпро, повний текст ухвали складено 02.09.2019)
		 
		за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" №20-08/2019 від 20.08.2019 на дії та постанови державних виконавців: головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука П.В., головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М., Заступника директора Департаменту Начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. у справі
		 
		за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп", м.Дніпро
		про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 35598024 грн. 55 коп., заборгованості з відсотків в розмірі 9155449 грн. 80 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 12038499 грн. 43 коп., штрафу (фіксована частина) на підставі п. 5.8 договору у розмірі 1000 грн. 00 коп., штрафу (відсоток від суми встановленого к п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предмета застави) на підставі п. 5.8 договору у розмірі 2587523 грн. 41 коп., переоцінки по тілу кредиту на підставі п. 4.7 договору у розмірі 107492327 грн. 92 коп.
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2019 року на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга ТОВ "КС Групп" вих. №20-08/2019 від 20.08.2019 на дії та постанови державного виконавця, в якій скаржник просить:
		- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука Павла Васильовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.10.2018 по виконавчому провадженню №55863438, якою описано та накладено арешт на наступне майно: 1 будівлі військового містечка №84, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Леніна, 3 Опис: будівлі військового містечка №84, складаються з: літери А-2 - будинок офіцерів, цегла, А{1} -3 - прибудова, цегла, А{2}-3 - прибудова, цегла, А{3} -1 -прибудова, шл. бл., А{4} -1- прибудова, шл. бл., під. А-2 - підвал, загальною площею 3380,9кв.м, а {1} - ґанок, а{2} - вхід в підвал, а(3} - вхід в підвал, а{4} - ґанок, а{5} - приямок, а{6} - приямок, а{7} -ґанок, Г -1 - будівля службових приміщень, цегла, загальною площею 39,3кв.м, Г{1} - 2 - прибудова, цегла, загальною площею 16,9кв.м, г - ґанок, Д- навіс, №1-3, Іспоруди, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю КС Групп;
		- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 08.02.2019 по виконавчому провадженню №55863438.
		- визнати недійсними висновок про вартість майна та звіт про оцінку вартості майна, зроблений суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроексперт груп", а саме: Звіт про результати проведення незалежної оцінки 90/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 3437,1 кв.м, що розташований за адресою: м.Дніпро, вул. Леніна (Воскресенська), 3; дата оцінки: 15.04.2019;
		- визнати протиправними дії Заступника директора Департаменту Начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. щодо визначення вартості майна на підставі висновку про вартість майна та звіту про оцінку вартості майна, зробленого суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроексперт груп", а саме: Звіт про результати проведення незалежної оцінки 90/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 3437,1кв.м, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Леніна (Воскресенська), 3; дата оцінки: 15.04.2019;
		- визнати протиправними дії Заступника директора Департаменту Начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. щодо передачі на реалізацію "КС Групп": зокрема: нежитлового приміщення загальною площею 3437,1 кв.м, що розташований за адресою: м.Дніпро, вул АДРЕСА_1 (Воскресенська),3, а саме: 1. будівлі військового містечка №84, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Леніна, 3 Опис: будівлі військового містечка №84, складаються з: літери А-2 - будинок офіцерів, цегла, А{1} -3 - прибудова, цегла, А{2}-3 - прибудова, цегла, А{3} -1 - прибудова, шл. бл., А{4} -1- прибудова, шл. бл., під. А-2 - підвал, загальною площею 3380,9кв.м, а{1} - ґанок, а{2} - вхід в підвал, а{3} - вхід в підвал, а{4} - ґанок, а{5} - приямок, а{6} - приямок, а{7} - ґанок, Г -1 - будівля службових приміщень, цегла, загальною площею 39,3кв.м, Г{ 1} - 2 - прибудова, цегла, загальною площею 16,9кв.м.
		 
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі №904/7198/17 залишено без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" м. Дніпро №20-08/2019 від 20.08.2019 на означені дії та постанови державних виконавців.
		Ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що судом встановлено, що у даній справі ТОВ "КС Групп" звернулося до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом "а" частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення цього строку не подано, тому на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України скарга ТОВ "КС Групп" підлягає залишенню без розгляду.
		 
