Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/297/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2019. Зареєстровано: 28.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2020
Результат оскарження 30.01.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: 08/903/297/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
		E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua   Код ЄДРПОУ 03499885
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 20 листопада 2019 р.                        Справа № 903/297/19
		Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни
		та за присутності представників сторін:
		від позивача: Пилипчук  І.Ю.- адвокат (ордер серія АА №1000001 від 03.06.2019р.; Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №982 від 19.12.2017р.)
		від відповідачів: Хомич Р.В.- адвокат (ордер серія ВЛ №0000057312 від 24.04.2019р.; ордер серія ВЛ №000057313 від 25.04.2019р.; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №781 від 01.11.2013р.)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя", м. Луцьк
		до відповідача 1: Приватного підприємства "Волинські Новини", м. Луцьк
		до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини", м. Луцьк
		про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання вчинити дії
		 
		Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" звернулось до господарського суду з позовом від 17.04.2019р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Під Прицілом", Приватного підприємства "Волинські Новини", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" про:
		- визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя", інформації, опублікованої та поширеної на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1  15 березня 2019 року в публікації Інформаційного агентства "Волинські Новини" під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" (ІНФОРМАЦІЯ_3); 
		- визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя", інформації, опублікованої та поширеної на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_2 15 березня 2019 року в публікації Інформаційного ресурсу "Під Прицілом" під назвою "Маленький олігарх з Луцької міськради "кинув" іноземця на незавершену квартиру і гроші" (ІНФОРМАЦІЯ_4);
		-  зобов`язання Приватного підприємства "Волинські Новини" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування" та не видаляти, не змінювати даної публікації протягом одного року;
		- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Під Прицілом" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_2 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування" та не видаляти, не змінювати даної публікації протягом одного року.
		Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.04.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" було залишено без руху; встановлено позивачу строк впродовж 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме: надати суду докази доплати судового збору на суму 3 842,00грн. 
		06 травня 2019 року із супровідним листом від 26.04.2019р. за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" ОСОБА_1 надійшла до суду уточнена позовна заява від 17.04.2019р., в якій позивач просив суд розглядати позовні вимоги у відповідності до суми сплаченого ним на підставі платіжного доручення №2135 від 16.04.2019р. судового збору в розмірі 3 842,00грн. та просив суд:
		- визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя", інформацію, опубліковану та поширену на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1  15 березня 2019 року в публікації Інформаційного агентства "Волинські Новини" під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" (ІНФОРМАЦІЯ_3);
		- зобов`язати Приватне підприємство "Волинські Новини" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування" та не видаляти, не змінювати даної публікації протягом одного року.
		До відповідних клопотання та уточненої позовної заяви позивачем долучено докази (фіскальні чеки від 26.04.2019р. та описи вкладення у цінні листи від 26.04.2019р.) в підтвердження їх направлення на адреси відповідачів у справі.
		Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.05.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.06.2019р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.
		 
		31.05.2019р. на адресу суду від відповідача 1 - ПП "Волинські Новини" надійшов відзив на позовну заяву з доказами в підтвердження надіслання останнього на адреси позивача та відповідача 2, в котрому відповідач 1 позов заперечив з наступних підстав:
		Cформовані позивачем у позовній заяві вимоги не відповідають статті 162 ГПК України, зокрема, п.4 ч.3 цієї статті визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
		Так, однією з вимог, які пред`являються позивачем є: "Зобов`язання Приватного підприємства "Волинські Новини" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування" та не видаляти, не змінювати даної публікації протягом одного року".
		Тобто, вимога пов`язана із необхідністю вчинення певної дії (спростування) двома окремими суб`єктами господарювання (юридичними особами) стосується одного нематеріального об`єкту власності (авторського права) - веб-сайту. При цьому до позовних матеріалів не долучено будь- яких доказів власності та/або користування (в тому числі спільної власності та/або користування) таким веб-сайтом відповідачем-1 та відповідачем-2, а, отже, така позовна вимога, на думку ПП "Волинські Новини", підлягає уточненню в процесі підготовчого засідання.
		Щодо суті заявленого позову, ПП "Волинські Новини", посилаючись на положення ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України, ст. ст. 91, 200, 277, 299 ЦК України, ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 7 ЗУ "Про інформацію", ст. 1 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", ст. 1 ЗУ "Про телекомунікації", п. п. 9, 12, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", Порядок інформаційного наповнення  інформує, що позовні вимоги не визнає через їх необґрунтованість та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного:
		Як вбачається з позовних матеріалів, факт поширення спірної інформації у статті (публікації) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" 15.03.2019р. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет, точна адреса статті - ІНФОРМАЦІЯ_3.
		          Аналізуючи зміст статті (публікації) вбачається, що автор спірної статті не вказаний і позивачу він також невідомий, а доступ до сайту- вільний, тому, оскільки інформація є анонімною (автор не зазначений), але розміщена у мережі Інтернет у вільному доступі, належним відповідачем за даним позовом є власник веб-сайту, на якому розміщено  зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення інформації, заявленої позивачем як недостовірна та така, що порушує його ділову репутацію.
		          Однак, позивач не надав суду допустимих, у розумінні положень ст. 77 ГПК України, доказів на підтвердження того, що саме ПП "Волинські Новини" є власником веб-сайту (доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на якому було поширено спірну інформацію у статті (публікації) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною".
		З інформації WHOIS, яка є доступною за допомогою веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_5  (за вкладкою WHOIS-сервіс "Інформація про зареєстровані доменні імена та IP-адреси"), на яку одночасно й посилається позивач, а отже, відповідно до ст. 75 ГПК України є загальновідомою та такою, що не потребує доказування, вбачається, що веб-сайт ( домен ) ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано компанією INTERNET INVEST, LTD, за реєстрантом (власником), дані та адреси якого при реєстрації вказаною компанією, як реєстратором, були приховані з міркувань приватності та/або не зазначені. Жодної згадки по доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_1, як реєстранта Приватного підприємства "Волинські новини" не вбачається. Тобто, відсутні допустимі, у розумінні ст. 77 ГПК України, докази, що саме ПП "Волинські Новини"  є власником веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_1, на якому було вперше розміщено інформацію, заявлену позивачем як недостовірну та таку, що порушує його ділову репутацію.
		При цьому, обставина, хто саме є власником веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до законодавства повинна бути підтверджена саме певними засобами доказування - у встановленому законом порядку занесеними до бази даних відомостями про реєстранта (власника) веб-сайту (доменного імені), а, тому не може підтверджуватися іншими засобами доказування.
		З огляду на наведене, на переконання відповідача 1, слід відхилити посилання позивача на те, що власником веб-сайту ( домену ) ІНФОРМАЦІЯ_1 є ПП "Волинські Новини", оскільки із зазначеного посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 та інформації відображеної за результатами відповідного пошуку відсутні будь-які посилання на Приватне підприємство "Волинські новини".
		Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Паеффген проти Німеччини", вказав на те, що власник доменного імені вправі самостійно визначати способи його використання (розмістити -рекламу, сайт про послуги і товари, зробити доступ платним або безкоштовним, здавати доменне ім`я в оренду, продати його). Тому виключне право на використання доменного імені має економічну цінність, а відповідно є правом власності в змісті статті першої Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		При цьому, позивачем не надається доказів того, що власник веб-сайту (доменного імені) - ІНФОРМАЦІЯ_1 передав вказане доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема, ПП "Волинські Новини", на підставі відповідного договору, іншого правовстановлюючого документу тощо, а також доказів того, що користування веб- сайтом (доменом) ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється без належної правової підстави саме відповідачем-1.
		Також відсутні будь-які докази надання відповідачу-1 доступу до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 або створення облікового запису, що використовується відповідачем-1 для розміщення веб-сторінки на вказаному веб-сайті та здійснення управління і (або) розміщення електронної (цифрової)  інформації в межах такої веб-сторінки (у випадку якщо користувач веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею).
		За таких обставин можна дійти висновку, що позивачем у розумінні статей 73-77 ГПК України, не доведено того, що саме ПП "Волинські Новини" є автором спірного інформаційного матеріалу (або авторами є його посадові чи службові особи при виконанні посадових (службових) обов`язків) або того, що ПП "Волинські Новини" є власником веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_1, на якому було вперше поширено спірну інформацію, або на іншій правовій підставі власником сайту було передано його у використання (надано можливість розміщення інформаційного матеріалу).
		Відтак, на думку відповідача 1, є очевидним відсутність підстав для задоволення позовних вимог через недоведеність вчинення ПП "Волинські Новини" дій з розміщення (поширення) інформації на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, яку позивач вважає недостовірною, та такою, що порушує його права і шкодить діловій репутації, тобто через недоведеність порушення відповідачем-1 прав охоронюваних законом інтересів позивача. З огляду на все вищенаведене, підстави для задоволення позову до ПП "Волинські Новини" відсутні.
		Водночас, у вказаному відзиві ПП "Волинські Новини" повідомляє, що відповідач-1 очікує понести витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме в частині надання правничої допомоги в розмірі 26 700,00грн., а також ряд інших витрат, розмір яких буде повідомлено невідкладно.
		 
		31.05.2019р. на адресу суду від відповідача 2 - ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини" надійшов відзив на позовну заяву з доказами в підтвердження надіслання останнього на адреси позивача та відповідача 1, в котрому відповідач 2 позов заперечив з наступних підстав:
		Cформовані позивачем у позовній заяві вимоги не відповідають статті 162 ГПК України, зокрема, п.4 ч.3 цієї статті визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
		Так, однією з вимог, які пред`являються позивачем є: "Зобов`язання Приватного підприємства "Волинські Новини" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування" та не видаляти, не змінювати даної публікації протягом одного року".
		Тобто, вимога пов`язана із необхідністю вчинення певної дії (спростування) двома окремими суб`єктами господарювання (юридичними особами) стосується одного нематеріального об`єкту власності (авторського права) - веб-сайту. При цьому до позовних матеріалів не долучено будь- яких доказів власності та/або користування (в тому числі спільної власності та/або користування) таким веб-сайтом відповідачем-1 та відповідачем-2, а, отже, така позовна вимога, на думку ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини", підлягає уточненню в процесі підготовчого засідання.
		Щодо суті заявленого позову, ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини", посилаючись на положення ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України, ст. ст. 91, 200, 277, 299 ЦК України, ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 7 ЗУ "Про інформацію", ст. 1 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", ст. 1 ЗУ "Про телекомунікації", п. п. 9, 12, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", Порядок інформаційного наповнення  інформує, що позовні вимоги не визнає через їх необґрунтованість та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного:
		Як вбачається з позовних матеріалів, факт поширення спірної інформації у статті (публікації) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" 15.03.2019р. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет, точна адреса статті - ІНФОРМАЦІЯ_3.
		          
		          Аналізуючи зміст статті (публікації) вбачається, що автор спірної статті не вказаний і позивачу він також невідомий, а доступ до сайту- вільний, тому, оскільки інформація є анонімною (автор не зазначений), але розміщена у мережі Інтернет у вільному доступі, належним відповідачем за даним позовом є власник веб-сайту, на якому розміщено  зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення інформації, заявленої позивачем як недостовірна та така, що порушує його ділову репутацію.
		          Однак, позивач не надав суду допустимих, у розумінні положень ст. 77 ГПК України, доказів на підтвердження того, що саме ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини" є власником веб-сайту (доменного імені)  ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на якому було поширено спірну інформацію у статті (публікації) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною".
		З інформації WHOIS, яка є доступною за допомогою веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_5  (за вкладкою WHOIS-сервіс "Інформація про зареєстровані доменні імена та IP-адреси"), на яку одночасно й посилається позивач, а отже, відповідно до ст. 75 ГПК України є загальновідомою та такою, що не потребує доказування, вбачається, що веб-сайт ( домен ) ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано компанією INTERNET INVEST, LTD, за реєстрантом (власником), дані та адреси якого при реєстрації вказаною компанією, як реєстратором, були приховані з міркувань приватності та/або не зазначені. Жодної згадки по доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_1, як реєстранта ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини" не вбачається. Тобто, відсутні допустимі, у розумінні ст. 77 ГПК України, докази, що саме ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини" є власником веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_1, на якому було вперше розміщено інформацію, заявлену позивачем як недостовірну та таку, що порушує його ділову репутацію.
		При цьому, обставина, хто саме є власником веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до законодавства повинна бути підтверджена саме певними засобами доказування - у встановленому законом порядку занесеними до бази даних відомостями про реєстранта (власника) веб-сайту (доменного імені), а, тому не може підтверджуватися іншими засобами доказування.
		З огляду на наведене, на переконання відповідача 2, слід відхилити посилання позивача на те, що власником веб-сайту ( домену ) ІНФОРМАЦІЯ_1 є ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини", оскільки із зазначеного посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 та інформації відображеної за результатами відповідного пошуку відсутні будь-які посилання на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини".
		Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Паеффген проти Німеччини", вказав на те, що власник доменного імені вправі самостійно визначати способи його використання (розмістити -рекламу, сайт про послуги і товари, зробити доступ платним або безкоштовним, здавати доменне ім`я в оренду, продати його). Тому виключне право на використання доменного імені має економічну цінність, а відповідно є правом власності в змісті статті першої Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		При цьому, позивачем не надається доказів того, що власник веб-сайту (доменного імені) - ІНФОРМАЦІЯ_1 передав вказане доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема, ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини", на підставі відповідного договору, іншого правовстановлюючого документу тощо, а також доказів того, що користування веб- сайтом (доменом) ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється без належної правової підстави саме відповідачем-2.
		Також відсутні будь-які докази надання відповідачу-2 доступу до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 або створення облікового запису, що використовується відповідачем-2 для розміщення веб-сторінки на вказаному веб-сайті та здійснення управління і (або) розміщення електронної (цифрової)  інформації в межах такої веб-сторінки (у випадку якщо користувач веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею).
		За таких обставин можна дійти висновку, що позивачем у розумінні статей 73-77 ГПК України, не доведено того, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" є автором спірного інформаційного матеріалу (або авторами є його посадові чи службові особи при виконанні посадових (службових) обов`язків) або того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" є власником веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_1, на якому було вперше поширено спірну інформацію, або на іншій правовій підставі власником сайту було передано його у використання (надано можливість розміщення інформаційного матеріалу).
		Відтак, на думку відповідача 2, є очевидним відсутність підстав для задоволення позовних вимог через недоведеність вчинення ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини" дій з розміщення (поширення) інформації на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, яку позивач вважає недостовірною, та такою, що порушує його права і шкодить діловій репутації, тобто через недоведеність порушення відповідачем-2 прав охоронюваних законом інтересів позивача. З огляду на все вищенаведене, підстави для задоволення позову до ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини" відсутні.
		Водночас, у вказаному відзиві ТОВ "Інформаційне агентство "Волинські Новини" повідомляє, що відповідач-2 очікує понести витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме в частині надання правничої допомоги в розмірі 26        700,00грн., а також ряд інших витрат, розмір яких буде повідомлено невідкладно.
		 
