Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 611/718/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2019. Зареєстровано: 22.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: 22-ц/818/4814/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 листопада 2019 року
		 
		м. Харків
		 
		Справа №611/718/19 
		Провадження № 22-ц/818/4814/19
		Категорія: інші
		 
		Харківський апеляційний суд у складі:
		 
		судді-доповідача: Кіся П.В.,
		суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б. 
		за участю секретаря  Пузікової Ю.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Харкові апеляційні скарги представника ОСОБА_1  ОСОБА_2 та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області
		 
		на ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року у складі судді Андросова О.М.,
		 
		у цивільній справі №611/718/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні №37945091,-
		встановив:
		 
		29.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою в якій просила визнати неправомірними дії державного виконавця Мєдвєдєвої І.М. щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_3 станом на 30.06.2019, за період з травня 2014 по червень 2019 року включно, та скасувати вказаний розрахунок. Також просила зобов`язати державного виконавця Мєдведєву І.М. здійснити перерахунок та скласти новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 за період з травня 2014 по червень 2019 року включно по виконавчому листу у справі № 611/426/13-ц в мінімальному розмірі, визначеному ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, з травня 2014 р. по 08.07.2017 р., виходячи з розміру 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а з ІНФОРМАЦІЯ_1 . по червень 2019 року включно, виходячи з розміру 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначала, що на виконанні у міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківської області перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 611/426/13, виданого 13.05.2013 Барвінківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_3 на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50,00 грн. щомісячно, яке відкрито 16.05.2013.
		Згідно розрахунку заборгованості з аліментів, виготовленому державним виконавцем Мєдведєвою І.М., станом на 30.06.2019 року, за період з травня 2014 по червень 2019 року включно, щомісячне нарахування по вказаному виконавчому провадженні здійснюється в розмірі 50.00 грн., переплата боржника рахується 6300.00 грн. Однак, вказує ОСОБА_1 , розрахунок державним виконавцем складено з порушенням вимог законодавства України, а саме ч. 2 ст. 184 СК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-19 від 17 травня 2017 року), згідно якій мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Ухвалою Барвінківськогорайонного судуХарківської областівід 08серпня 2019року скаргу ОСОБА_1  задоволено частково.
		Суд вирішив:
		- визнати неправомірними дії державного виконавця міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм ГТУЮ у Харківській області Мєдвєдєвої І.М. щодо складання у виконавчому провадженні № 37945091розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 станом на 30.06.2019, за період з 08.07.2017 по червень 2019 року включно.
		-визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 станом на 30.06.2019, за період з 08.07.2017 по червень 2019 включно, складений у виконавчому провадженні № 37945091.
		-зобов`язати державного виконавця міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм ГТУЮ у Харківській області Мєдведєву І.М. скласти у виконавчому провадженні № 37945091 новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 , за період з 08.07.2017 по червень 2019 року включно, виходячи з мінімального розміру аліментів, визначеного ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, а саме 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		В задоволенні скарги в іншій частині суд вирішив відмовити.
		 
		Представник  ОСОБА_1  ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про скаргу в повному обсязі.
		 
		В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні скарги. Таким чином, задовольняючи скаргу частково, місцевий суд погодився із доводами адвоката щодо необхідності перерахунку заборгованості по аліментам виходячи із розміру 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 08.07.2017 р. по червень 2019 р., однак не погодився із необхідністю перерахунку аліментів виходячи з розміру 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до підвищення вказаної гарантії, а саме за період з травня 2014 р. по 08.07.2017 рік.
		Вважає, що вказаного висновку районний суд дійшов із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Судом не враховано, що минула редакція ч. 2 ст. 182 СК мала такий зміст: «Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу».
		Таким чином,судом належнимчином невиконано вимогист.263ЦПК України,невірно застосованост. 182 СК України, ухвалено рішення, що порушує права та законні інтереси дитини.
		 
		Державний виконавецьміжрайонного ВДВСпо Барвінківському,Борівському,Ізюмському районахта містуІзюм ГТУЮу Харківськійобласті МєдведєваІ.М.також звернуласьз апеляційноюскаргою вякій проситьскасувати ухвалуБарвінківського районногосуду Харківськоїобласті від08серпня 2019року тавідмовитиу задоволеніскарги в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги державний виконавець посилається на те, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду у 2003 році може змінюватись лише за рішенням суду за позовом одержувача аліментів так згідно частини 3 статті 184 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Таким чином гр. ОСОБА_1 має право звернутися до суду з відповідною заявою про зміну способу стягнення аліментів та про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Враховуючи викладене, на думку державного виконавця, судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм матеріального права, а тому вона підлягає скасуванню.
		 
