Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/14417/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про речові права на чуже майно, з них:; спори про володіння чужим майном.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2019.
Дата набрання законної сили: 12.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  
		                   
		Справа № 752/14417/16-ц                                                      Головуючий у 1-й інст. - Чередніченко Н.П.
		Апеляційне провадження №22-ц/824/7122/2019                                                    Доповідач - Рубан С.М.
		 
		                          
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		       12 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		                                   головуючого судді          Рубан  С.М.
		                                   суддів                     Желепа О.В., Іванченко М.М.
		                                   при секретарі              Клець О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року, ухвалене у складі судді Чередніченко Н.П. у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаного майна (коштів),- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У вересні 2016 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням зміненого предмету позову та зменшених позовних вимог просить стягнути з відповідача безпідставно отримане майно (кошти) в сумі166 114,88 грн. та проценти за безпідставне користування коштами в сумі 11 084,97 грн.
		Посилається на те, що 01.05.2012 року відповідача на підставі протоколу засідання правління ОСББ «Ізумруд» було обрано головою правління, а звільнено - 30.09.2015 року. Відповідно до п. 9.8.7 статуту ОСББ «Ізумруд» до компетенції загальних зборів, зокрема, відноситься визначення розміру матеріального або іншого заохочення членів об`єднання і правління. Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», до компетенції загальних зборів відноситься, зокрема, визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління. В період з 2012 року по 2015 рік протокол загальних зборів про визначення матеріального заохочення голові правління відсутній, однак, відповідач незаконно без достатньої правової підстави та на власний розсуд, будучи головою правління, - нараховував собі та отримував матеріальне заохочення, що відображено в бухгалтерських документах. Враховуючи викладене, позивач вважає, що в порушення прав співвласників ОСББ, відповідач безпідставно отримав майно (кошти) на загальну суму 166 114,88 грн., яке підлягає поверненню позивачу, а також відповідач має сплатити проценти за користування цими коштами в сумі 11 084,97 грн.
		        Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаного майна (коштів) - задоволено.
		          Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» безпідставно отримані кошти в сумі 166 114,88 грн. та проценти за користування безпідставно отриманими коштами в сумі 11 084,97 грн., а всього суму в розмірі - 177 199,85 грн. 85 коп.
		         Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» судовий збір в сумі 2658 грн. 45 коп.
		          Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, судові витрати стягнути з позивача.
		          Посилається на те, що виходячи з позовних вимог, позивач безпідставно без належного обгрунтування застосував положення ст.536 ЦК України щодо визначення процентів за користування чужими грошовими коштами. Будь - яких юридичних доводів з цього питання позивачем у позові не було викладено. В той час суд одноособово взяв до уваги вказані вимоги позивача та задовольнив їх, доповнивши на власний розсуд мотиви та підстави позову. Після подання заяви відповідачем про застосування строків позовної давності до вимог щодо основної суми та суми відсотків за період з 05.2012 року по 08.2013 року не підлягали задоволенню вимоги на суму 68 479,99 грн. та в цій частині суд мав би відмовити у задоволенні позову. Безпідставні доводи позивача, що про порушення він дізнався під час іншого судового процесу, оскільки за результатами діяльності ОСББ у 2013 році проводилася ревізійна перевірка, порушень з питань призначення Голови, не визначення розміру заробітної плати Голові правління або нарахування вказаного розміру з порушенням чинного законодавства встановлено не було, нинішній Голова правління ОСББ ОСОБА_3 , бухгалтер ОСОБА_4 мали відношення до оформлення документів про призначення Голови правління та розміру його заробітної плати, жодних звернень або скарг щодо неправомірності нарахування заробітної плати Голові правління, її розміру у співвласників ОСББ та членів Правління протятом 2012-2016 