		05.06.2019р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів на позовну заяву з доказами в підтвердження надіслання останньої на адреси відповідачів у справі, в котрій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та даній відповіді на відзиви.
		При цьому, позивач засвідчив наступне:
		Наведені відповідачами у відзивах обставини стосовно не причетності останніх до розміщення статті "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, на думку позивача, є неправдивими.
		Так, відповідачі заперечують будь-яку причетність до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, та вважають, що вони не можуть бути належними відповідачами в даній справі, оскільки не доведено, що відповідачі мають можливість розміщувати на вказаному сайті інформацію. Проте, така позиція відповідачів спростовується тим, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, в розділі "Контакти"-наявний номер телефону (засоби зв`язку із Редакцією (адміністраторами) сайту), а саме НОМЕР_1, також даний номер телефону відображений у відомостях про засоби зв`язку із юридичною особою, що містять в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини".
		На веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розділі "Контакти" - наявні посилання на Керівника редакційно-випускового відділу сайту Інформаційного агентства Волинські новини "Іван Савич". В ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо TOB "ІА "Волинські новини" зазначено, що з 10.11.2017р., керівником юридичної особи Відповідача 2 є ОСОБА_2 , тобто та ж сама особа, яка відповідає за редакційно-випусковий відділ веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Із відомостей з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності вбачається, що власником (засновником) газети "Волинські новини" є ПП "Волинські новини" код ЄДРПОУ 35963888.
		Із відомостей з веб-сайтів щодо реєстрації торгових марок вбачається, що власником торгової марки "Волинські новини ", яка використовується на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, є ПП "Волинські Новини" (вул. Електроапаратна, 3, м. Луцьк, Волинська обл., 43000).
		Таким чином, із вищевикладеного слідує, що ПП "Волинські Новини" та ТОВ "ІА "Волинські новини" спільно розпоряджаються веб-сайтом  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, за ПП "Волинські Новини" зареєстрована газета із відповідною назвою, та торгова марка, яка використовується на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, а ТОВ "ІА "Волинські Новини" контролює діяльність сайту, зокрема, через керівника юридичної особи ОСОБА_2 , який також відповідає за редакційно-випусковий відділ веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши при цьому засоби зв`язку із Редакцією (адміністраторами) сайту, аналогічні як у юридичної особи Відповідача.
		Тому, належними відповідачами та особами, які можуть спростувати поширену недостовірну інформацію на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на думку позивача, є два окремі суб`єкти господарювання (юридичні особи), тобто ПП "Волинські новини" та ТОВ "ІА "Волинські Новини", які розпоряджаються одним нематеріальним об`єктом власності (авторського права) - веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_1.
		 
		 
		Поряд з цим у відзивах зазначено, що відсутні будь-які докази надання відповідачам доступу до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та те, що веб-сайт ( домен ) ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано компанією INTERNET INVEST, LTD за реєстрантом (власником) дані про якого відсутні.
		Відповідачі зазначають, що реєстрант - це особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені, звідси відповідачі приходять до помилкового висновку, що реєстрант і є особа, якій належить веб-сайт. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про авторське право та суміжні права" за відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту.
		Крім того, згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. Ним може бути отримувач послуг хостингу та/або володілець облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет (формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частини каталогів і програмного забезпечення комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису).
		Тобто, на практиці, особа реєстранта доменного імені, отримувача послуг хостингу та володільця облікового запису може як співпадати так і не співпадати, а відносини між цими суб`єктами відповідно до яких визначається власник веб-сайту, врегульовані на договірних засадах.
		Про існування таких договірних відносин, як правило, нічого не відомо ні ОП УМІЦ, ні акредитованому ним Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (УЦПНА).
		Тобто, реєстрант доменного імені не є безумовним власником веб-сайту як помилково вважають відповідачі, а з огляду на наявність доказів використання веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПП "Волинські новини" та TOB "ІА "Волинські Новини", то саме цих осіб слід вважати власниками такого сайту та відповідно відповідачами у даній справі.
		Водночас, позивач засвідчив, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області 25.10.2018р. було винесено рішення у справі №161/4098/18 про захист гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії, в якій одним із відповідачів було ПП "Волинські новини", яке є відповідачем у даній справі.
		В даному судовому рішенні встановлено, що у письмовому відзиві ПП "Волинські новини" відповідач фактично визнав, що він є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Оскільки в заяві по суті справи Відповідач - ПП "Волинські новини" визнав факт належності йому веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, вказані обставини додатковому доказуванню не підлягають та були визнані судом як встановлені, про що зазначено в рішенні від 25.10.2018р. в справі №161/4098/18.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області в справі №161/4098/18 було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
		Постановою Волинського Апеляційного суду від 29.01.2019р. було скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2018р. у справі №161/4098/18 та задоволено позовні вимоги в повному обсязі, чим повторно підтверджено те, що ПП "Волинські новини" визнало факт належності йому веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно те, що вказана особа є належним відповідачем.
		Посилаючись на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України та ст. 129 Конституції України, позивач зазначив, що постанова Волинського Апеляційного суду від 29.01.2019р. у справі №161/4098/18, яка набрала законної сили у встановленому порядку, не може бути поставлена під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їй суперечити.
		Крім того позивач засвідчив, що відповідачами у відзивах не заперечуються доводи позивача щодо підстав для задоволення позову, а лише звертається увага на постанову пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" стосовно того, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		В позовній заяві було зазначено всі обставини та відомості, які передбачені у вищенаведеній постанові пленуму, та такі обставини не заперечуються відповідачами у відзивах.
		 
		Присутня в судовому засіданні 06.06.2019р. представник позивача, адвокат Пилипчук І.Ю. (ордер серія АА №1000001 від 03.06.2019р.; Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №982 від 19.12.2017р.) звернулась до суду з клопотаннями від 06.06.2019р., в котрих, посилаючись на положення ст. ст. 42, 81 ГПК України, неможливість отримання доказів самостійно та зважаючи на заперечення відповідачів своєї причетності до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1., просить суд:
		- витребувати в Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5, поверх 3, код ЄДРПОУ 42986626) інформацію стосовно особи, яка є реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1., а також будь-яку іншу відому інформацію про осіб, що мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1.;
		- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" (01042, м. Київ, Нововпечерський провулок, будинок 3, корпус 2, офіс 9, код ЄДРПОУ 32493292) інформацію стосовно особи замовника реєстрації доменного імені (реєстранта доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особи за проханням якої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" було зареєстровано вказаний домен, а також будь-яку іншу інформацію відому Товариству про осіб, що мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1.
		 
		Присутній в судовому засіданні 06.06.2019р. представник відповідачів 1 та 2, адвокат Хомич Р.В. (ордер серія ВЛ №0000057312 від 24.04.2019р.; ордер серія ВЛ №000057313 від 25.04.2019р., Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №781 від 01.11.2013р.) заявив усне клопотання про залучення його до участі у даній справі в якості представника ТОВ "Під прицілом".
		 
		Представник позивача стосовно клопотання представника відповідачів про залучення його до участі у справі в якості представника ТОВ "Під прицілом" заперечила з огляду на відсутність спору між ТОВ "Казкова Оселя" та ТОВ "Під прицілом".
		Протокольною ухвалою від 06.06.2019р. судом було відхилено клопотання представника відповідачів 1 та 2 про залучення його до участі у справі в якості представника ТОВ "Під прицілом", що було відображено в протоколі судового засідання.
		 
		В судовому засіданні 06.06.2019р. судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 10.06.2019р. для надання можливості представнику відповідачів ознайомитись із відповіддю на відзиви, клопотаннями, надання письмових пояснень стосовно останніх.
		 
		Присутня в судовому засіданні 10.06.2019р. представник позивача надала суду додаткові письмові пояснення від 06.06.2019р. до клопотання про витребування доказів від 06.06.2019р., в котрих посилаючись на п. п. 9, 18 Порядку надання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформацією про їх встановлення та ст. 42 ГПК України просить уточнити вимогу, зазначену в клопотанні про витребування доказів від 06.06.2019р., а саме: 
		- витребувати в Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5, поверх 3, код ЄДРПОУ 42986626) довідку про власників веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1. станом на дату видачі та станом на 15 березня 2019 року (дата розміщення публікації, що порушує права ТОВ "Казкова Оселя"), а також будь-яку іншу відому інформацію про осіб, що мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1.
		 
		Присутній в судовому засіданні 10.06.2019р. представник відповідачів надав суду заперечення відповідачів на відповідь на відзиви від 10.06.2019р. з доказами в підтвердження надіслання останніх на адреси учасників судового процесу, в котрих відповідачі позовні вимоги заперечують та просять суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та цих запереченнях.
		 
		Крім того, стосовно клопотань позивача про витребування доказів представник відповідачів заперечив з підстав необґрунтованості останніх. При цьому, засвідчив наступне:
		Позивач у своїй відповіді на відзиви не погоджується з позицією відповідачів та Верховного Суду України стосовно того, що власником сайту є особа реєстранта, відомості про яку у даному спорі, у вільному доступі відсутні. Позивачем не вчинено жодних дій задля отримання такої інформації та не надано доказів наявності перешкод у її отриманні. Крім того, матеріали справи не містять також жодних доказів про користування відповідачами веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_1 в період публікації спірної статті.
		При цьому, позивачем не надано доказів того, що власник веб-сайту (доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1 передав вказане доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема відповідачам, на підставі відповідного договору, іншого правовстановлюючого документу тощо, а також доказів того, що користування цим веб-сайтом (доменом) здійснюється без належної правової підстави саме одним із відповідачів.
		Також відсутні будь-які докази надання відповідачам чи одному з них доступу до веб-сайту (доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1 або створення облікового запису, що використовується відповідачам чи одним з них для розміщення веб-сторінки на вказаному веб-сайті та здійснення управління і (або) розміщення електронної (цифрової) інформації в межах такої веб-сторінки (у випадку якщо користувач веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею).
		Позивач не звертався із запитами про надання інформації до реєстратора (чи до будь-якої іншої особи або органу, що може надати відомості про власника спірного сайту (доменного імені) та не вчинив жодних дій задля отримання відповідної інформації. 
		За таких обставин, у розумінні статей 73-77 ГПК України, позивачем, на переконання відповідачів, не доведено того, що саме відповідачі є власниками (авторами) спірного інформаційного матеріалу (або авторами є його посадові чи службові особи при виконанні посадових (службових) обов`язків) або того, що відповідачі є власниками веб-сайту (домену) ІНФОРМАЦІЯ_1, на якому було вперше поширено спірну інформацію, або на іншій правовій підставі власником сайту було передано його у використання відповідачам (надано можливість розміщення інформаційного матеріалу). Відповідно до вимог ГПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		Відтак, на переконання відповідачів, є абсолютно очевидним відсутність підстав для задоволення позовних вимог через недоведеність вчинення відповідачами дій з розміщення (поширення) інформації, яку позивач вважає недостовірною, та такою, що порушує його права і шкодить діловій репутації, тобто через недоведеність порушення відповідачами чи одним з них прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		Але, всупереч своїй думці, ТОВ "Казкова Оселя" заявляє клопотання про витребування доказів, а саме інформації про реєстранта домену ІНФОРМАЦІЯ_1., для встановлення відповідальної особи за розміщення спірної статті, яка на думку позивача, містить недостовірну інформацію.
		Зі змісту клопотань вбачається, що отримання такої інформації може підтвердити ту обставину, що один із відповідачів є реєстрантом домену ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно відповідальною особою за розміщенні спірної статті.
		А щодо наявності перешкод в отриманні такої інформації чи заходів, які вжив позивач самостійно задля отримання інформації, підтвердження відповідними доказами вказано, що до однієї з юридичних осіб було здійснено телефонний дзвінок з усним проханим про надання інформації.
		Разом з тим, щодо витребування інформації у ОП УМІЦ, відповідачі зазначають, що ст. 56 Закону України "Про телекомунікації" передбачено що адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UА ...
		Жодної згадки у зазначеній статті про повноваження ОП УМІЦ, як відповідальної за адміністування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет установи, немає.
		Розпорядження КМУ №447-р від 22.07.2003р. стосується адміністрування домену виключно.
		Окремо, позивач звертає увагу суду на рішення по іншій, цивільній справі (№161/4098/18), де судами було встановлено обставину щодо власника веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема ПП "Волинські Новини". Проте, слід врахувати, що цю обставину було встановлено на період часу, який не співпадає з публікацією спірної статті.
		 
