Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.004627 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: 857/10506/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10506/19
		 
		Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
		 
		головуючого судді:                                        Улицького В.З.
		суддів:                                                            Шавеля Р.М., Запотічного І.І.
		при секретарі судового засідання:                Юник А.А.
		за участі представника позивача:                 Шпак В.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКО-ЕКСПО» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року (ухвала прийнята м. Львові судом у складі головуючого судді Лунь З.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКО-ЕКСПО» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,-
		 
		                                                     ВСТАНОВИЛА:
		 
		У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування виданого відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113171920987 від 11.07.2017 на об`єкт «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул.Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м.Львові», замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви».
		Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом, а саме: зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113171920987 від 11.07.2017 на об`єкт «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним тіаркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м, Львові», замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви»; заборони відповідачу та її структурним підрозділам вчиняти дії пов`язані з розглядом заяви про прийняття в експлуатацію об`єкта та прийняття рішення про видачу сертифіката, по об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м. Львові», замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви», до набрання законної сили рішенням у даній справі.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКО-ЕКСПО» Скибіцької І.Д. про забезпечення адміністративного позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКО-ЕКСПО» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт повернуто заявнику без розгляду.
		Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що суд наділений повноваженням викликати заявника для надання пояснень чи додаткових доказів, чи призначити її до розгляду в судовому засіданні, та за необхідності пересвідчитись у обсязі повноважень підписанта. Більше того, враховуючи відкритість відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд не був обмежений в можливості перевірити повноваження підписанта. 
		Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.
		Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		В обґрунтування підстав повернення заяви про забезпечення без розгляду, судом першої інстанції зазначено, що заява підписана директором ТОВ «Юніко-експо» Скибіцькою І. Д. без надання документів, які підтверджують займану нею посаду та її повноваження на звернення з заявою в інтересах товариства, в зв`язку з чим Скибіцька І.Д. в розумінні ст. 55,59 КАС України є неналежним представником у справі. Однак з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з огляду на наступне.
		Згідно п.1 ст. 16 до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Відповідно до п. 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
		Положенням ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.
		Частиною 3 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Відтак, дані стосовно керівника заявника, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є загальнодоступними, загальновідомими та такими, що не підлягає доказуванню під час розгляду справи.
		Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Юніко-експо» є Скибіцька І.Д., яка має право підпису документів від імені юридичної особи.
		Згідно частин 1, 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		Юридична особа, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
		Статтею 59 КАС України, визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Відтак, дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи.
		Інші норми вказаного Кодексу, зокрема ст. 152 також не вимагає додавання до, зокрема, заяви про забезпечення позову, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи.
		Таким чином, суд першої інстанції, помилково застосувавши приписи статті 59 КАС України, дійшов невірного висновку про необхідність підтвердження повноважень директора товариства і, відповідно, про наявність підстав для повернення без розгляду заяви на підставі частини 7 статті 154 КАС України.
		Більше того, суд першої інстанції, за наслідком вивчення тих самих документів, дійшов протилежного висновку про достатність повноважень директора Скибіцької І. Д. на звернення до суду від імені позивача, винісши ухвалою від 16.09.2019 про відкриття провадження у справі.
		Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
		У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
		Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення заяви з формальних підстав, ускладнює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів, та може призвести до незворотних наслідків внаслідок несвоєчасного вжиття заходів до забезпечення адміністративного позову.
		У постанові від 19.06.2019 у справі 19.06.2019 Верховний Суд наголошує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень підчас розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо у термінових адміністративних справах (§2 глави 11 розділу II вказаного Кодексу).
		Постановивши ухвалу про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду, суд першої інстанції  фактично позбавив позивача права доступу до суду, що свідчить про порушення його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.5 КАС України.
		Відповідно до ст.320 КАС України підставами  для  скасування  ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і  направлення  справи  для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
		Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України,  колегія   суддів,-
		                                                  ПОСТАНОВИЛА:                    
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКО-ЕКСПО» - задоволити. 
		Скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року у справі №1.380.2019.004627, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
		На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.  
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. З. Улицький судді Р. М. Шавель   І. І. Запотічний      Повне судове рішення складено 27.11.2019р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...