Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/9442/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано судом: 16.11.2019. Зареєстровано: 17.11.2019. Оприлюднено: 19.11.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: 2/760/5052/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 2/760/5052/19
		В справі № 760/9442/19-ц
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		13 листопада 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого- судді-                        Шереметьєвої Л.А.
		за участю секретаря-                        Гак Г.М.
		представника позивача -                 ОСОБА_1 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» Ісаєва Володимира Володимировича про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, суд
		В С Т А Н О В И В :
		 Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати недійсним договір купівлі-продажу  квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 травня 2012 року між її донькою ОСОБА_4 та відповідачем, посвідчений приватним приватним Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А., а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43261598 від 28 вересня 2018 року.
		Посилається в позові на те, що її доньці ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 23 червня 2010 року належала квартира АДРЕСА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_1 її донька померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13 вересня 2018 року. 
		18 жовтня 2018 року вона звернулася до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кравець Н.В. з заявою про прийняття спадщини. 
		14 березня 2019 року під час оформлення спадщини приватним нотаріусом Кравець Н.В. було відмовлено у реєстрації її права власності на квартиру в зв`язку з тим, що її донька не була власником квартири, її власником зареєстрована невідома їй особа ОСОБА_3 
		Підставою набуття права власності на дану квартиру вказаної особи був зазначений договір купівлі-продажу від 23 травня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А. та зареєстрований на підставі рішення про державну рестрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2018 року.
		Зазначає, що її донька не укладала вказаний договір, не підписувала його, будь-яких даних про отримання нею коштів від продажу квартири немає, вона нікому не передавала квартиру у власність і ніколи не була знайома з ОСОБА_3 .
		Крім того, вона постійно проживава у вказаній квартирі, несли витрати по її утриманню.
		Припускає, що договір купівлі-продажу міг бути укладений після її смерті за підробниим документами, про що свідчить внесення його до Реєстру речових прав лише після її смерті років, в зв`язку з чим вона звернулася до Чабанського відділення поліції Києво-Святошинського відділу ГУНП в Київській області, яким проводиться досудове розслідування.
		Виходячи з цього, вважає, що укладення договору купівлі-продажу не було вільним, не відповідало внутрішній волі її доньки та укладений без її відома, а тому просить задовольнити позов.
		Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав.
		Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання неодноразово не з`являся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування повідомлення про розгляд справи та виклик до судового засідання на офіційному сайті суду у порядку, визначеному ст. 12-1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_01_18/pravo1/T182268.html?pravo=1" title="Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях; нормативно-правовий акт № 2268-VIII від 18.01.2018" target="_blank">Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях»</a>.
		Про причину неявки суд до відома не ставив.
		Протокольною ухвалою від 30 вересня 2019 року за клопотанням представника позивачки до участі в справі в якості співвідповідача був залучений Державний реєстратор Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» Ісаєв В.В.
		Відповідач Ісаєв В.В. у судове засідання також двічі не з`явився, про час розгляду справив повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8264/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8264" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 130 ЦПК України</a>.
		Про причину неявки суд до відома не поставив, відзив на позов не подав.
		Судові повістки, що направлялися йому за зареєстрованим місцем знахоження, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
		Порядок вручення судових повісток врегульовано ст.ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8228/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8228" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">128</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8264/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8264" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">130 ЦПК України</a> та п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_12_18/pravo1/KP090270.html?pravo=1" title="Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку; нормативно-правовий акт № 270 від 05.03.2009" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року</a>.
		Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9337/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9337" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст.263 ЦПК України</a>, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання,є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
		Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.
		Виходячи з цього, на підставі ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9033/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9033" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст.223 ЦПК України</a>, суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності. 
		Ухвалою суду від 17 травня 2019 року справа була прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8703/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8703" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 178 ЦПК України</a> відповідачам був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
		Станом на день ухвалення рішення у справі відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позовну заяву не подали.
		Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за нвяними в справі доказами.
		Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки, виходячи з наступного.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843730/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843730" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 655 ЦК України</a> за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843733/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843733" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 658 ЦК України</a> право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
		В абзаці 5 пункту 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_11_06/pravo1/VS090583.html?pravo=1" title="Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними; нормативно-правовий акт № 9 від 06.11.2009" target="_blank">постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»</a> роз`яснено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		Судом встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Актовим записом про її смерть № 15049 від 14 вересня 2018 року, виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
		Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 23 червня 2010 року.
		Право власності померлої ОСОБА_4 на спірну квартиру підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації парва власності на об`єкти нерухомого майна та Витягом з Державного реєстру речових прав.
		На підставі заяви позивачки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В. була заведена спадкова справа № 7/2018.
		Відповідно до ст.ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844321/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#844321" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1216</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844323/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#844323" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1218 ЦК України</a>  спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		14 березня 2019 року позивачці в межах спадкової справи були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобілі марки KIA SPORTAGE, 2017 року випуску, та PEUGEOT 206, 2007 року випуску. 
		/ а.с. 10; 11 - 19 /
		Представник позивачки в судовому засіданні зазначив, що Свідотво про право на спадщину на спірну квартиру позивачці видано не було, оскільки на момент оформлення спадщини власником квартири в Державному реєстрі речових прав значився відповідач.
		Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після смерті ОСОБА_4 , право власності на спірну квартиру державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» Ісаєвим В.В. було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 23 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А. за № 466.