		 
		Ухвалою суду від 10.06.2019р. розгляд справи в підготовчому судовому засіданні було відкладено на 04.07.2019р., клопотання ТОВ "Казкова Оселя" від 06.06.2019р. про витребування доказів задоволено, витребувано від Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" та зобов`язано надати суду до 01.07.2019р. довідку про власників веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1. станом на дату видачі довідки та станом на 15 березня 2019 року (дата розміщення публікації, що порушує права ТОВ "Казкова Оселя"), а також будь-яку іншу відому інформацію про осіб, що мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1., витрати, пов`язані з витребуванням від ДП "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес"  доказів, покладено на позивача - ТОВ "Казкова Оселя", витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" та зобов`язано надати суду до 01.07.2019р. інформацію стосовно особи замовника реєстрації доменного імені (реєстранта доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особи за проханням якої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" було зареєстровано вказаний домен, а також будь-яку іншу інформацію відому Товариству про осіб, що мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1., витрати, пов`язані з витребуванням від ТОВ "Інтернет Інвест" доказів, покладено на позивача - ТОВ "Казкова Оселя", продовжено сторонам строк до 03.07.2019р. для подання суду пояснень (заперечень) на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують правову позицію сторони стосовно позову.
		 
		25.06.2019р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" надійшов лист Вих.№665 від 19.06.2019р., в котрому товариство повідомляє, що останнє надає послуги з реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1., починаючи з 20.03.2013р., на підставі публічного (сервісного) договору згідно зі ст. ст. 633, 641 ЦК України, договір в письмовій формі не укладався. 
		Процес замовлення послуг в системі по реєстрації доменних імен і замовленню хостингу відбувається дистанційно через засоби мережі Інтернет за допомогою веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_5  і не вимагає надання документів, що засвідчують особу.  Замовник самостійно декларує достовірність наданих даних і сам несе за них відповідальність. Анкетні дані, що були надані реєстрантом для доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1: Організація-MANTIMUS COMMERCIAL LTD, Поштова адреса-Cyprus, 3026, Limassol, Arch Makariou III, 155, PROTEAS HOUSE, 5st floor, Телефон-+370 675387056, E-mail-sbryskina@gmail.com.
		 
		03.07.2019р. на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 03.07.2019р. з обґрунтовуючими його документами та доказами надіслання останніх на адресу відповідачів у справі, в котрих позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
		При цьому позивач засвідчує наступне:
		З метою виконання ухвали суду та отримання відповідних доказів представником позивача Пилипчук І.Ю. було отримано довідку в порядку запропонованому представниками Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес".
		Оскільки всі відомості про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1. приховані, що відображено у вищенаведеній довідці, Дочірнє підприємство "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" зазначило, що співпадання ідентифікаторів зазначених на веб сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо контактів з інформаційним агентством, а також контактів TOB "ІА "Волинські Новини", що містяться в ЄДР юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дозволяє зробити висновок, що власником веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1, є TOB "ІА "Волинські Новини".
		Поряд з тим, ДП "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" було роз`яснено, що реєстрація доменних імен та замовлення послуг хостингу здійснюється в онлайн режимі. При цьому реєстрант доменного імені та отримувач послуг хостингу під особисту відповідальність зазначають свої дані без їх додаткової перевірки реєстратором та хостинг-провайдером.
		Також, було рекомендовано звернутись щодо отримання даних про реєстранта доменного імені до ТОВ "Інтернет Інвест".
		 
		Крім того, із відповіді ТОВ "Інтернет Інвест", що була надана на виконання ухвали суду, вбачається, що Товариство надає послуги з реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 20.03.2013р., на підставі публічного (сервісного) договору, договір в письмовій формі не укладався.
		Процес замовлення послуг в системі по реєстрації доменних імен і замовленню хостингу відбувається дистанційно через засоби мережі інтернет , за допомогою веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 і не вимагає надання документів, що засвідчують особу. Замовник самостійно декларує достовірність наданих даних і сам несе за них відповідальність.
		Враховуючи зміст вищенаведених відповідей, можливо дійти до висновку, що достовірність даних щодо особи реєстранта доменного імені, не перевіряється жодною особою, а, відтак, не може бути підтверджена ніким окрім самої ж особи реєстранта.
		Щодо належності відповідачів у справі позивач, посилаючись на положення ст. 1 ЗУ "Про авторське право та суміжні права" засвідчив, що у зв`язку із тим, що реєстрант доменного імені не є безумовним власником веб- сайту як помилково вважають відповідачі, та з огляду на наявність доказів використання веб- сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПП "Волинські новини" та TOB "ІА "Волинські новини", позивач вважає саме цих осіб належними відповідачами в даній справі виходячи з наступних обставин:
		01.07.2019р., було отримано повний Витяг з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності із змісту якого вбачається наступне: Повне найменування - Інформаційне агентство "Волинські новини"; Свідоцтво - KB 316-179Р; Реєстраційний номер-2621; Дата державної реєстрації-28.05.2013р.; Програмна мета та основні напрямки діяльності-надання інформаційних послуг шляхом розміщення інформації на веб-сайті, збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення; Номери засобів зв`язку: (0332) 78-22-11; НОМЕР_1; Засновник-Приватне підприємство "Волинські новини" код ЄДРПОУ: 35963888; Джерела фінансового та матеріально-технічного забезпечення-внески Приватного підприємства "Волинські Новини" та дохід від надання рекламних послуг. Іноземного капіталу в статутному фонді ПП "Волинські Новини" немає.
		На веб-сайті інформаційного агентства "Волинські Новини" (https://www.volvnnews.com), зокрема, зазначається, що з 28 травня 2013 року Волинські Новини отримали свідоцтво про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб`єкта інформаційної діяльності, тож є повноцінним засобом масової інформації, дата отримання свідоцтва є ідентичною із датою зазначеною у витязі, а засоби зв`язку збігаються із засобами зв`язку TOB "ІА "Волинські новини".
		На веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розділі "Контакти" - наявний номер телефону (засоби зв`язку із Редакцією (адміністраторами) сайту), а саме НОМЕР_1, також даний номер телефону відображений у відомостях про засоби зв`язку із юридичною особою, що містяться в ЄДР юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ІА "Волинські новини" (відповідач).
		На дану обставину була звернута увага також Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", яке в Довідці зазначило, що співпадання ідентифікаторів зазначених на веб сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо контактів з інформаційним агентством, а також контактів ТОВ "ІА "Волинські Новини", що містяться в ЄДР юридичних осіб фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, дозволяє зробити висновок, що власником веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ТОВ "ІА "Волинські Новини".
		На веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розділі "Контакти" - наявні посилання на керівника редакційно-випускового відділу сайту Інформаційного агентства Волинські новини - "Іван Савич". В ЄДР юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ІА "Волинські новини" (відповідач) - зазначено, що з 10.11.2017р., керівником юридичної особи відповідача є ОСОБА_2 , тобто та ж сама особа, яка відповідає за редакційно-випусковий відділ веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Із відомостей з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності вбачається, що власником (засновником) газети "Волинські Новини" є ПП "Волинські Новини" код ЄДРПОУ 35963888.
		На веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1  є відповідне посилання на архів всіх випусків газети, та у кожному випуску газети здійснено відповідне посилання на веб-сайт  ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Із відомостей з веб-сайтів щодо реєстрації торгових марок вбачається, що власником торгової марки "Волинські Новини ", яка використовується на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ПП "Волинські Новини" (вул. Електроапаратна, 3, м. Луцьк, Волинська обл., 43000).
		Крім того, позивач також звернув увагу на те, що якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.02.2019р. у справі № 439/1469/15-ц.
		Оскільки, на думку позивача, недостовірна інформація в даному випадку була розміщена саме Інформаційним агентством "Волинські Новини", то відповідно в даному випадку слід звернути увагу та застосовувати положення Закону України "Про інформаційні агентства".
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 цього закону, інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб`єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.
		Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про інформаційні агентства"  діяльність інформаційних агентств - це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції. Випуск та розповсюдження інформаційними агентствами власної продукції з метою отримання прибутку є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону та чинного законодавства України.
		Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про інформаційні агентства" керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.) є першою особою, яка безпосередньо керує всіма підрозділами інформаційного агентства, відповідає за результати його роботи, підписує фінансові документи і виконує іншу роботу згідно з наданими йому засновником (співзасновниками) інформаційного агентства повноваженнями.
		В даному випадку, керівником редакційно-випускового відділу Інформаційного агентства Волинські новини є "Іван Савич", який є керівником ТОВ "ІА "Волинські Новини" згідно відомостей наявних в ЄДР, а, відтак, саме він керує всіма підрозділами інформаційного агентства та відповідає за результати його роботи.
		З огляду на положення ст. ст. 26-27 ЗУ "Про інформаційні агентства" публікація під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" є, на переконання позивача, власністю Інформаційного агентства "Волинські Новини".
		Здійснюючи посилання на положення ст. ст. 29-30 ЗУ "Про інформаційні агентства" позивач засвідчив, що Інформаційне агентство "Волинські Новини" розповсюджує свою продукцію в тому числі публікацію під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" або самостійно (використовуючи власні засоби комунікації), або через третю особу - Розповсюджувача (шляхом укладання відповідного договору), проте в обох випадках розповсюджується продукція саме інформаційного агентства, а не інших осіб, і за зміст такої продукції повинне відповідати саме інформаційне агентство.
		Оскільки Інформаційне агентство "Волинські новини" розповсюдило публікацію під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" або самостійно (використовуючи власні засоби комунікації), або через третю особу - Розповсюджувача (шляхом укладання відповідного договору), то відповідно і спростувати її може Інформаційне агентство "Волинські Новини" або самостійно (використовуючи власні засоби комунікації), або через третю особу - Розповсюджувача якщо з такою особою було укладено відповідний договір.
		Таким чином, із вищевикладеного слідує, що ПП "Волинські Новини" та TOB "ІА "Волинські Новини" спільними зусиллями розповсюдили продукцію Інформаційного агентства "Волинські Новини", зокрема, публікацію під назвою "Компанія Покровського додала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", зокрема, з огляду на ті факти, що за ПП "Волинські Новини" зареєстрована газета із відповідною назвою, торгова марка "Волинські Новини" та Інформаційне агентство "Волинські Новини" (що стверджується Витягом), а TOB "ІА "Волинські Новини" контролює діяльність інформаційного агентства "Волинські Новини", зокрема, через керівника юридичної особи ОСОБА_2 , який також відповідає за редакційно-випусковий відділ, зазначивши при цьому засоби зв`язку із Редакцією (адміністраторами) сайту, аналогічні як у юридичної особи відповідача.
		Поряд з цим, згідно витягу з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, вбачається, що джерелами фінансового та матеріально-технічного забезпечення інформаційного агентства "Волинські Новини" є внески Приватного підприємства "Волинські Новини" та дохід від надання рекламних послуг.
		Тому, належними відповідачами та особами, які можуть спростувати поширену недостовірну інформацію, на думку позивача, є ПП "Волинські Новини" та TOB "ІА "Волинські Новини".
		 
