Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/160/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; відшкодування шкоди, збитків.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2019.
Дата набрання законної сили: 12.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		 
		11.11.2019 Справа № 902/160/19 
		Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Матюхіна В.І., судді Величко Н.В.
		секретар судового засідання Доннік Н.В., 
		розглянувши матеріали справи за позовом: Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (21011, місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок №8) в інтересах держави в особі Вінницької міської ради (21050, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок №59; код ЄДРПОУ 25512617) 
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт (87557, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Таганрозька, будинок № 341; код ЄДРПОУ 30813322)
		про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 885427,27 гривень та визнання угоди укладеною
		 
		за участю представників сторін:
		прокурор: Владимирець А.О. службове посвідчення №041301 
		від позивача: не з`явився
		від відповідача: не з`явився
		 
		28.02.2019 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 05.09.2015 до 05.09.2018 в розмірі 885427,27 гривень та про визнання укладеною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 041006700057 від 27.08.2010 у редакції позивача.
		Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.03.2019 позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.
		27.03.2019 матеріали позовної заяви надійшли до господарського суду Донецької області та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею для розгляду даної справи визначено ОСОБА_1 .
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2019 повернуто позовну заяву у зв`язку з недоведеністю підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави, на підставі п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 28.03.2019 про повернення позовної заяви, справу передано на розгляд до господарського суду Донецької області.
		Матеріали справи №902/160/19 передані судді Фурсовій С.М. для подальшого розгляду.
		29.05.2019 суддею Фурсовою С.М. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
		Ухвалою суду від 29.05.2019 задоволено заяву судді Фурсової С.М. про самовідвід; справу № 902/160/19 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
		Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/274 від 30.05.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з заявою судді Фурсової ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду справи №902/160/19 з метою об`єктивного повного, всебічного та неупередженого розгляду справи.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 головуючим суддею по даній справі призначено суддю Сковородіну О.М.
		Ухвалою суду №902/160/19 від 30.05.2019р. справу №902/160/19 було прийнято до розгляду суддею Сковородіною О.М. за правилами загального позовного провадження.
		21.08.2019р. на адресу суду від прокурора надійшло клопотання №91/6739 від 13.08.2019р. про відмову від частини позовних вимог, в якому останній відмовляється від вимоги про визнання угоди укладеної та просить суд повернути 50% судового збору у зв`язку з відмовою від позовної вимоги.
		Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
		Відповідно до п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
		Відмова від позову є правом позивача, вона не суперечить нормам чинного законодавства, а тому, клопотання прокурора №91/6739 від 13.08.2019р. щодо відмови від немайнової вимоги про визнання угоди укладеної підлягає задоволенню.
		Враховуючи приписи наведених норм, беручи до уваги прийняття заяви про відмову від немайнової вимоги, суд дійшов висновку, що провадження у справі №902/160/19 щодо вимоги про визнання угоди укладеною підлягає закриттю відповідно до п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Ухвалою суду від 10.10.2019р. було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
		Прокурор у судове засідання з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Представники позивача, відповідача у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
		Відповідачем відзив на позовну заяву не був наданий.
		Згідно відомостей з ЄДРПОУ місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт є: 87557, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Таганрозька, будинок № 341
		Поштова кореспонденція суду направлялась на вищевказану адресу відповідача, кореспонденція була отримана, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.
		Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
		16.06.2010р. між Вінницької міської ради (далі за текстом  орендодавець або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт (далі за текстом  орендар або відповідач) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі за текстом  договір).
		Згідно з п. 1 договору, орендодавець на підставі рішення №2749 від 26.03.2010р. надає, а орендар, набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Кірова/Червоноармійська, б/н).
		За приписами п. 3 договору, в оренду надається земельна ділянка площею 0,3202 га, в межах «червоних ліній», для громадського призначення, за рахунок земель ТОВ «Малиш», у якісному стані без техногенної забрудненості.
		Відповідно до п. 9 договору договір укладається терміном на 3 (три) роки з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою.
		Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє протягом встановленого терміну.
		Як вбачається з п. 9.1 договору, по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендар повинен . повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін за два місяці до його закінчення.
		Пунктом 10.1 договору встановлено, плата за оренду землі обчислюється у наступному порядку: в розмірі 3% від грошової оцінки 656 255,82 грн. = 19 687,67 грн. в рік.
		Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.
		За приписами ст.ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. 
		За змістом ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Згідно зі ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст.12 Земельного Кодексу України, до виключних повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, тощо.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 Земельного кодексу України). 