років не виникало. Суд дійшов помилкового висновку про відсутність трудової угоди між позивачем та відповідачем посилаючись на фактичну відсутність письмового документу, тобто трудового договору. Крім того, суд не врахував положення ст.1215 ЦК України та неправомірно застосував положеня статей 1212,1214 ЦК України до коштів, що мали характер прирівнювальний до заробітної плати, оскільки матеріали справи містили необхідні докази, включно з показами свідків щодо існування трудової угоди та трудових правовідносин між сторонами спору, які заперечувалися позивачем. Суд не дослідив питання виплати відповідачеві сум заохочення, а саме чи було воно здійснено добровільно чи ні, не дослідив питання наявності або відсутності помилки у позивача та його посадових осіб при здійсненні розрахунків з відповідачем, можливої корисної мети відповідача на одержання цих коштів та заходів, вжитих позивачем для попередження інкримінованого завищення щомісячної заробітної плати. 
		           Представник позивача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що наведені припущення скаржника щодо розміру відсоткової ставки за безпідставне користування коштами необгрунтовані та суперечать положенням статей 536, 1048 ЦК України. Наведені відповідачем припущення стосовно того, що ОСББ «Ізумруд» дізналося про порушення свого права з рішення ревізійної комісії хибні, оскільки відповідач не додав до апеляційної скарги відповідного рішення ревізійної комісії. Доводи скаржника про наявність між сторонами трудових відносин не підлягають доказуванню, враховуючи, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2019 року встановлено, що відносини, які виникли між сторонами не мають характеру трудових відносин. Факт набуття майна (грошових коштів) скаржником підтверджується довідкою виданою бухгалтерією ОСББ «Ізумруд». Предмет довідки підтверджує відсутність у ОСББ «Ізумруд» протоколу загальних зборів, яким має бути визначено відповідно до статуту ОСББ та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» суму матеріального заохочення. Крім того, відповідач не заперечував факт отримання вказаних у довідці коштів.  
		В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
		Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
		Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що протоколів загальних зборів щодо встановлення матеріального заохочення голові правління ОСОБА_1 , а також штатного розпису ОСББ «Ізумруд», табелів обліку робочого часу - за період з 2012 року по 2015 рік матеріали справи не містять. Відповідач без достатніх правових підстав отримував кошти будучи головою правління, оскільки за час перебування на посаді повинен був і мав можливість, зокрема, діяти в питаннях нарахувань і виплати собі заробітної плати, матеріального заохочення, згідно із чинним законодавством України. Проте, розмір щомісячного матеріального заохочення голові правління об`єднання не був визначений рішенням зборів ОСББ, що свідчить про отримання відповідачем коштів без достатніх правових підстав за період з травня 2012 року по вересень 2015 року в сумі 166 114,88 грн., а також відсотків в сумі 11 084,97 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, який відповідачем не спростовано.
		Колегія суддів не в повному обсязі погоджується з висновком суду виходячи з наступного.
		Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 
		1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
		3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
		4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
		5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
		6) як розподілити між сторонами судові витрати;
		7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
		8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).    
		Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом встановлено, що відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Ізумруд» від 25.04.2012 року, головою правління ОСББ «Ізумруд» було обрано  ОСОБА_1 (а.с. 6).
		Відповідно до листа  ОСОБА_1  на ім`я начальника Деміївського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» від 13.07.2012 року,  ОСОБА_1  повідомляє, що він трудову угоду з ОСББ «Ізумруд» не укладав (а.с.41).
		Протоколів загальних зборів щодо встановлення матеріального заохочення голові правління, а також штатного розпису ОСББ «Ізумруд», табелів обліку робочого часу за період з 2012 року по 2015 рік матеріали справи не містять.
		Наказом голови правління ОСББ «Ізумруд» Чабан С.В. № 2-к від 01.10.2015 року  ОСОБА_1 було звільнено з посади голови правління у зв`язку з припиненням повноважень з 30.09.2015 року (а.с.10).
		 