		В судовому засіданні 04.07.2019р. представник відповідачів надав суду додаткові пояснення від 03.07.2019р. щодо нових, витребуваних судом доказів, в котрих засвідчив, що ознайомившись із листом за вих.№665 від 19.06.2019р. ТОВ "Інтернет Інвест" надісланого на адресу Господарського суду Волинської області за результатами надання інформації щодо доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає за необхідне повідомити, що  зміст вказаного документу не містить у собі будь-якого посилання на найменування Приватного підприємства "Волинські Новини" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинські Новини", зокрема, і щодо їх причетності до перереєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Під час попереднього судового засідання в межах підготовчого провадження по справі №903/297/19 сторона позивача погодилася з тим твердженням, що саме реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та тією особою, яка несе відповідальність за поширення інформації на цьому ресурсі. Також, сторона позивача висловила свою правову позицію, яка узгоджується і з позицією ПП "Волинські Новини", ТОВ "Волинські Новини" що обов`язковість доказування належності відповідачів у даній категорії справ покладається саме на позивача.
		Такі твердження та правові позиції, на думку відповідачів, повністю збігаються з вимогами законодавчих актів.
		 
		В судовому засіданні 04.07.2019р. за ініціативою суду було постановлено протокольну ухвалу про продовження строків проведення підготовчого засідання на 30 днів до 05.08.2019р. та про відкладення розгляду справи на 16.07.2019р. 
		 
		08.07.2019р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 08.07.2019р. про долучення до матеріалів справи копій заяви Адвоката Пилипчук І.Ю. від 20.06.2019р., адресованого ДП "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", договору про надання послуг №63/2019 від 21.06.2019р. та акту №1 наданих послуг від 26.06.2019р., яке було судом задоволено.
		 
		08.07.2019р. на адресу суду від ТОВ "Казкова Оселя" надійшло клопотання від 08.07.2019р. про призначення у справі лінгвістичної експертизи, проведення якої позивач просив доручити Державному підприємству "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 4, кімната 307, код ЄДРПОУ 33494653), а на розгляд та вирішення експерта просив поставити наступні запитання:
		- чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про те, що ТОВ "Казкова оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію?;
		- якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про те, що ТОВ "Казкова оселя" ошукала громадянина Іспанії, реалізувавши йому недобудовану квартиру, в якій формі її виражено: твердження чи оціночного судження?;
		- чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про ТОВ "Казкова оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію?;
		- якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про ТОВ "Казкова оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації, в якій формі її виражено: у формі твердження чи оціночного судження?
		У вказаному клопотанні позивач просив провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
		В обґрунтування вказаного клопотання позивач, посилаючись на положення ст. ст. 42, 99, 100, 102, 228, 229 ГПК України, засвідчив, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, зокрема, з`ясуванню підлягають обставини (питання)-чи містить  публікація під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" інформацію про те, що ТОВ "Казкова оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру, та які саме висловлювання містять таку інформацію, а також які висловлювання в публікації містять інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди її діловій репутації. Також з`ясуванню підлягають обставини-чи вищенаведені висловлювання виражені у формі твердження чи оціночного судження. 
		 
		В судовому засіданні 16.07.2019р. представник позивача просив задовольнити клопотання про призначення лінгвістичної експертизи з визначеним переліком питань для експерта.
		Представник відповідачів в судовому засіданні 16.07.2019р. засвідчив, що позов заперечує з підстав неналежності відповідачів (позов подано не до тих осіб, які повинні відповідати за позовом).
		 
		В судовому засіданні 16.07.2019р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення в засіданні суду перерви до 19.07.2019р. При цьому, судом було встановлено строк для представника відповідачів до 15 год.  00 хв. 18.07.2019р.  для подачі до суду клопотань та інших пояснень у справі.   
		 
		18.07.2019р. на адресу суду від представника відповідачів надійшло клопотання від 18.07.2019р. про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання та продовження відповідачам строків для подання суду процесуальних документів, додаткових пояснень та доказів по справі.
		Водночас, 18.07.2019р. на адресу суду від представника ПП "Волинські Новини" надійшло клопотання від 18.07.2019р. з обґрунтовуючими клопотання документами та доказами в підтвердження надіслання останнього на адреси учасників судового процесу про зобов`язання позивача в порядку забезпечення судових витрат внести на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області грошову суму в розмірі 26 700,00грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача - ПП "Волинські Новини" на професійну правничу допомогу, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи.
		Крім того, 18.07.2019р. на адресу суду від представника ТОВ "ІА "Волинські Новини" надійшло клопотання від 18.07.2019р. з обґрунтовуючими клопотання документами та доказами в підтвердження надіслання останнього на адреси учасників судового процесу про зобов`язання позивача в порядку забезпечення судових витрат внести на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області грошову суму в розмірі 26 700,00грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача - ТОВ "ІА "Волинські Новини" на професійну правничу допомогу, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи.
		 
		Присутня в судовому засіданні 19.07.2019р. представник позивача звернулась до суду з усним клопотанням про надання можливості ознайомитись з клопотаннями представника відповідачів про забезпечення та попередню оплату судових витрат
		В судовому засіданні 19.07.2019р. судом шляхом постановлення відповідної протокольної ухвали було задоволено усне клопотання представника позивача на ознайомлення з клопотаннями представника відповідачів про забезпечення та попередню оплату судових витрат, а також були задоволені клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи та продовження відповідачам строків для подання суду процесуальних документів, додаткових пояснень та доказів по справі. 
		При цьому, розгляд справи в підготовчому засіданні, а також розгляд клопотань про призначення у справі експертизи та про забезпечення та попередню оплату судових витрат було відкладено на 23.07.2019р., а відповідачам продовжено строк до 23.07.2019р. для подання суду процесуальних документів, додаткових пояснень та доказів по справі. В той же час позивачу було встановлено строк до 23.07.2019р. для надання суду пояснень стосовно клопотань відповідачів про забезпечення та попередню оплату судових витрат.
		 
		В судовому засіданні 23.07.2019р. судом шляхом постановлення відповідної протокольної ухвали були відхилені клопотання представника відповідачів про забезпечення та попередню оплату судових витрат.
		Ухвалою суду від 23.07.2019р. у справі було призначено лінгвістичну експертизу, проведення експертизи доручено Державному підприємству "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України", на розгляд та вирішення експерта поставлені наступні запитання: - чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про те, що ТОВ "Казкова оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію?; - якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про те, що ТОВ "Казкова оселя" ошукала громадянина Іспанії, реалізувавши йому недобудовану квартиру, в якій формі її виражено: твердження чи оціночного судження?; - чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про ТОВ "Казкова оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію?; - якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про ТОВ "Казкова оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації, в якій формі її виражено: у формі твердження чи оціночного судження?; попереджено експерта про те, що за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи експерт несе кримінальну відповідальність, відповідно до статей 384 та 385 Кримінального кодексу України; витрати з оплати вартості експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова оселя"; провадження у справі №903/297/19 зупинено на час проведення експертизи.
		 
		08 жовтня 2019 року на адресу Господарського суду Волинської області від Державного підприємства "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" супровідним листом від 30.09.2019р. №056/289-2/1 надійшов висновок судової лінгвістичної експертизи від 30.09.2019р. №056/289-2, згідно заключної частини котрого відповідь на запитання чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про те, що ТОВ "Казкова оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію? сформульовано таким чином:
		Текстовий матеріал, публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданий для лінгвістичної експертизи, містять інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру. Зазначену інформацію містять такі висловлення: 1. (заголовок) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною"; 2. "На луцького "маленького олігарха", депутата міськради Андрія Покровського нарікає науковець з Іспанії ОСОБА_3 (ім`я не публікується повністю на прохання науковця - ред.), якого у 2015 році ошукали під час купівлі квартири в ЖК "Казкова Оселя", що належить Покровському. Йдеться не тільки про затягування будівництва багатоповерхівки, а й про те, що квартира, попри обіцянки забудовника, виявилася непридатною для користування"; 3. (назва розділу) "Казкова" афера від "Казкової Оселі": 31 тисяча доларів за недобудовану квартиру"; 4. "Втім, оплативши вартість квартири у ЖК "Казкова Оселя" на вулиці Ветеранів, що належить депутату міськради Андрію Покровському, він виявив, що вона не готова до проживання: відсутні підлога, двері, сантехніка та будь-які ремонтні роботи. При підписанні договору від іноземця усе це приховали, а сам він не володіє ані українською, ані російською, тож не міг знати, у якому стані насправді отримає житло".
		Відповідь на запитання якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ошукала громадянина Іспанії, реалізувавши йому недобудовану квартиру, в якій формі її виражено: твердження чи оціночного судження, сформульовано таким чином:
		Інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру, в текстовому матеріалі публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданому для експертизи, виражено у формі фактологічних тверджень.
		Відповідь на запитання чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про ТОВ "Казкова оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію, сформульовано таким чином:
		Текстовий матеріал публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди його діловій репутації. Зазначену інформацію містять такі висловлення: 1. (заголовок) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною"; 2. "На луцького "маленького олігарха", депутата міськради Андрія Покровського нарікає науковець з Іспанії ОСОБА_3 (ім`я не публікується повністю на прохання науковця - ред.), якого у 2015 році ошукали під час купівлі квартири в ЖК "Казкова Оселя", що належить Покровському. Йдеться не тільки про затягування будівництва багатоповерхівки, а й про те, що квартира, попри обіцянки забудовника, виявилася непридатною для користування"; 3. (назва розділу) "Казкова" афера від "Казкової Оселі": 31 тисяча доларів за недобудовану квартиру"; 4. "Втім, оплативши вартість квартири у ЖК "Казкова Оселя" на вулиці Ветеранів, що належить депутату міськради Андрію Покровському, він виявив, що вона не готова до проживання: відсутні підлога, двері, сантехніка та будь-які ремонтні роботи. При підписанні договору від іноземця усе це приховали, а сам він не володіє ані українською, ані російською, тож не міг знати, у якому стані насправді отримає житло".
		Відповідь на запитання якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації, в якій формі її виражено: у формі твердження чи оціночного судження, сформульовано таким чином:
		Інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди його діловій репутації, у публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданий для лінгвістичної експертизи, виражено у формі фактологічних тверджень.
		 
		Ухвалою суду від 24.10.2019р. було поновлено провадження у справі №903/297/19, розгляд справи в підготовчому в судовому засіданні призначено на 29.10.2019р.
		В судовому засіданні 29.10.2019р. судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.11.2019р. Про місце, дату та час розгляду справи по суті представники сторін були повідомлені безпосередньо в судовому засіданні під розписку.
		 
		В судовому засіданні 05.11.2019р. присутня представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити останні в повному обсязі.
		Водночас, звернулась до суду із заявою від 05.11.2019р. про відшкодування судових витрат з обґрунтовуючими заяву документами, в котрій просила суд, у випадку задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати а розмірі 42 026,00 грн. стягнути з відповідачів на користь позивача. При цьому представник засвідчила, що загальний розмір понесених позивачем судових витрат в розмірі 42 026,00 грн. складається із: 3 842,00 грн. сплаченої позивачем суми судового збору, 14 700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом, 22 000,00 грн. витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, 1 484,00 грн. витрат, пов`язаних із збиранням та витребуванням доказів.
		Присутній в судовому засіданні 05.11.2019р. представник відповідачів позов заперечив. При цьому засвідчив, що на даний час сума оплачених відповідачами адвокатських послуг становить 16 000,00 грн.
		В судовому засіданні 05.11.2019р. судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення на стадії судових дебатів перерви до 20.11.2019р. Про місце, дату та час розгляду справи представники сторін були повідомлені безпосередньо в судовому засіданні під розписку.
		 
		Присутня в судовому засіданні 20.11.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзиви та додаткових поясненнях по справі, заявила клопотання про зменшення розміру понесених відповідачами судових витрат.
		 
