Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7140/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		26 листопада 2019 року                      № 826/7140/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія  Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» 
		до Державної служби геології та надр України
		про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		Суд прийняв до уваги таке:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» (позивач, ТОВ «Бушівський кар`єр») з позовом до Державної служби геології та надр України (відповідач, Держгеонадра України) з позовом в якому просить суд:
		визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр України щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр»; 
		зобов`язати Держгеонадра України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами.
		Ухвалами суду від 13.06.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином про що свідчать матеріали справи.
		У судовому засіданні 20.12.2017 суд на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» має намір здійснювати діяльність з видобування та переробки гранітів Бушівського родовища у Київській області. З цією метою було орендовано цілісний майновий комплекс, згідно договору суборенди цілісного майнового комплексу від 05.10.2011 (Т. 1 а.с. 12-18) терміном до 05.10.2031 року. Пунктом 2.1. вказаного договору суборенди від 05.10.2011 передбачено, що орендна плата за весь об`єкт, що орендується складає 22 500,00 грн. щорічно. Окрім того, п.2.7 вищевказаного договору передбачено, що оплата використаної електроенергії наймач сплачує самостійно згідно номінальної потужності використовуваних приладів по тарифах «Київобленерго», щомісячно.
		Як слідує з матеріалів справи, позивачем отримано відповідні дозволи та погодження та подано документи до Державної служби геології та надр України для отримання спеціального дозволу на користування надрами, у відповідності з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.
		Листом Державної служби геології та надр України від 19.12.2012 року позивача повідомлено, що відповідно до протоколу Комісії з питань надрокористування від 01.11.2012р №21/2, наказу Держгеонадр України від 06.11.2012р №543 прийнято рішення надати TOB «Бушівський кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області.
		Також повідомлено, що позивач у відповідності до п.13 Порядку повинен звернутись до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.
		Пунктом 13 Порядку встановлено, що за надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1374.
		Крім того, вказано, що у разі несплати в установлений строк збору за надання дозволу суб`єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення відповідно до пункту 8 цього Порядку, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення підлягає скасуванню. При цьому комісія з питань надрокористування, що утворена Держгеонадрами або Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до пункту 25 цього Порядку, може визнати за зверненням суб`єкта господарювання причину несвоєчасного внесення плати поважною та визначити строк, протягом якого необхідно сплатити збір, але не більш як 45 днів.
		Листом від 07.02.2013 №1014/03/12-13 Держгеонадрами України повідомлено позивача, що за надання спеціального дозволу підприємству необхідно сплатити 477 000 (чотириста сімдесят сім тисяч) гривень. Вказані кошти були сплачені платіжним дорученням №73355664 від 12.02.2013 року.
		Однак, незважаючи на це та в порушення п.13 Порядку, 26.02.2014 Держгеонадрами України прийнято Наказ №62 «Про скасування наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 року №543 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» скасовано рішення Комісії з питань надрокористування Державної служби геології та надр України (протокол від 01.11.2012р №21/12) та наказ Держгеонадр України від 06.11.2012 року №543 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області у зв`язку з частковою несплатою збору за надання спеціального дозволу.
		Як вбачається з наданих матеріалів, позивачем оскаржено Наказ Держгеонадр України №62 від 26.02.2014р «Про скасування наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 року №543 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» скасовано рішення Комісії з питань надрокористування Державної служби геології та надр України (протокол від 01.11.2012р №21/12) та наказ Держгеонадр України від 06.11.2012 року №543 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області у зв`язку з частковою несплатою збору за надання спеціального дозволу.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2014 по справі №826/3485/14 скасовано Наказ Держгеонадр України №62 від 26.02.2014р та зазначено, що відповідач листом від 07.02.2013 року №1014/03/12-13 визначив позивачу суму збору за надання спеціального дозволу в розмірі 477 000,00 грн, який був сплачений у повному обсязі платіжним дорученням №73355664 від 12.02.2013 року. В подальшому жодних повідомлень від відповідача про корегування суми на адресу позивача не надходило.
		Вищевказана Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2014 по справі №826/3485/14 залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014.
		Тобто, трьома судовими інстанціями встановлено, що позивачем збір за видачу спеціального дозволу на користування надрами сплачено повністю, у відповідності з розрахунком, наданим Держгеонадрами України та корегування цієї суми не відбувалось. 
		В подальшому, Листом від 12.06.2015 року №6832/13/12-15 позивача повідомлено, що Наказом Держгеонадр України від 04.06.2015р №146 скасовано п.2 додатку 5 до наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 року №543 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області у зв`язку з частковою несплатою збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.