		Відповідно до  ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
		Згідно пункту 1 частини 1 ст. 1215 ЦК України безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за умови добровільності виплати таких грошових сум юридичною особою, відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у вказаній статті покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання відноситься, зокрема, обрання членів правління об`єднання; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Аналогічні положення містяться і у Статуті ОСББ «Ізумруд».
		Пунктом 9.16 вказаного Статуту передбачено, що правління зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об`єднання та рішень правління, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису.
		Вказаними нормами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту визначено, що член правління ОСББ, в тому числі і голова правління, отримує саме матеріальне заохочення, а не заробітну плату, які не являються тотожними поняттями.
		Умовою визначення розміру матеріального заохочення голови правління ОСББ є наявність відповідного рішення загальних зборів ОСББ, як повноважного органу на вирішення цього питання, а тому правовідносини щодо оплати праці голови правління прямо врегульовані нормою ст. 10 Закону України «Про ОСББ».
		Відповідач, як голова правління ОСББ «Ізумруд», не був уповноважений одноособово вирішувати питання щодо встановлення самому собі матеріального заохочення.
		 
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2019 року, в задоволенні позову  ОСОБА_1  до ОСББ «Ізумруд» про стягнення сум, належних до виплати працівнику при звільненні - відмовлено. Рішення набрало законної сили.
		З тексту вказаного рішення вбачається, що відносини, які виникли між сторонами, не мають характеру трудових відносин, оскільки посада голови ОСББ, яку займав ОСОБА_1 , є виборною, виконання обов`язків голови ОСББ не характеризується ознаками найманої праці.
		За змістом ст. 10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повноважним органом, який відкликає із посади усіх членів правління, в тому числі і голову правління, є загальні збори ОСББ. До компетенції правління вирішення питання звільнення голови правління не належить.
		Зматеріалів справи вбачається, що повноваження позивача, як голови правління були припинені на підставі рішення загальних зборів правління 30.09.2015 року, відповідно до якого було припинено повноваження правління, а тому саме це рішення загальних зборів ОСББ «Ізумруд» визначає як правову підставу та є підставою для звільнення позивача із займаної посади.
		Згідно Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»  (стаття 16), Закону України «Про особливості здійснення прав власності в багатоквартирному будинку» (статті 10 п. 2 п.п. 7) та Статуту ОССБ «Ізумруд», рішення, зокрема, про затвердження кошторису, визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів правління, встановлення розміру внесків і платежів співвласників, визначення порядку їх сплати відносяться виключно до компетенції загальних зборів співвласників.
		Згідно ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання є неприбутковою організацією, не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками і здійснює господарську діяльність використовуючи внески і платежі співвласників для обслуговування та утримання будинку.
		В обґрунтування позову представник позивача вказує, що відповідач без достатніх правових підстав отримував кошти будучи головою правління, оскільки, за час перебування на посаді повинен був і мав можливістьдіяти в питаннях нарахувань і виплати, зокрема, собі заробітної плати, матеріального заохочення згідно із чинним законодавством України, проте цього позивачем не було зроблено, що свідчить про отримання коштів без достатніх правових підстав, тому права позивача були порушені та підлягають захисту.
		В обгрунтування розміру позовних вимог представником позивача надано суду розрахунок безпідставно отриманих відповідачем коштів (матеріального заохочення) за період з травня 2012 року по вересень 2015 року в сумі             166 114,88 грн., а також розрахунок відсотків в сумі 11 084,97 грн.
		Вказаний розрахунок відповідачемв ході розгляду справи не спростовано та судом прийнято як належний та допустимий доказ наданий позивачем на підтвердження належних сум до стягнення.
		Крім того, ОСББ «Ізумруд» доведено, що розмір щомісячного матеріального заохочення голові правління об`єднання ОСОБА_1  не був визначений взагалі, а відповідачем не доведено, що останнім правомірно отримувалися кошти, тому відсутні законні підстави для застосування до вищезазначених правовідносин положень ст. 1215 ЦК України на яких наполягав відповідач.
		 