		Присутній в судовому засіданні 20.11.2019р. представник відповідачів позов заперечив з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзиви та додаткових поясненнях по справі. Також заявив клопотання про зменшення розміру понесених позивачем судових витрат.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем до відповідачів позов підставний та підлягає до задоволення. 
		Викладена позиція суду пов`язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:
		 
		Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами 15.03.2019р., на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено публікацію під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", за гіперпосиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі по тексту - Публікація).
		Позивач стверджує, що публікація містить недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" інформацію, яку слід визнати недостовірною та спростувати у спосіб в який вона була поширена.
		Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Статтею 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, 3) припинення дії, яка порушує право; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Згідно статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,           Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів.
		Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс ,         Гудвіна , Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована        п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання  п. 2,        свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.
		У пункті 1 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"           роз`яснено, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		Згідно із ст. 200 ЦК України  інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
		Згідно із ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.        У ч.1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" визначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Згідно із ч.2 ст. 7 Закону України "Про інформацію", суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		За змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).
		Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливим у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Отже, за змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		З огляду на наведене, позивач має право на недоторканість ділової репутації, а також право на відповідь та на спростування недостовірної інформації.
		В аспекті визначеного, суд засвідчує, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
		Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
		Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
		Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Згідно роз`яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р., під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 15.03.2019р. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 було розміщено публікацію під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", за гіперпосиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7.
		Тобто, публікацію було поширено Інформаційним агентством "Волинські Новини" як засобом масової інформації, що зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом №2272 від 01.07.2019р. з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, та поширено в мережі інтернет за гіперпосиланням ІНФОРМАЦІЯ_7, що в розумінні п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р., є поширенням інформації.
		При цьому, дослідивши зміст публікації судом встановлено та сторонами не заперечується, що поширена в публікації інформація стосується саме позивача в даній справі тобто ТОВ "Казкова Оселя".
		Таким чином, є встановленим факт поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, та той факт, що поширена інформація стосується саме позивача в даній справі тобто ТОВ "Казкова Оселя".
		В ході судового розгляду наведені обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях та доводах сторін, а, відтак, не потребують додаткового доказування в силу приписів ст. 75 ГПК України, як обставини, які визнаються сторонами з огляду на те, що суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.
		Згідно роз`яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р., недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що інформація, яка міститься на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", є негативною та недостовірною з огляду на наступне:
		При дослідженні публікації судом було встановлено наявність в її змісті наступних фраз: "Почуваючись ошуканим, Іноземець звернувся до суду"; "Адвокат громадянина Іспанії Наталія Матвіюк підтвердила Інформаційному агентству Волинські Новини, що у документах була невідповідність площі та номера квартири. На підставі цього, а також, що заявник іноземець та не розуміє української, спілкується розмовною англійською, але підписував документи українською, і подавали до суду щодо визнання цих документів недійсними. Проте всі три судові інстанції відмовили у задоволенні позову".
		Із наявних в матеріалах справи рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.07.2017р., ухвали Апеляційного суду Волинської області від 28.09.2017р. та ухвали Верховного Суду від 29.05.2018р. в справі №161/13297/16-ц, вбачається наступне: 
		"Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.02.2015р. між ТОВ "Казкова Оселя" та громадянином Іспанії було укладено договір купівлі-продажу майнових прав.
		Стороною позивача не надано доказів, що помилка щодо сприйняття позивачем фактичних обставин правочину дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення і обставини, щодо яких помилився позивач існувала саме на момент вчинення правочину. Будь-яких доказів, які б підтверджували, що волевиявлення Громадянина Іспанії, яке викладено у оспорюваному правочині, не відповідало його внутрішній волі, сторона позивача суду не надала. Покупець виконував умови договору.
		Посилання сторони позивача на те, що під час укладання оспорюваного договору останній не розумів обставин, які мають істотне значення і підписаний ним договір не відповідає його внутрішній волі, скільки він не розумів змісту договору внаслідок незнання української мови, а тому помилявся щодо умов договору, є безпідставним, адже помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. ТОВ "Казкова Оселя" не мало обов`язку перед позивачем щодо забезпечення здійснення офіційного перекладу тексту договору.
		У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала тієї обставини, що позивач користувався для перекладу послугами своєї знайомої. Разом з тим, він не був позбавлений можливості скористатися послугами кваліфікованого перекладача у разі, якщо мав сумніви щодо змісту договору.
		Доводи позивача про те, що нинішній стан квартири не відповідає установленим вимогам і є непридатним для мети проживання, спростовуються укладеним між позивачем та ТОВ "Аріва Дизайн Груп" договором на розробку дизайну квартири № 20 по вул. Ветеранів в м. Луцьку від 29.11.2015р., про що повідомили представники сторін у судовому засіданні. 
		З огляду на викладене суд першої інстанції з яким погодився і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами спірний договір купівлі-продажу майнових прав від 05.02.2015р., був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, волевиявлення покупця було вільним і відповідало внутрішній волі останнього, а тому вимоги позивача про визнання недійсним Договору та застосування наслідків недійсності задоволенню           не підлягають".
		Верховний Суд при розгляді касаційної скарги на вищенаведені рішення судів вказав, що, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних доказів про те, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу майнових прав виникла помилка стосовно правової природи правочину та існували обставини, які зумовлюють визнання вказаного договору недійсним.
		Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
		Як вказано в ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
		Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
		Таким чином факт відсутності в діях ТОВ "Казкова Оселя" порушень чинного законодавства України при здійсненні продажу квартири, про що йдеться в спірній публікації встановлений в рішеннях судів, що набрали законної сили у встановленому порядку, а відтак не може бути поставлений під сумнів.
		Суд також звертає увагу на те, що з огляду на зміст спірної публікації автору було відомо про існування вищенаведених процесуальних рішень, про їх зміст, та, зокрема, про те, що останніми встановлено відсутність будь-яких порушень зі сторони ТОВ "Казкова Оселя" при здійсненні продажу квартири громадянину Іспанії.
		З огляду на такі обставини розміщення публікації, в якій стверджується про продаж позивачем іноземцеві незавершеної квартири в Луцьку за завищеною ціною, є порушенням прав та законних інтересів позивача в даній справі, оскільки відсутність порушень в його діях встановлено чинними на сьогоднішній день рішеннями судів першої апеляційної та касаційної інстанції.
		Суд погоджується із твердженням позивача, що використання у тексті спірної публікації твердження "Казкова" афера від "Казкової Оселі": 31 тисяча доларів за недобудовану квартиру" стосовно позивача свідчить, що працівники позивача обдурили (обманули, здійснили шахрайство) громадянина Іспанії ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) в процесі купівлі-продажу житлової нерухомості в ЖК "Казкова Оселя".
		Аналізуючи наведене твердження у комплексі з конституційним принципом презумпції невинуватості, очевидним є те, що відсутні жодні правові підстави стверджувати, про те що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому процесуальному статусі, має відношення до вчинення правопорушення (злочину), який розслідується. Очевидно, що права та законні інтереси такої особи не можуть піддаватися будь-яким обмеженням у зв`язку з кримінальним провадженням, до якого вона не має відношення.
		Практика Європейського суду з прав людини стосовно порушення принципу презумпції невинуватості до суб`єктів, які його порушують, відносить не лише осіб, які здійснюють досудове провадження, судовий розгляд кримінальних справ, а й інших осіб, які вважають особу винною у вчиненні злочину ще до ухвалення обвинувального вироку у кримінальній справі (справа "Аллене Де Рібемон проти Франції" (Allenet de Ribemont v. France) від 10 лютого 1995року, п. 33, п.38, п.41).
		Проте, ніщо не може завадити відповідним органам надавати інформацію про перебіг розслідування у кримінальній справі, адже це суперечило б праву на свободу вираження поглядів, проголошеному статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однак він зобов`язує робити це з усією необхідною обережністю та обачністю, щоб дотримати принцип презумпції невинуватості (справа "Аллене Де Рібемон проти Франції" (Allenet de Ribemont, v. France) від 10 лютого 1995 року, п. 38).
		Тому при вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені (справа "Дактарас проти Литви" (Dactaras v. Lithuania) від 24 листопада 2000 року, п. п. 41, 43).
		В даному випадку, у позивача немає будь-якого процесуального статусу, передбаченого чинним законодавством України, яке б дозволяло розглядати його як сторону кримінального провадження чи іншого учасника кримінального провадження.
		Крім того, як було зазначено вище відсутність порушень Закону при здійсненні купівлі-продажу квартири встановлена та доведена чинними судовими рішеннями у справі №161/13297/16-ц.
		Сторона відповідачів впродовж розгляду справи не надала жодного доказу та жодних пояснень в підтвердження достовірності поширеної інформації, та жодним чином не заперечувала доводів сторони позивача щодо недостовірності викладеної в публікації інформації.
		З огляду на вищевикладене та наявні матеріали справи, суд вважає доведеним факт поширення в публікації під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", за гіперпосиланням в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7 саме недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності.
		Крім того, з огляду на категоричну позицію позивача стосовно того, що в тексті спірної публікації міститься інформація негативного характеру щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя", що принижує його ділову репутацію, а також з метою необхідності встановлення того чи є вказані у опублікованій вищевказаній статті вислови фактичними твердженнями або оціночними судженнями, зважаючи на відсутність у суду спеціальних знань в області лінгвістичного дослідження висловів для оцінки таких висловів, з метою встановлення фактичних даних, що виходять з предмету доказування у даній справі, ухвалою від 23.07.2019р. у справі №903/297/19 було призначено лінгвістичну експертизу.
		В аспекті визначеного, суд констатує, що відповідно до глави 2 розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. № 53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5), у межах лінгвістичної експертизи писемного мовлення проводяться авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження. Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел. Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
		 
		 
		Варто також погодитись, що здійснення аналізу смислового навантаження та характеру інформації спірної публікації не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
		Так, для констатації об`єктивного змісту тексту спірної публікації з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень, а не правової кваліфікації, і є доцільним проведення лінгвістичної експертизи такої публікації.                      
		Надані експертом висновки з поставлених питань (в тому числі щодо характеру висловлювання) є об`єктом оцінки суду при вирішенні спору по суті поряд з іншими доказами, зокрема, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав вважати певну інформацію недостовірною чи такою, що завдає шкоди діловій репутації. 
		Так, з висновку судової лінгвістичної експертизи №056/289-2 від 30.09.2019р., проведеної ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України", вбачається, що відповідь на запитання чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про те, що ТОВ "Казкова оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію? сформульовано таким чином:
		Текстовий матеріал, публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданий для лінгвістичної експертизи, містять інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру. Зазначену інформацію містять такі висловлення: 1. (заголовок) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною"; 2. "На луцького "маленького олігарха", депутата міськради Андрія Покровського нарікає науковець з Іспанії ОСОБА_3 (ім`я не публікується повністю на прохання науковця - ред.), якого у 2015 році ошукали під час купівлі квартири в ЖК "Казкова Оселя", що належить Покровському. Йдеться не тільки про затягування будівництва багатоповерхівки, а й про те, що квартира, попри обіцянки забудовника, виявилася непридатною для користування"; 3. (назва розділу) "Казкова" афера від "Казкової Оселі": 31 тисяча доларів за недобудовану квартиру"; 4. "Втім, оплативши вартість квартири у ЖК "Казкова Оселя" на вулиці Ветеранів, що належить депутату міськради Андрію Покровському, він виявив, що вона не готова до проживання: відсутні підлога, двері, сантехніка та будь-які ремонтні роботи. При підписанні договору від іноземця усе це приховали, а сам він не володіє ані українською, ані російською, тож не міг знати, у якому стані насправді отримає житло".
		Відповідь на запитання якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ошукала громадянина Іспанії, реалізувавши йому недобудовану квартиру, в якій формі її виражено: твердження чи оціночного судження, сформульовано таким чином:
		Інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру, в текстовому матеріалі публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданому для експертизи, виражено у формі фактологічних тверджень.
		Відповідь на запитання чи містить текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, інформацію про ТОВ "Казкова оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації? Якщо так, то які саме висловлювання містять таку інформацію, сформульовано таким чином:
		Текстовий матеріал публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди його діловій репутації. Зазначену інформацію містять такі висловлення: 1. (заголовок) "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною"; 2. "На луцького "маленького олігарха", депутата міськради Андрія Покровського нарікає науковець з Іспанії ОСОБА_3 (ім`я не публікується повністю на прохання науковця - ред.), якого у 2015 році ошукали під час купівлі квартири в ЖК "Казкова Оселя", що належить Покровському. Йдеться не тільки про затягування будівництва багатоповерхівки, а й про те, що квартира, попри обіцянки забудовника, виявилася непридатною для користування"; 3. (назва розділу) "Казкова" афера від "Казкової Оселі": 31 тисяча доларів за недобудовану квартиру"; 4. "Втім, оплативши вартість квартири у ЖК "Казкова Оселя" на вулиці Ветеранів, що належить депутату міськради Андрію Покровському, він виявив, що вона не готова до проживання: відсутні підлога, двері, сантехніка та будь-які ремонтні роботи. При підписанні договору від іноземця усе це приховали, а сам він не володіє ані українською, ані російською, тож не міг знати, у якому стані насправді отримає житло".
		 