		Вказаний наказ відповідача, позивачем оскаржено до суду.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2016 по справі №826/20907/15 позов TOB «Бушівський кар`єр» задоволено, визнано протиправним та скасовано Наказ Держгеонадр України від 04.06.2015р №146 «Про скасування наказу Держгеонадр України від 06.11.2012 №543 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання TOB «Бушівський кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища», яким скасовано п. 2 додатку 5 до наказу Держгеонадр України від 06 листопада 2012 №543 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області, у зв`язку з частковою несплатою збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.
		Як слідує із змісту постанови по справі №826/20907/15, Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що у ході судового розгляду справи №826/3485/14 встановлено, що TOB «Бушівський кар`єр» перераховано на вказаний Держгеонадр України рахунок грошові кошти у розмірі 477000,00 грн. Вказано, що TOB «Бушівський кар`єр» пропущено строк сплати збору, при цьому, вказане товариство зверталося до Держгеонадр України із проханням визнати причину несвоєчасного внесення плати у зв`язку з проведенням експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Бушівського родовища гранітів в Рокитнянському районі Київської області, поважною та визначити строк, протягом якого необхідно сплатити збір. Разом з тим, факт пропущення TOB «Бушівський кар`єр» строку сплати збору не став підставою для оформлення наказу №62, оскільки його оформлено саме у зв`язку з частковою несплатою збору.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 залишено без змін.
		Відповідно до положень КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення відповідних рішень), постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
		Згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України (в ред. до 15.12.2017 і ред. після 15.12.2017), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		(о
		Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2016 року по справі №826/20907/15 залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року по зазначеній справі та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 року.
		Трьома судовими інстанціями повторно встановлено, що позивачем збір за видачу спеціального дозволу на користування надрами сплачено повністю, у відповідності з розрахунком, наданим Держгеонадрами України та корегування цієї суми не відбувалось.
		Поміж тим, Листом Держгеонадр України від 04.07.2016 року №11440/13/12-16 (Т. 1 а.с. 43 - 44) позивача повідомлено, що відповідно до протоколу Комісії з питань надрокористування від 27.08.2015 року №10/15, наказу Держгеонадр України від 01.09.2015 року №257 прийнято рішення надати TOB «Бушівський кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київській області.
		У вищевказаному листі також зазначено, що відповідно до п.13 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, за надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1374.
		Вказано, що у відповідності до вищезазначеного п.13 Порядку (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №277), суб`єкт господарювання повинен сплатити у повному обсязі збір за надання, продовження строку дії дозволу, а також у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до дозволу - вартість геологічної інформації (відповідно до Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. № 423 (ЗП України, 1995 р., № 8, ст. 220) протягом 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення про прийняття рішення про надання дозволу, продовження строку дії або внесення змін до дозволу у разі збільшення запасів корисних копалин.
		У разі несплати в установлений строк збору за надання, продовження строку дії дозволу, а також у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до дозволу - вартості геологічної інформації (у разі її придбання) суб`єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання дозволу відповідно до пункту 8 цього Порядку, про продовження строку дії дозволу, а також про внесення змін до дозволу у разі збільшення запасів корисних копалин, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується. При цьому комісія з питань надрокористування, що утворена органом з надання дозволу відповідно до пункту 25 цього Порядку, може продовжити строк сплати збору за умови надання суб`єктом господарювання письмового клопотання про продовження строку сплати збору з обов`язковим зазначенням причини, але не більш як 30 календарних днів.
		Також, згідно змісту вказаного листа, у відповідності до п.13 Порядку, запропоновано позивачу звернутись до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища.
		Вважаючи такі дії відповідача щодо видачі спецдозволу без врахування висновків суду, висловлених в рішеннях (№826/3485/14,826/20907/15), які вступили в законну силу, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
		Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.
		Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим  Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615  (далі - Порядок).
		Відповідно до положень п.п. 3, 4 Порядку, на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
		Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.
		Згідно п. 8 Порядку, без проведення аукціону дозвіл надається у разі, зокрема, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).
		Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.
		Відповідно до положень п. 13 Порядку, за надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої  Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374  (далі - Методика).
		Так, судом встановлено, що незважаючи на наявність двох судових рішень, якими встановлено факт сплати позивачем - ТОВ «Бушівський кар`єр» збору за видачу спеціального дозволу за користування надрами у повному обсязі, позивачеві повідомлено про необхідність знову звернутись до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахування розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.
		Тобто, як приходить до висновку суд, відповідач без врахування обставин встановлених у рішеннях суду, а саме сплати позивачем збору за спеціальне користування повідомив ТОВ «Бушівський кар`єр» про необхідність звернення до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами, оплативши повторно вказану послугу та повторно оплати збір за видачу спеціального дозволу.
