Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 298/955/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2019. Зареєстровано: 22.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2019.
Дата набрання законної сили: 10.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/304/14/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017070000000100

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 йСправа № 298/955/16-к  Провадження № 1-кп/304/14/2019 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		  20 листопада 2019 року м. Перечин
		 
		 
		Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
		 
		головуючого - судді                 ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , 
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		його захисника  адвоката ОСОБА_6 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12016070000000100 від 17 червня 2016 року по обвинуваченню 
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера ОВС, одруженого (має на утриманні трьох неповнолітніх дітей), українця, громадянина України, раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 248 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		в період часу з 22.00 год 16 червня 2016 року по 01.00 год 17 червня 2016 року, обвинувачений ОСОБА_5 , за попередньою змовою в групі з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, знаходячись на території Ужанського національного природного парку, що є об`єктом природно-заповідного фонду  в урочищі «Черемха», що на відстані близько 5 км від села Лубня Великоберезнянського району вчинили незаконне полювання, під час якого обвинувачений, діючи необережно, не дотримуючись правил безпеки на полюванні та не перевіривши відсутність людини на лінії пострілу, через злочинну недбалість, здійснив постріл з власної рушниці BLASERR8 серії НОМЕР_1 , у напрямку лісового масиву, спричинивши вогнепальне поранення голови ОСОБА_7 , внаслідок чого останній помер на місці події, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 248 КК України. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 12 червня 2016 року до нього у гості зі своїми знайомими, яких він раніше не бачив, приїхав ОСОБА_7 і вони домовилися про те, що невдовзі підуть на полювання. Так, 16 червня 2016 року йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що приїхав ОСОБА_7 з ОСОБА_9 . Тоді він під`їхав до них, завантажив речі ОСОБА_7 до свого автомобіля, після чого вони вдвох поїхали до нього додому, а згодом до села Лубня Великоберезнянського району до гори Черемха. По дорозі зупинялися біля ОСОБА_10 набрати води та поїхали далі на гору. Дорогою, в урочищі «Багно», побачили ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які йшли пішки, однак не зупинялися біля них, а проїхали далі до будинку. Поки розвантажували речі, до них підійшли ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , вони разом поїли та приблизно через півтори години поїхали із ОСОБА_14 на гору, де разом знаходилися до 22.00 год, після чого розійшлися  ОСОБА_15 спустився від автомобіля вниз близько на 150 м, а він залишився з іншого боку біля нього на відстані близько 20-30 м. Через годину він почув два постріли і через приціл побачив у заростях козла і також вистрілив, однак коли через 5-10 хв підійшов ближче, то побачив ОСОБА_16 . Тоді він передзвонив ОСОБА_12 та сказав, щоб відвіз ОСОБА_11 та повернувся за ним; все залишив на місці та спустився вниз, де зателефонував адвокату та у поліцію. Того дня алкоголю ніхто не вживав, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 взагалі залишилися біля будинку, з ними на полювання не йшли. На номер ОСОБА_17 він відвів сам, однак у момент його пострілу той знаходився на відстані 200 м на 45  50 ° від цього місця, де залишав його. Чому він пішов з того місця  йому невідомо, оскільки це заборонено за правилами полювання, крім того вони із ОСОБА_14 заздалегідь обговорювали можливість здійснення пострілів і відповідно свій постріл він здійснив з дотриманням саме тих правил, які вони обговорили на початку полювання. Тим більше, що у тепловізор він побачив у кущах білий силует та відповідно подумав, що це звір до якого стріляв ОСОБА_18 . Про те, що це міг бути сам ОСОБА_15 й подумати не міг, оскільки раніше вони неодноразово ходили на полювання вдень, так як загиблий часто приїжджав до сіл Ставне та Волосянка Великоберезнянського району з цією метою, так як вони були знайомі та дружили ще з 2012 року, близько 8  10 разів ходили разом на полювання та близько 7  8 разів просто разом відпочивали. Вказане може ствердити ОСОБА_12 , який теж постійно ходив з ними на полювання, а також ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Коли спустився вниз, то чекав на поліцію на перехресті сіл Ставне  Лубня, яка приїхала через 45 хв  1 год, після чого разом з ними на автомобілі марки «ГАЗ 66» вони піднялися наверх на місце події. Там поліцейські провели огляд місця події, оглянули автомобіль, зброю, відібрали пояснення, після чого повернулися до райвідділку поліції, а потім  до міста Ужгорода. Просить суворо його не карати, оскільки дуже жалкує про те, що сталося, попросив вибачення від потерпілих  дружини та дітей загиблого ОСОБА_21 , цивільні позови визнає частково, згідний відшкодувати матеріальну шкоду та моральну у розмірі ще по 35 000 грн, оскільки вже 12 000 доларів США відшкодував. Разом зі своїм захисником заявив суду клопотання про звільнення його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році». 