		Відповідь на запитання якщо текстовий матеріал, наданий для лінгвістичної експертизи, містить інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди діловій репутації, в якій формі її виражено: у формі твердження чи оціночного судження, сформульовано таким чином:
		Інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди його діловій репутації, у публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданий для лінгвістичної експертизи, виражено у формі фактологічних тверджень.
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів, серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
		В даному випадку, поширена в Публікації інформація є негативною - негативно характеризує юридичну особу позивача, ставить під сумнів її ділову репутацію, як суб`єкта господарської діяльності, забудовника, що здійснює діяльність у сфері будівництва житла.
		Зазначена вище інформація, яка поширена відповідачами, містить ствердні вислови про вчинення позивачем дій, які носять явно протиправний характер та образливі висновки і негативну характеристику позивача, містять конкретні фактичні дані, істинність таких фактів можна реально перевірити на предмет їх відповідності дійсності, при цьому інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства. Поширена інформація порушує права позивача, дискредитує його серед інших осіб, формуючи негативну оцінку ділової репутації та причетність до незаконної діяльності.
		У вказаній публікації відповідачами здійснено перекручування фактів щодо укладення іноземцем договору купівлі-продажу майнових права у ЖК " Казкова Оселя ", яким надано вичерпну оцінку судом у судових рішеннях, які набрали законної сили.
		Суд погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що твердження відображені в публікації, не є формою громадського контролю та громадської критики за діяльністю юридичної особи, оскільки за своїм характером та змістом така інформація є звинуваченням у причетності до правопорушень, за які передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність, і таку інформацію не можна вважати оціночними судженнями в розумінні ст. 30 Закону України "Про інформацію", оскільки такі висловлювання можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. Поширення такої інформації без наявності достатніх доказів є дифамацією, яка виходить за межі допустимої критики юридичної особи.
		Спірну публікацію було переглянуто невизначеною кількістю осіб, відповідно зміст такої публікації завдав суттєву шкоду діловій репутації позивача, створивши негативне враження від його діяльності та знизив його авторитет серед конкурентів.
		Відомості, наведені в публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", негативно характеризують ТОВ "Казкова Оселя", здатні викликати недовіру й неповагу до ТОВ "Казкова Оселя" і можуть завдавати шкоди її діловій репутації.
		В судовому засіданні представником позивача також було засвідчено, що в результаті публікації статті, у ТОВ "Казкова Оселя", знизився прибуток від здійснюваної господарської діяльності, оскільки після публікації статті суттєво знизився інтерес споживачів послуг, які надаються ТОВ "Казкова Оселя", а також зменшилась чисельність продажу квартир у будинках, котрі зводяться товариством.   
		 
		 
		Також представник зазначила, що за рахунок публікації статті, конкуренти ТОВ "Казкова Оселя" досягли неправомірних переваг у конкуренції, оскільки зміст публікації фактично дискредитував суб`єкта господарювання, шляхом поширення неправдивих відомостей, пов`язаних з ТОВ "Казкова Оселя" та її діяльністю, які завдали шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
		Поряд з цим, суд звертає увагу, що стороною відповідачів не заперечувався той факт, що поширення спірної публікації порушує особисті немайнові права та завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача.
		Водночас, суд засвідчує, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності, дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
		Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р., вирішуючи питання про визнання  поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. 
		Статтею 30 Закону України "Про інформацію" передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Однак, в даному випадку, інформація, поширена відповідачами про позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженням.
		З огляду на характер використаних мовних засобів, інформація, яка була поширена відповідачами, є твердженням про факти, яких не існувало, а вживання слів "ошукали", "афера", "приховали" свідчить про наявність підстав вважати позивача винним у вчиненні правопорушень, не зважаючи на те, що не проводиться жодного досудового розслідування, під час якого перевіряється інформація і встановлюються особи, причетні до вчинення злочину.
		У цьому контексті потрібно враховувати позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між цими поняттями. Як зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Нова Газета і Бородянський проти Росії" від 28 березня 2013 року, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено (пункт 39).
		У пункті 75 рішення у справі "Фельдек проти Словаччини" від 12 липня 2001 року Європейський суд з прав людини також зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
		Таким чином, оскільки поширена інформація є твердженням про факти, яких не існувало, які не були перевірені відповідачами та які не можуть бути підтверджені, з огляду на відсутність кримінальних проваджень щодо позивача, зокрема, в яких посадовим особам останнього було оголошено підозру, а також підтвердженій судами України правомірності дій позивача у відносинах з громадянином Іспанії ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) щодо укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 05 лютого 2015 року, оспорювана позивачем інформація підлягає спростуванню.
		З огляду на це, вищезазначена інформація про позивача, поширена відповідачами, порушує принцип презумпції невинуватості, який закріплений у статті 62 Конституції України, статті 2 Кримінального кодексу України, статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 11 Загальної декларації прав людини і є фактично твердженням про причетність позивача до вчинення злочину, чим створюється негативне уявлення про нього і заподіюється шкода його правам та інтересам.
		З висновку судової лінгвістичної експертизи №056/289-2 від 30.09.2019р., вбачається, що текстовий матеріал публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", містять інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру та інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди його діловій репутації.
		Крім того, інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру та інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка може завдати шкоди його діловій репутації у публікації "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", наданий для лінгвістичної експертизи, виражено у формі фактологічних тверджень.
		Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини та досліджені наявні в матеріалах справи докази та, зокрема, Висновок експерта, суд вважає доведеним та встановленим той факт, що спірна публікація містить, інформацію про те, що ТОВ "Казкова Оселя" ввела в оману громадянина Іспанії, продавши йому недобудовану квартиру та інформацію про ТОВ "Казкова Оселя", яка завдала та завдає шкоди його діловій репутації, яка виражена у формі фактологічних тверджень.
		При цьому, суд засвідчує, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню.
		Таким чином позовні вимоги про спростування інформації підлягають до задоволення, оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази в підтвердження достовірності поширеної в публікації інформації.
		Дана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2018р. у справі № 910/17819/17.
		При цьому, доводи відповідачів стосовно їх неналежності, на переконання суду, не заслуговують на увагу з огляду на наступне:
		Так, відповідачі зазначають, що у пунктах 9-15 постанови Пленуму ВСУ №1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, її поширення в мережі Інтернет. Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. 
		При цьому, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений  інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість  та умови для поширення недостовірної інформації. 
		Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень ГПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси Українського сегмента мережі Інтернет.
		Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації. 
		Звідси відповідачі приходять до висновку, що оскільки автор спірної статті невідомий, а доступ до сайту вільний, то належним відповідачем у справі має бути власник веб-сайту, на якому розміщено спірну публікацію.
		На переконання суду, з такими доводами відповідачів погодитись не можна, оскільки в процесі розгляду справи було встановлено, що власником публікації під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" (ІНФОРМАЦІЯ_3), є Інформаційне агентство "Волинські новини" засновником якого є відповідач 1 - ПП "Волинські Новини". Таким чином автор (власник) спірної публікації відомий. 
		Не знаходять свого підтвердження в повному обсязі і твердження відповідачів стосовно того, що доступ до сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 є вільним оскільки у вільному доступі можливо лише переглянути розміщені на сайті публікації, проте розмістити їх у вільному доступі та анонімно не є можливим, а всі статті розміщені від Інформаційного агенства "Волинські Новини".
		Відповідачами зазначено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права" - власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту. 
		Реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені. Під час реєстрації доменного імені реєстрант надає контактну інформацію про себе реєстратору, а, отже, ці дані є в розпорядженні реєстратора та адміністратора. Факт реєстрації доменного імені означає делегування правна нього реєстранту, який використовує відповідне доменне ім`я для позначення сайту, тобто є власником цього сайту з відповідним доменним ім`ям.
		Звідси відповідачі приходять до висновку, що власником сайту є реєстрант доменного імені, тобто особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім`я, а дані про нього є в розпорядженні реєстратора.
		З урахуванням п. 12 Постанови Пленуму ВСУ №1, належним підтвердженням того, що певна особа є власником сайту, можуть бути дані, отримані від адміністратора адресного простору українського сегмента мережі інтернет у відповідному домені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставі цивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстрацію відповідного доменного імені.
		Ухвалою суду від 10.06.2019р. судом було витребувано від ДП "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" та зобов`язано надати суду довідку про власників веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1. станом на дату видачі довідки та станом на 15 березня 2019 року, а також будь-яку іншу відому інформацію про осіб, що мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1., витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" та зобов`язано надати суду інформацію стосовно особи замовника реєстрації доменного імені (реєстранта доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особи за проханням якої ТОВ "Інтернет Інвест" було зареєстровано вказаний домен, а також будь-яку іншу інформацію відому Товариству про осіб, що мають можливість розміщувати інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Із довідки №63/2019-Д від 26.06.2019р., наданої "Центром компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" вбачається, що всі відомості про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1. приховані, та вбачається, що реєстратором доменного імені є ТОВ "Інтернет Інвест".
		В запереченнях відповідачем зазначено, що ОП УМІЦ, не є відповідальною та уповноваженою особою за адміністрування адресного простору українського сегмента мережі інтернет. 
		Суд звертає увагу, що Свідоцтвом про акредитацію Об`єднання підприємств "Український мережевий інформаційний центр" підтверджено компетентність Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" у здійсненні ним функцій Центру компетенції адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, що полягають у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформацією про їх встановлення відповідно до Договору про акредитацію від 08.05.2019р.
		Із відповіді ТОВ "Інтернет Інвест", що була надана на виконання ухвали суду, вбачається, що Товариство надає послуги з реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 20.03.2013р., на підставі публічного (сервісного) договору, договір в письмовій формі не укладався.
		Процес замовлення послуг в системі по реєстрації доменних імен і замовленню хостингу відбувається дистанційно через засоби мережі інтернет , за допомогою веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 і не вимагає надання документів, що засвідчують особу. Замовник самостійно декларує достовірність наданих даних і сам несе за них відповідальність.
		Враховуючи зміст вищенаведених відповідей, суд приходить до висновку, що достовірність даних щодо особи реєстранта доменного імені, не перевіряється жодною особою, а відтак не може бути підтверджена ніким окрім самої ж особи реєстранта.
		Поруч з цим суд звертає увагу на те, що згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. Ним може бути отримувач послуг хостингу та/або володілець облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет (формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частини каталогів і програмного забезпечення комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису).
		Тобто, на практиці, особа реєстранта доменного імені, отримувача послуг хостингу та володільця облікового запису може як співпадати так і не співпадати, а відносини між цими суб`єктами відповідно до яких визначається власник веб-сайту, врегульовані на договірних засадах.
		З огляду на вищевикладене, суд не може погодитись із доводами відповідачів стосовно того, що "безумовним власником сайту є Реєстрант доменного імені, тобто особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім`я", оскільки це спростовується усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, яку також підтверджує зміст відповіді ТОВ "Інтернет Інвест", у котрій зазначено, що  реєстрація доменних імен і замовлення хостингу відбувається дистанційно через засоби мережі інтернет , за допомогою веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 і не вимагає надання документів, що засвідчують особу. Замовник самостійно декларує достовірність наданих даних і сам несе за них відповідальність.
		Тобто, реєстратор доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, листом відповіддю підтвердив, що не може надати достовірних даних щодо реєстранта доменного імені, оскільки достовірність цих даних ніким не перевіряється та не перевірялась в процесі реєстрації доменних імен.
		Згідно роз`яснень ч. 4 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		Отже, під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.
		Вбачається, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
		Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		Такої ж правової позиції притримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.02.2019р. у справі №439/1469/15-ц.
		З огляду на зміст спірної публікації вбачається, що її автором є "Інформаційне агентство "Волинські новини".
		З наявного в матеріалах справи витягу №2272 від 01.07.2019р. з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності встановлено, що "Інформаційне агентство "Волинські Новини", як засіб масової інформації, зареєстроване у встановленому законом порядку, засновником вказаного інформаційного агентства є відповідач 1 у даній справі - Приватне підприємство "Волинські новини" код ЄДРПОУ: 35963888.
		Із вищенаведеного витягу також вбачається наступна інформація щодо інформаційного агентства: Повне найменування: Інформаційне агентство "Волинські новини"; № свідоцтва: КВ 316-179Р; Дата державної реєстрації: 28.05.2013р., Програмна мета та основні напрямки діяльності: надання інформаційних послуг шляхом розміщення інформації на веб-сайті, збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, Номери засобів зв`язку: (0332) 78-22-11; НОМЕР_1 ; Джерела фінансового та матеріально-технічного забезпечення: внески Приватного підприємства "Волинські Новини" та дохід від надання рекламних послуг. Іноземного капіталу в статутному фонді ПП "Волинські Новини" немає.
		 
