Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/9146/16ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 30.10.2019
Номер судового провадження: 61-20453ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 711/9146/16-ц
		провадження № 61-20453св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - судді Кузнєцова В. О., 
		суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		особи, які подавали апеляційні скарги: Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти», ОСОБА_3 ,
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану його представником  ОСОБА_4 , на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року, ухвалене у складі судді Позарецької С. М., та рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Ювшина В. І., Гончар Н. І., Пономаренка В. В., та касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Кузяєвим Олегом Васильовичем, на рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
		В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «Антена» (далі - ТОВ «Телекомпанія «Антена») на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4?», автором якої є ОСОБА_2 
		Зазначена публікація містить викривлене викладення обставин, що безпосередньо стосуються голови правління Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ «Дашуківські бентоніти») ОСОБА_1 , та у негативному вигляді подає інформацію про його особистість як в контексті професійної діяльності, так і в розрізі приватного життя.
		Оскільки викладена у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» інформація не відповідає дійсності і є такою, що порочить його честь і гідність та шкодить діловій репутації,  ОСОБА_1 просив визнати її недостовірною і зобов`язати  ОСОБА_2 спростувати таку інформацію, а саме щодо:
		-       існування бізнес-конфлікту, який виник у свій час між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ;
		-       укомплектування виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти» новітнім обладнанням відповідно до вимог світових стандартів;
		-       перебування Публічного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» (далі - ПАТ «Завод обважнювачів»), код 00136751, у власності ОСОБА_6 та/або ОСОБА_6 ;
		-       використання ПАТ «Завод обважнювачів» у своїй виробничій діяльності сировини, доставленої нелегально контрабандою з покладів Григор`ївського рудника, що розташований на території, яка тимчасово не контролюється державою Україною, під виглядом сировини, добутої ПАТ «Дашуківські бентоніти» з родовищ бентонітових глин у Лисянському районі Черкаської області з використанням підроблених документів;
		-       неодноразових спроб рейдерського захоплення ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       наявності намірів у ОСОБА_6 та ОСОБА_6 у 2013 році оформити у власність ПАТ «Завод обважнювачів» земельні ділянки, на яких розташовані поклади бентонітових глин і які уже перебували у приватній власності місцевих селян;
		-       здійснення впливу ОСОБА_6 та ОСОБА_6 на прийняття 27 листопада 2014 року Черкаською обласною радою рішення № 35-8/VI «Про надання погодження отримання спеціального дозволу ПАТ «Завод обважнювачів» на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, ділянок Ріпківського проявлення бентонітових глин загальнодержавного значення» з метою оформлення у власність ПАТ «Завод обважнювачів» земельних ділянок, на яких розташовані поклади бентонітових глин;
		-       пропонування ОСОБА_3 співпраці у спільному інвестуванні виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_6 відомостей про фінансовий стан, корпоративну структуру ПАТ «Дашуківські бентоніти» наприкінці 2014 року під виглядом обговорення з ОСОБА_3 співпраці щодо інвестування в ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       підкупу ОСОБА_6 та ОСОБА_6 керівника ПАТ «Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 з метою отримання від нього інформації щодо наявної кредиторської заборгованості підприємства перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (далі - ПАТ «ВТБ БАНК»);
		-       передачі в довірче управління ОСОБА_3 ОСОБА_1 корпоративного управління ПАТ «Дашуківські бентоніти» за умови, що вирішення всіх стратегічних корпоративних питань залишиться виключно за ОСОБА_3 ;
		-       наявності у ОСОБА_3 права власності щодо ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       керування, контролю ОСОБА_6 та ОСОБА_11. Tовариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Фінанс» (далі - ТOB «Вердікт Фінанс»);
		-       отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_12 у власність майна та акцій ПАТ «Дашуківські бентоніти» та отримання контролю над ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       припинення фінансової поруки ОСОБА_1 за кредитним зобов`язанням ПАТ «Дашуківські бентоніти» перед ПАТ «ВТБ БАНК» за кредитними договорами № КЛН-41, № КЛН-43, № КЛН-44, № КЛН-45 від 16 травня 2011 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       неодноразового висвітлення у засобах масової інформації чисельних порушень під час рейдерського захоплення ПАТ «Дашуківські бентоніти» та бездіяльність правоохоронних органів;
		-       порушення вимог частини другої статті Закону України «Про акціонерні товариства» у лютому 2016 року в частині скликання незаконних позачергових загальних зборів акціонерів з метою легалізації незаконної діяльності ОСОБА_12 та ОСОБА_6 ;
		-       здійснення на час виходу публікації незаконної господарської діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти» з видобутку та реалізації бентонітової глини Дашуківської ділянки Черкаського родовища;
		-       можливості підвищення рівня соціальної напруги в регіоні через проведення чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       прийняття рішення про відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти» на загальних зборах акціонерів 19 липня 2016 року, які скликані за ініціативою та участю ОСОБА_13 та ОСОБА_6 ;
		-       можливої повної ліквідації підприємства та звільнення понад 500 працівників внаслідок відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти».
		Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
		Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року позов задоволено.
		Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, викладену ІНФОРМАЦІЯ_1 року у розміщеній на сайті ТОВ  «Телекомпанія «Антена» публікації на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор публікації ОСОБА_2 ), а саме щодо: 
		-       існування бізнес-конфлікту, що виник у свій час між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ; 
		-       укомплектування виробництва ПАТ«Дашуківські бентоніти» новітнім обладнанням відповідно до вимог світових стандартів; 
		-       перебування ПАТ«Завод обважнювачів», код 00136751, у власності ОСОБА_6 та/або ОСОБА_14 ; 
		-       використання ПАТ«Завод обважнювачів» у своїй виробничій діяльності сировини, нелегально контрабандою доставленої з покладів Григор`ївського рудника, що розташований на території, яка тимчасово не контролюється державою Україною, під виглядом сировини, добутої ПАТ «Дашуківські бентоніти» з родовищ бентонітових глин у Лисянському районі Черкаської області з використанням підроблених документів; 
		-       неодноразових спроб рейдерського захоплення ПАТ«Дашуківські бентоніти»; 
		-       наявності намірів у ОСОБА_14 та ОСОБА_6 у 2013 році оформити у власність ПАТ«Завод обважнювачів» земельні ділянки, на яких розташовані поклади бентонітових глин і які вже перебували у приватній власності місцевих селян; 
		-       здійснення впливу ОСОБА_15 та ОСОБА_6 на прийняття 27 листопада 2014 року Черкаською обласною радою рішення № 35-8/VI «Про надання погодження отримання спеціального дозволу ПАТ«Завод обважнювачів» на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, ділянок Ріпківського проявлення бентонітових глин загальнодержавного значення» з метою оформлення у власність ПАТ «Завод обважнювачів» земельних ділянок, на яких розташовані поклади бентонітових глин; 
		-       пропонування ОСОБА_3 співпраці в спільному інвестуванні виробництва ПАТ«Дашуківські бентоніти»; 
		-       отримання ОСОБА_16 та ОСОБА_6 відомостей про фінансовий стан, корпоративну структуру ПАТ«Дашуківські бентоніти» наприкінці 2014 року під виглядом обговорення з ОСОБА_3 співпраці щодо інвестування в ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       підкупу ОСОБА_17 та ОСОБА_6 керівника ПАТ«Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 з метою отримання від нього інформації щодо наявної кредиторської заборгованості підприємства перед ПАТ «ВТБ БАНК»; 
		-       передачі в довірче управління ОСОБА_3 ОСОБА_1 корпоративного управління ПАТ«Дашуківські бентоніти» за умови, що вирішення всіх стратегічних корпоративних питань залишиться виключно за ОСОБА_3 ; 
		-       наявності у ОСОБА_3 права власності щодо ПАТ«Дашуківські бентоніти»; 
		-       керування, контролю ОСОБА_18 та ОСОБА_6 ТОВ «Вердікт Фінанс»; 
		-       отримання ОСОБА_19 та ОСОБА_6 у власність майна та акцій ПАТ «Дашуківські бентоніти» та отримання контролю над ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       припинення фінансової поруки ОСОБА_1 за кредитними зобов`язаннями ПАТ «Дашуківські бентоніти» перед ПАТ «ВТБ БАНК» за кредитними договорами № КЛН-41, № КЛН-43, № КЛН-44 та № КЛН-45 від 16 травня 2011 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       неодноразового висвітлення у засобах масової інформації чисельних порушень під час рейдерського захоплення ПАТ«Дашуківські бентоніти» та бездіяльності правоохоронних органів; 
		-       порушення вимог частини другої статті 47 Закону України «Про акціонерні товариства» у лютому 2016 року в частині скликання незаконних позачергових загальних зборів акціонерів з метою легалізації незаконної діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_20 ; 
		-       здійснення на час виходу публікації незаконної господарської діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти» з видобутку та реалізації бентонітової глини Дашуківської ділянки Черкаського родовища; 
		-       можливості підвищення рівня соціальної напруги в регіоні через проведення чергових загальних зборів акціонерів ПАТ«Дашуківські бентоніти»; 