		Кримінальне провадження розглядається у відсутності потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 неявка яких з урахуванням положень ст. 325 КПК України не перешкоджає його розгляду. При прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності потерпілих враховується те, що судом їм своєчасно надіслані повідомлення, у яких вказується про дату, час та місце розгляду справи й те, що в матеріалах провадження наявні заяви потерпілих про розгляд справи за їх відсутності (Т. 3, а. с. 14-16).
		Крім показів обвинуваченого його вина у вчиненому злочині стверджується також показаннями свідків, зокрема:
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , який у судовому засіданні показав, що 16 червня 2016 року після обіду йому передзвонив ОСОБА_7 та сказав, що не може зв`язатися із ОСОБА_5 , а вони раніше домовилися про спільний відпочинок. З`ясувавши це у ОСОБА_24 , він передзвонив ОСОБА_25 та сказав, щоб приїжджав. Згодом вони обоє зійшлися у нього вдома  ОСОБА_26 забрав ОСОБА_17 та на своїй машині вони поїхали до обвинуваченого додому, а він на автомобілі ОСОБА_11 , з яким приїхав ОСОБА_15 , поїхали до села Лубня подивитися будинок. Біля будиночка в урочищі «Багно» вони всі разом повечеряли, після чого ОСОБА_26 разом із ОСОБА_14 поїхали вверх на гору, а вони з ОСОБА_27 залишилися знизу. Однак після опівночі йому зателефонував ОСОБА_26 та повідомив, що трапилася біда, а також сказав, щоб він відвіз ОСОБА_11 і вернувся за ним. Але коли він повертався, то побачив ОСОБА_28 вже над селом і вони зателефонували до поліції, а обвинувачений тоді сказав йому, що випадково здійснив постріл у ОСОБА_17 , так як вони розійшлися, а потім загиблий виявився там, де не мав бути і він у нього вистрелив. Дочекавшись працівників поліції, вони разом з ними піднялися на гору, де службові особи проводили слідчі дії, там він також бачив рушницю ОСОБА_24 , однак туди, де знаходився загиблий він не підходив. Крім того зазначив, що між обвинуваченим та ОСОБА_14 не було неприязних відносин, навпаки  були хороші дружні  вони завжди разом відпочивали, ходили на пікніки, по гриби та ягоди;
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , який показав у судовому засіданні, що всередині червня 2016 року ОСОБА_15 запропонував йому поїхати на відпочинок, після чого він забрав його на своїй машині з дому і вони поїхали до села Ставне Великоберезнянського району. По дорозі, за розмовою ОСОБА_15 розповідав, що їдуть вони до знайомих, де він часто відпочиває, зброю вони із ОСОБА_14  з собою не брали. Приїхавши до села вони зупинилися біля ОСОБА_12 , куди приїхав також ОСОБА_26 , який забрав ОСОБА_17 до свого автомобіля, а вони з ОСОБА_12 вирішили поїхати на його машині подивитися будинок у лісі. Там, під`їхавши до шлагбаума, вони залишили автомобіль та почали рухатися пішки, під час чого їх на машині наздогнали ОСОБА_26 разом із ОСОБА_29 . Піднявшись до будиночка вони всі четверо там повечеряли, після чого обвинувачений разом із загиблим піднялися наверх на гору, а вони двоє залишилися на місці. Згодом ОСОБА_26 передзвонив ОСОБА_12 і вони зійшли вниз, він сів у свою машину та поїхав додому до м. Ужгорода, ОСОБА_30 не телефонував, бо телефон вже не працював. Про те, що сталося він довідався вночі або зранку, бо багато людей вже про це говорили;
		- показаннями свідка ОСОБА_31 , який у судовому засіданні показав, що проживає у селі Ставне Великоберезнянського району та про те, що сталося чув від односельчан, а згодом, близько тижня після події, ОСОБА_26 попросив його поїхати з ним на відтворення. Коли вони піднімалися, то ОСОБА_32 привіз ОСОБА_5 2 000 доларів США, до яких останній додав свої гроші та у підсумку 5 000 доларів США передав хлопцеві на ім`я ОСОБА_33 , який також приїхав туди на білому автомобілі марки «Фольксваген Гольф» та був родичем потерпілої. Після цього, коли стемніло, вони всі разом  ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , він та хлопець на ім`я ОСОБА_33 піднялися на гору, де слідчий, у присутності понятих, почав проводити відтворення обставин тієї події. ОСОБА_26 виконував вказівки слідчого та пояснював як все сталося, сказавши, що залишив ОСОБА_17 в одному місці, а той виявився зовсім у іншій стороні. Загиблого він часто бачив, оскільки по-перше, той у свій час працював у дозвільній системі та видавав йому дозвіл на зброю, а по-друге, постійно приїжджав у село до обвинуваченого;