		Згідно статті 14 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Суд звертає увагу, що частиною 2 цієї ж статті Конституції передбачено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Також, варто звернути увагу, що жодним нормативним актом України з питань видачі спеціальних дозволів не встановлено необхідність (чи можливість) сплати за один і той же спеціальний дозвіл двічі.
		Натомість, п.13 Порядку передбачено, що у разі несплати в установлений строк збору за надання, продовження строку дії дозволу, а також у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до дозволу - вартості геологічної інформації (у разі її придбання) суб`єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання дозволу відповідно до пункту 8 цього Порядку, про продовження строку дії дозволу, а також про внесення змін до дозволу у разі збільшення запасів корисних копалин, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується.
		При цьому, суд наголошує, що Порядком не передбачено, що для обрахування розміру сплати за видачу спеціального дозволу до відповідної установи повинен звертатись суб`єкт господарювання який бажає отримати спеціальний дозвіл.
		Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Процедура надання та перелік необхідних документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами встановлено Порядком, частково ця процедура та перелік документів були змінені у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
		Слід звернути увагу, що документи на отримання спеціального дозволу були подані позивачем ще до внесення цих змін, будь-яких зауважень щодо поданих документів ні на час їх подання ні станом на 04.07.2016 року (дата останнього листа Держгеонадр України на адресу позивача) відповідач не мав.
		Однак, відповідачем при прийнятті рішення про видачу позивачу спеціального дозволу на користування надрами не було враховано висновків суду у рішеннях, які набрали законної сили у справах №826/3485/14 та №826/20907/15, що в свою чергу вказує про протиправність дій відповідача, які виразилися у повідомленні про необхідність сплати збору за користування надрами та необхідність звернення до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру такого збору. Оскільки, як зазначалося вище, вказаними рішеннями судами встановлено сплату позивачем такого збору з відповідного розрахунку наданого Держгеонадрами. 
		Відповідно до частини 2  статті 9 КАС України  суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього  Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
		Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
		- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
		- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
		- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
		З огляду на вищевикладене, суд, вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київський області без врахування висновків суду викладених в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 у справі №826/3485/14 та постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №826/20907/15.
		Щодо другої позовної вимоги про зобов`язання Держгеонадра України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами, суд зазначає таке.
		Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів РЄ 11.03.1980р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не повинен втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
		Таким чином, за інших підстав позовна вимога про зобов`язання Держгеонадра України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами могла б бути розцінена, як втручання у дискреційні повноваження Відповідача та така, яка нібито виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		Проте, суд зазначає, в даному випадку втручання у дискреційні повноваження Відповідача, як суб`єкта владних повноважень, будуть допустимим та виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушених прав і законних інтересів позивача.
		Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України «завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень».
		Відповідно до статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до статті 245 КАС України:
		"7. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
		2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
		10) інший спосіб захисту праву свободу інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких праву свобод та інтересів".
		При цьому, частиною другою цієї ж статті передбачено, що «у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні».
		За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року №3- рп/2003 та від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).
		У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний суд України вказав, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Крім того, згідно з п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 визнання судом ... бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити певні дії у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено / відновлено порушене право.
		З огляду на вище викладене, для належного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги №2, шляхом зобов`язання Держгеонадра України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами з урахуванням висновків викладених в даному рішенні та в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 у справі №826/3485/14 та постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №826/20907/15.
		При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до  статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
		1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2  статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно положень  статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ч. 2  статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись статтями  2,  5-11,  19,  72-77,  90,  241-246,  250,  263 КАС України  суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії відповідача щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Бушівського родовища у Київський області без врахування висновків суду викладених в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 у справі №826/3485/14 та постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №826/20907/15.
		Зобов`язати Держгеонадра України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами з урахуванням висновків викладених в даному рішенні та в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2014 у справі №826/3485/14 та постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №826/20907/15.
		В іншій частині відмовити.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бушівський кар`єр» сплачений судовий збір за подачу позову в розмірі 3200 грн. (три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.
		ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУШІВСЬКИЙ КАР`ЄР"
		( ТОВ "БУШІВСЬКИЙ КАР`ЄР" ) 09634, Київська обл., Рокитнянський район, село Синява, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА, будинок 55, код ЄДРПОУ: 37483193
		ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ
		( ДЕРЖГЕОНАДРА ) 03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНА ЦЕДІКА, будинок 16, код ЄДРПОУ: 37536031
		 
		Рішення суду, відповідно до ч. 1  статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими  статтями 293-297 КАС України.
		Відповідно до п/п. 15.5 п. 15  Розділу VII «Перехідні положення» КАС України  в редакції  Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		          Суддя                                                                                      Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...