Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/6964/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва; Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2019. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 15.10.2019
Номер судового провадження: 11-кп/818/2402/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014220460002978

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа №: 645/6964/15-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження №:11-кп/818/2402/19 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2 
		Категорія: ст.272 КК України
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , з участю обвинуваченої ОСОБА_9 , яка взяла захист своїх інтересів на себе, без участі інших учасників, а саме потерпілих чи їхніх представників, належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові дану справу за апеляційною скаргою обвинуваченої на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 05 2019 року, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		 
		Вказаним вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Донецьк, Ростовської області, Російської Федерації, громадянку України, з середньою технічною освітою, не працюючу, раніше не судиму, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
		визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права виконувати роботи з підвищеною небезпекою строком на 2 роки.
		 
		На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК країни.
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , 
		визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права виконувати роботи з підвищеною небезпекою строком на 1 рік.
		 
		На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_10 200000,00 грн. у якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_10 196000,00 грн. у якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса процесуальні витрати за проведення судової експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 438 від 23 03 2015 у розмірі2304грн., процесуальнівитрати запроведення додаткової судової комісійноїекспертизи вгалузі охоронипраці табезпеки життєдіяльності №9767/23236від 20 12 2017року урозмірі 11160,00 грн. з кожного.
		 
		Як вбачається з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_9 , будучи машиністом крану цеху № 60 відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», ОСОБА_11 , будучи стропальником цеху № 60 відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» вчинили порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особами, які зобов`язані їх дотримуватись, що призвело до загибелі людини, за наступних обставин:
		10 09 2014 року в.о. начальника цеху №60 ОСОБА_12 отримав вказівку заступника генерального директора з виробництва про виконання технологічної операції дробеструйної очистки деталей «Камера задняя» Балаковської АЕС, які були переведені з цеху №72. Старший майстер дільниці експлуатації кранів ОСОБА_13 на початку 1 зміни о 07:00 год. 10 09 2014 видала завдання зі схемою строповки ТР 19-550 машиністу крану та стропальникам на виконання робіт на 1-й зміні  машиністу крану ОСОБА_9 , стропальникам ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , яким було доручено виконання робіт по переміщенню вантажів вантажопідйомним краном на дільниці № 1, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою на підставі п.п. 101, 104 Переліку робіт з підвищеною небезпекою. В цей же день, 10 09 2014 року, на початку зміни майстер дільниці № 1 ОСОБА_15 довів до стропальників ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , машиністу крану ОСОБА_9 інформацію про заходи безпеки, а саме  спосіб строповки при транспортуванні, способи кантування, зокрема вказав діаметр та місця заведення стропів при переміщенні, способи кантування (двома гачками), дав вказівку виконувати кантування на майданчику біля печі, при переміщенні та кантуванні знаходитись на безпечній відстані. 
		Впродовж першої зміни 10 09 2014 стропальники ОСОБА_14 та ОСОБА_7 за допомогою вантажопідіймального крану інв. 16-295, яким керував машиніст крану ОСОБА_9 виконували строповку, кантування та переміщення цих деталей. 
		11 09 2014 року на першій зміні, робота по дробеструйній очистці «Камеры задней» відповідно схеми строповки НОМЕР_1 , що залишилась, була продовжена. 
		Приблизно о 14:30 годині ОСОБА_7 та ОСОБА_14 потрібно було скантувати дробеструну камеру Балаковської АЄС, яка має вигляд металевого короба з двома повздовжніми та двома поперечними стінками, яка має вагу 6700 кг, при виконанні якої виникає потреба в кантуванні «Камери задньої» на 90°, ОСОБА_7 взяв з кімнати зберігання стропів 2 стропи: двохпетлевий строп №120, діаметром 11,5 мм, вантажопідйомністю 715 кг та двохпетлевий строп №9, діаметром 13 мм вантажопідйомністю 1025 кг. Після цього, разом з ОСОБА_14 , вантажопідіймальним засобом, в порушення схеми строповки ТР 19-550, зав`язав лише з двох сторін, тим самим застропив «Камеру заднюю», вагою 6700 кг, за дві провушини і зачепив петлі стропа за крюки кільцевих стропів, підвішених до гаку вантажопідіймального крану, тим самим порушив вимоги схеми строповки ТР 19-550 та п.п. 2.1., 3.2. «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани».
		Після цього, стропальник ОСОБА_7 піднявся на залізничну платформу, а стропальник ОСОБА_14 став між залізничною платформою та викатним візком дробеструйної камери на відстані приблизно 3-х метрів від візка. Стропальник ОСОБА_7 , не переконавшись, що вантаж надійно застропований та нічим не утримується, та не переконавшись у відсутності людей біля вантажу (між вантажем), стоячи на платформі, подав машиністу крану ОСОБА_9 команду підняти «Камеру заднюю» та перемістити у бік залізничної платформи, де знаходився ОСОБА_14 .
		Машиніст ОСОБА_9 бачачи, що стропальниками було порушено схему стропування НОМЕР_1 , а саме деталь закріплено не на чотири стропи, а на дві, а також порушуючи вимоги п.п. 3.11, 3.22 «Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових)», перш, ніж будь який рух краном, вона повинна пересвідчитись, що у зоні дії крана відсутні сторонні люди, а її помічники перебувають в безпечному місці, перед виконанням кожної операції, а також при перебуванні людей на шляху руху вантажу вона повинна подати попереджувальний звуковий сигнал, якщо люди не відходять з шляху переміщення вантажу, то вона зобов`язана припинити рух; при роботі поблизу колони, штабеля вантажів, залізничного вагону та інших місць вона повинна попередньо переконатися у відсутності стропальника та інших осіб між вантажем, що підіймається, переміщується або опускається, включила механізм крану на підйом та переміщення вантажу. Коли «Камера задняя» знаходилась над краєм видатного візка, строп обірвався і «Камера», яка нічим не утримувалась, впала на край візка і під дією своєї ваги перекинулася з нього на підлогу, а потім по інерції вдарила в край залізничної платформи, при цьому придавило ОСОБА_14 .
		У зв`язку з цим одразу була викликана медична сестра для надання першої невідкладної допомоги, а також викликана швидка медична допомога. Однак, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у приміщенні МКЛШМД № 4.
		 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №42/295-Ат/14 від 22 09 2014 року причиною смерті ОСОБА_14 є тупа травма тіла, яка ускладнилась у своїй течії декомпенсованим травматичним шоком, поліорганною недостатністю.
		 