		Не погодившись з означеною ухвалою місцевого господарського суду ТОВ "КС Групп" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі №904/7198/17 прийнята з грубим порушенням норм процесуального права та невірного застосування положень Закону України "Про виконавче провадження". Тому просить скасувати означену ухвалу суду першої інстанції та передати скаргу ТОВ "КС Групп" №20-08/2019 від 20.08.2019 на дії та постанови державних виконавців на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи №904/7198/17.
		В обґрунтування доводів апеляційної ТОВ "КС Групп" вказує, що судом було зазначено про пропуск строку на подання скарги на дії державного виконавця, однак вказане не відповідає дійсним матеріалам справи. Так в оскарженій ухвалі суд зазначив, що скаржник був обізнаний з виконавчим провадженням з 08.08.2019, про що свідчить Інформація про виконавче провадження №55863438, яка була отримана 08.08.2019. Тому суд вирішив, що строк на звернення до суду зі скаргою сплив 19.08.2019. Однак вказане суперечить положенням статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", в якому встановлено, не календарні дні, а робочі. ТОВ "КС Групп" вважає, що норма частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальною по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України при оскарженні дій державного виконавця щодо виконання судового рішення, а тому має пріоритет у застосуванні. Враховуючи те, що десятиденний строк на подання скарги на рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення статті 341 Господарського процесуального кодексу України визначає у календарних днях, а Закон України "Про виконавче провадження" - у робочих днях, ТОВ "КС Групп", за наявності суперечностей у змісті вказаних норм, мало законне очікування на те, щоб його скарга на дії та рішення державного виконавця була прийнята судом до провадження на протязі десяти робочих днів з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.03.2019, провадження №61-5984св18. У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1991 року у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. Та інші проти Ірландії". Тож відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом прав, наведена стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту легітимних/правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вказує апелянт, звернувшись у встановленому законодавством порядку до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою ТОВ "КС Групп" мав усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням щодо розгляду його скарги на дії державного виконавця, оскільки ним було дотримано строк, встановлений у спеціальній нормі закону. До того ж, ТОВ "КС Групп" вказує, що Конституційний Суд України в мотивувальній частині рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначив, що складовими принципу верховенства права, є зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його обсяг та зміст буде реалізоване. ТОВ "КС Групп" вказує, що практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розумінні правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдов" цей суд зазначив, що закон має бути достатньо передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право. Які в практиці Європейського суду з прав людини дістають правову охорону як майно. Поняття "законні очікування" слід розглядати як елемент верховенства права та "юридичної визначеності" Практика Європейського суду з прав людини розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків. Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої прав і свободи від порушень і протиправних посягань. Таким чином, ТОВ "КС Групп" мало законні очікування на розгляд скарги, що подана впродовж 10 робочих днів і підлягає захисту у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Також ТОВ "КС Групп" вказує, що однією з засад (принципів) цивільного законодавства, визначених у статті 3 Цивільного кодексу України, є справедливість, добросовісність та розумність. Натомість, як вважає ТОВ "КС Групп", суд першої інстанції не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів заявника, обмежившись лише формальними висновками. Між тим Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що "При застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 08.12.2016 у справі "ТОФ "Фріда" проти України тощо). Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надмірно суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення у справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надання можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, та надати власні зауваження з цього приводу. У справі "Мельник проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що позбавлення заявниці доступу до суду було диспропорційним, Європейський суд з прав людини зауважив, що процесуальні зміни мають застосовуватися одразу, навіть якщо справа перебуває в процесі розгляду. Проте, це має відбуватись у відповідності з принципом правової певності, тобто чітко та прогнозовано. З огляду на зазначене ТОВ "КС Групп" вважає, що суд першої інстанції мав розглянути скаргу на дії державного виконавця та не повертати скаргу без розгляду, адже сказаним суд демонструє формальний підхід і надто суворе тлумачення норми процесуального законодавства.
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КС Групп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.082019 у справі №904/7198/17.
		 