		- показаннями свідка ОСОБА_34 , який показав у судовому засіданні, що близько тижня після події, яка мала місце на горі Черемха в урочищі «Багно» села Лубня Великоберезнянського району, він на своєму автомобілі вивозив туди учасників слідчого експерименту. Зі сторони загиблого участь приймав його зять ОСОБА_35 , а також обвинувачений із захисником та поняті. Коли під час вказаного експерименту вони дивилися у пристрій нічного бачення, то точно оцінити чи це людина, чи щось інше  було неможливо, оскільки було видно лише білу пляму, в той час як статист знаходився на відстані близько 80 м від обвинуваченого. Крім того, показав, що перед тим, знизу біля бесідки, на перехресті доріг Ставне  Лубня, де вони з легкових автомобілів пересідали у джип, ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_36 передав ОСОБА_37 близько 6 000 доларів США для передачі потерпілим. Він особисто позичав обвинуваченому 2 000 доларів США; 
		- показаннями свідка ОСОБА_38 , який у судовому засіданні показав, що загиблий був його братом і того дня, 16 червня 2016 року брат зателефонував йому близько 18.00 год та сказав, що їде у відрядження і не зможе подивитися футбол. Пізніше, брат ще передзвонював йому та дізнавався результат гри у футбол, а зранку наступного дня у п`ятницю він дізнався про те, що сталося. Під час розмови по телефону брат стривожений не був, того дня вони не бачилися. Про те, що у брата є друг ОСОБА_26 ніколи не чув, хоча він також разом з ним ходив на полювання, однак лише на вихідних та в Ужгородському районі;
		- показаннями свідка ОСОБА_39 , який показав у судовому засіданні, що працює лісником і гора Черемха знаходиться у його обході. Так, всередині червня 2016 року зранку у селі він почув, що біля клубу багато машин, а вже коли йшов на роботу, то почув, що вночі на горі Черемха під час полювання когось вбили. До місця події він тоді не ходив, оскільки там проводилися слідчі дії, мисливський будиночок знаходиться не у його обході  відстань від такого до гори Черемха 1,5  2 км. На полювання вони туди не ходять, так як полювати там не можна;
		- показаннями свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні показав, що і з обвинуваченим, і загиблим перебував у нормальних стосунках, знав їх, оскільки ходив з ними на полювання, неодноразово відпочивав на пікніках. Відносини між ОСОБА_40 та ОСОБА_14 були нормальні, навіть дружні, близько за тиждень до події обвинувачений йому телефонував та казав, що приїде ОСОБА_15 з друзями. Про те, що на полюванні від пострілу загинув ОСОБА_15 йому відомо, оскільки про це говорили всі у селі;
		- показаннями свідка ОСОБА_41 , який показав у судовому засіданні, що знайомий з ОСОБА_40 та ОСОБА_14 , а того дня близько 17.00  18.00 год, коли вони їхали на гору Черемху, то зупинялися біля нього набрати води. Під`їжджали на зеленому джипі  ОСОБА_26 був за кермом, а ОСОБА_15 сидів ззаду; він сів до них на пасажирське сидіння, поспілкувався трохи і вони поїхали. Також в машині ОСОБА_15 показував йому зброю (карабін), яку придбав та був одягнутий у камуфляж, однак навіщо вони їхали на гору не казали  сказали лише, що їдуть відпочивати. Лише зранку він почув, що сталося;
		- показаннями свідка ОСОБА_42 , який у судовому засіданні показав, що у 2016 році працював на посаді начальника дільничних інспекторів прикордонної служби. Зранку 17 червня 2016 року йому було повідомлено, що в селі відбувається якийсь рух  багато людей, машин, після чого він на мотоциклі поїхав туди та побачив працівників поліції і дізнався, що хтось когось застрелив. Близько обіду, дочекавшись начальника прикордонного загону ОСОБА_43 , вони піднялися на гору Черемху, де також знаходився обвинувачений та проводилися слідчі дії, після чого тіло загиблого погрузили до автомобіля. У вказаному районі прикордонники не патрулюють, бо до кордону ще далеко. 