		-       прийняття рішення про відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти» на загальних зборах акціонерів 19 липня 2016 року, які скликані за ініціативою та участю ОСОБА_20 та ОСОБА_6 ;
		-       можливої повної ліквідації підприємства та звільнення понад 500 працівників внаслідок відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти».
		Зобов`язано ОСОБА_2 розмістити на сайті ТОВ «Телекомпанія «Антена» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у тому ж розділі (на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_3») і тим самим шрифтом повідомлення про спростування недостовірної інформації у строк не пізніше трьох днів з дня набрання чинності судовим рішенням, а також вказати, що інформація, викладена ІНФОРМАЦІЯ_1 року у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5», у повному обсязі не відповідає дійсності.
		Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відповідач ОСОБА_2 визнав позов у повному обсязі, тому відповідно до частини четвертої статті 174 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, наявні правові підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
		Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції його в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_3 і ПАТ «Дашуківські бентоніти».
		Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року апеляційні скарги  ОСОБА_3 та ПАТ «Дашуківські бентоніти» задоволено частково.
		Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформації, викладеної ІНФОРМАЦІЯ_1 року у розміщеній на сайті ТОВ  «Телекомпанія «Антена» публікації на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор публікації ОСОБА_2 ), а саме щодо: 
		-       про існування бізнес-конфлікту, що виник у свій час між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ; 
		-       укомплектування виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти» новітнім обладнанням відповідно до вимог світових стандартів; 
		-       перебування ПАТ «Завод обважнювачів» у власності ОСОБА_6 та ОСОБА_21 ;
		-       використання ПАТ «Завод обважнювачів» у своїй виробничій діяльності сировини, нелегально контрабандою доставленої з покладів Григор`ївського рудника, що розташований на території, яка тимчасово не контролюється державою Україною, під виглядом сировини, добутої ПАТ «Дашуківські бентоніти» з родовищ бентонітових глин у Лисянському районі Черкаської області з використанням підроблених документів; 
		-       неодноразових спроб рейдерського захоплення ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       наявності намірів у ОСОБА_21 та ОСОБА_6 у 2013 році оформити у власність ПАТ «Завод обважнювачів» земельні ділянки, на яких розташовані поклади бентонітових глин і які вже перебували у приватній власності місцевих селян; 
		-       здійснення впливу ОСОБА_22 та ОСОБА_6 на прийняття 27 листопада 2014 року Черкаською обласною радою рішення № 35-8/VI «Про надання погодження отримання спеціального дозволу ПАТ «Завод обважнювачів» на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, ділянок Ріпківського проявлення бентонітових глин загальнодержавного значення» з метою оформлення у власність ПАТ «Завод обважнювачів» земельних ділянок, на яких розташовані поклади бентонітових глин; 
		-       пропонування ОСОБА_3 співпраці в спільному інвестуванні виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_23 відомостей про фінансовий стан, корпоративну структуру ПАТ «Дашуківські бентоніти» наприкінці 2014 року під виглядом обговорення з ОСОБА_3 співпраці щодо інвестування в ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       наявності у ОСОБА_3 права власності щодо ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       керування, контролю ОСОБА_23 та ОСОБА_6 ТОВ «Вердікт Фінанс»; 
		-       отримання ОСОБА_24 та ОСОБА_6 у власність майна та акцій ПАТ «Дашуківські бентоніти» та отримання контролю над ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       неодноразового висвітлення у засобах масової інформації численних порушень під час рейдерського захоплення ПАТ «Дашуківські бентоніти» та бездіяльності правоохоронних органів; 
		-       порушення вимог частини другої статті 47 Закону України «Про акціонерні товариства» у лютому 2016 року в частині скликання незаконних позачергових загальних зборів акціонерів з метою легалізації незаконної діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_25 ; 
