Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/1215/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2019. Зареєстровано: 29.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Номер судового провадження: 854/6897/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/1215/19Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату Херсонської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В червні 2019 року ОСОБА_1 (надалі  позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонського обласного військового комісаріату Херсонської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (надалі  відповідач), в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплати позивачу в день виключення із списків частини (29.12.2018) компенсації за неотримане речове майно, грошової компенсації;
		- стягнути з відповідача середній заробіток у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні за період з 29.12.2018 року по 29.03.2019 року у сумі 35340,00 грн..
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в день його звільнення відповідачем не було виплачено грошове забезпечення за грудень 2018 року в сумі 7812,80 грн., одноразова грошова допомога у разі звільнення в сумі 8351,62 грн. та компенсація за неотримане речове майно.
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату позивачу в день виключення із списків частини (29.12.2018) компенсації за неотримане речове майно, грошової компенсації. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні за період з 29.12.2018 року по 29.03.2019 року у сумі 37340,03 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі, прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що з 17.09.2016 року по 29.12.2018 року позивач перебував на військовій службі за контрактом на посаді діловода служби захисту інформації Великоолександрівського районного військового комісаріату Херсонської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВОС №901074А, що підтверджується витягом з наказу №64 від 17.09.2016 року та копією контракту, які містяться в матеріалах справи.
		Відповідно до витягу із наказу №154 від 29.12.2018 року позивача звільнено з військової служби у запас та виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
		Згідно атестату серії ЗУ №305178 від 30.01.2019 року були виплачені наступні види грошового забезпечення: оклад за військовим званням в сумі 692,26 грн., посадовий оклад в сумі 2469,68 грн., надбавка за вислугу років в сумі 1264,77 грн., надбавка за особливості проходження служби (НОПС) в сумі 442,67 грн., премія в сумі 3062,40 грн..
		Позивач звернувся до відповідача з заявою від 04.02.2019 року про виплату грошової компенсації за невикористану матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік та вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням згідно до чинного законодавства України.
		Із змісту відповіді №6/1/137 від 15.02.2019 року вбачається, що для проведення виплати грошового забезпечення за грудень 2018 року в сумі 7812,80 грн. та одноразової грошової допомоги у разі звільнення в сумі 8351,62 грн. 08.02.2019 року до Державної казначейської служби України в Херсонській області подані платіжні документи до зарахування коштів на рахунок в банку.
		Відповідно до довідки №6/1/170 від 30.01.2019 року грошове забезпечення за листопад 2018 року становить - 8573,54 грн..
		Відповідно до довідки №6/1/137 від 15.02.2019 року грошове забезпечення за грудень 2018 року становить 16164,42 грн..
		12.02.2019 року позивачу було виплачено грошове забезпечення у розмірі 16164,42 грн..
		20.03.2019 року позивачу було виплачено 1080,00 грн. в якості компенсації за відрядження.
		29.03.2019 року відбулась виплата позивачу компенсації за неотримане речове майно, згідно постанови КМУ №178 від 16.03.2016 року за березень 2019 року у розмірі 6207,80 грн..
		29.03.2019 року відбулась виплата грошової компенсації замість обідів за березень 2019 року у розмірі 38,31 грн..
		Вказані суми поступили на картковий рахунок позивача, що підтверджується випискою по картковому рахунку.
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на грошову компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, але позивач помилково розрахував суму компенсації.
		Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
		Згідно ч.1 ст.9-1 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
		На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 був затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок №178).
		Відповідно до п.п.2, 3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
		Відповідно до п.п.4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
		Таким чином, військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
		У відповідності до абзаців 1 та 3 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
		Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
		Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується, зокрема військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;
		Отже, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та іншими нормативно-правовими актами, які регулювали питання прийняття, проходження та звільнення з військової служби, не врегульовані питання порушення роботодавцем, строків проведення розрахунків при звільненні, а також наслідків такого порушення.
		Судом першої інстанції правильно зазначено, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
		Так, ст.117 Кодексу законів про працю України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивача виключено зі списків особового складу Херсонського обласного військового комісаріату Херсонської області оперативного командування «Південь» та всіх видів забезпечення з 29.12.2018 року, тоді як, фактичний розрахунок грошового забезпечення за грудень 2018 року та одноразової грошової допомоги у разі звільнення було проведено 12.02.2019 року, а фактичний розрахунок щодо грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно проведено 29.03.2019 року.
