Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15106/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано судом: 20.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2019.
Дата набрання законної сили: 02.03.2020
Результат оскарження 02.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		31 жовтня 2019 року                      № 640/15106/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА»доГоловного управління ДФС у м. Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення, Представники сторін:
		позивача: Бояринцев О.А.;
		відповідача: Кокиза Н.В .
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Державне підприємство «ЗАВОД 410 ЦА» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:
		- скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2019 № 0030611406.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2019 відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою від 15.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
		Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на доводи, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		                                                       ВСТАНОВИВ:
		05 червня 2019 року відповідачем на підставі акта перевірки №453/26-15-14-06-05/01128297 від 10.05.2019, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:
		- №0030611406, яким до позивача за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно ст.4 вказаного Закону та п.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 2  943  988,95 грн.
		Відповідно до розрахунку пені до ППР, пеню нараховано за 141 день прострочення (з 14.12.2018 по 05.05.2019), а саме: (249  750 (сума прострочення в доларах США) * 3%) * 141 день. 
		Як вбачається з акта перевірки та письмового відзиву відповідача, підставою для прийняття оскаржуваного ППР, стали обставини не надходження станом на 13.12.2018 на територію України товару за зовнішньоекономічним контрактом на суму 249  750 дол. США, який (товар) був оплачений 13.07.2017 (спеціальний строк 500 календарних днів між 13.07.2017 - 13.12.2018).   
		Не погоджуючись з обґрунтованістю таких доводів контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
		ДП «ЗАВОД 410 ЦА» (Покупець) в особі директора Ганькевич Віктора Володимировича укладено контракт від 15.03.2016 № UZ-2016-347/8 (надалі - Контракт) з нерезидентом «THOMMEN AIRCRAFT EQUIPMENT AG» (Швейцарія) на придбання товарів (індикаторів повітряних сигналів). 
		Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 15.03.2016 № UZ-2016-347/S з нерезидентом «THOMMEN AIRCRAFT EQUIPMENT AG» (Швейцарія) за період з 15.03.2016 по 03.05.2019 встановлено, що згідно з наданими до перевірки виписками банку з валютного рахунку ДП «ЗАВОД 410 ЦА» перераховано кошти нерезиденту «THOMMEN AIRCRAFT EQUIPMENT AG» (Швейцарія) в загальному розмірі 1  082 250,00 дол. США. 
		За перевіряємий період, згідно з наданими до перевірки митними деклараціями, товар (індикатори повітряних сигналів) від нерезидента «THOMMEN AIRCRAFT EQUIPMENT AG» (Швейцарія) на адресу ДП «ЗАВОД 410 ЦА» надійшов на загальну суму 416 250,00 дол. США без порушень законодавчо встановлених строків розрахунків. 
		Крім того, в зв`язку з неможливістю повністю виконати умови контракту від 15.03.2016 №UZ-2016-347/8, нерезидентом «THOMMEN AIRCRAFT EQUIPMENT AG» (Швейцарія) на рахунок ДП «ЗАВОД 410 ЦА» повернуто кошти в загальній сумі 332 950,00 дол. США.
		Комісія банку склала 50 дол. США.
		Однак, Товар на суму 333 000,00 дол. США (еквівалент 9  279 713,00 грн) до ДП «ЗАВОД 410 ЦА» не надійшов. 
		Таким чином, станом на 03.05.2019 контролюючим органом встановлено дебіторську заборгованість у розмірі 333 000,00 дол. США, в тому числі прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 249 750,00 дол. США (еквівалент  6  959 784,75 грн). 
		Термін погашення простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 249  750,00 дол. США - 13.12.2018. На момент проведення перевірки дебіторська заборгованість не погашена.
		Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
		За змістом ст.4 наведеного Закону, порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		В той же час, частиною 4 ст.6 Закону передбачено, що розрахунки за експортно-імпортними операціями суб`єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України «Про космічну діяльність», а також суб`єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.  
		Учасниками даного спору не заперечується, що строк розрахунків за імпортними операціями в даному випадку становить 500 календарних днів, що також підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.07.2018 №4102-10/238, копія якого наявна в матеріалах справи.
		Таким чином, спірним питанням в рамках даного спору є виключно обставина надходження/не надходження товару від нерезидента на користь позивача в проміжок часу з 31.01.2017 (факт передоплати) до 13.12.2018 (п`ятисотий календарний день від дня оплати).
		Вирішуючи питання дотримання строків надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом UZ-2016-347/S, суд приймає до уваги таке.
		Відповідно до п.1.1 Контракту, продавець зобов`язується виготовити і поставити індикатори повітряних сигналів в конфігурації і кількості, що визначені даним пунктом Контракту.
		В той же час, відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 1 від 19.07.2017 до Контракту (надалі - Додаткова угода), Вироби поставляються на умовах «СРТ (ИНКОТЕРМС 2010)» Міжнародний аеропорт «Палам» м. Нью Делі. 
		Згідно Правил ІНКОТЕРМС 2010, термін СРТ «Перевезення оплачене до» означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення. 
		В даному випадку - місце призначення, це Міжнародний аеропорт «Палам» м. Нью Делі. 
		Як вбачається з положень п. 10.1 Контракту, Продавець зобов`язується надати документи, що підтверджують поставку (пакувальний лист, сертифікат якості та інші документи, які надаються разом з товаром кінцевому користувачу).
		Слід зазначити, що відповідно до умов Додаткової угоди, кінцевим споживачем товару є не позивач, а Штаб ВПС Міністерства оборони Уряду Індії.
		Як наслідок, оскільки документи, що підтверджують поставку залишаються у Штабу ВПС Міноборони Індії, Додатковою угодою пункт 10.1 Контракту було доповнено ще одним документом, що підтверджує поставку, та який залишається у сторін Контракту, а саме підпунктом 10.1.6 - «Акт приймання-передачі». 
