Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/3651/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2019. Зареєстровано: 14.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/36328/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №815/3651/17
		адміністративне провадження №К/9901/36328/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): 
		судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
		суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/3651/17
		за позовом громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1   
		до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області 
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито  
		за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України  в Одеській області
		на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Бойко О.Я.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бойка А.В., суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.), 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДМСУ в Одеській області) в якому просив:  
		- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Одеській області №5/3 306472 від 16.03.2017 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 ; 
		- зобов`язати ГУ ДМС України в Одеській області поновити дозвіл на імміграцію в Україну та посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 від 16.11.2010, видану громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення відповідача безпідставне, необґрунтоване, та таке, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
		Позивач зазначає, що він прибув в Україну в 1995 році та був документований посвідкою на постійне проживання з терміном дії - безстроково, що підтверджується відміткою у паспорті. Проте, у вказаному рішенні ДМС відсутні посилання на будь-які правові норми, якими би було чітко передбачено підстави для скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 .     
		Короткий зміст рішення суду І інстанції
		09 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:
		- позов задовольнити;
		- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Одеській області №5/3 306472 від 16.03.2017 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати ГУ ДМС України в Одеській області поновити дозвіл на імміграцію в Україну та посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1     від 16.11.2010 року, видану громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 .
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ідповідач - суб`єкт владних повноважень - ГУ ДМС України в Одеській області приймаючи рішення про скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Крім того, задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності підстав, передбачених п.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію», для скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		14 лютого 2018 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
		- апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року - без змін.
		Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
		Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що порушення встановленого законодавством України порядку надання дозволу на імміграцію в Україну, в розумінні статті 12 Закону України «Про імміграцію», є підставою для скасування такого дозволу виключно у випадку, якщо з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність, однак відповідачем такої інформації судам надано не було.
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		12 березня 2018 року ГУ ДМС України в Одеській області подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
		У касаційній скарзі ДМСУ просить: 
		- скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від                           14 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
		Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не було прийнято до уваги, що неповнолітня дитина позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент прийняття документів у його батька не мав дозволу на імміграцію в Україні. Відповідач вважає, що з матеріалів особової справи позивача вбачається ряд порушень Закону України «Про імміграцію» та відсутність у позивача прав на імміграцію в Україні як на момент подачі клопотання, так і на момент надання йому дозволу на імміграцію.
		Відповідач наголошує, що позивачу дозвіл на імміграцію в Україну було надано в порушення Закону України «Про імміграцію» та він був безпідставно документований посвідкою на постійне проживання.
		IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Соціалістичної Республіки В`єтнам, на територію України прибув у 1995 році.
		Позивач на території України перебував на законних підставах, національний документ НОМЕР_4 виданий 23.03.2007 строком до 23.03.2012.
		Позивач має дружину - ОСОБА_3 та від цього шлюбу є діти: ОСОБА_4 , 1996 року народження, ОСОБА_2 , 2001 року народження, який народився в Україні, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. 
		22.11.2007 позивач звернувся з заявою до ВПР та  МР УМВС України в Одеській області про надання дозволу на імміграцію в Україну. 
		22.01.2008 начальник ВГІРФО УМВС України в Одеській області, за результатами розгляду заяви позивача, затвердив висновок, в якому зазначено, що перебування на території України позивача можна вважати законним. Так як на території України у ОСОБА_1 народилися діти, то згідно п.6 ч.2, ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію», він має право на отримання дозволу на імміграцію. 
		В 2008 році позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію». 
		16.11.2010 позивач отримав посвідку на постійне проживання НОМЕР_3 від 16.11.2010 (замість ОД 7498/08) з терміном дії - безстроково, що підтверджується відміткою в паспорті. 
		16.03.2017 відповідач прийняв рішення № 5/3 306472 про скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.1 ст.12 Закону України «Про імміграцію».
		Вказане рішення №5/3 306472 прийнято на підставі висновку ГУ ДМС України в Одеській області, згідно якого позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну в порушення Закону України «Про імміграцію» та посвідкою на постійне проживання документований безпідставно, оскільки, дозвіл на імміграцію в Україну позивач отримав згідно п.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію» (як батько іммігранта), проте неповнолітня дитина заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент прийняття документів у його батька не мав дозволу на імміграцію в Україні. Крім цього, зазначено, що відповідно до п.6 ч.7 ст.9 Закону України «Про імміграцію», для осіб, зазначених у п.6 ч.2 ст.4 Закону, подається нотаріально засвідчений документ про те, що іммігрант не заперечує проти імміграції батьків та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленому в Україні. Однак, законодавством України лише повнолітня дитина (з 18-річного віку) може нести фінансові зобов`язання перед батьками. Отже, у даному випадку вимога ст.9 Закону взагалі виконана бути не може. 
		Не погоджуючись із законністю рішення ГУ ДМС України в Одеській області №5/3 306472 від 16.03.2017 ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
		IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого. 
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною 1 статті 77 цього Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Крім того, частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Умови та порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначається Законом України «Про імміграцію» (далі - Закон № 2491-III), статтею 1 якого передбачено, що імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання, а іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
		Відповідно до вимог ст.12 Закону № 2491-III встановлено підстави для скасування дозволу на імміграцію, а ст. 13 зазначеного Закону регулює порядок вилучення посвідки на постійне місце проживання на підставі скасованого дозволу на імміграцію.
		Зокрема, статтею 12 Закону № 2491-III передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
		1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;
		2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
		3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
		4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
		5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
		6) в інших випадках, передбачених законами України.
		Отже, Законом № 2491-III встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.
		Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ГУ ДМС України в Одеській області в оскаржуваному рішенні жодних підстав зазначених ст. 12 Закону № 2491-III для скасування дозволу на імміграцію в Україну не зазначило. Крім того, не вказало на будь-який інший випадок, передбачений законами України.
		Тобто прийняте відповідачем відносно позивача рішення про скасування йому дозволу на імміграцію в Україну не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
		Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що подані позивачем документи разом з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну були достовірними, не підробленими та чинними.
		Крім того, Суд звертає увагу, що станом на 2008 рік при наданні позивачу дозволу на імміграцію в Україну, відповідач як уповноважений державний орган, перевіряв надані позивачем документи та будь-яких порушень законодавства не встановив, у тому числі, не було встановлено і подання недостовірних даних, зокрема, відсутність у неповнолітньої дитини позивача дозволу на міграцію в Україну, на які відповідач посилається в касаційній скарзі. Саме тому позивачу було надано дозвіл на імміграцію в Україну та 25.12.2008 документовано посвідкою на постійне проживання терміном дії - безстроково.
		Відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що за час перебування позивача на території України з`явилися обставини, які б тягли за собою визнання його таким, що не має дозволу на імміграцію з підстави, передбаченої статтею 12 Закону № 2491-III. 
		Крім того, доказів того, що посвідка на постійне проживання позивача є отриманою у непередбаченому законом порядку також відповідачем не надано.
		Тобто рішення ГУ ДМС України в Одеській області №5/3 306472 від 16.03.2017 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 прийнято за відсутності необхідних підстав і не містить інформації щодо конкретних обставин, за яких може бути визнано неправомірно виданою посвідку на постійне проживання.
		Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення ГУ ДМС України в Одеській області №5/3 306472 від 16.03.2017 відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушив законні інтереси позивача.
		Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		Керуючись статтями 250, 341, 343, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, - 
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення. 
		Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                В.М. Бевзенко
		 
		Судді                                                                                                     Н.А. Данилевич
		 
		                                                                                                    Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...