		АТ КБ "Приватбанк" (позивач, стягувач у виконавчому провадженні) у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "КС Групп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі №904/7198/17 заперечує на її задоволенні, оскільки вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Вказує, що питання певної колізії правових норм, закріплених у статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 341 Господарського процесуального кодексу України розглянуто у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18 (провадження №12-297гс18) і твердження ТОВ "КС Групп", викладені в його апеляційній скарзі, суперечать висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування відповідної норми процесуального права. Наголошує на тому, що частинами 5 та 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. АТ КБ "Приватбанк" вказує, скарга ТОВ "КС Групп" була подана 20.08.2019, тобто більш ніж через чотири місяці після оприлюднення згаданого висновку Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 13.03.2019 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.04.2019). Отже, у ТОВ "КС Групп" були відсутні будь-які підстави "легітимного очікування", що господарський суд Дніпропетровської області під час обчислення строку подання скарги у справі №904/7198/17 буде застосовувати календарні дні.
		 
		Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "КС Групп" заперечує на її задоволенні, оскільки погоджується з висновками суду про те, що станом на 08.08.2019 скаржнику точно було відомо як про наявність виконавчого провадження №55863438, так і про дії державного виконавця з примусового виконання судового рішення. а тому строк на звернення до суду зі скаргою сплив 19.08.2019 - до моменту такого звернення. Вважає помилковими міркування ТОВ "КС Групп" про те, що частина 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою по відношенню до Господарського процесуального кодексу України, оскільки це суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду з відповідного питання.
		 
		В додаткових письмових поясненнях представник ТОВ "КС Групп" зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. У всіх юридичних справах правосуддя і справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права. Вказує, що матеріалами справи та представниками позивача та виконавчої служби не було спростовано твердження скаржника, що початком перебігу строку звернення до суду є 15.08.2019. Крім того, вказує, що в судовому засіданні представником скаржника було наголошено про відсутність підстав вважати пропущеним строк звернення до суду із вказаною скаргою. З положень статті 341 Господарського процесуального кодексу України убачається, що вирішальним для правильного визначення початку перебігу строку звернення до суду є встановлення судом дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Із системного тлумачення норми статті 341 Господарського процесуального кодексу України випливає, що факт пропуску звернення до суду має встановити лише суд (а не інший учасник процесу), після виявлення даного факту судом під час відкриття провадження у справі чи під час розгляду справи, суд має надати час для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин пропуску зазначеного строку. І лише після визначення з питанням про відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин, суд може залишити позовну заяву без розгляду. Зазначене підтверджується відповідною судовою практикою зданого питання, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №569/16060/17. Як вважає представник ТОВ "КС Групп", оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено окремого порядку розгляду та призначення до розгляду скарги на дії державного виконавця, то слід керуватися загальними нормами цього кодексу, що регламентують позовне провадження. Так, у відповідності до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачеві ухвали. Таким чином, як вважає скаржник, на підставі вищенаведеної норми, якщо після призначення скарги до розгляду суд дійшов висновку про пропуск строку звернення до суду, то суд повинен був надати скаржнику час для підготовки заяви про поновлення строку та обґрунтування такого клопотання і не здійснювати по суті розгляд скарги.
		 
		В судових засіданнях представник ТОВ "КС Групп" підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представники АТ КБ "Приватбанк" та Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заперечували на задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.
		 
		Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		 
		Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи такі обставини.
		 
		Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" у липні 2017 року звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" з позовом про стягнення суми 166 872 825,11 грн. заборгованості.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі №904/7198/17 позовні вимоги задоволено частково.
		Стягнуто з ТОВ "КС Групп" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" суму заборгованості за кредитом в розмірі 35598024,55 грн., заборгованість з відсотків в розмірі 9155449,80 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 12038499,43 грн., штраф (фіксована частина) на підставі п. 5.8 договору у розмірі 1000,00 грн., штраф (відсоток від суми встановленого к п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предмета застави) на підставі п. 5.8 договору у розмірі 2587523,41 грн., переоцінку по тілу кредиту на підставі п. 4.7 договору у розмірі 106626620,40 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 240000,00 грн.
		В задоволенні решти вимог відмовлено.
		 
