Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/7845/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2019. Зареєстровано: 19.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: 1-кп/991/114/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015110000000121

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		            Справа № 757/7845/19-к
		1-кп/991/114/19
		У Х В А Л А
		 
		13 листопада 2019 року                             м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: 
		головуюча  ОСОБА_1 ,
		судді  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінального провадженні № 42015110000000121 стосовно обвинувачення:
		ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст.28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст.366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 388 КК України,
		ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст.28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст.28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		 
		сторона обвинувачення             прокурор ОСОБА_5 , 
		 
		сторона захисту                 захисник ОСОБА_8 ,
		 
		а також представника третьої особи щодо майна 
		якої вирішується питання                  ОСОБА_9 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
		12 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, зокрема, грошових коштів в сумі 500000 EUR, розміщених на рахунку № НОМЕР_1 компанії «Reval Protema OU», що відкритий у банківській установі в Естонській Республіці AS SEB PANK, які 20 вересня 2019 року надійшли з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у банківській установі Російської Федерації VTB BANK (PJSC), власником якого виступає ОСОБА_6 , та направлення відповідного запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Естонської Республіки.
		 
		Доводи сторін
		Згідно з клопотанням стороною обвинувачення здобуто інформацію про те, що 20 вересня 2019 року на рахунок № НОМЕР_1 компанії «Reval Protema OU» відкритий у банківській установі в Естонській Республіці AS SEB PANK надійшло 500 000 EUR з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в банківській установі Російської Федерації VTB BANK (PJSC), власником якого виступає ОСОБА_6 . Підрозділ фінансової розвідки іноземної держави вважає, що кошти було перераховано як частину угоди, стосовно бігового коня. Походження зазначених коштів та призначення операції не зрозумілі, так як не відомо, хто є власником вищезазначеного бігового коня. Підрозділ фінансової розвідки іноземної держави вирішив заморозити кошти на суму у 500 000 EUR на рахунку № НОМЕР_1 компанії «Reval Protema OU».
		За таких обставин, приймаючи до уваги той факт, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні отримані достатні дані про те, що внаслідок протиправних дій безпосередньо ОСОБА_6 , через реалізацію заздалегідь розробленого злочинного плану, учасники злочинної організації заволоділи чужим  належним ПАТ «Укргазвидобування» майном, а саме грошовими коштами, отриманими від реалізації природного газу, видобутого в рамках укладених ПАТ «Укргазвидобування» Договорів про спільну інвестиційну та виробничу діяльність із ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «ХАС» загальною сумою понад 740 млн. грн., що є особливо великим розміром, чим завдали шкоди державним інтересам, та, крім того, враховуючи той факт, що санкції ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, які інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 , в якості основного покарання передбачають конфіскацію майна обвинуваченого, прокурор просив накласти арешт на належне обвинуваченому ОСОБА_6 майно на підставі пункту 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України з метою конфіскації майна як виду покарання, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. 
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з наведених вище підстав.
		Захисник ОСОБА_8 подав заперечення на клопотання, згідно якого документи, що додані до клопотання, викладені англійською мовою та належним чином не посвідчені, а тому не можуть прийматись до уваги. Крім того, відповідно до ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна має розглядатися за участю, в тому числі іншого власника майна (естонська компанія «Reval Protema OU»). Однак представник такої компанії про розгляд даного клопотання не повідомлявся. Клопотання також обґрунтовується доказами, які не додані до нього, а тому останнє необґрунтоване та не підлягає задоволенню.
		У судовому засіданні захисник додав, що прокурором не доведена обґрунтованість підозри. До того ж, на час розгляду даного клопотання кошти, на які прокурор просить накласти арешт, знаходяться на рахунку естонської компанії, отже ОСОБА_6 вже не належать. Крім того, кінь, за якого були сплачені кошти уже переданий обвинуваченому ОСОБА_6 .
		Представник третьої особи ОСОБА_9 при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду. 
		 