		Також вина обвинуваченого підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі при провадженні досудового слідства, які досліджені та перевірені судом, зокрема:
		- протоколом огляду місця події від 17 червня 2016 року з планом-схемою та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється ділянка місцевості гори Черемха, де на відстані 121 м від інформативного знаку «Увага! Державний кордон України» та 50 м від дороги зліва знаходиться автомобіль зеленого кольору марки «Ніссан Петрол», р/н Чеської Республіки НОМЕР_2 . З права від дороги з протилежного боку від автомобіля на відстані не більше 2 м одне від одного у формі трикутника ростуть три дерева породи «плакуча верба», де за стовбуром одного з них вниз на відстані 25 м праворуч від дороги знаходиться труп чоловічої статі у положенні лежачи на спині, одягнутий у майку, куртку та штани камуфляжного типу, та берци. Зліва на відстані 0,5 м від лівої руки знаходиться рюкзак світло-коричневого кольору з краплями, схожими на кров, а нижче на відстані 25 см від правої ноги  предмет, схожий на мисливську зброю з телескопічною палицею-підставкою. Крім того, в кишенях куртки трупа виявлено пластмасову кришку з надписом «Пульсар», мобільний телефон «Нокія», чорного кольору, дозвіл № НОМЕР_3 від 25 травня 2015 року на право зберігання та носіння «Blaser R8», кал. 30-06, на ім`я ОСОБА_7 , а також у рюкзаку  футляр з ліхтариком, ніж та оптичний приціл «ZEISS» Duralut L-8х42. Крім того, при огляді автомобіля було виявлено посвідчення № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 від 26 грудня 2003 року на право зберігання та носіння мисливської нарізної зброї марки «Bettinsoli», кал. 12/30-06, та марки «Blaser RS», кал. 30-06 Spu WR/056477 (Т. 3, а. с. 63-85);
		- протоколом огляду трупа від 17 червня 2016 року з фототаблицею до нього, згідно якого об`єктом огляду є труп ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з пошкодженням м`яких тканин голови, багатоуламковими переломами кісток склепіння й основи черепа і відсутністю головного мозку за виключенням часткових незначних ділянок півкуль мошечка продовгуватого мозку. Других видимих тілесних ушкоджень при зовнішньому огляді не виявлено (Т. 3, а. с. 86-89);
		- протоколом огляду речей від 17 червня 2016 року, згідно якого об`єктом огляду являються особисті речі підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема мобільний телефон марки «Nokia N81» з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «МТС», в журналі якого серед вихідних дзвінків 16 червня 2016 року о 21:50 год здійснено дзвінок абоненту «Січка Мих.юр» (Т. 3, а. с. 94-96);
		- протоколом огляду речей та документів від 18 червня 2016 року, під час якого оглянуто спеціальний пакет експертної служби № 2948606 із записами «Огляд місця події г.Черемха, мобільний телефон посвідчення особистості, підписи слідчого та понятих, дата 17.06.2016 року», в якому містився дозвіл на зброю № НОМЕР_3 виданий на ім`я ОСОБА_7 від 25 травня 2015 року дійсний до 26 травня 2018 року на право зберігання та носіння «Blaser R8», калібр 30-06 Spr № НОМЕР_5 , а також мобільний телефон марки «Nokia» model 515, imei 1: НОМЕР_6 , imei 2: НОМЕР_7 , з сім-карткою абонента мобільного зв`язку «МТС» та micro SD на 1 GB (Т. 3, а. с. 97-99); 
		- протоколом огляду від 24 червня 2016 року з фототаблицею до нього, за яким було проведено огляд одягу трупа ОСОБА_7  камуфльованих куртки та штанів, а також взуття. На штанах та куртці наявні численні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров, найбільш концентровано (у вигляді значної плями) в задній частині куртки (Т. 3, а. с. 90-93);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11 липня 2016 року з фототаблицею до нього, під час якого обвинувачений ОСОБА_5 розповів про події, що мали місце 16-17 червня 2016 року, після чого безпосередньо на місці події  гора Черемха, що знаходиться в селі Лубня Великоберезнянського району, продемонстрував свої дії та дії ОСОБА_7 , вказав на місце виявлення трупа, після здійснення ним пострілу з місця своєї засідки. Крім цього ОСОБА_5 уточнив, що постріл ним був здійснений в лежачому положенні, у нічний період доби з використанням тепловізійного прицілу, який був прикріплений до його мисливської рушниці (Т. 3, а. с. 100-105); 
		- висновком експерта № 274 від 25 липня 2016 року, згідно якого смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала внаслідок вогнепального поранення голови з пошкодженням кісток черепа та травматичним пошкодженням речовини головного мозку, що призвело до розвитку шоку, що і стало безпосередньою причиною його смерті. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді вогнепальної вхідної рани в лівій потиличній ділянці та вихідної вогнепальної рани в лобно-тім`яній ділянці; багатоуламкового перелому кісток основи та склепіння черепа; травматичного пошкодження речовини головного мозку, які виникли одномоментно, внаслідок дії дещо під кутом вогнепального снаряда (кулі) діаметром близько 0,7-0,8 см при пострілі з вогнепальної зброї. Дані тілесні ушкодження є прижиттєвими, наскрізного характеру і стосовно живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті. Виключена можливість, що у ОСОБА_7 залишилася здатність до активних дій (ходити, повзати) після заподіяння йому вище описаних ушкоджень. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 ознак активного або пасивного переміщення чи зміни пози розташування трупа після настання смерті не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 алкоголю не виявлено (Т. 3, а. с. 106-111);