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "КС Групп".
		На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі №904/7198/17 був виданий відповідний наказ від 23.10.2017.
		 
		У серпні 2019 року на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга ТОВ "КС Групп" вих. №20-08/2019 від 20.08.2019 на дії та постанови державного виконавця, в якій скаржник просить:
		- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука Павла Васильовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.10.2018 по виконавчому провадженню №55863438, якою описано та накладено арешт на наступне майно: 1 будівлі військового містечка №84, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Леніна, 3 Опис: будівлі військового містечка №84, складаються з: літери А-2 - будинок офіцерів, цегла, А{1} -3 - прибудова, цегла, А{2}-3 - прибудова, цегла, А{3} -1 -прибудова, шл. бл., А{4} -1- прибудова, шл. бл., під. А-2 - підвал, загальною площею 3380,9кв.м, а{ 1} - ґанок, а{2} - вхід в підвал, а(3} - вхід в підвал, а{4} - ґанок, а{5} - приямок, а{6} - приямок, а{7} -ґанок, Г -1 - будівля службових приміщень, цегла, загальною площею 39,3кв.м., Г{1} - 2 - прибудова, цегла, загальною площею 16,9кв.м, г - ґанок, Д- навіс, №1-3, Іспоруди, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КС Групп";
		- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 08.02.2019 по виконавчому провадженню №55863438.
		- визнати недійсними висновок про вартість майна та звіт про оцінку вартості майна, зроблений суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроексперт груп", а саме: Звіт про результати проведення незалежної оцінки 90/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 3437,1кв.м., що розташований за адресою: м.Дніпро, вул. Леніна (Воскресенська), 3; дата оцінки: 15.04.2019;
		- визнати протиправними дії Заступника директора Департаменту Начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. щодо визначення вартості майна на підставі висновку про вартість майна та звіту про оцінку вартості майна, зробленого суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроексперт груп", а саме: Звіт про результати проведення незалежної оцінки 90/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 3437,1кв.м, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Леніна (Воскресенська), 3; дата оцінки: 15.04.2019;
		- визнати протиправними дії Заступника директора Департаменту Начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. щодо передачі на реалізацію "КС Групп": зокрема: нежитлового приміщення загальною площею 3437,1кв.м, що розташований за адресою: м.Дніпро, вул. Леніна (Воскресенська),3, а саме: 1. будівлі військового містечка №84, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Леніна, 3 Опис: будівлі військового містечка №84, складаються з: літери А-2 - будинок офіцерів, цегла, А{1} -3 - прибудова, цегла, А{2}-3 - прибудова, цегла, А{3} -1 - прибудова, шл. бл., А{4} -1- прибудова, шл. бл., під. А-2 - підвал, загальною площею 3380,9кв.м, а{1} - ґанок, а{2} - вхід в підвал, а{3} - вхід в підвал, а{4} - ґанок, а{5} - приямок, а{6} - приямок, а{7} - ґанок, Г -1 - будівля службових приміщень, цегла, загальною площею 39,3кв.м., Г{ 1} - 2 - прибудова, цегла, загальною площею 16,9кв.м.
		 
		В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на наступні обставини:
		- виконавче провадження №55863438 було відкрите всупереч положенням статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". У наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 у справі №904/7198/17 було вказано неправильну адресу місцезнаходження ТОВ "КС Групп". Замість адреси ТОВ "КС Групп": місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, в наказі суду було зазначено адресу - м. Дніпро, вулиця Рогальова, 28.
		Помилка у визначенні місцезнаходження боржника в подальшому була перенесена до всіх документів державного виконавця. Це потягло необізнаність боржника з ходом виконавчого провадження, оскільки жодного документу не надсилалось боржнику за його місцезнаходженням.
		Скаржник стверджує, що про порушення своїх прав внаслідок неправомірних дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України товариство дізналося лише 15.08.2019 під час ознайомлення представника боржника з матеріалами виконавчого провадження, оскільки на юридичну адресу ТОВ "КС Групп" документи виконавчого провадження не надходили, а в матеріалах виконавчого провадження також відсутні докази направлення документів на юридичну адресу боржника. Таким чином, боржник не був обізнаний раніше про протиправність дій державного виконавця. Окрім того, державний виконавець не направляв жодного документа боржнику за належним місцем реєстрації.
		 