		Мотиви суду та положення закону, якими він керується 
		За ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України суд розглядав клопотання без повідомлення компанії «Reval Protema OU» з метою забезпечення арешту майна. Оскільки таке повідомлення повинно було би здійснюватись за правилами ст. 566 КПК України як особи, яка перебуває за межами України, на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу шляхом його направлення компетентному органу іноземної держави не пізніше шістдесяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Водночас, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Відповідно, у разі здійснення повідомлення особи, яка перебуває за межами України, для розгляду клопотання про арешт майна, виконати завдання такого заходу забезпечення кримінального провадження було б не можливим. 
		Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209 КК України, за які, зокрема, передбачено покарання у виді конфіскації майна. 
		Суд не перевіряє обґрунтованість даного обвинувачення, оскільки відповідна оцінка судом висунутого обвинувачення на предмет його обґрунтованості під час підготовчого судового засідання може поставити під сумнів неупередженість суду під час подальшого судового розгляду кримінального провадження.
		Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 291 КПК України надання прокурором суду інших документів аніж обвинувального акту, та документів, що додаються до нього, до початку судового розгляду забороняється. 
		Відтак, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, суд виходить із висунутого обвинувачення, не вирішуючи наперед питання його обґрунтованості та доведеності.
		Розглядаючи правову підставу для арешту майна, суд бере до уваги наступне.
		Прокурором, шляхом надання копії листа Державної служби фінансового моніторингу України та додатку до нього у вигляді копії SWIFT-повідомлення про перерахування коштів, доведено, що підрозділом фінансової розвідки іноземної країни отримано інформацію, згідно якої 20 вересня 2019 року із рахунку № НОМЕР_2 , відкритого У ПАТ «ВТБ Банк» (VTB BANK (PJSC) м. Москва, Росія), який належить ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у AS «SEB PANK» (м. Талін, Естонія), що належить компанії «Reval Protema OU», здійснено платіж на суму 500 000 EUR. 
		Також, згідно листа старшого детектива НАБУ від 31 жовтня 2019 року вказані кошти в сумі 500 000 EUR підрозділом фінансової розвідки іноземної країни заморожено.
		Таким чином, на переконання суду, з огляду на висунуте ОСОБА_6 обвинувачення та надані прокурором докази, наявні правові підстави для застосування арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
		На переконання суду прокурором доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризику, передбаченого абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, що полягає у можливості приховування чи відчуження майна.
		Наявність зазначеного ризику підтверджується зафіксованою банківською операцією, здійсненою ОСОБА_6 20 вересня 2019 року.
		Застосовуючи такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів суд бере до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для обвинуваченого ОСОБА_6 .
		Разом із тим, суд вважає необгрунтованими доводи захисника про те, що відповідні кошти в сумі 500 000 EUR уже належать компанії «Reval Protema OU», через що на них не може бути накладено арешт. Адже зазначені кошти підрозділом фінансової розвідки іноземної країни заморожено під час здійснення відповідного платежу і компанія «Reval Protema OU» не отримала можливості ними розпорядитися як власник. 
		Також суд бере до уваги, що Естонська Республіка як держава-член Ради Європи, приєдналась до Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, якою передбачено створення Підрозділу фінансової розвідки. 
		Стаття 21 зазначеної Конвенції передбачає, що Сторона Конвенції вживає необхідних тимчасових заходів, таких, як заблокування чи накладення арешту, з метою запобігання будь-якому використанню, передачі або відчуженню майна, яке пізніше може бути предметом запиту про конфіскацію або яке могло б відповідати вимогам запиту. 
		Застосування таких заходів у даному провадженні підтверджено прокурором вищенаведеними доказами.
		Суд критично оцінює посилання захисника на те, що відповідні документи належним чином не посвідчені. Оскільки у судовому засіданні прокурором надано посвідчену копію листа Державної служби фінансового моніторингу України із зазначенням посади, прізвища особи, що посвідчила та скріплено гербовою печаткою НАБУ. 
		Водночас, додаток до нього у вигляді копії SWIFT-повідомлення суд приймає до уваги з огляду на ст. 550 КПК України. Положення останньої встановлюють, що документи, які направляються у зв`язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання дій, передбачених у запиті про міжнародне співробітництво, органами іноземної держави та за процедурою, передбаченою законодавством запитуваної держави, не потребують легалізації і визнаються судом допустимими, якщо під час їх отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи.
		Копія SWIFT-повідомлення про перерахування відповідних коштів посвідчена детективом НАБУ та скріплена гербовою печаткою НАБУ. Доказів того, що під час її отримання було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи, суду не надано.
		Однак суд не встановив правової підстави для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Оскільки суду не надано доказів щодо обґрунтованості розміру цивільного позову. А тому суд позбавлений можливості відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України оцінити такі обставини. 
		На підставі викладеного, клопотання в частині накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання належить задовольнити.
		Водночас, у клопотанні прокурора в частині направлення запиту про міжнародну правову допомогу слід відмовити, оскільки направлення такого запиту судом здійснюється у порядку, визначеному ст. 548 КПК України, який не передбачає повноважень прокурора на звернення до суду з відповідним клопотанням.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 170-173, 371, 372, 376, 376 КПК України, суд,
		постановив:
		Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42015110000000121 задовольнити частково.
		Накласти арешт на грошові кошти в сумі 500000 EUR, розміщені на рахунку № НОМЕР_1 компанії «Reval Protema OU», що відкритий у банківській установі в Естонській Республіці AS SEB PANK, які 20.09.2019 надійшли з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у банківській установі Російської Федерації VTB BANK (PJSC), власником якого виступає ОСОБА_6 .
		У частині клопотання про направлення запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Естонської Республіки відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
		Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
		 
		 
		 
		Судді
		 
		        ОСОБА_2              ОСОБА_3                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...