Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/5039/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2019. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: 1-кс/331/4631/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018080020002151

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		13.11.2019
		 
		                               Провадження № 1-кс/331/4631/2019
		Єдиний унікальний номер 331/5039/19
		 
		У Х В А Л А
		        І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13 листопада 2019 року     місто Запоріжжя
		 
		Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 26.09.2019 р. про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080020002151 від 26.09.2018 р. ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11 листопада 2019 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 26.09.2019 р. про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080020002151 від 26.09.2018 р.
		В обґрунтування скарги зазначено, що 26.09.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 від 11.09.2018р. (провадження №1-кс/331/4280/2018, ЄУН331/5039/18) Олександрівським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області були внесені відомості про кримінальне провадження №12018080020002151. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та дружина ОСОБА_6 мають статус потерпілих. Досудове розслідування цього кримінального провадження здійснювалося старшим слідчим СВ ОлександрівськогоВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 .
		Так, згідно з вказаною Ухвалою до ЄРДР мали бути внесені відомості про кримінальне правопорушення, яке полягало у тому, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і його син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вимагали від нього та його дружини ОСОБА_6 грошові кошти (а саме 02.09.2018р. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом вимагали грошові кошти від мене скаржника та його дружини ОСОБА_6 , 06.09.2018р. ОСОБА_7 вимагав грошові кошти від ОСОБА_6 ). При цьому вимагання супроводжувалося погрозами знищення майна, завдання тілесних ушкоджень та навіть вбивства всієї родини, у т.ч малолітньої дочки ОСОБА_9 , 2007р.н. Всі погрози були реальними, та скаржник мав всі підстави побоюватися реалізації цих погроз . Вимагання, яке мало місце 02.09.2018р., здійснювалося у присутності малолітньої дочки ОСОБА_9 , що є обтяжуючою обставиною.
		Необхідно звернути увагу на те, що ОлександрівськимВП до ЄРДР були внесені помилкові (неправильні) відомості про вказане кримінальне провадження, а саме:
		1)зазначена наступна правова кваліфікація: ч.1 ст.129 КК України (погроза вбивством). У той же час насправді було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.189 КК України (вимагання);
		2)у фабулі зазначена наступна інформація про осіб, які вчинили злочин: невстановлені особи. У той же час скаржником з самого початку і у всіх поданих до ОлександрівськогоВП документах було вказано, що цей злочин вчинили наступні особи: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
		3)у фабулі зазначена наступна інформація про місце вчинення злочину: за адресою АДРЕСА_1 поверсі вказаного будинку. У той же час скаржником з самого початку і у всіх поданих до ОлександрівськогоВП документах було вказано, що цей злочин (і 02.09.2018р., і 06.09.2018р.) було вчинено біля під`їзду №1 будинку АДРЕСА_1 .
		Ці ж самі помилки містяться і в оскаржуваній постанові Слідчого.
		08.11.2019р. у приміщенні ОлександрівськогоВП Слідчий вручив ОСОБА_3 під підпис примірник постанови від 26.09.2019р. про закриття кримінального провадження. Постановою Слідчий закрив кримінальне провадження №12018080020002151 від 26.09.2018р. у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
		Необхідно звернути увагу на те, що зміст стор.1 Постанови протирічить змісту стор.2 Постанови. Так, на стор.1 Постанови вказано, що невідомий чоловік намагався потрапити до квартири потерпілих 02.09.2018р., а наступного дня (тобто виходить, що 03.09.2018р.) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вулиці погрожуючи потерпілим розправою та вбивством вимагали грошові кошти. У той же час на стор.2 Постанови вже зазначено про те, що 01.09.2018р. ОСОБА_7 намагався потрапити до квартири потерпілих, а 02.09.2018р. ОСОБА_7 (про ОСОБА_8 нічого не вказано) погрожував потерпілим у разі невиплати йому грошових коштів.