		Щодо оскаржуваних дій та постанов державного виконавця скаржник зазначив, що:
		- процедура опису та арешту майна боржника, зазначеного в постанові Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУ у Дніпропетровській області Григорчуком П.В. (за доручення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) в рамках виконавчого провадження №55863438, здійснена з порушенням порядку, встановленого Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень та порушує права боржника на непорушність права власності на майно. А саме відповідно до пункту 3 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.10.2018, винесеної Головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУ у Дніпропетровській області Григорчуком П.В. за дорученням в рамках виконавчого провадження №55863438, ФеоктистоваК.В. (представник стягувача за довіреністю) призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність. В цій постанові відсутні дані відповідального зберігача, в матеріалах виконавчого провадження 55863438 відсутня довіреність представника стягувача ОСОБА_1 Костянтина Вікторовича. З наведеного скаржник робить висновок про те, що стягувачем не надавались повноваження ОСОБА_2 .В. на прийняття для зберігання будь-якого майна (жодних документів про такі повноваження від стягувача матеріали ВП №55863438 не містять). Крім того, постанова від 12.10.2018, яка міститься в електронному вигляді в автоматизованій системі виконавчого провадження та в паперовому вигляді в матеріалах виконавчого провадження має різницю, а саме не відповідність п 3 постанови відносно даних відповідального зберігача. Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження датою складення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №55863438 вказано 09.11.2018, а не 12.10.2018. Пунктами 3, 4 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016. (Зареєстрований: Мін`юст України, 12.08.2016 за №1126/29256), передбачено внесення до автоматизованої системи виконавчого провадження відомостей про проведення виконавчих дій одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. З огляду на наведене, скаржник зазначає, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №55863438 не складалась 12.10.2018, а з її змісту неможливо підтвердити факт того, що виконавцем дійсно здійснювався опис нерухомого майна. Державний виконавець не звертався до боржника з вимогою надати доступ до нежитлового приміщення, зазначеного в постанові та не повідомляв боржника про день та час опису майна. Це порушує права ТОВ "КС Групп" на участь у вчиненні виконавчих дій, наданні усних та письмових пояснень в ході таких дій, що передбачено статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження". Пунктом 2 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.10.2018 у виконавчому провадженні №55863438 на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: відчуження. Відповідно до пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (Зареєстрований: Мін`юст України, 02.04.2012 за №489/20802), якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження. Але державним виконавцем не зазначений строк встановлення обмеження у вигляді відчуження;
		 