		З огляду на зміст додаткових пояснень позивача від 03.07.2019р., вбачається, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема, зазначається, що з 28 травня 2013 року Волинські Новини отримали свідоцтво про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб`єкта інформаційної діяльності, тож є повноцінним засобом масової інформації, дата отримання свідоцтва є ідентичною із датою зазначеною у витязі, а засоби зв`язку збігаються із засобами зв`язку ТОВ "ІА "Волинські новини".
		Судом дану інформацію було перевірено та встановлено, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема, зазначається, що з 28 травня 2013 року Волинські Новини отримали Свідоцтво про державну реєстрацію інформаційного агентства, як суб`єкта інформаційної діяльності.
		Враховуючи вищевикладене, та відсутність в матеріалах справи та поясненнях сторін доказів, на спростування вищенаведеної інформації, а також враховуючи відсутність відомостей про будь-які інші інформаційні агентства з найменуванням "Волинські Новини" які б отримали свідоцтво про державну реєстрацію 28.05.2013р., суд приходить до висновку, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, в розділі Контакти йдеться саме про "Інформаційне агентство "Волинські Новини" власником якого є відповідач в даній справі - ПП "Волинські Новини".
		Поруч з цим суд звертає увагу, що в розділі контакти також міститься наступна інформація "За Понад 5-річну історію роботи видання стало візитною карткою Волині. Тож, колектив редакції намагається виправдати очікування тих тисяч людей, які щоденно починають і закінчують свій день із ІНФОРМАЦІЯ_1.", що свідчить про визнання "Інформаційним агентством "Волинські новини" власником якого, як встановлено судом, є відповідач 1 у даній справі - ПП "Волинські Новини" факту розміщення останнім своїх публікацій на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Згідно пояснень позивача та наявних в матеріалах справи доказів судом також встановлено наступні обставини, які свідчать та підтверджують, що ПП "Волинські Новини" та ТОВ "ІА "Волинські Новини" є належними відповідачами в даній справі, а саме:
		- на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, в розділі "Контакти" - наявний номер телефону (засоби зв`язку із Редакцією (адміністраторами)  сайту), а саме НОМЕР_1, також даний номер телефону відображений у відомостях про засоби зв`язку із юридичною особою, що містяться в ЄДР юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ІА "Волинські новини" (відповідач 2). В матеріалах справи наявна також довідка №63/2019-Д від 26.06.2019р., надана "Центром компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", із змісту якої вбачається, що співпадання ідентифікаторів зазначених на веб сайті   ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо контактів з інформаційний агентством, а також контактів ТОВ "ІА "Волинські Новини", що містяться в ЄДР юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дозволяє зробити висновок, що власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ТОВ "ІА "Волинські Новини";
		- на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, в розділі "Контакти" - наявні посилання на Керівника редакційно-випускового відділу сайту Інформаційного агентства Волинські новини - "Іван Савич". В ЄДР юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "ІА "Волинські новини" (відповідач 2) - зазначено, що з 10.11.2017р., керівником юридичної особи Відповідача є ОСОБА_2 , тобто та ж сама особа, яка відповідає за  редакційно-випусковий відділ веб-сайту   ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- із відомостей з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, як суб`єктів інформаційної діяльності, вбачається, що власником (засновником) газети "Волинські Новини" є ПП "Волинські Новини" код ЄДРПОУ: 35963888.
		На веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідне посилання на архів всіх випусків газети, та у кожному випуску газети здійснено відповідне посилання на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 вказана інформація досліджена та підтверджена судом;
		- із витягів веб-сайтів, наданих стороною позивача, щодо реєстрації торгових марок вбачається, що власником торгової марки "Волинські новини ", яка використовується на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: 
		 
		 
		є ПП "Волинські новини" (вул. Електроапаратна, 3, м. Луцьк, Волинська обл., 43000).
		Відповідачі в запереченнях вказують, що це візуально схожа торгова марка, проте із витягів та веб-сайту для пошуку торгових марок вбачається, що це єдина торгова марка "Волинські Новини" і більше жодних подібних торгових марок немає.
		Поруч з цим, позивачем було долучено до матеріалів справи рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2018р. у справі №161/4098/18 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії, в якій одним із відповідачів було ПП "Волинські новини", яке є відповідачем 1 у даній справі.
		В даному судовому рішенні встановлено, що у письмовому відзиві ПП "Волинські Новини" відповідач фактично визнав, що він є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Оскільки в заяві по суті справи Відповідач ПП "Волинські Новини" визнав факт належності йому веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, вказані обставини додатковому доказуванню не підлягають та були визнані судом як встановлені, про що зазначено в рішенні від 25.10.2018р., в справі №161/4098/18.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області в справі №161/4098/18 було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
		Постановою Волинського Апеляційного суду від 29.01.2019р. було скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2018р. у справі №161/4098/18 та задоволено позовні вимоги в повному обсязі чим, на думку суду, повторно підтверджено, що ПП "Волинські Новини" визнало факт належності йому веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно те, що вказана особа є належним відповідачем.
		Дослідивши вказані рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2018р. та Постанову Волинського апеляційного суду 29.01.2018р. у справі 161/4098/18, судом було встановлено, що в наведеній справі у заяві по суті справи відповідач - Приватне підприємство "Волинські Новини" визнало факт належності йому веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, вказані обставини додатковому доказуванню не підлягають та були визнані судом як встановлені.
		У запереченнях відповідачі вказують, що позивачем не надано доказів того, що власник веб-сайту (доменного імені) передав вказане доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема, відповідачам. Також відсутні докази надання відповідачам чи одному з них доступу до веб-сайту або створення облікового запису.
		Поряд з цим, у запереченнях зазначено, що рішення в цивільній справі №161/4098/18, у якому встановлено обставину щодо власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема ПП "Волинські Новини", не слід брати до уваги, оскільки дану обставину було встановлено на період часу, який не співпадає з публікацією спірної статті.
		Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		З огляду на зміст заперечень відповідачів на відповідь на відзиви, встановлено, що відповідачем 1 визнано ту обставину, що на момент розгляду справи №161/4098/18 власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 було ПП "Волинські новини".
		Поряд з цим Відповідачі вважають, що дану обставину не слід брати до уваги, оскільки дану обставину було встановлено на період часу, який не співпадає з публікацією спірної статті.
		В судових засіданнях судом було запропоновано відповідачам надати інформацію стосовно власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент розміщення спірної публікації, проте відповідачами такої інформації надано не було.
		Оскільки ПП "Волинські новини" визнало факт належності йому веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 25.10.2018р. (дата винесення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від в справі 161/4098/18), то очевидно, що заперечуючи наявність права власності у ПП "Волинські Новини" на веб-сайт станом на час розгляду даної справи, підприємству відомо, до кого таке право власності перейшло.
		 
		Враховуючи посилання Відповідачами на відсутність у них доступу до веб-сайту, та не надання жодних доказів які як встановлено вище, повинні бути наявними у ПП "Волинські новини" щодо власника веб-сайту, судом визнається встановленою та обставина, що ПП "Волинські Новини" має технологічну можливість щодо розміщення публікацій на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1.
		При цьому, суд звертає увагу, що згідно позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 28.11.2018р. у справі №910/17819/17 вбачається, що "згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
		Верховний Суд враховує, що у зв`язку зі внесенням з 27 березня 2014 року змін до   ЦК України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було виключено, а тому доказування позивачем обґрунтованості свого позову, а саме поширення інформації відповідачем-1 та її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку.
		За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
		Так, Верховний Суд вбачає, що у позовній заяві позивач вказував, що в даному випадку має місце поширення негативної інформації відповідачем, яка містить відомості про події, яких не існувало взагалі, а також відомості, які не відповідають дійсності. Вказана інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення ТОВ "Адвант Тревел", зокрема, норм чинного законодавства (порушення зобов`язань, порушення прав споживачів). На думку позивача, така інформація порушує його право на недоторканність ділової репутації, оскільки в статті наводиться інформація, яка може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані щодо вчинення позивачем шахрайський дій (злочину) та здійснення позивачем заборонених видів діяльності (створення пірамідальних схем).
		Отже, в даному випадку, позивач стверджував, що обставини, викладені у тексті статті, розміщеній на сайті ТОВ "Нові Медіа", не відбувалися взагалі.
		При цьому позивач подав докази, які на його думку, підтверджують факт поширення інформації (розміщення статті на сайті wvyw.vesti-ukr.com) і зазначив суб`єкта поширення інформації (власник сайту - TOB "Нові Медіа"), а також вказав, що поширена інформація стосується саме TOB "Адвант Тревел" (свідоцтво на знак для товарів і послуг), тобто подав докази на підтвердження обставин, на які він посилався у позовній заяві.
		Тобто сторона Позивача довела обставини на які посилалась, проте сторона відповідача посилаючись на відсутність прав власності на веб-сайт та можливості розміщення на ньому публікацій, доказів в підтвердження своєї позиції не надали".
		Як було зазначено вище, згідно роз`яснень ч. 4 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", що узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, відображеній в постанові від 13.02.2019р. у справі №439/1469/15-ц, - якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		Враховуючи, що спірну публікацію було розміщено інформаційним агентством "Волинські Новини", яке зареєстроване у встановленому законом порядку як засіб масової інформації, то, відповідно, в даному випадку слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації, та, зокрема, нормами Закону України "Про інформаційні агентства".
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб`єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.
		Згідно ст. 5 ЗУ "Про інформаційні агентства" діяльність інформаційних агентств - це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції. Випуск та розповсюдження інформаційними агентствами власної продукції з метою отримання прибутку є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону та чинного законодавства України.
		Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про інформаційні агентства" керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.) є першою особою, яка безпосередньо керує всіма підрозділами інформаційного агентства, відповідає за результати його роботи, підписує фінансові документи і виконує іншу роботу згідно з наданими йому засновником (співзасновниками) інформаційного агентства повноваженнями.
		У відповідності до ст.ст. 26-27 ЗУ "Про інформаційні агентства" продукція інформаційного агентства - це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. Продукція інформаційного агентства є його власністю, якщо інше не передбачено законодавством. Право власності на неї охороняється чинним законодавством України. Інформаційні агентства мають право на випуск продукції, яка передбачена їх статутними документами, та іншої інформаційної продукції, не забороненої чинним законодавством України.
		Відповідно до ст. 24 ЗУ "Про інформаційні агентства" розповсюджувачем продукції інформаційного агентства може бути як саме агентство, так і суб`єкт підприємництва - власник (користувач) засобу комунікації, через який він розповсюджує продукцію інформаційного агентства в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та укладеною між ними угодою.
		Згідно ст.ст. 29-30 ЗУ "Про інформаційні агентства" засобами комунікації є засоби розповсюдження продукції інформаційних агентств, такі як: друковані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв`язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп`ютерні мережі та інші телекомунікації. Інформаційні агентства мають переважне право на використання засобів комунікації. Основою відносин між інформаційним агентством та розповсюджувачем - власником (користувачем) засобу комунікації є договір. Розповсюджувач - власник (користувач) засобу комунікації укладає договір з інформаційним агентством за наявності у останнього свідоцтва про державну реєстрацію як суб`єкта інформаційної діяльності.
		Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про інформаційні агентства" громадяни, юридичні особи, державні органи і органи місцевого самоврядування, а також їх уповноважені представники мають право вимагати від інформаційного агентства спростування розповсюджених про них відомостей, що не відповідають дійсності, принижують їх честь та гідність. Спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію. Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством.
		З аналізу вищенаведених положень законодавства та зібраних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків: 
		- Інформаційне агентство не може існувати без відповідної юридичної особи, яка є засновником такого агентства, відповідно, Інформаційне агентство "Волинські Новини" не може існувати окремо від ПП "Волинські Новини" як засновника (ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про інформаційні агентства");
		- спірна публікація є власністю Інформаційного агентства "Волинські Новини" засновником якого є ПП "Волинські Новини" (ст. ст. 26-27 ЗУ "Про інформаційні агентства");
		- з метою здійснення діяльності інформаційне агентство "Волинські Новини" повинне розповсюджувати свою продукцію. Розповсюджувачем продукції інформаційного агентства може бути як саме агентство, так і суб`єкт підприємництва  на умовах, визначених чинним законодавством України та укладеною між ними угодою. Тобто, Інформаційне агентство "Волинські Новини" розповсюджує свою продукцію, в тому числі спірну публікацію, або самостійно (використовуючи власні засоби комунікації), або через третю особу - Розповсюджувача (шляхом укладання відповідного договору) проте в обох випадках розповсюджуються продукція власником та автором якої є Інформаційне агентство "Волинські Новини".
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р., якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації  чи інша  установа, що виконує її функції. В даному випадку, засновником Інформаційного агентства, як засобу масової інформації, та відповідно і власником спірної публікації виступає ПП "Волинські Новини".
		 