		Постанова обґрунтовується Слідчим тим, що у діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутній склад злочину, який передбачений саме ч.1 ст.129 КК України. При цьому у Постанові відсутні висновки про те, що у діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутній склад злочину, який передбачений ч.2 ст.189 КК України, хоча за всіма обставинами цього кримінального правопорушення дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають бути кваліфіковані саме за ч.2 ст.189 КК України. Це основи кримінального права.
		Слідчий повинен був не закривати вказане кримінальне провадження взагалі, а перекваліфікувати його з ч.1 ст.129 КК України на ч.2 ст.189 КК України та далі здійснювати досудове розслідування.
		У даному разі рішення про закриття кримінального провадження прийнято Слідчим передчасно, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та наявних доказів. Тому Постанова є незаконною та необґрунтованою, через що підлягає скасуванню. В діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є склад злочину, який передбачено ч.2 ст.189 КК України (вимагання), що підтверджується наступними обставинами справи:
		Скаржник разом з дружиною ОСОБА_6 та малолітньою дочкою ОСОБА_9 проживає за адресою АДРЕСА_2 .
		01.09.2018р. приблизно о 17год. 30хв. якийсь чоловік зателефонував до квартири скаржника по домофону і попросив відкрити вхідні двері у під`їзд, сказавши, що він сусід, живе у нашому під`їзді. Подумавши, що це дійсно хтось із мешканців нашого під`їзду, який з якихось причин не може зайти у під`їзд, ОСОБА_3 через домофон відкрив вхідні двері у під`їзд. Через кілька хвилин після цього хтось почав дзвонити у вхідний дзвінок до квартири. Через дверний глазок ОСОБА_3 побачив, що перед квартирою стоїть ОСОБА_7 , який мешкає за адресою АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 не відкриваючи вхідні двері запитав у ОСОБА_7 , чому він прийшов і що йому потрібно. ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_3 відкрив йому двері, щоб він міг зайти до квартири, що ОСОБА_3 відмовився робити. Після цього ОСОБА_7 через вхідні двері почав говорити, що він хоче показати, як він сказав, «художества моей жены», що він має до мене якісь претензії. ОСОБА_3 відповів ОСОБА_7 , що ні він, ні його дружина ОСОБА_6 цій особі нічого не винні, що їм з ним ні про що говорити, та двері йому не відкрили. Після цього ОСОБА_7 знову дзвонив у вхідний дзвінок до їхньої квартири, смикав вхідні двері. Потім ОСОБА_7 сказав, що оскільки він не може вирішити якісь проблеми з ОСОБА_3 , то він зараз викличе слідчо-оперативну групу.
		01.09.2018р. приблизно через о 18.00год.-18год.15хв. ОСОБА_3 повів гуляти на вулицю дочку і від сусідів, які сиділи біля під`їзду, дізнався про те, що до них підходив ОСОБА_7 , казав, що нібито якийсь сусід і 4-річна онучка ОСОБА_7 начебто бачили, що нібито ОСОБА_6 подряпала автомобіль ОСОБА_7 . Саме від сусідів ОСОБА_7 дізнався про те, де саме мешкає заявник, і після цього намагався потрапити до у квартири ОСОБА_3 , видаючи себе за сусіда, який мешкає у нашому під`їзді. ОСОБА_3 обійшов все навколо будинків, в якому мешкає сам і в якому мешкає ОСОБА_7 , але ніякої слідчо-оперативної групи та поліцейських автомобілів не було. ОСОБА_7 у цей час на вулиці також не зустрів.