		За змістом частини 2 ст.792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначено Законом України Про оренду землі, статтею 13 якого передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Прокурор вказує, що Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради, відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, п.п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Тимчасового положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель та об`єктів нерухомого майна у м. Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради № 379 від 19.08.2011, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель м. Вінниці відповідачем, розташованих по вул. Батозька/вул. Стрілецька, б/н в м. Вінниця.
		За результатами перевірки складено акт № 32/9-03-3 від 01.02.2018 за, з якого слідує, що відповідач використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку, площею 0,3202га кадастровий номер 0520681000:10:001:0027), для обслуговування автомобільної заправної станції по вул. Батозька/вул. Стрілецька, б/н в Вінниця.
		Прокурор вказує, що зайняття відповідачем земельної ділянки та не нарахування і не сплата місцевого податку  є підставою для застосування Порядку затвердженого постановою Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993.
		05.09.2018р. відбулось засідання комісії та розглянуто матеріали по розрахунку збитків, які нанесені відповідачем внаслідок неодержання Вінницькою міською радою доходів за час тимчасового невикористання земельною ділянкою за період з 05.09.2015р. по 05.09.2018р. та підлягають відшкодуванню в розмірі 885 427,27 грн.
		Збитки були визначені комісією у розмірі орендної плати (12% від нормативної грошової оцінки, як зазначено у п. 1.4 додатку 2 до рішення Вінницької міської ради №1642 від 27.02.2014).
		Під час визначення розміру збитків комісією було враховано ГУ ДФС у Вінницькій області №10206/9/02-32-50-01 від 31.08.2018р. про сплату відповідачем місцевого податку, в період на який нараховано збитки, у розмірі 112 843,57 грн.
		Щодо відсотка від нормативної грошової оцінки, який необхідно використовувати при розрахунку збитків.
		Відповідно до п. 9 договору оренди землі договір укладається терміном на 3 (три) роки з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою.
		Рішенням Вінницької міської ради №2749 від 26.03.2010р. відповідачу надано право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/н (вул. Кірова/Червоноармійська, б/н).
		Тобто, строк дії договору мав сплинути 26.03.2013 року.
		Так, статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
		Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
		При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.
		Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".
		Ані позивачем, ані відповідачем не було надано суду доказів звернення з повідомленням про відмову у поновленні строку дії договору оренди земельної ділянки.
		Тому, суд приходить до висновку, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 16.06.2010р. був поновлений на той же строк та на тих самих умовах.
		Враховуючи, поновлення строку дії договору на тих самих умовах, розрахунок заборгованості за період з 05.09.2015р. по 26.03.2016р. необхідно здійснювати із застосуванням коефіцієнту 3% від грошової оцінки земельної ділянки, як того вимагає пункт 10.1 договору.
		Нормативно грошова оцінка земельної ділянки у 2015 році становить 920 939,20 грн., розмір оплати за період з 05.09.2015р. по 31.12.2015р. становить 8 931,85 грн. (920 939,20 грн. х 3% : 365 (кількість днів у році) х 118 (кількість днів прострочення у 2015 році).
		Розмір платежів за період з 01.01.2016р. по 26.03.2016р. становлять 9 302,62 грн. (1319693,35 грн. х 3% : 366 (кількість днів у році) х 86 (кількість днів платежу за договором).
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель).
		Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст.13 Закону України Про оцінку земель).
		Згідно ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
		За відомостями Головного Управління ДФС у Вінницькій області (том 1 а.с 162) відповідачем на користь позивача за оренду земельної ділянки було сплачено у 2015 році - 29401,28 грн., у 2016 році - 42 132,03 грн.
		На підставі відомостей Головного Управління ДФС у Вінницькій області орендна плата за 2015 рік та за період з 01.01.2016р. по 26.03.2016р. оплачена у повному обсязі.
		Позовні вимоги про стягнення збитків за період з 05.09.2015р. по 26.03.2016р. не підлягають задоволенню, оскільки: 1) у цей період був дійсний договір оренди земельної ділянки від 16.06.2010р., а тому, неможливо застосовувати норми Закону про заподіяння збитків; 2) орендна плата за цей період була погашена у повному обсязі.
		Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положеннями ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		У відповідності до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").
		Рішенням Вінницької міської ради №1642 від 27.02.2014р. Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації, передачу земельних ділянок в оренду, укладання, розірвання, поновлення договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до договорів оренди, надання згоди на передачу земельних ділянок в суборенду, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, було змінено розмір орендної плати та встановлено його на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		Рішення Вінницької міської ради №1642 від 27.02.2014р. суд розцінює, як заперечення орендодавця проти продовження строку дії договору на тих самих умовах.
		Тому, наявність Рішення Вінницької міської ради №1642 від 27.02.2014р. дає підстави вважати, що договір оренди земельної ділянки від 16.06.2010р. не був поновлений після 26.03.2016р.
		Також, відповідачем на адресу позивача було направлено лист б/н від 31.03.2014р., в якому відповідач не погодився зі збільшенням орендної плати та просив його переглянути.
		Враховуючи викладене, з 27.03.2016р. при розрахунку збитків є правомірним застосування коефіцієнту від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 12%.
		Збитки за період з 27.03.2016р. по 31.12.2016р. становлять 121 152,17 грн. (1319693,35 грн. х 12% : 366 (кількість днів у році) х 280 (кількість днів прострочення).
		Збитки за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. становлять 479 617,30 грн. (3996810,84 грн. х 12%).
		Збитки за період з 01.01.2018р. по 05.09.2018р. становлять 324 562,94 грн. (3996810,84 грн. х 12% : 365 (кількість днів у році) х 247 (кількість днів прострочення).
		Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
		Таким чином, ТОВ «Азовнефтепродукт» безпідставно використовує спірну земельну ділянку та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за користування останніми за відсутності укладеного договору, а Вінницька міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати).
		Тобто, відбувається факт безпідставного збереження саме коштів ТОВ «Азовнефтепродукт» за рахунок Вінницької міської ради.
		 