		- постанова Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. в рамках виконавчого провадження №55863438 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроексперт Груп" для участі у виконавчому провадженні від 08.02.2019 є незаконною, оскільки всупереч положень пункту 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (Зареєстрований: Мін`юст України, 02.04.2012 за №489/20802), державний виконавець не зазначив вид та характеристики майна, що потрібно оцінити, а також не зазначив строки проведення оцінки. Вартість майна боржника у виконавчому провадженні першочергово визначається за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, а у випадку не досягнення такої згоди - залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання. Однак сторонами виконавчого провадження №55863438 не було навіть розпочато розгляд пропозицій щодо вартості майна. Постановою старшого державного виконавця Канцедал О.О. від 09.11.2018 у виконавчому провадженні №55863438 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Приватна експертна служба". Листом ТОВ "Приватна експертна служба" №5 від 27.11.2018 вказана постанова повернута без виконання у зв`язку з відсутністю повного пакету документів для виготовлення звіту про оцінку майна. Незважаючи на відсутність необхідних документів для оцінки майна 08.02.2019, державний виконавець в рамках виконавчого провадження №55863438 повторно виносить постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроексперт Груп". Положеннями Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено повторного призначення суб`єкта оціночної діяльності з підстав відсутності документів відносно об`єкту оцінки;
		- висновки, звіт про вартість майна та дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна є протиправними. Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Матеріалами виконавчого провадження не підтверджується здійснення обстеження приміщень спірного нерухомого майна шляхом доступу до них на дату оцінки. Докази звернення державного виконавця до боржника з вимогою про надання доступу до приміщень в матеріалах виконавчого провадження також відсутні. Не проведення безпосереднього ознайомлення з об`єктом оцінки на дату здійснення оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень зумовлює відсутність необхідної та достовірної інформації у оцінювача про майно, впливає на визначення ринкової вартості цього майна на дату проведення оцінки, обумовлює надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки. Оцінювач не оглядав особисто об`єкт оцінки. Про це свідчить запис на 13 сторінці звіту, який зберігається в матеріалах виконавчого провадження в не підшитому вигляді. Жодним нормативним документом, що регламентує діяльність суб`єкта оціночної діяльності не передбачено права делегування іншій особі своїх обов`язків, через що огляд об`єкта оцінки є незаконним та проведеним не встановленою особою. Застосовуючи порівняльний метод оцінки, суб`єкт оціночної діяльності - ТОВ "Євроексперт Груп" порівняв нерівнозначні об`єкти нерухомого майна. При розрахунку вартості об`єкта оцінювач визначив технічний стан об`єкту - "під реконструкцію". В звіті відсутні будь-які дані про відсоток фактичного зносу, на підставі яких оцінювач міг би дійти до висновку про необхідність реконструкції. Приписами Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" не передбачено технічного стану об`єкту "під реконструкцію". Оцінювач безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про потребу в реконструкції об`єкту. Він надав оцінку можливості використання об`єкту, замість того щоб оцінити та визначити відсоток його зносу. Звіт не містить унікальної характеристики об`єкту, не надано фізичної характеристики об`єкту. Всі коригування відносно об`єктів оцінки в порівнянні з об`єктами порівняння оцінювачем зроблені в бік зменшення вартості останніх. Оцінка зроблена з метою заниження вартості арештованого майна боржника. Це суперечить інтересам останнього та порушує його право власності та таке майно;
		 
		- дії державного виконавця з передачі майна на реалізацію є неправомірними у зв`язку з порушеннями в процедурі визначення суб`єкта оціночної діяльності, безпосередніми порушеннями в ході оцінки майна, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна на підставі вищезазначених документів є протиправними. Державний виконавець направив висновки про вартість майна на неправильну адресу боржника 11.06.2019, тобто через 2 місяці після складення висновків суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Це є порушенням права боржника на своєчасне оскарження оцінки майна, що передбачене ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до висновків про вартість майна, підставою для оцінки є постанова у виконавчому провадженні №55863438 про призначення суб`єкта оціночної діяльності. У постанові від 08.02.2019 відсутні необхідні відомості щодо майна, передбачені пунктом 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (Зареєстрований: Мін`юст України, 02.04.2012 за №489/20802) Приватний виконавець не надав можливості сторонам виконавчого провадження скористатись правом, передбаченим частиною 1 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження). В день направлення сторонами виконавчого провадження повідомлення про результати оцінки (11.06.2019) державний виконавець передав майно на реалізацію на ДП "Сетам". Цим порушено права сторін виконавчого провадження на оскарження визначення вартості майна. Скаржник стверджує про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише 15.08.2019 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та посилається на неправильну адресу місцезнаходження, зазначену в наказі господарського суду та матеріалах виконавчого провадження. 
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019 у справі №904/7198/17 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "КС Групп" про вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення за наказом Господарського суду Дніпропетровської області №904/7198/17 та зупинення реалізації арештованого майна ТОВ "КС Групп", в тому числі, шляхом його реалізації на електронних торгах.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019 у справі №904/7198/17 прийнято скаргу до розгляду, призначено судове засідання на 28.08.2019.
		В судовому засіданні 28.08.2019 з огляду на строк розгляду скарги, передбачений статтею 342 Господарського процесуального кодексу України, та проведення електронних торгів 29.08.2019 з реалізації майна боржника, суд першої інстанції залишив без задоволення клопотання про відкладення судового засідання.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" м. Дніпро №20-08/2019 від 20.08.2019 на дії та постанови державних виконавців: головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука П.В., головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М., Заступника директора Департаменту Начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Р.В. надійшла на адресу суду 20.08.2019.
		Як зазначив суд першої інстанції, під час дослідження доказів в судовому засіданні 28.08.2019 представник позивача вказав на пропуск ТОВ "КС Групп" десятиденного строку для оскарження дій та постанов державних виконавців. Натомість представник скаржника заперечував проти цього та наполягав на зверненні до суду зі скаргою на дії державних виконавців в межах передбаченого строку.
		Наполягаючи на неправомірності дій державних виконавців та оспорюючи законність постанов, висновку про вартість майна та звіту про оцінку вартості майна, перелічених в скарзі, скаржник зазначав, що про їх існування дізнався лише 15.08.2019. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №55863438. На підтвердження цього до скарги було долучено заяву ТОВ "КС Групп" на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з рукописним написом про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 15.08.2019.
		Крім того, скаржник зазначає про помилкову адресу місцезнаходження товариства, вказану у наказі Господарського суду Дніпропетровської області. Це обумовило позбавлення відповідача можливості отримати кореспонденцію, яка направлялась державним виконавцем. 
		 