		Між діями ОСОБА_9 , що виразились в порушенні Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мотових, козлових, напівкозлових) на виробництві при виконанні робіт з підвищеною небезпекою під час переміщення деталі «Камера задняя» в цеху № 60 ВАТ «Турбоатом», особою, яка зобов`язана їх дотримуватись, та настанням тяжких наслідків, у вигляді спричинення смерті ОСОБА_14 , наявний безпосередній причинний зв`язок.
		 
		Між діями ОСОБА_16 , що виразились в порушенні «Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани», на виробництві при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, під час переміщення деталі «Камера задняя» в цеху № 60 ВАТ «Турбоатом», особою, яка зобов`язана їх дотримуватись, та настанням тяжких наслідків, у вигляді спричинення смерті ОСОБА_14 , наявний безпосередній причинний зв`язок (т.7 а.с.2-5).
		 
		Вказані діїобвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 судом кваліфіковані за ч.2 ст.272 КК України як порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримуватись, що спричинило загибель людини.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		 
		Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, обвинувачена ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, яку в подальшому уточнила та просила скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції. 
		 
		Такі вимоги мотивувала тим, що органом досудового розслідування було допущено процесуальні порушення, зокрема: не встановлений документ впізнання тросів, з якими працювали стропальники 11 09 2014 року з камерою та не встановлено причини їх відсутності при проведенні поліцією огляду місця події; не проведено фотофіксацію місця події; не встановлено, де знаходився потерпілий ОСОБА_14 під час падіння камери та чи міг він уникнути удару камери; не встановлено як ОСОБА_14 опинився на залізничній платформі, тобто не надана правова оцінка його діям; не встановлено, чому аварія сталася саме 11 09 2014 року, а не 10 09 2014 року; слідчим не проведено слідчий експеримент з відтворення місця події.
		Крім того, обвинувачена зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази щодо її винуватості та не доведено, що між її діями та смертю ОСОБА_14 наявний причинно-наслідковий зв`язок. Вказала, що ОСОБА_14 , знаходився поза зоною її видимості, тому вина в його смерті вбачається лише у діях стропальника ОСОБА_7 , який неналежно виконував покладені на нього посадові обов`язки.
		Також зазначила, що при роботі комісії спеціальних розслідувань по встановленню причин та обставин аварії та винуватців, було встановлено ряд порушень вимог НПА з охорони праці як в діях співробітників, так і в діях посадових осіб ВАТ «Турбоатом», які були притягнуті до адміністративної відповідальності. На думку апелянта, наявні підстави для притягнення посадових осіб ВАТ «Турбоатом» до кримінальної відповідальності.
		Разом з тим, вказала, що ОСОБА_14 сам кинувся під камеру, оскільки вони з ОСОБА_7 спланували це завчасно та інсценували аварію, щоб її в подальшому у зв`язку з цим звільнили з роботи.
		 