		02.09.2018р. приблизно о 18.00год. Родина скаржника поверталася додому і побачили, що навпроти під`їзду №1 будинку АДРЕСА_4 стоїть ОСОБА_7 і когось вистежує. Скоріше за все, ОСОБА_7 слідкував за родиною ОСОБА_10 і дізнався про те, що зазвичай приблизно у цей час я або його дружина ОСОБА_6 йдемо гуляти з дочкою до парку «Дроб`язко». Тобто ОСОБА_7 спеціально чекав. Побачивши, ОСОБА_7 підійшов до скаржника біля під`їзду №1 по АДРЕСА_4 . ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_7 , чому він їх переслідує і він почав говорити, що нібито він бачив у вікно, що начебто його дружина ОСОБА_6 ключами подряпала його автомобіль. При цьому необхідно нагадати, що 01.09.2018р. ОСОБА_7 казав сусідам, що це нібито бачив якийсь сусід і 4-річна онучка ОСОБА_7 . Скоріше за все, ОСОБА_7 забуває, що саме він вигадував минулого разу, а тому вигадує нову версію. ОСОБА_3 з дружиною пояснили ОСОБА_7 , що він вигадує те, чого насправді не було, що його дружина ніколи не дряпала його автомобіль, що їм взагалі байдуже, чи є у нього автомобіль і що з ним сталося.
		Після цього, до них підійшов і син ОСОБА_7  ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 вели себе дуже агресивно, нецензурно лаялися як в їх адресу, так і в адресу свідків. Разом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали вимагати від них сплатити їм грошові кошти у розмірі 150тис.грн. Після того, як вони відмовилися сплачувати їм грошові кошти, пояснюючи, що нікому жодної шкоди не завдавали, то ОСОБА_7 та ОСОБА_8 намагалися вдарити його дружину ОСОБА_6 , але він їх від дружини відгородив. Після цього ОСОБА_8 хотів вдарити його, ОСОБА_8 намагався витягнути його у таке місце, звідкіля інші люди не могли б побачити, що саме ОСОБА_8 буде робити, але це йому не вдалося зробити, у т.ч. через ОСОБА_11 (мешкає за адресою АДРЕСА_5 ) і ОСОБА_12 (мешкає за адресою АДРЕСА_6 ). Почувши його відмову сплачувати їм грошові кошти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погрожували вбити його, дружину ОСОБА_6 і малолітню дочку ОСОБА_9 , казали, що спалять нашу квартиру, якщо знайдуть автомобіль, то спалять його з гаражем, завдадуть шкоду іншому майну. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 говорили, що вони знищать майно скаржника на суму в 100 разів більше тієї суми, яку вони вимагають від них. ОСОБА_8 казав, серед іншого, що він когось залучить, щоб скаржника вбили, коли він буде повертатися додому з роботи. При цьому обіцяли вбити навіть не за те, що він щось зробив цим особам, а як казали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , «за то, что я не воспитываю жену». ОСОБА_7 та ОСОБА_8 казали його дружині ОСОБА_6 , серед іншого, що вона водить дочку до школи і тепер вона повинна кожен раз боятися, де саме вони її перестрінуть і вб`ють. Також ОСОБА_8 обіцяв, що виріже моїй дружині ОСОБА_6 язика. Ці особи також погрожували відібрати у нас ключі від нашої квартири, спалити нас разом з квартирою. Також ОСОБА_8 сказав, що якщо ОСОБА_3 та його дружина звернуться до поліції із заявою щодо вимагання від них грошових коштів і погроз вбивства, то він максимум відсидить за це 3 роки, потім його звільнять з в`язниці і він після цього заріже скаржника, його дружину і дочку. Кілька разів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 говорили їм, що вони прямо зараз нас вб`ють. За поведінкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було однозначно видно, що вони дуже хотіли їх вбити і вони б дійсно це зробили, якби поряд нікого не було.
		Скаржник відмовився сплачувати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошові кошти і вони сказали, що дають нам 3 дні для сплати грошей, якщо вони гроші все ж таки не сплатять, то ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вб`ють їх, що у спокої родину скаржника вони не залишать і ніхто не допоможе. При цьому ОСОБА_7 казав, що їм за це нічого не буде, що у нього дуже великі зв`язки у правоохоронних органах, а у його сина  у кримінальному середовищі.