		-       здійснення на час виходу публікації незаконної господарської діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти» з видобутку та реалізації бентонітової глини Дашуківської ділянки Черкаського родовища; 
		-       можливості підвищення рівня соціальної напруги в регіоні через проведення чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Дашуківські бентоніти»; 
		-       прийняття рішення про відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти» на загальних зборах акціонерів 19 липня 2016 року, які скликані за ініціативою та участю ОСОБА_25 та ОСОБА_6 ; 
		-       можливої повної ліквідації підприємства та звільнення понад 500 працівників внаслідок відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти», 
		скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у позові. 
		 
		Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року у частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , інформації, викладеної ІНФОРМАЦІЯ_1 року у розміщеній на сайті ТОВ  «Телекомпанія «Антена» публікації на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» (автор публікації ОСОБА_2 ), а саме щодо: 
		-       підкупу ОСОБА_6 та ОСОБА_26 керівника ПАТ«Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 з метою отримання від нього інформації щодо наявної кредиторської заборгованості підприємства перед ПАТ «ВТБ БАНК»; 
		-       передачі в довірче управління ОСОБА_3 ОСОБА_1 корпоративного управління ПАТ«Дашуківські бентоніти» за умови, що вирішення всіх стратегічних корпоративних питань залишиться виключно за ОСОБА_3 ; 
		-       припинення фінансової поруки ОСОБА_1 за кредитними зобов`язаннями ПАТ «Дашуківські бентоніти» перед ПАТ «ВТБ БАНК» за кредитними договорами № КЛН-41, № КЛН-43, № КЛН-44 та № КЛН-45 від 16 травня 2011 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ПАТ «Дашуківські бентоніти», 
		та зобов`язання ОСОБА_2 спростувати дану інформацію залишено без змін.
		Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дашуківські бентоніти» 1 038 гривень у відшкодування судового збору. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині і ухвалюючи у цій частині нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідна інформація не стосується  ОСОБА_1 і позивач не довів, що вона будь-яким чином порочить його честь і гідність та шкодить діловій репутації.
		З висновками суду першої інстанції про недостовірність інформації, яка містить відомості про позивача, і наявність підстав для її спростування суд апеляційної інстанції погодився, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали 
		У травні 2017 року  ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року у частині задоволення позовних вимог скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові. У іншій частині рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року просив залишити без змін.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій у оскаржуваних частинах ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. 
		Заявник зазначає, що факт поширення інформації, про спростування якої просить позивач, недоведений, так як за вказаним у позовній заяві посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщена не стаття «ІНФОРМАЦІЯ_5», а стаття «ІНФОРМАЦІЯ_6». 
		На думку заявника, відповідна стаття узагалі не розміщалася на сайті ТОВ  «Телекомпанія «Антена», а  ОСОБА_1 , користуючись дружніми стосунками із  ОСОБА_2 , ініціював цей судовий процес з метою встановлення судовими рішеннями обставин, які у подальшому матимуть преюдиційне значення у інших справах та кримінальних провадженнях.
		Вважає, що визнання ОСОБА_2 позову, з урахуванням змісту визнаної недостовірною інформації, не може бути єдиною підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки таким рішенням вирішено також питання про права і обов`язки інших осіб.
		Суди першої і апеляційної інстанцій, як вказує заявник, визнали недостовірною інформацію, не зазначену у статті «ІНФОРМАЦІЯ_5», зокрема, вказали реквізити кредитних договорів, укладених між ПАТ «ВТБ БАНК» та ПАТ «Дашуківські бентоніти», у той час як в публікації згадуються неконкретизовані кредитні зобов`язання.