		Крім того, на вищевказаний вирок була також подана апеляційна скарга прокурором, від якої останній в подальшому відмовився, надавши до апеляційного суду відповідну заяву.
		 
		Позиції учасників апеляційного провадження.
		 
		Обвинувачена ОСОБА_9 підтримала доводи поданої нею апеляційної скарги та просила задовольнити її вимоги у повному обсязі.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник висновків суду першої інстанції не оспорювали.
		 
		Прокурор вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим.
		 
		Потерпілі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Будь-яких клопотань або заяв, які б перешкоджали розгляду справи, від них не надходило.
		 
		Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченої ОСОБА_9 , думку прокурора, іншого обвинуваченого  ОСОБА_7 та його захисника, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Суд визнав винною ОСОБА_9 за те, що вона, будучи машиністом крану цеху № 60 відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», 11 09 2014 року, під час виконання робіт підвищеної небезпеки, бачачи, що стропальниками було порушено схему стропування ТР 19-550, а саме деталь закріплено не на чотири стропи, а на дві, а також порушуючи вимоги п.п. 3.11, 3.22 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових)», відповідно до яких, перш, ніж здійснити будь-який рух краном, вона повинна пересвідчитись, що у зоні дії крану відсутні сторонні люди, а її помічники перебувають в безпечному місці, перед виконанням кожної операції, а також при перебуванні людей на шляху руху вантажу вона повинна подати попереджувальний звуковий сигнал, якщо люди не відходять з шляху переміщення вантажу, то вона зобов`язана припинити рух; при роботі поблизу колони, штабеля вантажів, залізничного вагону та інших місць вона повинна попередньо переконатися у відсутності стропальника та інших осіб між вантажем, що підіймається, переміщується або опускається, включила механізм крану на підйом та переміщення вантажу. Коли «Камера задняя» знаходилась над краєм викатного візка, строп обірвався і «Камера», яка нічим не утримувалась, впала на край візка і під дією своєї ваги перекинулася з нього на підлогу, а потім по інерції вдарила о край залізничної платформи, при цьому придавило ОСОБА_14 .. У зв`язку з цим одразу була викликана медична сестра для надання першої невідкладної допомоги, а також викликана швидка медична допомога. Однак, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у приміщенні МКЛШМД № 4.
		 
		Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення у якому її визнано винною, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і безпосередньо досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема серед них: 
		 
		- висновок судової експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 438 від 23 03 2015 року, яким встановлено, що ОСОБА_9 , грубо порушила вимоги п. 7.5.27 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, а саме: стропування вантажу здійснюється стропами, що відповідають масі вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу до вертикалі; стропи загального призначення слід підбирати так, щоб кут нахилу віток до вертикалі не перевищував дозволений до цих Правил, а також п.п. 3.11, 3.22 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мотових, козлових, напівкозлових), а саме: перш, ніж будь який рух краном, ОСОБА_9 повинна пересвідчитись, що у зоні дії крана відсутні сторонні люди, а його помічники перебувають в безпечному місці, перед виконанням кожної операції, а також при перебуванні людей на шляху руху вантажу ОСОБА_9 повинна подати попереджувальний звуковий сигнал, якщо люди не відходять з шляху переміщення вантажу, то ОСОБА_9 зобов`язана припинити рух; при роботі поблизу колони, штабеля вантажів, залізничного вагону та інших місць ОСОБА_9 повинна попередньо переконатися у відсутності стропальника та інших осіб між вантажем, що підіймається, переміщується або опускається (т.2 а.с.135 - 148);
		 