		 
		Таким чином, із вищевикладеного слідує, що ПП "Волинські Новини" та ТОВ "ІА "Волинські новини" спільно здійснили розповсюдження продукції Інформаційного агентства "Волинські Новини", зокрема, і спірної публікації під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", з огляду на ті встановлені судом та підтверджені матеріалами справи та наявними доказами факти, що ПП "Волинські новини" є власником, торгової марки "Волинські новини", що використовується на веб-сайті   ІНФОРМАЦІЯ_1, та єдиним засновником (власником) Інформаційного агентства "Волинські Новини", а ТОВ "ІА "Волинські Новини" контролює діяльність Інформаційного агентства "Волинські Новини", зокрема, через керівника юридичної особи ОСОБА_2 , який також відповідає за  редакційно-випусковий відділ, зазначивши при цьому засоби зв`язку із Редакцією (адміністраторами)  сайту, аналогічні як у юридичної особи відповідача.
		Таким чином, матеріалами справи та зібраними доказами підтверджується, що належними відповідачами в даній справі та особами, що відповідно до вимог Закону зобов`язані спростувати недостовірну інформацію поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 публікації під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною", є ПП "Волинські Новини" та ТОВ "ІА "Волинські Новини".
		Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на практику Верховного Суду, викладену в постанові від 13.03.2018р. у справі №910/2853/17, оскільки в наведеній справі інформацію було розміщено на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8, а позовні вимоги адресовані до Громадського об`єднання "Стоп корупції". При цьому, враховуючи відсутність доказів того, що ГО "Стоп корупції" зареєстроване у встановленому законом порядку як засіб масової інформації, судом було здійснено висновок, що належним відповідачем в справі є відповідно власник веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8. 
		В даному випадку, Інформаційне агентство "Волинські Новини" зареєстроване у встановленому законом порядку як інформаційне агентство власником якого є відповідач 1 в даній справі - ПП "Волинські Новини", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відтак в даній справі слід також застосовувати норми, що регулюють діяльність засобів масової інформації, та, зокрема, норми Закону України "Про інформаційні агентства".
		Також, в матеріалах справи наявна достатня кількість доказів, які підтверджують наявність права власності та можливості користування відповідачами веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Враховуючи, що порушення особистих немайнових прав позивача відбулося у результаті поширення про нього недостовірної інформації відповідачами, яка була опублікована на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 15 березня 2019 року, то належним способом захисту прав позивача є спростування такої недостовірної інформації у аналогічний спосіб - шляхом розміщення відповідної інформації на вказаному веб-сайті.
		 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		 
		 
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав. 
		Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору -задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.
		 
		Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідачів, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України за рахунок Приватного підприємства "Волинські Новини", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" в рівних частинах.
		Водночас, в судовому засіданні 05.11.2019р. представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя", адвокат Пилипчук І.Ю. (ордер серія АА №1000001 від 03.06.2019р.; Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №982 від 19.12.2017р.) звернулась до суду із заявою про відшкодування судових витрат, в якій просила суд у випадку задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати в сумі 42 026,00 грн., котрі складаються з: 3 842,00 грн. сплаченої позивачем суми судового збору, 14 700,00 грн. витрат на оплату наданої професійної правничої допомоги адвокатом, 22 000,00 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, а також 1 484,00 грн. витрат, пов`язаних із збиранням та витребуванням доказів, стягнути з відповідачів у справі на користь позивача. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
		При цьому, суд засвідчує, що реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у Рішенні від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
		Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини Рішення зазначено, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
		Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
		Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
		Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
		У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
		Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
		Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема,           стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Згідно з частиною 2 статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Частиною третьою статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4        ст. 126 ГПК України).
		Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте, дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
		При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Як вбачається із заяви позивача про здійснення розподілу судових витрат, останній просить стягнути з відповідачів, зокрема, 14 700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ТОВ "Казкова оселя" в зв`язку з розглядом в господарському суді справи №903/297/19.
		В підтвердження надання адвокатом Пилипчук Іриною Юріївною Товариству з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" послуг з професійної правничої допомоги в суді при розгляді справи №903/297/19 позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги №02/04 від 02.04.2019р., копію акту приймання-передачі наданих послуг до Договору №02/04 від 02.04.2019р., копію рахунку на оплату послуг за Договором №02/04 від 02.04.2019р., копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.05.2019р., копію Договору про надання правничої допомоги №03/06 від 03.06.2019р., копію додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №03/06 від 03.06.2019р., копію акту приймання-передачі наданих послуг до Договору №03/06 від 03.06.2019р., копію рахунку на оплату послуг за Договором №03/06 від 03.06.2019р., копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 31.10.2019р.
		Дослідивши надані позивачем докази, суд бере до уваги, що 02.04.2019р. між Адвокатом Пилипчук Іриною Юріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" було укладено договір про надання правничої допомоги №02/04 згідно умов котрого, Адвокат зобов`язався надати Клієнту правову допомогу шляхом надання загальної усної консультації по спору, розгляду та аналізу документів, визначення перспективності та доцільності звернення до суду, вивчення судової практики по подібних спорах, підготовки позовної заяви. За надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар в загальному розмірі 3 500,00 грн.
		Згідно акту приймання-передачі наданих послуг до Договору №02/04 від 02.04.2019р., підписаного договірними сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 3 500,00 грн., послуги надані якісно, в повному обсязі та в строк, згідно з умовами Договору, жодних претензій по якості, повноті, строках надання та обсягу послуг Клієнт до Адвоката немає.
		Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.05.2019р., послуги адвоката за Договором №02/04 від 02.04.2019р., оплачені в повному обсязі в розмірі 3 500,00 грн.
		Водночас, 03.06.2019р. між Адвокатом Пилипчук Іриною Юріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" було укладено договір про надання правничої допомоги №03/06 та додаток №1 до договору, згідно умов котрих, Адвокат зобов`язався надати Клієнту правову допомогу шляхом зокрема, надання письмових та усних консультацій, роз`яснень, складання процесуальних та інших документів, збору інформації, документів та їх аналітичної обробки, отримання від третіх осіб будь-яких відомостей про Клієнта, на що останній підписанням цим Договором дає згоду, здійснення представництва інтересів Клієнта в правоохоронних органах здійснення представництва інтересів Клієнта господарському суді Волинської області здійснення представництва в інших органах, перед іншими юридичними та фізичними особами. За надану Адвокатом правову допомогу по Справі, Клієнт сплачує гонорар згідно рахунку, а додатком №1 до Договору передбачена вартість послуг з розрахунку за годину надання та кількості судових засідань відповідно.
		Згідно акту приймання-передачі наданих послуг до Договору №03/06 від 30.10.2019р., підписаного сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 11 200,00 грн., послуги надані якісно, в повному обсязі та в строк, згідно з умовами Договору, жодних претензій по якості, повноті, строках надання та обсягу послуг Клієнт до Адвоката немає.
		Із вищенаведеного акту вбачається надання адвокатом наступних послуг: підготовка відповіді на відзиви від 05.06.2019р., підготовка клопотання про витребування доказів в ТОВ "Інтернет-Інвест", підготовка клопотання про витребування доказів в ДП "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", підготовка додаткових пояснень до клопотання про витребування доказів в ДП "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", підготовка додаткових пояснень від 03.07.2019р., підготовка клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 08.07.2019р., підготовка клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі від 08.07.2019р., представництво інтересів з питань отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення (надсилання відповідної заяви, отримання довідки, здійснення оплати, тощо.), представництво інтересів з питань отримання повного витягу з державного реєстру друкованих ЗМІ та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.; ознайомлення з матеріалами справи 02.07.2019р., та 18.10.2019р., представництво інтересів в сімох судових засіданнях та авансування за одне судове засідання.
		Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 31.10.2019р., послуги адвоката за Договором №03/06 від 03.06.2019р. ТОВ "Казкова Оселя" оплачені в повному обсязі в розмірі 11 200,00 грн.
		Водночас, представник відповідачів в судовому засіданні 20.11.2019р. просив суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.
		Представник відповідачів при цьому засвідчував, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, є необґрунтованим, а їх розмір є не співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Так, представник відповідачів заперечив проти стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, з тих підстав, що заявлений до стягнення розмір таких витрат, зважаючи на характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, є неспівмірним.
		Позивачем до стягнення заявлено 14 700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу, окрім поданих адвокатом угод та договорів про надання правової допомоги, детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та прейскурантом цін на послуги з надання професійної правничої допомоги адвокатом, судом брались до уваги кількість поданих позивачем заяв по суті спору та кількість проведених судових засідань пов`язаних з розглядом справи, час, який міг витратити адвокат для формування правової позиції та складення заяв по суті спору у даній справі, час, який міг витратити представник позивача на збирання доказів та на позасудове врегулювання спору з урахуванням доказів які містяться в матеріалах справи, а також складність справи та поведінку відповідача. Окрім цього, судом проаналізовано вартість адвокатських послуг у місті Луцьк, які пропонуються у мережі Інтернет.
		Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката не відповідають критерію розумності їхнього розміру. 
		З урахуванням вищенаведеного та з огляду на клопотання представника відповідачів про зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд прийшов до висновку про зменшення розміру таких витрат та стягнення з відповідачів на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в рівних частинах.
		При цьому, суд засвідчує, що  в судовому засіданні 20.11.2019р. судом були оглянуті оригінали документів стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.
		Поруч з цим у відповідності до положень ст. ст. 127, 128 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, та пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
		Ухвалою суду від 23.07.2019р. було призначено у справі №903/297/19 лінгвістичну експертизу, проведення експертизи доручено Державному підприємству "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 4, кімната 307, код ЄДРПОУ 33494653); витрати з оплати вартості експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова оселя" (43024 Волинська область, м. Луцьк, вул. Ветеранів, 21А, код ЄДРПОУ 37940254).
		Наявним в матеріалах справи висновком судової лінгвістичної експертизи №056/289-2 від 30.09.2019р., наданими стороною позивача копіями договору про виконання робіт від 30.07.2019р., Акту про виконання робіт (надання послуг) від 30.09.2018р., укладених між ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" та ТОВ "Казкова Оселя", та платіжним дорученням про оплату послуг за підготовку висновку судово-лінгвістичної експертизи згідно рахунку №3007/19-1 від 30.07.2019р., підтверджується факт надання "Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України" послуг з проведення лінгвістичної експертизи та оплати позивачем таких послуг на суму 22 000,00грн.
		Той факт, що в акті про виконання робіт (надання послуг) укладеному між ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" та ТОВ "Казкова Оселя" зазначена дата 30.09.2018р., а не 2019р., суд розцінює як описку, яка не спростовує факту виконання експертизи на вимогу ухвали суду, її оплати та підставності внесення її вартості до судових витрат у справі.
		Крім того, позивачем в заяві від 05.11.2019р., надано документи, що підтверджують понесення останнім витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, а саме копію квитанції про оплату послуг за отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення; копію квитанції про оплату послуг за отримання повного витягу  з державного реєстру друкованих ЗМІ та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, також в матеріалах справи наявні копія Договору про надання послуг №63/2019 від 21.06.2019р. та копія Акту наданих послуг від 26.06.2019р. Вказані документи підтверджують факт понесення позивачем витрат пов`язаних з витребуванням доказів на суму 1 484,00 грн.
		Статтею 128 ГПК України визначено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
		Таким чином, на переконання суду, до стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь позивача підлягає 10 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 22 000,00 грн. витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, а також 1 484,00грн. витрат, пов`язаних із збиранням та витребуванням доказів.
		Заперечення представника відповідачів щодо недоведеності позивачем підстав та розміру відшкодування витрат, пов`язаних із збиранням та витребуванням доказів суд оцінює критично. Так, твердження відповідача щодо здійснення  оплати суми витрат, пов`язаних із збиранням та витребуванням доказів особисто Адвокатом Пилипчук І.Ю., з огляду на, що, на переконання відповідачів, підстави відшкодовування вказаних витрат на користь ТОВ "Казкова Оселя" відсутні, спростовуються тим, що Адвокат Пилипчук І.Ю. здійснила оплату вказаних послуг, діючи в інтересах ТОВ "Казкова Оселя" як уповноважений представник вказаного товариства, адвокат (ордер серія ВЛ №0000057312 від 24.04.2019р.; ордер серія ВЛ №000057313 від 25.04.2019р.; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №781 від 01.11.2013р.) в межах повноважень, визначених  договором про надання правничої допомоги №02/04 від 02.04.2019р. та договором про надання правничої допомоги №03/06 від 03.06.2019р. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 126, 127, 128, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя", інформацію, опубліковану та поширену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 15 березня 2019 року в публікації Інформаційного агентства "Волинські Новини" під назвою "Компанія Покровського продала іноземцеві незавершену квартиру в Луцьку за завищеною ціною" (ІНФОРМАЦІЯ_3). 
		3. Зобов`язати Приватне підприємство "Волинські Новини" протягом п`яти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частин рішення суду у справі під заголовком "Спростування" та не видаляти, не змінювати даної публікації протягом одного року.
		4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" протягом п`яти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частин рішення суду у справі під заголовком "Спростування" та не видаляти, не змінювати даної публікації протягом одного року.
		5. Стягнути з Приватного підприємства "Волинські Новини" (м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 35963888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" (м. Луцьк, вул. Ветеранів, 21 А, код ЄДРПОУ 37940254) 1 921,00грн. витрат по сплаті судового збору,       5 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, 11 000,00 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи та 742,00грн. витрат, пов`язаних із збиранням та витребуванням доказів.
		6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" (м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 41637310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя" (м. Луцьк, вул. Ветеранів, 21 А, код ЄДРПОУ 37940254) 1 921,00грн. витрат по сплаті судового збору, 5 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, 11 000,00 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи та 742,00грн. витрат, пов`язаних із збиранням та витребуванням доказів.
		7. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		 
		 
		 
		Повне судове рішення 
		складено 28.11.2019р.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                      В. А. Войціховський
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Примірник рішення суду направити:
		- Товариству з обмеженою відповідальністю "Казкова Оселя"  за адресою: м. Луцьк, вул. Ветеранів, буд. 21А;
		- Приватному підприємству "Волинські Новини" за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3;
		- Товариству з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Волинські Новини" за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...