		На думку заявника, суди не дотрималися принципу свободи слова та забезпечення незалежності засобів масової інформації, оскільки зміст статті є власним суб`єктивним поглядом автора на події і його оціночними судженнями.
		Також у травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року скасувати і залишити в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року.
		Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. 
		На думку заявника, апеляційні скарги ПАТ «Дашуківські бентоніти» і ОСОБА_3 не давали підстав для перегляду рішення суду першої інстанції.
		Зазначає, що ПАТ «Дашуківські бентоніти», яке оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не обґрунтувало достатнім чином, яких саме питань його діяльності стосується оскаржуване рішення, тому апеляційний суд помилково прийняв цю скаргу і переглянув справу по суті. 
		Вважає, що ПАТ «Дашуківські бентоніти» у позовній заяві згадується виключно у зв`язку з цитуванням статті «ІНФОРМАЦІЯ_5», тобто жодних вимог до цього товариства позивач не заявляв і жодних обов`язків для нього у зв`язку із задоволенням позову не виникло. 
		Відзиви на касаційні скарги не надходили
		Провадження у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 і ухвалою цього суду від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
		Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року справу за касаційними скаргами ОСОБА_3 і ОСОБА_1 призначено до розгляду. 
		Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи 
		Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті ТОВ «Телекомпанія «Антена») на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5».
		У вказаній статті викладена інформація щодо:
		-       існування бізнес-конфлікту, який виник у свій час між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ;
		-       укомплектування виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти» новітнім обладнанням відповідно до вимог світових стандартів;
		-       перебування ПАТ «Завод обважнювачів», код 00136751, у власності ОСОБА_6 та/або ОСОБА_27 ;
		-       використання ПАТ «Завод обважнювачів» у своїй виробничій діяльності сировини, доставленої нелегально контрабандою з покладів Григор`ївського рудника, що розташований на території, яка тимчасово не контролюється державою Україною, під виглядом сировини, добутої ПАТ «Дашуківські бентоніти» з родовищ бентонітових глин у Лисянському районі Черкаської області з використанням підроблених документів;
		-       неодноразових спроб рейдерського захоплення ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       наявності намірів у ОСОБА_27 та ОСОБА_6 у 2013 році оформити у власність ПАТ «Завод обважнювачів» земельні ділянки, на яких розташовані поклади бентонітових глин і які уже перебували у приватній власності місцевих селян;
		-       здійснення впливу ОСОБА_28 та ОСОБА_6 на прийняття 27 листопада 2014 року Черкаською обласною радою рішення № 35-8/VI «Про надання погодження отримання спеціального дозволу ПАТ «Завод обважнювачів» на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, ділянок Ріпківського проявлення бентонітових глин загальнодержавного значення» з метою оформлення у власність ПАТ «Завод обважнювачів» земельних ділянок, на яких розташовані поклади бентонітових глин;
		-       пропонування ОСОБА_3 співпраці у спільному інвестуванні виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       отримання ОСОБА_29 та ОСОБА_6 відомостей про фінансовий стан, корпоративну структуру ПАТ «Дашуківські бентоніти» наприкінці 2014 року під виглядом обговорення з ОСОБА_3 співпраці щодо інвестування в ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       підкупу ОСОБА_30 та ОСОБА_6 керівника ПАТ «Дашуківські бентоніти» ОСОБА_1 з метою отримання від нього інформації щодо наявної кредиторської заборгованості підприємства перед ПАТ «ВТБ БАНК»;
		-       передачі в довірче управління ОСОБА_3 ОСОБА_1 корпоративного управління ПАТ «Дашуківські бентоніти» за умови, що вирішення всіх стратегічних корпоративних питань залишиться виключно за ОСОБА_3 
		-       наявності у ОСОБА_3 права власності щодо ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       керування, контролю ОСОБА_6 та ОСОБА_31 TOB «Вердікт Фінанс»;
		-       отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_32 у власність майна та акцій ПАТ «Дашуківські бентоніти» та отримання контролю над ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       припинення фінансової поруки ОСОБА_1 за кредитними зобов`язаннями «Дашуківські бентоніти» перед ПАТ «ВТБ БАНК» за кредитними договорами № КЛН-41, № КЛН-43, № КЛН-44, № КЛН-45 від 16 травня 2011 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       неодноразового висвітлення у засобах масової інформації численних порушень під час рейдерського захоплення ПАТ «Дашуківські бентоніти» та бездіяльність правоохоронних органів;