		- висновок додаткової судової комісійної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності №9767/23236 від 20 12 2017 року, відповідно якого з показань ОСОБА_9 вбачається, що 11 09 2014 року нею перед початком роботи були перевірені стропи, які повинні були використовуватись в цей день, зокрема наявність на них бирок із вказанням їх вантажопідіймальності. Якщо стропи були на початку робочого дня, то при проведенні їх перевірки ОСОБА_9 , знаючи приблизну вагу вантажу, повинна була звернути увагу на те, що стропи мають недостатню вантажопідіймальність для підйому деталі «Камера задня», якщо, як стверджує ОСОБА_7 , стропи були ним принесені після 14 год. 30 хв., коли ОСОБА_9 знаходилась в кабіні крану, то вона їх не перевіряла. «Інструкцією №40 по безпечному веденню робіт для машиністів кранів (мостових, козлових, напівкозлових)» (т.2 а.с.12-26), на яку посилається ОСОБА_9 передбачає наступне: «…1.13. У випадках, коли зона, яка обслуговується краном, не повністю оглядається з кабіни машиніста крана і відсутній радіо чи телефонний зв`язок між кранівником та сигнальником для передачі сигналів стропальника крановику, особою, відповідальною за безпечне проведення робіт вантажопідйомними кранами, призначається сигнальник». Виходячи з наведеного, вимоги даного пункту застосовуються тоді, коли працює один стропальник, а місце, де він знаходиться, не проглядається з кабіни мостового крану і відсутній зв`язок між стропальником та машиністом крану. В даному випадку машиніст крану не може отримувати команди стропальника машиністу крану. Згідно з вимогами п.7.5.27 9) Правил «під час підіймання переміщення та опускання вантажу, установленого поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагону, верстата тощо, не повинні перебувати люди (у тому числі й працівники, що проводять зачіплювання вантажу) між вантажем, що підіймається і зазначеними частинами споруди або обладнанням». З матеріалів кримінального провадження відомо, що на момент настання нещасного випадку, ОСОБА_14 знаходився між вантажем та залізничною платформою. ОСОБА_9 знала, що працюють два стропальники, бачила тільки одного  ОСОБА_7 , однак, не переконалась, що інший  ОСОБА_14 знаходиться в небезпечній зоні і не проконтролювала дії ОСОБА_7 , що суперечить вимогам 7.5.27 Правил та п.п.1.14, 3.11, 3.22 Типової інструкції. Таким чином, дії машиніста крану ОСОБА_9 під час проведення 11.04.2014 року робіт з підйому та переміщення деталі «Камера задня» не відповідали вимогам п.п.1.14, 3.11, 3.22 Типової інструкції та п.7.5.27 Правил (том 5 а.с.256-282);
		 
		- пояснення свідка ОСОБА_17 , даними в ході судового розгляду про те, що з листопада 2014 року він працює на посаді заступника начальника цеху №60 ВАТ «Турбоатом», до цього часу він працював на посаді старшого майстра. 11 вересня 2014 року, він працював на робочому місці на посаді старшого майстра. При отриманні завдання на проведення робіт, кожен працівник ознайомлювався з переліком робіт, які необхідно було виконати, з правилами безпеки, отримували необхідну технічну документацію. На передодні нещасного випадку  10 вересня 2014 року він разом зі змінним майстром ОСОБА_15 , отримали технічну документацію, опрацювали її. ОСОБА_15 , отримавши завдання, направився в цех, для виконання дорученої роботи, до виконання робіт були залучені крановик ОСОБА_18 , та два стропальника  ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які були ознайомлені з правилами безпеки та отримали відповідний інструктаж. Коли стався нещасний випадок, він знаходився у начальника цеху, коли повернувся в цех, побачив лежачого на вагоні ОСОБА_14 , з боку знаходилася деталь «Камера задня». На місці нещасного випадку, була знайдена стропа, яка не підходить до того вантажу, з яким вони працювали, у кожного стропальника є різні стропи, для кожної ваги. Крановик ОСОБА_18 мала бачити, що тропа є не відповідною;
		 
		- пояснення свідка ОСОБА_12 , дані в ході судового розгляду про те, що у вересні 2014 року він виконував обов`язки начальника цеху №60 ВАТ «Турбоатом», в його обов`язки входило контролювати виконання робіт, відповідальність за техніку безпеки під час роботи. 11 вересня 2014 року на зміну заступили крановик ОСОБА_18 , та два стропальника  ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , яким проведено інструктаж та видано завдання. На момент, коли стався нещасний випадок його не було на території цеху, в цех він прийшов, коли ОСОБА_14 надавалась перша медична допомога;
		 
		- показання допитаної у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_13 , яка пояснила суду, що з 2014 року вона працює в цесі №60 на посаді старшого майстра дільниці експлуатації кранів ВАТ «Турбоатом», в її обов`язки входить контроль та організація завантаження та вивантаження робочих місць за допомогою вантажних кранів, відповідальність за техніку безпеки під час роботи. 11 вересня 2014 року, у зміну заступили крановик ОСОБА_18 , та два стропальника  ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , перед початком зміни, з ними було проведено інструктаж. Процес виконання робіт контролювала до 11 год. 30 хв., після чого покинула своє робоче місце з особистих потреб, завчасно попередивши заступника начальника по підготовці виробництва ОСОБА_19 . Під час нещасного випадку, який стався з ОСОБА_14 , її на території ПАТ «Турбоатом» не було, про нього вона дізналася по телефону;
		 