		За розрахунком суду розмір збитків складає 820 018,36 грн. (962 263,21 грн. (розмір орендної плати та збитків, який відповідач мав оплатити за період з 01.01.2015р. по 05.09.2018р.) - 142 244,85 грн. (оплата відповідачем місцевого податку з 01.01.2015р. по 30.08.2018р.)).
		 
		Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 820 018,36 грн.
		 
		Щодо розподілу судових витрат.
		 
		Відповідно до ч.4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
		У зв`язку з відмовою прокурора від немайнової вимоги, судовий збір в сумі 960,50 грн. підлягає поверненню на користь прокурора.
		З метою дотримання вимог Закону України «Про судовий збір» судовий збір в сумі 960,50 грн. буде повернуто окремою ухвалою суду.
		 
		Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір щодо майнової вимоги розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 46, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 885 427,27 грн.  задовольнити частково в сумі 820 018,36 грн.
		 
		Закрити провадження у справі №902/160/19 щодо вимоги про визнання укладеною угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки №041006700057 від 27.08.2010р.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт на користь Вінницької міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 820 018,36 грн.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт на користь Прокуратури Вінницької області відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 12 300,28 грн.
		 
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		 
		Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано 11.11.2019р.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2019р.
		 
		Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Позивач: Вінницька міська рада (21050, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок №59; код ЄДРПОУ 25512617). 
		 
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт (87557, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Таганрозька, будинок № 341; код ЄДРПОУ 30813322).
		 
		 
		Головуючий суддя О.М. Сковородіна 
		 
		Суддя В.І. Матюхін
		 
		Суддя Н.В. Величко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...