Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/14354/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2019. Зареєстровано: 20.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.

Номер судового провадження: 2/932/4037/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                               Справа № 932/14354/19
		Провадження № 2/932/4037/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		18 листопада 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська 
		 
		в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
		за участю секретаря: Яковенко А.С.
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «РЕВЕНЬ», третя особа: Головне управління Держгеокадастру Дніпропетровській області, про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та припинення права постійного користування,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		20 вересня 2019 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду .м Дніпропетровська суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «РЕВЕНЬ», третя особа: Головне управління Держгеокадастру Дніпропетровській області про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та припинення права постійного користування.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він являється власником нерухомого майна нежитлового приміщення (будівлі магазину), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке він набув у власність на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2012, зареєстрований в реєстрі за № 771, посвідчений приватним нотаріусам Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., та підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 180677883 від 12.09.2019 р.. Відповідно до договору купівлі-продажу йому було передано у власність вищевказане нерухоме майно загальною площею 174,7 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0368 га., яка розташована під зазначеним нерухомим майном. Під час оформлення позивачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивачу стало відомо, що земельна ділянка на якій розташоване належне йому нерухоме майно була надана у постійне користування Приватному акціонерному товариству «РЕВЕНЬ», згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.01.1997 р. № 80, площею 0,0368 га. по АДРЕСА_2 , по фактичному розміщенню магазину. На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.01.1997 р. № 80 було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 17.02.1997 року., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000494.
		Враховуючи викладене, позивач просить скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0368 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за № 000494, виданий 17.02.1997 року, на ім`я Приватного акціонерного товариства «РЕВЕНЬ» (стара назва - Відкрите акціонерне товариство «РЕВЕНЬ») та припинити за Приватним акціонерним товариством «РЕВЕНЬ» (код ЄДРПОУ 23375576) право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0368 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого за№ 000494, виданий 17.02.1997 року.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст..ст. 175,177 ЦПК України.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Позивач підтримав позовні вимоги, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд зазначеної справи, однак на адресу суду відзив на позовну заяву не надав, в зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. 
		Третя особа була повідомлена про розгляд справи належним чином, пояснень щодо позову не надала. 
		Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.
		Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Судом встановлено наступне.
		Як випливає з тексту позовної заяви рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.01.1997 р. № 80, земельна ділянка площею 0,0368 га. по АДРЕСА_2 була передана у постійне користування ВАТ «РЕВЕНЬ» (код ЄДРПОУ 23375576) по фактичному розміщенню магазину.Відповідно до прийнятого рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.01.1997 р. № 80, ВАТ «РЕВЕНЬ» (код ЄДРПОУ 23375576) 17.02.1997 р. був виданий державний акт на право постійного користування землею , зареєстрований за № 000494 17.02.1997 року. 
		Розпорядженням міського голови від 26.01.2005 р. № 71р, за зверненням ВАТ «РЕВЕНЬ» (код ЄДРПОУ 23375576), будівлі магазину по вул. Артема, 3 в м. Дніпро (колишня назва - Дніпропетровськ) була присвоєна нова адреса - АДРЕСА_1 була перейменована у АДРЕСА_3
		Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, за умовами пошуку по ідентифікаційному коду юридичної особи (код ЄДРПОУ 23375576) Відкрите акціонерне товариство «РЕВЕНЬ» було перейменоване в Приватне акціонерне товариство «РЕВЕНЬ» (код ЄДРПОУ 23375576).
		Відповідно до договору купівлі - продажу від 20.07.2012, зареєстрованого в реєстрі за № 771, посвідчений приватним нотаріусам Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 180677883 від 12.09.2019 р., Позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення (будівлі магазину), яке розташоване за адресою: вул. Січових Стрільців, 1 А в м. Дніпро.
		В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Так відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 20.07.2012 року), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). 
		Аналогічні положення містила і стаття 120 Земельного кодексу України (у відповідній редакції).
		З наведеного слідує, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до їх власника переходить право власності/користування на частину земельної ділянки, на якій розташовані належні йому об`єкти нерухомості.
		Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
		Згідно положень ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Суб`єктами права постійного користування земельними ділянками можуть бути юридичні особи, визначені ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України. Разом з тим, існуюче право постійного користування інших суб`єктів, яким в даному випадку є відповідач, що виникло до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 року, зберігається. Вимога щодо переоформлення такими суб`єктами права постійного користування на право власності або право оренди, встановлена п. 6 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, визнана рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року неконституційною.
		За приписами статей 141, 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
		Відповідно до пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. 
		Відповідно до пункту "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. 
		При цьому, відповідно до частини 1 та частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщенні на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то, в разі набуття права власності на ці об`єкти, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Також, за змістом статті 377 Цивільного кодексу України, частини першої та другої статті 120 ЗК, які діють на даний час, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Отже, перехід права власності на нерухоме майно - є підставою припинення, у тому числі - права постійного користування земельною ділянкою.
		Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України № 6-2225цс16 від 12.10.2016.
		Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За ними визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
		При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК у поєднанні з нормою статті 125 ЗК слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
		Таким чином, аналіз змісту норм статті 120 ЗК та статті 377 ЦК у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
		 З огляду на те, що ОСОБА_1 набуто право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що є підстави для припинення права постійного користування ПрАТ «Ревень» земельною ділянкою площею 0,0368 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Таким чином у порушення вимог ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, позивачем не доведено позовних вимог, на які посилається в позовній заяві, зокрема щодо скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на ім`я Приватного акціонерного товариства «РЕВЕНЬ», а тому дані вимоги задоволенню не підлягають.
		 Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 768,40 грн.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.. 377 ЦК України ст.ст. 2, 3, 92, 93, 120, 141,152 Земельного кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «РЕВЕНЬ», третя особа: Головне управління Держгеокадастру Дніпропетровській області, про визнання припиненим права постійного користування задовольнити частково.
		Визнати припиненим за Приватним акціонерним товариством «РЕВЕНЬ» (код ЄДРПОУ 23375576) право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0368 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «РЕВЕНЬ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмір 768,40 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається  безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		Суддя                                                                                        Женеску Е.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...