		При цьому, між сторонами відсутній спір щодо сум, які повинні були бути виплачені позивачу при звільненні 29.12.2018 року, але виплата яких відбулась лише 12 лютого, 20 та 29 березня 2019 року. 
		За таких підстав колегія суддів робить висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.
		Посилання відповідача в апеляційній скарзі на абзац 2 п.2 Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», яким роз`яснено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо), - колегія суддів вважає помилковим та таким, що не спростовує наведених висновків, оскільки правове регулювання норм оплати праці або порядку вирішення трудового спору не охоплює правовідносини щодо відповідальності установи (організації, підприємства) за затримку розрахунку при звільненні.
		Такий висновок колегії суддів узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 16.05.2019 року по справі №805/790/16-а.
		Разом з цим, колегія суддів не погоджується з розрахунками суду першої інстанції щодо розміру середньоденного грошового забезпечення, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог абзацу 2 п.7 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовця за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
		Як вже було зазначено вище, відповідно до довідки №6/1/170 від 30.01.2019 року грошове забезпечення за листопад 2018 року становить - 8573,54 грн., натомість суд першої інстанції при розрахунку середньоденного розміру грошового забезпечення помилково вказав, що грошове забезпечення за листопад 2018 року становить - 12310,08 грн..
		Отже враховуючи те, що грошове забезпечення за листопад 2018 року становить 8573,54 грн., середньоденний розмір грошового забезпечення складає 285,78 грн. (8573,54 / 30).
		Таким чином, з урахуванням розрахунку середньоденного грошового забезпечення (285,78 грн./день) та періоду затримки розрахунку при звільненні  90 календарних днів (з 29.12.2018 року по 29.03.2019 року), середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні складає 25720,20 грн. (285,78 грн. х 90).
		Також апелянт посилається на те, що статті 116 та 117 Кодексу законів про працю України не поширюються на правовідносини щодо здійснення виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, так як вказана компенсація не входить до складу грошового забезпечення та до виплат, які б належали позивачу при звільненні, та носить одноразовий характер.
		Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки стаття 117 Кодексу законів про працю України встановлює відповідальність за затримку виплати при звільненні будь-яких сум, які мали були бути виплачені при звільненні. 
		Такий висновок колегії суддів узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.10.2019 року по справі №825/598/17.
		Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо застосування строків звернення до суду, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
		Статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду.
		Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України).
		Згідно ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Приписами ч.5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Віднесення справ стосовно невиплати військовослужбовцям, звільненим з військової служби, грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні та за неотримане речове майно, до юрисдикції адміністративних судів робить актуальним питання про строки звернення до суду за захистом цього права, оскільки фактично спір стосується відновлення майнового стану у зв`язку із неотриманням компенсації за затримку розрахунку при звільненні та за належного їм речового майна під час проходження служби.
		Колегія суддів указує що предметом у зазначеній категорії справ, належать, до категорії справ щодо проходження публічної служби, однак безпосередньо стосується порушення майнових прав особи, яке пов`язане зі звільненням з публічної служби.
		Відповідно до ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку із особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, в якості гарантій соціального і правового захисту військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		До таких гарантій належить і продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, визначене ст.91 вищевказаного Закону, в тому числі і речове забезпечення військовослужбовців або грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.
		Специфічний характер правовідносин у категорії спорів у яких на публічно-правовий характер спору накладається майновий аспект, змушує брати до уваги ці особливості при визначенні того, які норми визначають строки звернення до суду для цих справ.
		В той же час враховуючи специфіку публічно-правових спорів, для вирішення яких Кодексом адміністративного судочинства України визначені спеціальні строки, то колегія суддів вважає достатнім строком для реалізації позивачем права звернення до суду за захистом порушеного права загальний шестимісячний строк, встановлений ч.2 ст.122 КАС України.
		За таких підстав, колегія суддів робить висновок, що судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права щодо строків звернення позивача з даним позовом до суду.
		Отже, враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, не допустив порушення норм процесуального права, але помилково розрахував середньоденний розмір грошового забезпечення та як наслідок розмір середнього заробітку у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції відповідно до ст.317 КАС України.
		За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
		Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
		Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити частково. 
		Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення у наступній редакції:
		«Стягнути з Херсонського обласного військового комісаріату Херсонської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ 08196988, 73000, м.Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 21) на користь ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні за період з 29.12.2018 по 29.03.2019 у сумі 25720,20 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять грн. 20 коп.)».
		В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя  Кравченко К.В.Судді    Джабурія О.В.   Вербицька Н. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...