		- показання допитаного у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_15 , який пояснив суду, що з лютого 2014 року він працює на посаді майстра цеху №60 ВАТ «Турбоатом», в його обов`язки входить, зокрема, контроль за виконання правил техніки безпеки працівниками під час виконання робіт. 11 09 2014 року ним було проведено інструктаж зі зміною, яка заступила з 07 год. 00 хв. - крановиком ОСОБА_18 , та двома стропальниками  ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , сам процес він контролював до 12 год. 00 хв., після чого покинув своє робоче місце у зв`язку зі здачею іспиту зварювальником. Також зазначив, що зазначеними особами неправильно були підібрані стропи;
		 
		- показання допитаної у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_20 , яка пояснила суду, що з квітня 2011 року вона працює на посаді начальника технологічного бюро цеху №60 ВАТ «Турбоатом», в її посадові обов`язки входив, зокрема, контроль виробничого процесу та відповідальність за техніку безпеки. 11 09 2014 року заступила робоча зміна у складі крановика ОСОБА_18 та двох стропальників  ОСОБА_7 та ОСОБА_14 . Під час нещасного випадку, який стався з останнім, вона знаходилася у своєму кабінету, очевидцем не була;
		 
		- показання допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_21 , яка пояснила суду, що з 2011 року вона працює на посаді начальника відділу навчання та розвитку управління роботи персоналу. ОСОБА_14 добре здав іспити, однак, проходив адаптацію, у зв`язку з чим, сам не міг працювати стропальником, 11 09 2014 року він заступив у зміну разом з крановиком ОСОБА_18 та стропальником ОСОБА_22 . Під час нещасного випадку, який стався з ОСОБА_14 вона знаходилася у своєму робочому кабінеті, очевидцем не була, однак, їй відомо, що він стався через халатне відношення до роботи ОСОБА_18 , у зв`язку з тим, що під час виконання робіт ОСОБА_14 знаходився поза зоною видимості крановика, а також через неправильне місце знаходження ОСОБА_14 , неправильного підібраного стропа, діаметр якого не відповідав вазі деталі;
		 
		- показання допитаних у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , кожен з яких, окремо, надали суду пояснення, що вони не були очевидцями події нещасного випадку з ОСОБА_14 , однак, їм відомо, що зазначена подія відбулася внаслідок порушення правил безпеки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ;
		 
		- пояснення експерта ОСОБА_25 , дані в ході судового розгляду, який підтвердив обставини, викладені в висновку проведеної ним експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 438 від 23 03 2015 року, зокрема причинно  наслідковий зв`язок між діями обвинувачених та настанням нещасного випадку, який призвів до смерті ОСОБА_14 .
		 
		Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного вироку, окрім показань потерпілої та свідків, висновків експертиз, вина обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 підтверджуються матеріалами кримінального провадження, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:
		- витягом з кримінального провадження № 12014220460002978 від 12 09 2014 року (т.1 а.с.2);
		- протоколом огляду місця події від 11 09 2014 року, відповідно якого оглянуто приміщення цеху №60 ПАТ «Турбоатом» (т.1 а.с.6-7);
		- висновками експерта №295-Ат/14, 42/295  Ат/14, відповідно яких у ОСОБА_14 у ОСОБА_14 мали місце пошкодження: тулуба  крововилив в стінку товстого кишківника, брижейка тонкого та товстого кишківника, обширна забрюшинна гематома на ділянці малого тазу, переломи кісток тазу, розрив правого крестцово  підвздовшного співчленіння, розрив уретри, урогематома, крововилив в м`які тканини проміжностей і зовнішніх статевих органів, крововилив в м`язи серця, крововилив в жирову клітчатку нирок: кінцівок  садна по зовнішній поверхні правого бедра, крововилив у м`язи правого бедра, садна в ділянці лівого плеча, рана лівого плеча. Причиною смерті ОСОБА_14 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17 год. 35 хв. в лікарні швидкої допомоги стала тупа травма тіла, яка ускладнилась травматичним шоком, поліорганної недостатності. Зазначені вище пошкодження утворилися внаслідок впливу тупих твердих предметів, могла утворитись при обставинах, викладених в історії хвороби, в сукупності мають ознак тяжких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.14-15, 16-17);
		 