		Через напади на родину скаржника з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_3 02.09.2018р. тричі викликав поліцію за номером 102 (приблизно о 18год. 27хв., о 19год. 14хв. і о 19год. 31хв.). Після цього він у приміщенні ОлександрівськогоВП, 02.09.2018р. написав пояснення про вказані вище події, на підтвердження отримання яких йому було видано талон-повідомлення №9 від 02.09.2018р.
		Реальність вказаних погроз підтверджується також наданим на запит Слідчого листом Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради від 11.06.2019р. №3093-дпв (копія додається), в якому вказано, серед іншого, наступне: «З 2013 по 2014 двічі перебував на стаціонарному лікуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_3 , з діагнозом: «Розлад адаптації, реакція з порушенням емоцій та поведінки у особистості, акцентуйованої по істеро-збудливому типу. Демонстративна поведінка».
		06.09.2018р. вранці ОСОБА_6 повела дочку ОСОБА_9 до школи і коли поверталася додому, то у дворі будинку АДРЕСА_1 приблизно о 08год. 42хв. її перестрів ОСОБА_7 . У цей час у дворі не було людей, тому користуючись тим, що ніхто не може прийти ОСОБА_6 на допомогу, ОСОБА_7 почав хватати її за руки, намагався відібрати у неї мобільний телефон, не давав можливості їй потрапити додому. ОСОБА_7 нецензурно лаявся на неї, знову вимагав грошові кошти (у цей раз називалася сума 10тис.грн.) і попередив, що у разі, якщо грошові кошти йому протягом тижня не будуть надані, то він вб`є ОСОБА_6 . Все це ОСОБА_6 зафіксувала на диктофон, оптичний диск з відповідним аудіозаписом я надав у кримінальне провадження № 12018080020002151 від 12.10.2018р. 
		Про вказаний напад, вимагання грошей і погрози вбивством я повідомив поліцію по тел.102 06.09.2018р. приблизно о 09год. 23хв., після чого 06.09.2018р. він та його дружина ОСОБА_6 надали письмові пояснення у приміщенні ОлександрівськогоВП.
		Всі вказані вище події були підтверджені скаржником та його дружиною ОСОБА_6 під час допитів, які здійснював Слідчий у жовтні 2018р. Крім того, у 2018р. Слідчим було допитано 2-х свідків ( ОСОБА_12  свідок подій, які відбулися 02.09.2018р.; ОСОБА_13  свідок подій, які відбулися 06.09.2018р.), які також підтвердили, що описані вище події мали місце. При цьому у матеріалах кримінального провадження відсутні жодні докази, які спростовують вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
		Під час допитів він та його дружина ОСОБА_6 звертали увагу Слідчого на те, що вчинений ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочин було неправильно кваліфіковано, що вони вчинили злочин, який має кваліфікуватися саме за ч.2 ст.189 КК України, оскільки:
		основним безпосереднім об`єктом вчиненого злочину є право власності;
		предметом вчиненого злочину є майно (а саме грошові кошти);
		з об`єктивної сторони вчинений злочин характеризується двома взаємопов`язаними діями: 1)пред`явленням майнової вимоги; 2)погрозою вбивства. Крім того, цей злочин було вчинено за попередньою змовою групою осіб (мова йде про події, коли 02.09.2018р. вимагання здійснювали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ).
		Скаржник зазначає, що свідків завдання ним або його дружиною ОСОБА_6 шкоди автомобілю ОСОБА_7 навіть теоретично не може бути. 
		Станом на сьогоднішній день відсутнє судове рішення, відповідно до якого він або його дружина ОСОБА_6 зобов`язані щось сплачувати ОСОБА_7 або ОСОБА_8 . Крім того, жодним судовим рішенням не встановлена вина скаржника або вина його дружини ОСОБА_6 у пошкодженнях, які має або мав автомобіль ОСОБА_7 .
		Саме тому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочин, передбачений саме ч.2 ст.189 КК України.