		- висновком експерта № 575 від 06 липня 2016 року, з якого вбачається, що на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_5 яких-небудь тілесних ушкоджень при зовнішньому огляді не виявлено (Т. 3, а. с. 112-113); 
		- висновком експерта № 43-мк від 22 липня 2016 року, згідно якого при дослідженні кепки та козирка з кепки трупа ОСОБА_7 в задній частині ободу кепки зліва виявлено вхідний вогнепальний кульовий отвір, який виник внаслідок дії дещо під кутом вогнепального снаряду  кулі, діаметром близько 0,7-0,8 см, при пострілі з вогнепальної зброї. Куля або її оболонка була виготовлена з металу, що містив мідь. Постріл проведено з неблизької дистанції (Т. 3, а. с. 114-117); 
		- висновком експерта № 93 від 18 липня 2016 року з таблицею до нього, з якого вбачається, що кров трупа ОСОБА_7 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної еритроцитарної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту пальців рук трупа ОСОБА_7 в об. №№ 1, 2 виявлені епітеліальні клітини людини, які належать особі чоловічої генетичної статі. Враховуючи групу крові трупа ОСОБА_7 та результати проведеного дослідження, можна вважати, що знайдені в піднігтьовому вмісті пальців рук трупа ОСОБА_7 епітеліальні клітини людини чоловічої генетичної статі можуть походити як за рахунок епітеліальних клітин самого загиблого, так і за рахунок домішку епітеліальних клітин чоловіків, яким властиві антиген Н (Т. 3, а. с. 118-123);
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 8/3 від 29 липня 2016 року з ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що кров ОСОБА_7 на марлевій серветці належить до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної еритроцитарної системи АВО. У змиві з рушниці «Blaser R8 № 035475», об`єкт дослідження №1, виявлена кров, яка належить людині та виявлений антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО, а відтак така кров може походити від особи (осіб) з групою крові 0(І) ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВО, в тому числі і від ОСОБА_7 (Т. 3, а. с. 130-139); 
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 8/4 від 05 серпня 2016 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого кров ОСОБА_7 на марлевій серветці належить до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В системи АВО. У вирізках з камуфльованих штанів (об`єкти №№ 1-7), камуфльованої куртки (об`єкти №№ 8-10) виявлена кров, яка належить людині та виявлений антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО, а відтак така кров може походити від особи (осіб) з групою крові 0(І) ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВО, в тому числі і від ОСОБА_7  (Т. 3, а. с. 142-157);
		- висновком судової балістичної експертизи № 1/249 від 09 серпня 2016 року з ілюстративною таблицею, з якого вбачається, що десять предметів групи № 1, схожих на патрони до гладкоствольної мисливської рушниці, вилучені в ході огляду місця події в урочищі «Черемха» з автомобіля марки «Nissan Patrol» є боєприпасами  мисливськими патронами 12 калібру, призначені для стрільби з мисливських гладкоствольних рушниць 12 калібру. Три предмети групи № 2, схожі на патрони до нарізної мисливської зброї, вилучені в ході огляду місця події в урочищі «Черемха» з автомобіля марки «Nissan Patrol» є боєприпасами  мисливськими патронами калібру 30-06 SPRINGFIELD (7,62?63) центрального бою, а також три предмети, схожі на патрони до нарізної мисливської зброї, вилучені в ході огляду місця події в урочищі «Черемха» з ременя ОСОБА_7 є боєприпасами  мисливськими патронами калібру 30-06 SPRINGFIELD (7,62?63) центрального бою, які призначені для стрільби з нарізних мисливських гвинтівок калібру 30-06 (7,62?63), а саме: Remington 700, Winchester 70, Savage 110, Tikka T3, BLASER R8 та інші (Т. 3, а. с. 160-176);
		- висновком судово-балістичної експертизи № 1/250 від 16 серпня 2016 року з ілюстративною таблицею, згідно якої наданий на дослідження предмет, схожий на мисливський карабін, із маркуванням «Blaser R8 Germany» № НОМЕР_8 , CAL 30-06 з пристроєм нічного бачення та глушником є нарізною вогнепальною зброєю  мисливською гвинтівкою «Blaser R8 Standard» із серійним номером НОМЕР_8 , калібру 30-06, країна виробник Німеччина, виготовлена у промисловий спосіб та придатна для стрільби. Гільза з маркуванням «RWS 30-06», яку було вилучено з патронника гвинтівки «Blaser R8 Standard» із серійним номером НОМЕР_8 , калібру 30-06, відстріляна з гвинтівки «Blaser R8 Standard» із серійним номером НОМЕР_8 , калібру 30-06. Наданий на дослідження предмет, схожий на мисливський карабін, із маркуванням «Blaser R8 Germany» № НОМЕР_1 , CAL 30-06 з прицілом «apex pulsar» та глушником є нарізною вогнепальною зброєю  мисливською гвинтівкою «Blaser R8 Professional» із серійним номером НОМЕР_1 , калібру 30-06, країна виробник Німеччина, виготовлена у промисловий спосіб та придатна для стрільби (Т. 3, а. с. 179-202);