		- актом проведення розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 09 2014 року о 14 год. 45 хв. на ВАТ «Турбоатом», складений 10 10 2014 року, комісією, призначеною наказом територіального управління Державної служби України з промислової безпеки та гірничого нагляду у Харківській області, з якого вбачається, що комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався зі стропальником цеху 60 ОСОБА_14 стався, зокрема, внаслідок застосування стропальником цеху 60 ОСОБА_7 для переміщення деталі стоп, який не відповідає по вантажопідіймальності вазі деталі, що підіймалася, чим порушив вимоги ст.14 Закону України «Про охорону праці», п.п.7.5.27 пп. 5 НПАОП 0.00-1.01-07 «Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», п.2.1.1, 3.2.1 «Інструкції №24 по безпечному веденню робіт для стропальників, які обслуговують вантажопідйомні крани». Машиніст крану цеху 60, в свою чергу, не виконала вимоги безпеки при експлуатації вантажопідіймального крану, чим порушила вимоги: п.п.7.5.27 пп. 9 НПАОП 0.00-1.01-07 «Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», п.п.3.14.9, 3.25, 3.31.19 «Інструкції №40 по безпечному веденню робіт для крановиків (машиністів) кранів мостового типу» (т. 1 а.с.53-78);
		 
		- посадовою інструкцією №24, затвердженою наказом генерального директора ВАТ «Турбоатом» від 17 03 2014 та НПАОП 0.00-5.04-95 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани». (т. 1 а.с.97- 99, т.2 а.с.2-10);
		 
		- посадовою інструкцією № 40, затвердженою наказом генерального директора ВАТ «Турбоатом» від 17 03 2014, та НПАОП 0.00-5.18-96 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) (т.1 а.с. 101-107, т.2 а.с. 11-26);
		- протоколом огляду місця події та ілюстративного матеріалу до нього від 23 06 2015 року, відповідно якого оглянуто приміщення цеху №60 ПАТ «Турбоатом» за адресою: м.Харків, Московський пр-т, 267 (т.3 а.с. 27-32);
		 
		- протоколом одночасного допиту осіб від 15 06 2015 року, 22 06 2015 року, 09 07 2015 року за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та підозрюваних, в ході яких вони надали пояснення аналогічні викладеним вище (т.3 а.с.36-50, 51-60, 69-79).
		 
		Оцінюючи в сукупності зазначені докази, суд визнав їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємодоповнюючи один одного, здобуті на досудовому розслідуванні з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають.
		 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що між діями обвинуваченої ОСОБА_9 , які виразилися в порушенні Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) на виробництві при виконанні робіт з підвищеною небезпекою під час переміщення деталі «Камера задня» в цеху №60 ВАТ «Турбоатом», як особою, яка зобов`язана їх дотримуватись, та настанням тяжких наслідків у виді спричинення смерті ОСОБА_14 , наявний безпосередній причинний зв`язок.
		 
		Доводи обвинуваченої, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дотримання нею правил безпеки при виконанні робіт та її непричетності до тяжких наслідків у виді смерті ОСОБА_14 , також були предметом ретельної перевірки та не знайшли свого підтвердження, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, а також те, що вказані роботи є роботами з підвищеною небезпекою, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , будучи особами, які зобов`язані дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, діючи із злочинною необережністю, проявляючи бездіяльність та не виконуючи дії, спрямовані на дотримання вимог нормативних актів, що містять правила виконання відповідних робіт, не виконали дії, які могли і повинні були виконати.
		 
		Одним із основних доводів апеляційної скарги ОСОБА_9 , яким вона обґрунтовує необхідність призначення нового розгляду в суді першої інстанції, є необхідність проведення слідчого експерименту з метою усунення недоліків слідства та встановлення, чи могла вона, знаходячись в кабіні крану, бачити маркування на стропах, які використовував ОСОБА_7 , а також правильність стропування, крім того вияснення питання в якому місці знаходився ОСОБА_14 в той час, коли ОСОБА_7 . ОСОБА_9 було надано команду підіймати вагу та чи могла вона бачити ОСОБА_14 , з кабіни крану?
		 
		З аналогічним клопотанням обвинувачена ОСОБА_9 зверталася до слідчого (т.2 а.с.241-246), на що слідчим була винесена вмотивована постанова про відмову в задоволенні клопотання від 11 05 2015 року (т.2 а.с.248-250).
		 
		Як вірно зазначила ОСОБА_9 , вказана постанова слідчого була скасована ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 05 2015 року (т.3 а.с.5-6), після чого, слідчого було зобов`язано, поміж іншого, провести слідчий експеримент за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .
		 
		Далі, як вбачається з матеріалів справи, слідчий, на виконання вищевказаної ухвали, звернувся до Генерального директора «Турбоатом» із запитом про надання дозволу на проведення слідчого експерименту та додаткового огляду місця події в приміщенні цеху №60 ПАТ «Турбоатом» з участю ОСОБА_9 та її захисника (т.3 а.с.12).
		 