		05.06.2019р. Слідчому по пошті було відправлено клопотання від 05.06.2019р. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , в якому потерпілі виклали детальне фактичне та нормативне обґрунтування того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочин, який має бути кваліфікований саме за ч.2 ст.189 КК України. Крім того, таке обґрунтування потерпілих було підкріплено і судовою практикою суду касаційної інстанції. Це клопотання надійшло до ОлександрівськогоВП 06.06.2019р. Копії клопотання з додатками, доказів його відправлення і отримання додаються. У такому клопотанні потерпілі просили Слідчого скласти у кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, погодити його з прокурором і вручити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Оскільки зазначене клопотання потерпілих було проігноровано Слідчим, то потерпілі 09.07.2019р. відправили Слідчому заяву від 09.07.2019р., в якій просили Слідчого повідомити про результат розгляду клопотання від 05.06.2019р. Така заява надійшла до ОлександрівськогоВП 10.07.2019р. Копії заяви, доказів її відправлення і отримання додаються. І клопотання від 05.06.2019р., і заява 09.07.2019р., і обґрунтування потерпілих, що дії ОСОБА_7 і ОСОБА_8 мають бути кваліфіковані саме за ч.2 ст.189 КК України, були безпідставно і незаконно проігноровані Слідчим. Зі змісту Постанови виходить, що Слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження не було враховано належну та обґрунтовану правову позицію потерпілих, не була здійснена правильна правова кваліфікація вчиненого злочину.
		Більш того, потерпілі зверталися і до Запорізької місцевої прокуратури №1 із заявою від 30.05.2019р., в якій також просили вжити заходи до кваліфікації дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 саме за ч.2 ст.189 КК України. Копії заяви, доказів її відправлення і отримання прокуратурою додаються. Така заява була безпідставно і незаконно проігнорована Запорізькою місцевою прокуратурою №1, правильна правова кваліфікація вчиненого злочину не була здійснена.
		Відповідно до КПК України слідчий чи прокурор у разі виявлення під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження відомостей, що впливають на кваліфікацію злочинного діяння, уповноважені змінити правову кваліфікацію дій винних осіб. Відомості про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з ч.1 ст.129 КК України на ч.2 ст.189 КК України до ЄРДР не вносились, розслідування за ч.2 ст.189 КК України не проводилось, що свідчить про неповноту проведеного розслідування.
		Необхідно звернути увагу також на те, що за такий тривалий час здійснення досудового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 навіть не були допитані Слідчим. При цьому не виключено, що під час допиту ці особи визнали б факт вчинення ними злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України. Більш того, на його переконання у Слідчого були достатні докази для повідомлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
		Таким чином, вказане вище підтверджує факт неналежного та неповного проведення досудового розслідування кримінального провадження. Оскаржувана Постанова зумовлена неналежним виконанням процесуальних обов`язків Слідчим, перешкоджає виконанню завдань кримінального провадження в частині забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності.
		Враховуючи вищевикладене, скаржник просить слідчого суддю, скасувати постанову старшого слідчого СВ Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 26.09.2019р. про закриття кримінального провадження №12018080020002151, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України. Зобов`язати старшого слідчого СВ Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 перекваліфікувати з ч.1 ст.129 КК України на ч.2 ст.189 КК України кримінальне провадження №12018080020002151, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2018р.
		Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні в клопотанні, та просив суд скаргу задовольнити, посилаючись на її обґрунтованість. 
		Слідчий Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив слідчого суддю відмовити в задоволенні.
		Слідчий суддя, вивчивши доводи, наведені у скарзі, дослідивши додані до неї документи, дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Матеріалами справи встановлено, що 26.09.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 від 11.09.2018р. (провадження №1-кс/331/4280/2018, ЄУН331/5039/18) Олександрівським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області були внесені відомості про кримінальне провадження №12018080020002151. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 та ОСОБА_6 мають статус потерпілих. Досудове розслідування цього кримінального провадження здійснювалося старшим слідчим СВ ОлександрівськогоВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 .