		В матеріалах справи (додаток № 12 до позовної заяви) міститься Акт приймання- передачі Виробів від 24.08.2017 року підписаний в м. Нью-Делі, Індія, який підтверджує отримання Позивачем товарів за Контрактом на суму 333  000,00 дол. США
		Суд приймає до уваги те, що відповідно до листа ДП «Завод 410 ЦА» №03.10.-5 від 03.10.2019, складеного на адресу суду в рамках даної справи, підписаного генеральним директором В.В. Ганькевич , останній підтверджує наступне.
		Право власності на 20 комплектів індикаторів повітряних сигналів (висотомір AD-32) AD32.32.53F.05.2.CU, Конфігурації 8082, P/N 05257 (надалі - Вироби) було отримано Позивачем в момент підписанням Акту приймання-передачі Виробів від 24.08.2017 року, що був підписаний представниками «ЗАВОД 410 ЦА» та «THOMMEN AIRCRAFT EQUIPMENT AG» в м. Нью Делі. 
		Вищезазначені комплекти індикації повітряних сигналів (висотомір AD-32) було отримано в день підписанні Акту приймання-передачі Виробів та використано в межах господарської діяльності Позивача, а саме на виконання Договору Комісії № STE-1-2-Д/к-09-ОМ/09-01 від 08.01 2009 року. 
		Передача Виробів відбулась згідно умов Контракту від 15.03.2016 р. № UZ -2016-347/8 та п. 3.4 Додаткової угоди № 1 від 19.07.2017 р. 
		Оплата за ці Вироби відбулася на підставі з платіжних доручень від 31.07.2017 p. №9 та № 10 на суму 166 500 дол. США кожне (333 000 дол. США разом) від ДП «ЗАВОД 410 ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ» на ім`я «THOMMEN AIRCRAFT EQUIPMENT AG» 
		Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 959-ХІІ, зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Таким чином, поставка товару відбулась 24.08.2017 року в м. Нью Делі, Індія. Передача товару Позивачу згідно умов п. 10.1.6 Контракту, підтверджується актом приймання-передачі, внаслідок чого доводи контролюючого органу про наявність в рамках досліджуваного юридичного спору порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом спростовуються матеріалами справи, внаслідок чого оскаржуване ППР є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Суд не вбачає підстав надавати оцінку обставинам нарахування відповідачем пені за період з 14.12.2018 по 03.05.2019 на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який втратив чинність 07.02.2019, адже в будь якому випадку в рамках спірних правовідносин відсутні підстави для застосування до позивача штрафної санкції до 07.02.2019.
		Посилання відповідача в додаткових письмових поясненнях на звернення позивача до Мінекономрозвитку 27.06.2018 та 09.07.2018 з питанням продовження строків розрахунків за контрактом, судом відхиляються, адже саме за результатами даних звернень Мінекономрозвитку і було складено згадуваного вище листа від 10.07.2018 №4102-10/238, відповідно до якого строк розрахунків становить 500 календарних днів, а отже, станом на липень 2018 року не сплинув, відповідно відсутні підстави для його продовження.
		Доводи відповідача про те, що позивачем подано до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві Декларацію про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту та знаходяться за її межами від 01.01.2019 №9309360733, де в п.13 розділу ІІ задекларовано суму дебіторської заборгованості в розмірі 333  000 дол. США, судом відхиляються, враховуючи наступне.
		Обов`язок з декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходиться за кордоном було визначено в статті 9 Декрету KM України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року, що втратив чинність з набранням чинності Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року.
		Форма цієї декларації затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами» від 25.12.95 р. № 207 та не передбачає подання виправлень до цієї Декларації.
		Одночасно з цим, як вбачається з п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49, даною нормою передбачені санкції за перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації. 
		При цьому, інформація про операції з нерезидентами поступає не лише від платників податків, але і від банку, що контролює операцію. 
		Згідно п. 3.6 Постанови НБУ від 24.03.1999 № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», Банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару без його ввезення на територію України виключно за наявності документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором. 
		Проте, як зазначає позивач, відповідно до листа ДГЗП «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» щодо запиту № 45-102487 від 30.07.2018 (що міститься в матеріалах справи), Контракт № Air HQ/S 82891/32/ENG D3 (T) (AN-32RE/105-2009-13)/STE-1-32-К/КЕ-09, що є договором, що підтверджує використання Позивачем отриманих товарів за кордоном (передача товару ВПС Індії) не можна передавати третім особам. 
		Саме з цієї підстави Позивач не зміг зняти з контролю в ПАТ «Укргазбан» спірну операцію, незважаючи на фактичне отримання товарів в передбачений законодавством строк.
		В матеріалах справи міститься лист ПАТ «Укргазбанк» від 10.01.2019 року №17111/522/2019, в якому зазначається аналогічна інформація тій, що вказана позивачем в п. 13 розділу II Декларації про валюту і валютні цінності. 
		Позивач вказав ці данні в декларації про валюту і валютні цінності виключно з метою уникнення підстав для застосування санкцій за подачу даних, що не відповідають даним банку, який контролює операцію. 
		Таким чином, подання позивачем відповідної Декларації, з урахуванням фактичних обставин справи, жодним чином не спростовує обставину переходу права власності на товар від нерезидента до позивача в межах визначеного строку, внаслідок чого доводи відповідача в цій частині є безпідставними.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню. 
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2019 №0030611406, складене Головним управлінням ДФС у м. Києві.
		Стягнути на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗАВОД 410 ЦА» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ.
		 
		ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАВОД 410 ЦА» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01128297, адреса: 03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94).
		ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Повне рішення складено 18.11.2019.
		 
		Суддя                                                                                                П.О. Григорович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...