		- висновком судово-хімічної експертизи № 7/64 від 15 серпня 2016 року з ілюстративною таблицею, з якої вбачається, що на наданих на дослідження протяжці каналу ствола рушниці «Blaser R8 Germany» № НОМЕР_9 (об. № 1) та протяжці каналу ствола рушниці «Blaser R8 Germany» № НОМЕР_1 (об. № 2) виявлено присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та дифеніламіну  компоненту бездимного пороху та продуктів згоряння бездимного пороху. Зробити категоричний висновок щодо факту проведення пострілу із вказаних рушниць після їх останнього чищення і змащування, а також факту чищення і змащування каналу після їх останнього пострілу не є можливим з причин відсутності науково-обґрунтованої методики встановлення послідовності утворення слідів мастильного матеріалу та продуктів пострілу у випадку їх спільної присутності у каналі ствола вогнепальної зброї (Т. 3, а. с. 205-214);
		- висновком судово-хімічної експертизи № 7/65 від 16 серпня 2016 року з ілюстративною таблицею, згідно якої на наданих на дослідження змивах з правої (об. № 1) та лівої (об. № 2) кистях рук ОСОБА_7 наявні сліди продуктів пострілу (Т. 3, а. с. 217-224). 
		З урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованих йому злочинах і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність, а також в межах пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 248 КК України як незаконне полювання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
		Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 цієї Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Так, згідно ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочини середньої тяжкості.
		Як особа ОСОБА_5 за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (Т. 3, а. с. 240-246; Т. 4, а. с. 3).
		Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом, та матір-інваліда І групи, а також намір відшкодувати шкоду потерпілим (Т. 3, а. с. 247-250; Т. 4, а. с. 1, 6, 7).
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.
		З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, обвинуваченому ОСОБА_5 для його виправлення і попередження нових злочинів слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, за якими кваліфіковано його дії.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за сукупністю злочинів згідно ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Разом з цим, у судовому засіданні встановлено обставини, які дають підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні»).
		За приписами ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
		Так, відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
		З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 має трьох малолітніх дітей  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також є дитиною-інвалідом (Т. 3, а. с. 248-250; Т. 4, а. с. 6-8), раніше до кримінальної відповідальності не притягався, кримінальні правопорушення вчинив до набрання законної сили Законом України «Про амністію у 2016 році» і такі відносяться до злочинів середньої тяжкості, подав суду клопотання про звільнення його від призначеного покарання по амністії, а тому суд з урахуванням ст. ст. 1, 10, 11 цього Закону і ст. 86 КК України вважає, що до нього слід застосувати Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнити від відбування призначеного покарання.
		Вирішуючи питання про заявлені потерпілою ОСОБА_22 від імені ОСОБА_22 та в інтересах малолітньої ОСОБА_46 , а також ОСОБА_23 цивільні позови до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступного.
		Підстави, порядок звернення та розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачено статтею 128 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до частини четвертої та п`ятої цієї статті форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Обґрунтовуючи позов, потерпіла ОСОБА_22 посилається на наявність у її дітей  ОСОБА_22 та ОСОБА_47 права на відшкодування шкоди, передбаченого положенням статті 1200 ЦК України.
		За змістом абзацу 1 частини першої та частин другої, третьої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема дитині  до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту  до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
		Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
		Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
		Установлено, що загиблий ОСОБА_7 мав малолітню дитину  доньку ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Т. 1, а. с. 43, 44).
		Донька ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день смерті батька була студентом Закарпатської академії мистецтв та навчалася на ІІ курсі денної форми навчання на контрактній основі; термін закінчення навчального закладу 25 червня 2017 року; загальна вартість освітньої послуги становить 10 500 грн за рік навчання (Т. 1, а. с. 42, 44-47). 
		Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_22 та ОСОБА_49 як діти померлого ОСОБА_7 відносяться до кола осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого (годувальника), оскільки були на його утриманні та потребували матеріальної допомоги.
		Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 199 цього Кодексу якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
		Право на відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника, мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, незалежно від родинних зв`язків, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після його смерті. До непрацездатних утриманців потерпілого, які мають право на відшкодування шкоди, належать: діти віком до 16 років, ті, що навчаються,  до 18 років, і непрацездатні діти старшого віку; жінки, які досягли 55 років, чоловіки  60 років або особи, які є інвалідами; один із батьків або дружина (чоловік) померлого чи інший член його сім`ї, якщо він не працює й доглядає дітей, братів, сестер, онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку (підпункт «а» пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року).
		Встановлено, що загиблий ОСОБА_7 був співробітником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, його середньомісячний заробіток складав 7 350 грн (Т. 1, а. с. 48-56, 128).
		Відтак дохід на утримання одного члена сім`ї загиблого ОСОБА_7 склав 1 837,50 грн (7 650 (середньомісячний заробіток)/4 (кількість членів сім`ї, включаючи загиблого)), а отже розмір відшкодування для особи, що має право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника складає 1 837,50 грн в місяць.
		Згідно ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. 
		За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
		На підставі наведеного, а також того, що ОСОБА_7 загинув ще всередині 2016 року, суд приходить до висновку про підставність цивільного позову ОСОБА_22 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь малолітньої ОСОБА_47 суми відшкодування за три роки наперед у розмірі 66 150 грн (1 837,50 грн (розмір відшкодування в місяць)/36 місяців), а також в подальшому з 01 липня 2019 року до досягнення нею вісімнадцяти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , по 1 837,50 грн щомісячно. 
		Що стосується цивільного позову ОСОБА_22 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на користь ОСОБА_22 у розмірі 112 350 грн, то суд приходить до наступного.
		На день смерті ОСОБА_7 його донька ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була повнолітньою та досягла 20 років, однак являлася студенткою Закарпатської академії мистецтв та навчалася на ІІ курсі денної форми навчання на контрактній основі. 
		Як зазначалося вище та вбачається з Договору про підготовку бакалавра від 14 серпня 2015 року, датою закінчення навчального закладу ОСОБА_22 є 25 червня 2017 року, а загальна вартість освітньої послуги становить 10 500 грн за рік навчання (Т. 1, а. с. 45, 129-130), а відтак, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого підлягає стягненню сума відшкодування у зв`язку з втратою годувальника одноразово за період навчання доньки у розмірі 22 050 грн (1 837,50 грн (розмір відшкодування в місяць)/12 місяців), а також вартість освітньої послуги за рік у сумі 10 500 грн.
		Щодо посилання у цивільному позові на те, що донька ОСОБА_22 має намір продовжити навчання для отримання ступеня магістра, а відтак з обвинуваченого слід стягнути суму витрат по навчанню у розмірі 31 500 грн, то суд таке взяти до уваги не може, оскільки суду на підтвердження позовних вимог в цій частині, не надано будь-яких доказів про те, що ОСОБА_22 продовжила навчання після отримання освітнього ступеня бакалавра, що не позбавляє цивільного позивача права, у разі продовження дитиною навчання, звернутися з такими вимогами у порядку цивільного судочинства. 
		Крім того, із цивільним позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у даному кримінальному провадженні звернулася донька загиблого ОСОБА_7  ОСОБА_23 , в якому просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 9 000 грн та 500 000 грн моральної шкоди.
		Встановлено, що ОСОБА_23 є донькою загиблого ОСОБА_7 (Т. 1, а. с. 135-139) та у зв`язку з похованням батька понесла витрати на придбання ритуального приладдя на суму 9 000 грн (Т. 1, а. с. 134). 
		Так, у статті 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Відповідно до положення статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого  комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
		У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року роз`яснено, що у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов`язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.
		Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що цивільний позов ОСОБА_23 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення у повному обсязі. 
		Що стосується вимог цивільних позовів ОСОБА_22 у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_22 і ОСОБА_47 , а також ОСОБА_23 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, то суд приходить до наступного висновку. 
		Так, згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року (зі змінами) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		У п. 9 вищезазначеної Постанови Пленуму роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням стану здоров`я потерпілого.
		Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, з огляду на фактичні обставини справи, характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілої ОСОБА_22 та їх дітей, внаслідок раптової смерті ОСОБА_7 як чоловіка та батька потерпілих, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, необхідного часу та зусиль, направлених для їх відновлення, а також з урахуванням ступеня вини обвинуваченого ОСОБА_5 , який вчинив злочин з необережності (ч. 1 ст. 119 КК України), вибачився перед потерпілими, має намір відшкодувати шкоду, суд керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, визнає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_22 та дітей ОСОБА_47 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 у покриття моральної шкоди суму в розмірі по 100 000 грн на кожного.
		Що стосується показів обвинуваченого про те, що ним в рахунок погашення моральної шкоди вже відшкодовано потерпілим 12 000 доларів США, то суд такі відхиляє, оскільки вони не підтверджені жодним належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 77-78 ЦПК України. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили слід залишити попередній  у виді застави, а після набрання законної сили і звернення вироку до виконання грошову заставу повернути заставодавцю.
		Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку статей 100, 124, 174 КПК України. 
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч.2 ст. 248 КК України і призначити:
		- за ч. 1 ст. 119 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
		- за ч. 2 ст. 248 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. 
		ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»  звільнити.
		Цивільний позов ОСОБА_22 у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_22 та ОСОБА_46 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 100 000 (сто тисяч) грн в якості відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 32 550 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн заподіяної матеріальної шкоди та 100 000 (сто тисяч) грн  в якості відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суму одноразового відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 66 150 (шістдесят шість тисяч сто п`ятдесят) грн та 100 000 (сто тисяч) грн  в якості відшкодування моральної шкоди. 
		Стягувати із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шкоду, завдану смертю годувальника у розмірі по 1 837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн 50 коп щомісячно з 01 липня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
		В задоволенні решти вимог цивільного позову  відмовити. 
		Цивільний позов ОСОБА_23 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_23 9 000 (дев`ять тисяч) грн заподіяної матеріальної шкоди та 100 000 (сто тисяч) грн  в якості відшкодування моральної шкоди.
		В задоволенні решти вимог цивільного позову  відмовити.
		Речові докази, а саме: два недопалки цигарок марки «Мальборо», які упаковано до спецпакету експертної служби № 2485232; зрізи нігтів ОСОБА_7 , які упаковано до паперового конверту; протяжки каналів стволів рушниці «Blaser R8 Germany», серії НОМЕР_1 та рушниці «Blaser R8», серії НОМЕР_8 , які упаковано до спецпакету № 2989320; змив з рушниці «Blaser R8», серії НОМЕР_8 , який упаковано до спецпакету № 2424616; змиви з рук ОСОБА_7 , які упаковано до спецпакету № 2989318; зразок крові ОСОБА_7 на марлі, який упаковано до паперового конверту; камуфльовану куртка, що належала ОСОБА_7 , яку упаковано до спецпакету № 3143703; кепку та козирок з кепки, що належали ОСОБА_7 , рюкзак-стілець, ковдру, куртку кольору хакі, кожне з яких упаковано до поліетиленових пакетів; штани кольору хакі, які упаковано до спецпакету № 0782984, а також майку зеленого кольору, яка упакована до спецпакету № 2155415, що знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Великоберезнянського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області; а також одну гільзу, калібру 30-06, та три гільзи, кал. 12 мм, що знаходяться у кімнаті зберігання зброї дозвільної системи Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області  знищити.
		Речові докази, а саме рушницю марки «Blaser R8», серії НОМЕР_1 , кал. 30-06; два патронташі, сім патронів, кал. 12 мм, що знаходяться у кімнаті зберігання зброї дозвільної системи Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області  конфіскувати.
		Речовий доказ, а саме тепловізор «Pulsar» IP67, № НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_50 та знаходиться у кімнаті зберігання зброї дозвільної системи Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області  повернути ОСОБА_51 . 
		Процесуальні витрати по справі за проведення судово-імунологічних експертиз № 8/3 від 29 липня 2016 року у розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) грн 40 коп та № 8/4 від 05 серпня 2016 року у розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн 08 коп; судової балістичної експертизи № 1/249 від 09 серпня 2016 року у розмірі 770 (сімсот сімдесят) грн 35 коп; судової балістичної експертизи № 1/250 від 16 серпня 2016 року у розмірі 2 249 (дві тисячі двісті сорок дев`ять) грн 27 коп; судово-хімічних експертиз № 7/64 від 15 серпня 2016 року у розмірі 660 (шістсот шістдесят) грн 30 коп та № 7/65 від 16 серпня 2016 року у розмірі 660 (шістсот шістдесят) грн 30 коп стягнути із ОСОБА_5 на користь держави.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2016 року у виді арешту майна  скасувати. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній  заставу, а після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання грошову заставу в сумі 13 780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн, яка внесена на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області згідно квитанції № 0172120103 від 21 червня 2016 року, повернути заставодавцю  ОСОБА_5 .
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		  Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...