		З відповіді ПАТ «Турбоатом» на вказаний запит вбачається, що проведення слідчого експерименту є недоцільним у зв`язку з тим, що кримінальне правопорушення було вчинене на території цеху №60 ВАТ «Турбоатом», де роботи, що виконуються, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою на підставі п.п.101,104 Переліку робіт з підвищеною небезпекою. Крім того, як зазначено у відповіді, згідно п.7.4.6 «правил улаштування та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» та п.1.2 «Інструкції №40 по безпечному веденню робіт для машиністів кранів (мостових, козлових, напівкозлових)», до управління вантажопідіймальними кранами допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. ОСОБА_9 цим вимогам не відповідає і не може бути допущена до управління вантажопідіймальним краном під час проведення слідчого експерименту.
		 
		Згідно з ч.1 ст.240 КПК України слідчий має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		 
		Крім того, ч.4 зазначеної статті передбачено, проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя та здоров`я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не завдається шкода.
		 
		Проаналізувавши конкретні обставини справи, а також положення ст.240 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим не було виконано ухвалу з підстав, які не залежали від його волі, у зв`язку з відмовою ПАТ «Турбоатом», у наданні можливості проведення слідчого експерименту на території цеху №60 ВАТ «Турбоатом», де виконуються роботи з підвищеною небезпекою, а тому у даному випадку, за конкретних обставин, проведення слідчого експерименту, шляхом відтворення дій, обстановки та обставин події, що мала місце 11 09 2014 року, суперечило б положенням ч.4 ст.240 КПК України, оскільки створювало б загрозу для життя і здоров`я осіб, які беруть у ньому участь, а також інших осіб.
		 
		Крім того, призначення нового розгляду у суді першої інстанції з метою проведення слідчого експерименту, є недоцільним у зв`язку з тим, що обставини, на які посилалося керівництво ПАТ «Турбоатом», відмовляючи у наданні можливості проведення слідчого експерименту, не перестали існувати.
		 
		Інші вимоги, які заявляла ОСОБА_9 у клопотанні, слідчим було виконано, зокрема, проведено додатковий огляд місця події, за результатом чого було складено відповідний протокол від 23 06 2015 року з доданим до нього ілюстративним матеріалом (т.3 а.с.27-32); проведено одночасний допит між свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (т.3 а.с.36-50, 51-60); допитано свідка ОСОБА_17 (т.3 а.с.8-11); проведено одночасний допит свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (т.3 а.с. 69-79).
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_9 також вказала, що в матеріалах справи відсутні докази щодо її винуватості та не доведено, що між її діями та смертю ОСОБА_14 наявний причинно-наслідковий зв`язок. Вказала, що ОСОБА_14 , знаходився поза зоною її видимості, тому вина в його смерті вбачається лише у діях стропальника ОСОБА_7 , який неналежно виконував покладені на нього посадові обов`язки.
		 
		Однак, такі доводи апелянта спростовуються дослідженими матеріалами справи.
		 
		Зокрема, питання щодо причини нещасного випадку, що стався із ОСОБА_14 ставилося на вирішення судової в галузі праці та безпеки життєдіяльності експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
		 
		З висновку вказаної експертизи від 23 03 2015 року, який є одним із доказів винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , вбачається, що причиною настання 11 09 2014 року досліджуваного нещасного випадку є перебування працівника між вантажем, що підіймається, та залізничною платформою та використання стропів, що не відповідають масі вантажу.
		У даному виробничому випадку, дії наступних осіб не відповідали вимогам таких нормативно-технічних документів:
		 
		- стропальника ОСОБА_7  вимогам п.п.2.1, 3.2, 4.2 типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, в частині обов`язків стропальника по підбору відповідних стропів на вантажопідйомності, стропування вантажу проводити за схемою стропування, перевірити масу вантажу, перед подачею сигналу на підйом переконатися у відсутності людей між вантажем та залізничною платформою;
		 
		- постраждалого стропальника ОСОБА_14  вимогам ст.14 ЗУ «Про охорону праці», п.7.5.27 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів в частині необхідності дотримання заходів особистої безпеки, заборони перебувати між вантажем, що підіймається та залізничною платформою;
		 
		- машиніста крану ОСОБА_9  вимогам п.7.5.27 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, п.п.3.11, 3.22 Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників 9машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) в частині дотримання обов`язків машиніста крану, при здійсненні будь-яких рухів краном необхідності попередньо переконатися у відсутності стропальників та людей між вантажем, що підіймається, та залізничною платформою.
		 
		З технічної точки зору, зазначені вище дії вказаних осіб перебувають у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події нещасного випадку, що стався 11 09 2014 року під час переміщення деталі «Камера задняя» в цеху №60 ВАТ «Турбоатом». 
		 
		Крім того винуватість ОСОБА_9 підтверджується і іншими матеріалами справи, які наводилися вище.
		 