		Постановою старшого слідчого СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 26.09.2019 р. кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080020002151 від 26.09.2018 р., закрито, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
		Згідно п.2 ч.1ст. 284 КПК України,кримінальне провадження закривається в разі якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а прийняте рішення обгрунтованим, з викладенням підстав для закриття.
		Так, згідно ч.2ст. 91 КПК Українидоказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.
		Як встановлено судом в оскаржуваній постанові слідчий посилається на те, що між потерпілими та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , відбувались словесні конфлікти, без нанесення будь-яких тілесних ушкоджень, демонстрації заздалегідь підготовлених для нанесення тілесних ушкоджень предметів, або зброї. Особи, на яких вказують потерпілі  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не вчиняли будь-яких активних дій, які б підтверджували реальність та конкретику своїх намірів по відношенню до потерпілих , виражених в ході словесних конфліктів, тобто на думку слідчого, в діях ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відсутній склад злочину, передбачений ст. 129 КК України.
		Разом з тим, зі сторонни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було пред`явлено майнові вимоги, а також погрози знищення чи пошкордження майна, які потерпілими сприймались як реальні, тобто наявна об`єктивна сторона злочину передбаченогост. 189 КК України, а саме: пред`явлення майнової вимоги, погроза застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди, при цьому погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною, тому слідчий дійшов неправильного висновку про закриття кримінального провадження .
		Відповідно дост. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення й стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до положень ч.2ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.
		Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження, в ході проведення досудового розслідування слідчим було допитано в якості потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , після чого не вчиняючи жодних слідчих дій, через рік проведення досудового розслідування, слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження, та зроблено висновки про відсутність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 129 КК України, разом з тим, відповідно до вимог КПК України слідчий чи прокурор у разі виявлення під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомостей, що впливають на кваліфікацію злочинного діяння, він уповноважений змінити правову кваліфікацію дій винних осіб.
		Потерпілі зверталися до Запорізької місцевої прокуратури №1 із заявою від 30.05.2019р., в якій просили вжити заходи до кваліфікації дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 саме за ч.2 ст.189 КК України, а не за ст. 129 КК України, про що свідчить копія заяви в матеріалах справи.
		За правилами ч. 1ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК України,покладено на слідчого, прокурора.
		У відповідності до вимог ст.110КПК Українипостанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи (установи), яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
		Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
		Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження слідчим не вчинено всіх необхідних слідчих дій для встановлення обставин, що мають значення для доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК України, крім того, слідчим не перевірено під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомостей, що впливають на кваліфікацію злочинного діяння , на що неодноразово звертали увагу потерпілі, та за наявністю підстав, змінити правову кваліфікацію дій винних осіб.
		Відповідно до ч.2ст.307 КПК України, слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування виносить ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
		За наведених обставин, вважаю, що постанову про закриття кримінального провадження слід скасувати, оскільки, така є передчасною, тому підлягає скасуванню. 
		Крім того, ОСОБА_3 просить слідчого суддю зобов`язати слідчого перекваліфікувати дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з ч.1 ст.129 КК України на ч.2 ст.189 КК України у кримінальному провадженні №12018080020002151, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2018р. Враховуючи положення ст.303 КПК України, та вичерпний перелік дій або бездіяльності органів досудового розслідування, які можуть бути оскаржені слідчому судді, дана вимога не віднесена до компетенції слідчого судді, слідчий або прокурор відповідно до КПК України, самостійно приймають рішення про зміну кваліфікації та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому в даній частині скарги, слідчий суддя вважає необхідно відмовити.
		Керуючисьст.306-307КПК України , слідчий суддя 
		У Х В А Л И В : 
		Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 26.09.2019 р. про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080020002151 від 26.09.2018 р.  задовольнити частково.
		Скасувати постанову старшого слідчого СВ Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 26.09.2019р. про закриття кримінального провадження №12018080020002151, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
		В іншій частині скарги ОСОБА_3  відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...