		-       порушення вимог частини другої статті 47 Закону України «Про акціонерні товариства» у лютому 2016 року в частині скликання незаконних позачергових загальних зборів акціонерів з метою легалізації незаконної діяльності ОСОБА_32 та ОСОБА_6 ;
		-       здійснення на час виходу публікації незаконної господарської діяльності ПАТ «Дашуківські бентоніти» з видобутку та реалізації бентонітової глини Дашуківської ділянки Черкаського родовища;
		-       можливості підвищення рівня соціальної напруги в регіоні через проведення чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Дашуківські бентоніти»;
		-       прийняття рішення про відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти» на загальних зборах акціонерів 19 липня 2016 року, які скликані за ініціативою та участю ОСОБА_6 та ОСОБА_33 ;
		-       можливої повної ліквідації підприємства та звільнення понад 500 працівників внаслідок відкриття процедури банкрутства ПАТ «Дашуківські бентоніти».
		Автором зазначеної публікації є ОСОБА_2 Інтернет-видання, у якому опублікована інформація, створене як юридична особа - TOB «Телекомпанія «Антена» і є власником інформаційного ресурсу за посиланням http://antenna.com.ua.
		Вказані обставини суди встановили із доданої до позовної заяви роздруківки  веб-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, а також врахували визнання  ОСОБА_2 факту публікації статті відповідного змісту, про що зазначено у поданій останній 20 грудня 2016 року заяві про визнання позову  ОСОБА_1 у повному обсязі.
		Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови 
		Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків. 
		Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Відповідно до статті 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (стаття 276 ЦК України).
		Стаття 277 ЦК України визначає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
		При вирішенні справ про захист честі, гідності і ділової репутації суди повинні встановити, чи дійсно відбулося поширення відповідної інформації, про спростування якої просить позивач, чи є ця інформація недостовірною і такою, що порушує його немайнові права, та хто поширив відповідну інформацію і у який спосіб.
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		Суд першої інстанції, вирішуючи справу, дійшов висновку про доведеність поширення спірної інформації шляхом публікації у мережі Інтернет статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2. Проте факт дійсного розміщення цієї статті за відповідним посиланням суд не перевіряв, обмежившись визнанням позову, отже і цієї обставини, відповідачем  ОСОБА_2 .
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, не спростував доводи  ОСОБА_3 і ПАТ «Дашуківські бентоніти», які подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, про те, що за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня стаття із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», а міститься публікація «ІНФОРМАЦІЯ_6». 
		Посилаючись у спростування доводів апеляційних скарги на те, що факт здійснення публікації відповідного змісту підтверджується роздруківкою із веб-сайту, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що згідно з положеннями глави 5  «Докази» розділу І «Загальні положення» ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу.
		Веб-сторінки є електронними документами, які фізично не можуть надаватися суду, однак вони можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи, тому суд може провести огляд і дослідження таких документів у місці їх знаходження (на відповідному Інтернет-ресурсі за вказаним стороною справи посиланням) з фіксацією таких процесуальних дій у протоколі. 
		Суди першої і апеляційної інстанцій не перевіряли наявність за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 статті із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», тобто не встановили з належних і допустимих доказів факт поширення ОСОБА_2 оспорюваної інформації, що є обов`язковим при вирішенні справи про захист честі, гідності і ділової репутації.
		Касаційний суд, з урахуванням встановлених статтею 400 ЦПК України меж розгляду справи у суді касаційної інстанції, процесуальної можливості усунути допущені апеляційним судом порушення не має, оскільки не може встановлювати та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Крім того, суди першої і апеляційної інстанції не врахували, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. 
		Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного  засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити у позовній заяві.
		ОСОБА_1 , звертаючись із цим позовом до  ОСОБА_2 як до автора публікації, розміщеної у Інтернет-виданні TOB «Телекомпанія «Антена», вказане товариство відповідачем у позовній заяві не зазначив і до участі у справі не залучив.
		Суди попередніх інстанцій, вирішуючи справу, на вказане уваги не звернули і не врахували, що зобов`язання ОСОБА_2 спростувати поширену ним інформацію шляхом розміщення на сайті TOB «Телекомпанія «Антена» відповідного повідомлення не є ефективним способом захисту у випадку незалучення власника веб-сайта до участі у справі. 
		Крім того, зобов`язання здійснити публікацію на веб-сайті, який належить юридичній особі, стосуються питання про права, інтереси та обов`язки такої особи, тому її залучення до участі у справі є необхідним. 
		Касаційний суд також враховує, що публікація «ІНФОРМАЦІЯ_5», викладену у якій інформацію просить спростувати позивач, містить відомості щодо ПАТ «Дашуківські бентоніти» та його власника ОСОБА_3 
		ПАТ «Дашуківські бентоніти» і ОСОБА_3  оскаржили рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 рокув апеляційному порядку, посилаючись на те, що цим рішенням вирішено питання про їх права та інтереси. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24   лютого 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами зазначених осіб, тобто визнано доводи щодо порушення рішенням  суду першої інстанції їх прав та інтересів обґрунтованими. 
		Касаційний суд погоджується із такими висновками апеляційного суду і відхиляє доводи касаційної скарги ОСОБА_10 про відсутність у ПАТ «Дашуківські бентоніти» і ОСОБА_3 права на апеляційне оскарження рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року, оскільки ОСОБА_1 , крім іншого, просив спростувати інформацію щодо укомплектування виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти» новітнім обладнанням відповідно до вимог світових стандартів, щодо права власності ОСОБА_3 на ПАТ «Дашуківські бентоніти», щодо пропонування ОСОБА_3 співпраці у спільному інвестуванні виробництва ПАТ «Дашуківські бентоніти» тощо, тобто просив визнати недостовірною інформацію, яка прямо стосується ПАТ «Дашуківські бентоніти» та його власника ОСОБА_3 і такі вимоги задоволені судом першої інстанції.
		Вирішення судом першої інстанції цієї справи без залучення вказаних осіб до участі у ній є порушенням норм цивільного процесуального законодавства і самостійною підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).
		Крім того, суди не врахували зміст статті 174 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, яка визначає, що у разі, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Оскільки інформація, яку просить спростували позивач, містить відомості щодо інших осіб, не залучених до участі у справі, суд першої інстанції з порушенням процесуальних норм прийняв визнання Воротником В. Л. позову і повинен був постановити ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжити судовий розгляд.
		За таких обставин, оскільки суди попередніх інстанцій ухвалили рішення, якими вирішили питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, зобов`язали відповідача спростувати оспорювану інформацію у спосіб, який не є ефективним у зв`язку з незалученням до участі у справі власника веб-сайта http://antenna.com.ua, а також не встановили при вирішенні справи, чи дійсно мало місце поширення ОСОБА_2 оспорюваної інформації у зазначений позивачем спосіб, ухвалені судами першої і апеляційної інстанції рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, тому відповідно до статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи  на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Під час нового розгляду справи судам належить урахувати викладене, дослідити подані сторонами докази у порядку, встановленим цивільним процесуальним законодавством, встановити, чи відбулося поширення ОСОБА_2 оспорюваної інформації у зазначений ОСОБА_1 спосіб, вирішити питання щодо залучення до участі у справі осіб, на права та обов`язки яких може вплинути ухвалене у справі рішення (частина третя статі 53 ЦПК України), та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
		Щодо судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_3 , подану його представником ОСОБА_4 , ікасаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Кузяєвим Олегом Васильовичем, задовольнити частково.
		Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2016 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  В. О. Кузнєцов  В. С. Жданова  С. О. Карпенко В. А. Стрільчук  М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...