		Доводи відповідача про те, що він отримував впродовж трьох з половиною років заробітну плату та ці кошти не безпідставно отримані, суд правильно вважав необґрунтованими виходячи з наступного.
		Згідно частини 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
		Підставою трудових правовідносин є трудовий договір.
		Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
		За трудовим законодавством суб`єктом матеріальної відповідальності може бути лише працівник, який знаходиться в трудових правовідносинах з підприємством, установою, організацією і заподіяв матеріальну шкоду внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором.
		Підставою даного позову є не трудові відносини, а цивільно-правові відносини щодо безпідставно набутих грошових коштів, які внаслідок недобросовісності відповідача безпідставно перейшли у його власність.
		Відсутність рішення загальних зборів ОСББ «Ізумруд» щодо визначення матеріального заохочення голові правління ОСОБА_1 в розмірі, який був нарахований і виплачений відповідачу, звернення ОСББ «Ізумруд» (протягом і до спливу одного року з дня виявлення такого факту) до суду із даним позовом про повернення безпідставно набутих коштів, свідчать про відсутність добровільності позивача на виплату цих грошей відповідачу.
		Враховуючи те, що відповідно до положень статуту ОСББ «Ізумруд», голова правління мав би забезпечити дотримання і виконання положень та вимог законодавства, зокрема, в частині трудового закону, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і розпорядження коштами ОСББ, відповідно до затвердженого кошторису, то здійснення нарахування і виплати щомісячного матеріального заохочення під час виконання відповідачем обов`язків голови правління за відсутності відповідного рішення загальних зборів про це, свідчить про наявність недобросовісності в діях відповідача, як набувача.
		Доводи сторони відповідача про застосування до позовних вимог строків позовної давності не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, оскільки повноваження відповідача, як голови правління, були припинені 30.09.2015 року, а з даним позовом ОСББ «Ізумруд» звернулось 13.09.2016 року, тобто в межах строків загальної позовної давності.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 , як голові ОСББ «Ізумруд» матеріального заохочення за період з травня 2012 року по вересень 2015 року в розмірі 166 114,88 грн.
		Колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині розміру стягнутих з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно отриманих коштів та процентів за користування цими коштами.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Згідно ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об`єднань профспілок і спільного представницького органу об`єднань організацій роботодавців на національному рівні. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
		Згідно ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» встановлено у 2012 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 гривень.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень
		 Встановлено, що у 2012 році відповідач працював з травня по грудень, його заробітна плата не могла бути меншою, ніж мінімальна заробітна плата за місяць та за даний період становить 8864,00 грн. (1094,00 грн.+1094,00 грн.+1102,00 грн.+1102,00 грн.+1102,00 грн.+1118,00 грн.+1118,00 грн.+1134,00 грн.). 
		У 2013 році період роботи становить 12 місяців, заробітна плата відповідача за місяць не могла бути меншою, ніж мінімальна заробітна плата за місяць встановлена Законом та за даний період становить 13835,00 грн. (1147,00 грн. х 11 місяців + 1218,00 грн.).
		У 2014 році період роботи становить 12 місяців, заробітна плата відповідача за місяць не могла бути меншою, ніж мінімальна заробітна плата за місяць встановлена Законом та становить за відпрацьований період 14616,00 грн. (1218,00 грн. х 12 місяців). 
		У2015 році відповідач працював з січня по вересень, його заробітна плата за місяць не могла бути меншою, ніж мінімальна заробітна плата за місяць встановлена Законом та становить за даний період 11122,00 грн. (1218,00 грн. х 8 місяців + 1378,00 грн.).
		Таким чином, загальна мінімальна заробітна плата відповідача за відпрацьований період та відповідно до законодавства не могла бути меншою ніж 48437,00 грн.
		Апеляційним судом встановлено, що в період з травня 2012 року по вересень 2015 року ОСОБА_1 працював лише на посаді голови правління ОСББ «Ізумруд», що підтверджується записом в його трудовій книжці. Доказів на спростування вказаного факту позивачем суду не надано та матеріли справи не містять.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		 
		 Враховуючи, що розмір щомісячного матеріального заохочення голови правління ОСББ ОСОБА_1 був єдиним джерелом доходу відповідача в період з травня 2012 року по вересень 2015 року та він не може бути меншим розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом у відповідному місяці (року) спірного періоду, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно отримані кошти за вирахуванням обов`язкової до виплати заробітної плати, що становить            117 677,88 грн. (166 114,88 грн.- 48 437,00 грн.).
		 
		Щодо позовних вимог в частині стягнення процентів за користування   безпідставно отриманими коштами, колегія суддів виходить з наступного.
		    Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		У позовній заяві позивач ОСББ «Ізумруд» посилається на ст.1048 ЦК України та просить суд застосувати аналогію закону до нарахованого розміру відсотків за користування коштами. 
		Колегія суддів звертає увагу, що ст.1048 ЦК України передбачено нарахування процентів за договором позики.
		Застосування аналогії в даному випадку повністю суперечить змісту положень статей 1046,1047 ЦК України щодо суті позики та її правової природи, свободі договору та взяття на себе позичальником зобов`язань із повернення позики. 
		Враховуючи суть договору позики та зміст правовідносин, які виникли між сторонами внаслідок звільнення відповідача з посади голови правління ОСББ, колегія суддів дійшла висновку, що вказані цивільні відносини не подібні за змістом, а тому в даному випадку відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої ст.8 ЦК України.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування безпідставно отриманими коштами у сумі 11 084,97 грн.
		 