		Причиною апеляційного оскарження у цій справі ухвали суду першої інстанції про залишення скарги ТОВ "КС Групп" на дії державних виконавців без розгляду є питання правильності визначення строку звернення до суду зі скаргою.
		 
		Правовідносини з приводу виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження, стаття 1 якого визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		У розділі Х Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців, та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
		Господарський процесуальний кодекс України у своєму розділі VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" також містить положення, які регламентують, зокрема, порядок оскарження дій чи бездіяльності осіб, на яких покладено виконання судових рішень у господарських справах.
		Так, згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. 
		Пунктом "а" частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
		 
		Матеріалами справи підтверджено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017 адресою місцезнаходження ТОВ "КС Групп" визначено  49000, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Рогальова, буд.28. 
		Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2017 адресою місцезнаходження ТОВ "КС Групп" визначено  49000, м. Дніпро, Соборний район, вул. Барикадна, буд.11.
		Судом першої інстанції правильно зазначено, що під час розгляду господарським судом справи по суті спору в судовому засіданні 25.09.2017 приймав участь представник відповідача, який не повідомив суд про зміну місцезнаходження ТОВ "КС Групп". Тому в рішенні суду та наказі, виданому на його виконання, відображено адресу місцезнаходження товариства станом на 10.07.2017.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (зі змінами та доповненнями) боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
		Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
		Як зазначено у скарзі ТОВ "КС Групп", про порушення своїх прав внаслідок неправомірних дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України боржник дізнався лише 15.08.2019 під час ознайомлення представника боржника з матеріалами виконавчого провадження. 
		Однак, як встановлено судом першої інстанції в судовому засіданні, представник скаржника зазначив, що про наявність виконавчого провадження дізнався після ознайомлення з інформацію на сайті ДП "Сетам" про проведення 29.08.2019 аукціону з продажу 90/100 часток будівель загальною площею 3437,1 кв.м, розташованих за адресою - м.Дніпро, вул. Леніна (Воскресенська), 3; стартова ціна 19844783 грн.
		Згідно роздруківки з сайту, долученої до скарги, вказана інформація була опублікована 30.07.2019, однак відповідач не зміг визначитись з конкретною датою ознайомлення з цією публікацією.
		Як вбачається з Інформації про виконавче провадження №55863438, вказана довідка була отримана 08.08.2019. При цьому, для її формування та отримання був вказаний цифровий ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження.
		Згідно чинного законодавства вказаний ідентифікатор зазначається у постанові про відкриття виконавчого провадження, адресованої сторонам виконавчого провадження.
		Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що станом на 08.08.2019 скаржнику достеменно стало відомо як про наявність виконавчого провадження №55863438, так і про дії державного виконавця з примусового виконання судового рішення. Так само з 08.08.2019 скаржник вже мав змогу дізнатись і про результати проведеної оцінки майна.
		За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що десятиденний строк на звернення до суду зі скаргою, який обраховується відповідно до пункту "а" частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України в календарних днях, сплив 19.08.2019.
		Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що питання певної колізії правових норм, закріплених у статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 341 Господарського процесуального кодексу України вже розглянуто у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18 (провадження №12-297гс18)
		Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18 (провадження №12-297гс18) зазначено наступне.
		Згідно із частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а не Законом України "Про виконавче провадження".
		Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу "Судовий контроль за виконанням судових рішень".
		Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. 
		Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
		Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. 
		Таким чином, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 Господарського процесуального кодексу України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
		У Рішенні Конституційного Суду України №11-рп/98 від 07.07.1998 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначено, що термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.
		З огляду на встановлений статтею 115 Господарського процесуального кодексу України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк підлягає обчисленню в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм Господарського процесуального кодексу України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
		 
