Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/18388/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано судом: 14.11.2019. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2019.
Дата набрання законної сили: 14.12.2019
Номер судового провадження: 2/344/4236/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/18388/19 
		Провадження № 2/344/4236/19 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 листопада 2019  року                                                         м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд  Івано-Франківської  області 
		в складі: головуючої - судді:                            Домбровської Г.В.
		при секретарі c/з:                                                Бухвак І.С., 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2    про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між нею  та ОСОБА_2 , зареєстрований  07.03.2003 року у    відділі реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міського управління юстиції,   про що зроблено актовий запис №303.
		Позивачем подано заяву про розгляд справи у її відсутності,  просила  позов задоволити.
		Відповідачем подано заяву про розгляд справи у  його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
		Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ч. 3  ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		 
		Дослідивши матеріали справи, Судом встановлено наступне.
		Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 07.03.2003 року у    відділі реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міського управління юстиції,   про що зроблено актовий запис №303.
		У шлюбі народилася дитина:  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с.6).
		Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч.1. ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка; примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.18, ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
		В ході розгляду справи, Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання та продовження шлюбних відносин,    шлюб існує формально, між сторонами постійно виникали сварки, Відповідач нехтував сімейними цінностями,  втрачено почуття любові один до одного,  сторони  сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть,  подальше збереження шлюбних відносин суперечить інтересам сторін. 
		При зазначених обставинах Суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалася і шлюб існує формально. 
		Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
		Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
		Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).
		Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей».
		Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, примиритися вони не бажають, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а збереження шлюбу є недоцільним.
		Спір про розподіл сумісного майна подружжя між сторонами відсутній.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. 
		Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
		Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Згідно з вимогами ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
		Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
		 
		В обгрунтування позовних вимог зазначено, що дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1   проживає з матір`ю. Дані обставини сторонами не оспорюються та доказуванню не підлягають.
		В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
		Крім того, приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім`ю не бажають, Суд, з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті й майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2 ст.110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
		Відповідно до ч.4 ст. 200  ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. 
		Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. 
		З огляду на викладене та з урахуванням положень частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, Суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
		На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 89, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, - 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1. Позов задовольнити. 
		2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1    та   ОСОБА_2 ,   зареєстрований    07.03.2003 року у    відділі реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міського управління юстиції,   про що зроблено актовий запис №303.
		3. Неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   залишити на проживанні з матір"ю,  ОСОБА_1 .
		4. Стягнути з  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 на користь  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,  ІПН НОМЕР_3   витрати по сплаті судового збору в розмірі 384, 20 грн.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя:                                                                                                   Домбровська Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...