		Не заслуговують також на увагу доводи апелянта щодо невстановлення, місця знаходження потерпілого ОСОБА_14 під час падіння камери та можливості уникнення ним удару камери, а також того як ОСОБА_14 опинився на залізничній платформі, тобто не надана правова оцінка його діям.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, місце знаходження потерпілого ОСОБА_14 було встановлено органами досудового розслідування під час проведення огляду місця події, що мала місце 11 09 2014 року, за результатами якого складено відповідний протокол (т.1 а.с.6-7) а також проведення додаткового огляду місця події, що зафіксовано у протоколі огляду місця події від 23 06 2015 року. Крім того, проводився огляд комісією місця, де стався нещасний випадок, за результатами якого також був складений протокол огляду, до якого додано таблицю з ілюстративним матеріалом, ескіз місця, де стався нещасний випадок та фотознімок місця події (т.1 а.с.74-48).
		 
		Разом з тим, повна об`єктивна картина формувалася органом досудового розслідування на підставі пояснень обвинувачених, безпосередніх свідків події та інших посадових осіб ВАТ «Турбоатом», які мали до неї відношення, експертних висновках, ілюстративному матеріалі, а також виходячи з положень посадових інструкції кожного із причетних до події.
		 
		Усі докази в подальшому були перевірені судом на предмет допустимості, об`єктивності та достовірності та визнані судом такими, що отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні.
		 
		Значну увагу у апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_9 приділила оцінці дій іншого обвинуваченого  ОСОБА_7 , з приводу чого, колегія суддів зазначає, що діям останнього надана належна правова оцінка судом першої інстанції на основні наявних у матеріалах справи доказах. Сам обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у інкримінованому йому правопорушенні визнав у повному обсязі, зазначивши, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, в результаті чого, його також визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначено йому відповідне покарання в межах санкції статті.
		 
		Судом першої інстанції враховано, що дії обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_14 , які призвели до загибелі останнього, перебувають у нерозривному причинному зв`язку.
		 
		Припущення ОСОБА_9 щодо необхідності притягнення посадових осіб ВАТ «Турбоатом» до кримінальної відповідальності колегією суддів не приймаються, оскільки вирішення даного питання не входить до компетенції судової колегії апеляційного суду при розгляді даної справи. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, дії усіх посадових осіб ВАТ «Турбоатом» перевірялися під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 09 2014 року о 14 год. 45 хв., за результатами якого складено відповідний акт від 30 10 2014 року, в якому розкриваються причини настання нещасного випадку, а також міра причетності та відповідальності посадових осіб ВАТ «Турбоатом» (т.1 а.с.53-62).
		 
		Щодо усіх причетних осіб, в діях яких було виявлено порушення норм чинного законодавства, а також приписів галузевих нормативно-правових актів, було складено відповідні протоколи про адміністративні правопорушення та накладено адміністративні стягнення (а.с.184-195). 
		 
		Доводи ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_14 сам кинувся під камеру, заздалегідь спланувавши це з ОСОБА_7 для того, щоб в подальшому її у зв`язку з цим звільнили з роботи є жодним чином не обґрунтованими припущеннями, які колегією суддів не приймаються у зв`язку з їх нелогічністю та невідповідністю конкретним обставинам справи.
		 
		Враховуючи наведене, доводи ОСОБА_9 щодо відсутності у її діях складу кримінального правопорушення, а також її версії подій, які сталися 11 09 2014 року, сприймаються колегією суддів як спосіб захисту та спробу перекласти відповідальність на інших осіб з метою уникнення або пом`якшення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, оскільки вони не підтверджені жодними допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.
		 
		Таким чином, рішення про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, на думку колегії суддів, встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», який застосовується Європейським судом з прав людини (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року), а тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченої та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, за обставин, викладених ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, не вбачається.
		 
		Щодо інших доводів апелянтів які, на думку колегії суддів, не мають прямого відношення до розслідуваної та розглянутої справи слід зазначити про наступне.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		 
		Тому інші доводи апеляційної скарги обвинуваченого не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів, які досліджували районним судом та яким надана детальна оцінка, викладена у оскаржуваному рішенні.
		 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного вироку, не вбачається. Тому судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки відповідає вимогам ст.370 КПК України.
		 
		Враховуючи наведене, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг обвинуваченого та потерпілих, при перевірці кримінального провадження в апеляційному порядку колегія суддів не встановила, а тому вважає за необхідне вирок районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої  залишити без задоволення.
		 
		Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 05 2019 року по справі щодо :
		- ОСОБА_7 ,
		- ОСОБА_9 , - залишити без змін.
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
		 
		Касаційна скарга на дане судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		Судді:
		 
		 
		____________ ________________ _____________ 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...