		Стаття 5 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
		За приписами положень частин 5 і 6 статті 13 "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		 
		Стаття 11 Господарського процесуального кодексу України також визначає, що:
		1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
		2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
		4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
		У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
		7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
		8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
		9. Якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.
		10. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
		11. Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
		 
		Відтак висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		З урахуванням наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18 колегія суддів визнає помилковими доводи апеляційної скарги ТОВ "КС Групп" щодо порядку обрахунку строків для подання скарги на дії та бездіяльність державних виконавців чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
		Тому у даній справі слід визнати, що судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ "КС Групп" звернулося до суду зі скаргою на дії та постанови державних виконавців із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом "а" частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України, який підлягає обчисленню в календарних днях.
		При цьому колегія суддів погоджується з аргументом АТ КБ "Приватбанк" про те, що скарга ТОВ "КС Групп" була подана 20.08.2019, тобто більш ніж через чотири місяці після оприлюднення згаданого висновку Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 13.03.2019 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.04.2019). 
		 
		Отже, у ТОВ "КС Групп" були відсутні будь-які підстави "легітимного очікування", що Господарський суд Дніпропетровської області під час обчислення строку подання скарги у справі №904/7198/17 буде застосовувати календарні дні. Це спростовує відповідні доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції прав скаржника, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, в сенсі наведеної ним практики Європейського суду з прав людини в питаннях "законних очікувань", "юридичної визначеності", "уникнення надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість встановлених законом процедур".
		За правилами статей 113, 115, 119 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.
		Відповідно до частини другої статті 341 Господарського процесуального кодексу України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії виконавця може бути поновлено судом.
		Судом першої інстанції також правильно встановлено, що при зверненні до суду 20.08.2019 зі скаргою на дії державного виконавця з порушенням строку, визначеного статтею 341 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "КС Групп" не було подано клопотання про поновлення цього строку.
		Щодо доводів апелянта про ненадання судом після виявлення факту пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державних виконавців додаткового часу для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин, то такі аргументи відповідача відхиляються колегією суддів з огляду на те, що в матеріалах справи немає підтвердження того, що представник ТОВ "КС Групп" заявляв суду відповідне клопотання про надання йому додаткового часу для таких дій.
		При цьому колегія суддів відхиляє аргумент апелянта про те, що в порядку розгляду справи за його скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби судом першої інстанції мали бути застосовані за аналогією положення частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України та залишено його скаргу (заяву) без руху, оскільки особливості процедури прийняття розгляду таких скарг визначені іншими положеннями Господарського процесуального кодексу України в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, які не встановлюють таких процедур.
		За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Отже, за встановлених вище обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для повернення скарги ТОВ "КС Групп" без розгляду.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про залишення скарги ТОВ "КС Групп" на означені дії державних виконавців без розгляду.
		Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженої у цій справі ухвали суду першої інстанції немає.
		Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені відповідачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" - залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі №904/7198/17 - залишити без змін.
		Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КС Групп".
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Повна постанова складена 12.11.2019.
		 
		 
		Головуючий суддяІ.М. Подобєд
		 
		СуддяІ.М. Кощеєв
		 
		СуддяЛ.П. Широбокова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...