		Доводи апеляційної скарги, що між сторонами даного спору фактично існували трудові відносини та судом порушено норми трудового законодавства, в тому числі статей 21,24 КЗпП України, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 доОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про стягнення сум, належних до виплати працівнику при звільненні - відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що для визначення розміру матеріального заохочення голови ОСББ є наявність відповідного рішення загальних зборів ОСББ, як повноважного органу на вирішення цього питання. 
		Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом визначено, що член правління ОСББ, в тому числі і голова правління, отримує саме матеріальне заохочення, а не заробітну плату, які не являються тотожними поняттями.
		Позивач за час перебування на посаді повинен був, і мав можливість своєчасно розробити та представити на затвердження загальним зборам ОСББ кошторис об`єднання, а також діяти в питаннях нарахувань і виплат собі заробітної плати, матеріального заохочення згідно з чинним законодавством.
		Разом з тим, матеріали справи не містять жодних документів щодо визначеного розміру заробітної плати позивачу, розміру матеріального та іншого заохочення, що позбавляє суд можливості вирішити питання нарахування ОСОБА_1 платні.
		Крім того, відносини, що виникли між сторонами, не мають характер трудових відносин, оскільки посада голови ОСББ, яку займав позивач, є виборною, виконання обов`язків голови не характеризується ознаками найманої праці, на позивача не було покладено обов`язку дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку ОСББ «Ізумруд». 
		Жодних цивільно - правових договорів, в тому числі і трудових договорів з позивачем укладено не було, що підтверджується листом ОСОБА_1 за його підписом, де вказано, що останній трудового договору не укладав.   
		Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Крім того, підставою даного позову є не трудові відносини, які виникли між позивачем, як роботодавцем та відповідачем як найманим працівником, а цивільно - правові відносини щодо безпідставно набутих грошових коштів, які внаслідок недобросовісності відповідача безпідставно перейшли у його власність.
		Таким чином, при вирішенні спору, суд правильно керувався нормами ЦК України, а не КЗпП України, на які посилається відповідач.
		 
		           Відсутність рішення загальних зборів ОСББ «Ізумруд» щодо визначення матеріального заохочення Голові правління в розмірі, який був нарахований і виплачений ОСОБА_1 протягом травня 2012 року - вересня 2015 року, звернення Об`єднання (протягом і до спливу одного року з дня виявлення такого факту) до суду із зазначеним позовом про повернення безпідставно набутих коштів, свідчать про відсутність добровільності ОСББ «Ізумруд» на виплату цих грошей ОСОБА_1 .
		            Оскільки відповідно до положень п. 9.16 Статуту, Голова правління ОСББ «Ізумруд» мав би забезпечити дотримання і виконання вищенаведених положень та вимог законодавства, несе відповідальність за розпорядження коштами Об`єднання відповідно до затвердженого кошторису, то здійснення нарахування і виплати щомісячного матеріального заохочення під час виконання ОСОБА_1 обов`язків Голови правління Об`єднання за відсутності відповідного рішення ОСББ, свідчить про наявність недобросовісності в діях ОСОБА_1 як набувача.
		           Твердження скаржника про пропуск позивачем строку позовної давності  оскільки позивач міг дізнатися про порушення свого права з рішення Ревізійної комісії ОСББ у 2013 році, колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи, що відповідного рішення позивачем суду відповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України на підтвердження вказаних доводів не надано та матеріали справи не містять. 
		          В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в процесі розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Ізумруд» про стягнення сум, належних до виплати працівнику при звільненні, ОСББ «Ізумруд» виявило порушення прав співвласників ОСББ, після чого ОСББ «Ізумруд»  звернулось до Голосіївського районного суду з вказаним позовом про стягнення безпідставно одержаних коштів.
		            
		Колегією суддів відхилено клопотання представника скаржника щодо виклику та допиту свідків, оскільки покази свідків в даному випадку не можуть замінити певного засобу доказування (протоколу загальних зборів, штатного розпису, посадової інструкції або висновку ревізійної комісії). Крім того, свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були допитані в суді першої інстанції. Щодо свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , відповідач не надав апеляційному суду доказів неможливості їх виклику та допиту в суді першої інстанції.  
		 
		           Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
		1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не повністю відповідають обставинам справи.
		         Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду належить змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» безпідставно отримані кошти в розмірі 117 677,88 грн., в іншій частині позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд»належить відмовити.
		    Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України враховуючи обставини справи, та задоволення позовних вимог частково.
		Таким чином, з  ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2 175 грн., а з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» на користь ОСОБА_1 належить стягнути 1330 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		          Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
		Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року - змінити, виклавши резолютивну частину наступного змісту.
		Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд», код за ЄДРПОУ 23379383, безпідставно отримані кошти в розмірі 117 677,88 грн. 
		В іншій частині позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» 2175 грн. 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви.
		Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» на користь ОСОБА_1 1330 грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
		 
		           Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.
		 
		              Головуючий                                     Рубан С.М.   
		              Судді                                                 Желепа О.В.
		                                   Іванченко М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...