		Згідно наданої інформації Київським державним нотаріальним архівом, в справі № 02-33 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» том № 1 (11.01.2012-29.12.2012) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Матвєєва О.А., міститься запис за реєстровим № 466 від 5 вересня 2012 року про засвідчення справжності підпису на заяві.
		Відповідно за 23 травня 2012 року посвідчено договір купівлі-продажу квартири, сторонами якого є інші особи, не зазначені в ухвалі суду, а предметом договору є квартира, розташована за іншою адресою.
		З витребуваної судом інформації з Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради / Київська міська державна адміністрація / вбачається, що за інформацією, наданою відділом формування та обліку реєстраційних справ Департаменту, відповідно до журналу обліку надходження /вибуття/ реєстраційних справ, реєстраційна справа № 1655894080000, а саме заява про державну реєстрацію права власності № 30308144 від 25 вересня 2018 року на спірну квартиру та документи, сформовані державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обланої ради «Аквабіоресурси» Ісаєвим В.В., на зберігання до Департаменту не надходили.
		/ а.с. 20 - 25; 78; 84; 86 /
		Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухомеб майно та їх обтяжень» реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.
		З наданої Департаментом копії реєстраційної справи вбачається, що в ній є наявною лише копія договору купівлі-продажу, не засвідчена у встановленому законом порядку, бланк заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та бланк Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		/ а.с. 110 - 118 /
		18 березня 2019 року Київо-Святошинським відділом поліції за заявою представника позивачки розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110200001304 по факту використання завідомо підробленого документу, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909834/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#909834" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 358 КК України</a>.
		В повідомленні про початок досудового розслідування зазначається, що представник потерпілого подав заяву про те, що невідомий йому громадянин ОСОБА_3 , використовуючи завідомо підроблені документи, шахрайським шляхом заволодів квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності померлій ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 566 від 23 червня 2010 року.
		/ а.с. 9 /
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 16 ЦК України</a> кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частиною другою даної статті визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Згідно з ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843240/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843240" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.202 ЦК України</a> правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843253/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843253" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.215 ЦК України</a> підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843241/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843241" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.203 цього Кодексу</a>.
		За змістом ч.ч.1,3 та 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843241/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843241" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.203 ЦК України</a> зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		За загальним правилом, визначеним у ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843245/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843245" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.207 ЦК України</a>, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. 
		З точки зору закону при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору. 
		Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843241/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843241" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статтею 203 ЦК України</a>, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору купівлі-продажу. 
		Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.
		Виходячи з викладеного вище, надані та отримані судом докази, суд приходить до висновку про відсутність волевиявлення померлої ОСОБА_4 на відчуження спірної квартири та обґрунтованості вимог позивачки про його недійсність.
		З матеріалів справи вбачається, що реєстрація права власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_3 була здійснена після смерті ОСОБА_4 . 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1968/ed_2019_11_02/pravo1/T041952.html?pravo=1#1968" title="Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; нормативно-правовий акт № 1952-IV від 01.07.2004" target="_blank">ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»</a> загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є:
		1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
		2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
		3) публічність державної реєстрації прав;
		4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
		5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
		Порядок проведення державної реєстрації прав врегульовано ст. 18 Закону.
		Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_07_23/pravo1/KP151127.html?pravo=1" title="Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; нормативно-правовий акт № 1127 від 25.12.2015" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127</a>.
		Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
		Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2130/ed_2019_11_02/pravo1/T041952.html?pravo=1#2130" title="Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; нормативно-правовий акт № 1952-IV від 01.07.2004" target="_blank">ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»</a> державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
		- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
		- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
		- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
		- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
		- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
		Виходячи з того, що державна реєстрація права власності на спірну квартиру на ім`я відповідача ОСОБА_3 здійснена на підставі договору купівлі-продажу, про недійсніть якого суд прийшов до висновку, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно від 28 вересня 2018 року підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч.1  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 141 ЦПК України</a> судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 030, 72 гр. на користь на користь позивача.
		Керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_119/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#119" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">41</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_315/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#315" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">92 Конституції України</a>, ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843046/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843046" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">15</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">16</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843240/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843240" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">202</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843241/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843241" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">203</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843245/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843245" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">207</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843253/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843253" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">215</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843254/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843254" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">216</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843730/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843730" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">655</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843731/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#843731" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">656</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844321/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#844321" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1216-1218</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844325/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#844325" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1220-1223</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844374/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#844374" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1268-1269</a>,<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844375/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1#844375" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1269 ЦК України</a>, ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7396/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7396" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">4</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7402/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">5</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7456/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7456" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">12</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7467/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7467" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">13</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7722/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7722" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">45</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7922/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7922" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">76 - 82</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">141</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9297/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9297" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">259</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9337/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9337" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">263 - 265</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9402/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">268</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9456/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9456" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">273 ЦПК України</a>, суд
		В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити.
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 / ІН НОМЕР_2 /, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим Олегом Анатолійовичем. 
		Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43261598 від 28 вересня 2018 року Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» Ісаєва Володимира Володимировича про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 / ІН НОМЕР_2 /.
		Стягнути з ОСОБА_3 / ІН НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_2 / НОМЕР_3 / 3 030, 72 гр. судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		 Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року.
		 
		Суддя Л.А.Шереметьєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...