		В судовому засіданні представник ОСОБА_1  ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просив її задовольнити.
		 
		Заінтересована особа, боржник  ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу ДВ МВДВС по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм ГТУЮ у Харківській області Мєдведєва І.М. та просив її задовольнити. просив суд врахувати, що він сумлінно сплачує аліменти, встановлені рішенням суду у 2003 році. Крім того, він має ще троє малолітніх дітей, які знаходяться на його утриманні.
		 
		Державний виконавець МВДВС по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм ГТУЮ у Харківській області Мєдведєв І.М. в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином. 
		 
		Частиною 1 статті 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
		 
		Згідно ст.447ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
		Частиною 2 ст.451ЦПК України встановлено, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		Статтею 71Закону України«Про виконавчепровадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом.
		Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що, що на виконанні у міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківської області перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 611/426/13, виданого 13.05.2013 Барвінківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь заявниці аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50,00 грн. щомісячно, яке відкрито 16.05.2013. 
		 
		Згідно розрахунку заборгованості з аліментів, виготовленому державним виконавцем Мєдведєвою І.М. станом на 30.06.2019, за період з травня 2014 по червень 2019 року включно, щомісячне нарахування по вказаному виконавчому провадженні здійснюється в розмірі 50 грн., переплата боржника складає 6300 грн.
		Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався на те, що редакція статей 182 ч. 2 та 184 СК України в період з травня 2014 по 08.07.2017 СК України встановлювала, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків визначення судом за заявою платника або одержувача розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Розраховуючи заборгованість з аліментів за вказаний період, державний виконавець правомірно застосовував розмір аліментів, встановлений судом за заявою ОСОБА_1 , у твердій грошовій сумі 50 грн.
		 
		Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
		 
		Частиною 2 статті 182 СК України (в редакції, яка була чинна в період з травня 2014 по 08.07.2017) було передбачено що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
		 
		Статтею 184 СК України (в редакції з травня 2014 по 08.07.2017) було передбачено, що якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		 
		Таким чином, вказаними нормами СК України передбачався інший, відмінний від діючого, порядок призначення різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
		 
		Частиною 2 статті 182 СК України (зі змінами передбаченими Законом № 2037-VIII від 17.05.2017, який набрав 08.07.2017 року) встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		 
		Частиною 2 статті 182 СК України (в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018) встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		 
		Тобто, саме з 08.07.2017 року ч. 2 статті 182 СК України було встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, незалежно від того, визначений він в частці від доходу платника аліментів чи у твердій грошовій сумі. 
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець при здійсненні розрахунку заборгованості з аліментів за період з 08.07.2017 повинна була застосовувати для розрахунку не 50 грн., а 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що був встановлений у відповідні періоди.
		 
		Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції, щодо того, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 станом на 30.06.2019, за період з 08.07.2017 по червень 2019 включно, складений у виконавчому провадженні № 37945091, відкритому за виконавчим листом Барвінківського районного суду № 611/426/13-ц від 30 квітня 2013 року державним виконавцем Мєдвєдєвою І.М. порушує вимоги ч. 2 статті 182 СК України (в редакції, чинній з 08.07.2017) і підлягає перерахунку у відповідності до вимог чинного законодавства. 
		Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
		Доводи апеляційних скарг представника ОСОБА_1  ОСОБА_2 та МВДВС по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм ГТУЮ у Харківській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і на законність оскаржуваного рішення не впливають, а зводяться лише до переоцінки доказів.
		Оскільки, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про часткове задоволення скарги, колегія суддів, відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 та ст. 375 ЦПК України залишає апеляційні скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
		Керуючись ст.ст.367, 368, ст.ст. 374, 375, ст.ст.381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційні скарги представника ОСОБА_1  ОСОБА_2 та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Повне судове рішення складено 21 листопада 2019 року
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий:    П.В. Кісь
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді :    О.М. Хорошевський
		 
		 
		 
		 
		 
		       В.Б. Яцина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...