Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 694/1050/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2019. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 25.11.2019
Номер судового провадження: 11-кп/4809/627/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000000165

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Кропивницький апеляційнийсуд 
		 
		№ провадження 11-кп/4809/627/19 Головуючий у суді І-ї інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія 364 (165) Доповідач в колегії апеляційного суду         ОСОБА_2  
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.11.2019 року. м. Кропивницький
		 
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
		головуючого судді -  ОСОБА_2 ,
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретаря   ОСОБА_5 , 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 42016250000000165 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 , на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.03.2018 року, яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ватутіне Черкаської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, працює документознавцем першої категорії, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		визнано невинуватим та виправдано, у зв`язку з недоведенням вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_7 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора   ОСОБА_6 ,
		захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого   ОСОБА_7 .
		 
		В апеляційній скарзі прокурор  ОСОБА_6  просить вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом у розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. 
		Повторно допитати обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . 
		ОСОБА_7 провів незаконне зняття з обліку транспортного засобу і не забезпечив повернення його законному володільцю, спричинивши матеріальні збитки громадянину ОСОБА_9 в сумі 125464 грн., що в 218 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є істотною шкодою.
		Крім цього указаними діями ОСОБА_7 порушено нормальну роботу органів Державної автомобільної інспекції МВС України, не забезпечено нормального здійснення державної політики у сфері реєстрації транспортних засобів, розшуку, ведення інформації про перебування транспортних засобів у розшуку.
		Вказує, що з вироку суду першої інстанції незрозуміло, які саме показання свідків підтверджують невинуватість ОСОБА_7 .
		Стороною обвинувачення до суду першої інстанції надано 19 доказів з яких 13 документів, 5 речових доказів та 1 висновок експерта, однак суд вдався лише до переліку вказаних доказів, у судовому рішенні не зазначив, які із наданих доказів спростовують вину ОСОБА_7 .
		Наведені докази підтверджують ті обставини, що автомобіль був оголошений в розшук; що дані про це були внесені до системи "АРМ-РОЗШУК"; що саме ОСОБА_7 повинен був перевірити і перевірив наявність будь-яких обтяжень у тому числі і фактів перебування у розшуку; що ОСОБА_19 не могло бути невідомо про факт перебування у розшуку автомобіля; що ОСОБА_7 повинен був співпрацювати з НДЕКЦ УМВС та РА УМВС у випадку виявлення фальсифікованих номерних агрегатів (чи перебування їх в розшуку).
		Стороною обвинувачення суду надано речові докази саме у вигляді паперових носіїв інформації, яким суд взагалі не надав оцінки, а саме речові докази - заява № 15887148 від 11.04.2013 і акт технічного огляду ТЗ; результати перевірки з підсистем НАІС МВС України на якому чітко надруковано слово - "УГОН", що означає перебування автомобіля у розшуку, чого не міг не знати і не розуміти ОСОБА_7 ; квитанції №№ 36.1, 37.1, 38.1 від 11.04.2013; облікова карка № 15595190 від 05.04.2013; довідка-рахунок серії ААА №022324 від 11.04.2014; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 якими підтверджується проведення реєстраційних операцій з транспортним засобом марки «Volswagen Caddy» саме ОСОБА_7 , а також наявність інформації у системі НАІС МВС України відомостей про перебування вказаного автомобіля в угоні.
		Стороною обвинувачення було надано лист з ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про те, що посадова інструкція ОСОБА_7 була знищена, однак судом вказаний доказ до уваги взятий не був.
		У вироку не зазначено, чому докази, якими підтверджується умисел ОСОБА_7 до уваги не взято, не мотивовано та причин цього у рішенні не наведено.
		 
		В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вирок суду без зміни.
		В запереченнях посилається на те, що судом першої інстанції в ході судового слідства були допитані, потерпілий, усі свідки заявлені строною обвинувачення в обвинувальному акті. Досліджено усі наявні у справі судові письмові та речові докази, висновки експерта. Поза увагою суду не залишилось жодне клопотання чи заява, які надійшли від сторін у ході судового розгляду.
		За результатами судового розгляду вина ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, свого підтвердження не знайшла, а тому є недоведеною.
		Стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_7 являється суб`єктом злочинів у сфері службової діяльності.
		Сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів, якими визначається коло службових повноважень і обов`язків ОСОБА_7 ..
		Вважає, що у діях ОСОБА_7 відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
		Твердження сторони обвинувачення про те, що через дії ОСОБА_7  ОСОБА_9 втратив право володіння автомобілем належить розцінювати критично, оскільки вторинна реєстрація транспортниного засобу не підтверджує та не утворює права власності на нього у третіх осіб.
		Потерпілий ОСОБА_9 у кримінальному провадженні не заявляв цивільний позов, що свідчить про відсутність претензій матеріального характеру до обвинуваченого.
		 
		Короткий зміст суті справи:
		Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам за таких обставин:
		14 листопада 2012 року по вул.Миропільській,25 в м.Києві громадянин ОСОБА_20 шахрайським шляхом заволодів автомобілем громадянина ОСОБА_21 «Volswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_2 та відомості про це 19 грудня 2013 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1201210040001608 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Дані про оголошення в розшук автомобіля марки «Volswagen Caddy», 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 держаний номерний знак НОМЕР_2 27 грудня 2012 року були внесені до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України «АРМ- РОЗШУК».
		В свою чергу ОСОБА_7 , будучи службовою особою, займаючи відповідно до наказу начальника УМВС України в Черкаській області від 07.10.2011 року № 279 о/с посаду спеціаліста відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне, 11 квітня 2013 року, перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому по вул.Б.Хмельницького,15/1 в м.Звенигородка Черкаської області, відповідно до положень Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджений Постановою №1388 Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року та Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, яка затверджена наказом № 379 МВС України від 11.08.2010 року, прийняв до розгляду заяву №15887148 від 11.04.2013 року від ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про реєстрацію транспортного засобу, придбаного в торгівельній організації - вантажний/фургон малотоннажний- НОМЕР_5 , «Volswagen Caddy», 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , на який видано облікову картку № НОМЕР_6 від 05.04.2013 року та тимчасовий номерний знак НОМЕР_7 , та перевіривши дані в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України провів перевірку по марці, моделі, типу кузова ТЗ, номера ТЗ, номера двигуна, номера шасі, номера кузова, та встановив, що зазначений автомобіль, а саме його кузов за підсистемою «Угон», перебуває в розшуку.
		Після чого ОСОБА_7 , усвідомлюючи протизаконність своїх дій, умисно, зловживаючи владою, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_13 , в порушення ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про міліцію», п.п. 8.11, 8.12, 8.13, 8.21 Положення про Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Черкаській області, ст.ст. 40, 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів та п. 5.10 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, поставив свій електронний підпис в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України та підпис на роздрукованих матеріалах перевірки по електронним базам, чим протиправно засвідчив відсутність обмежень на транспортний засіб.
		В подальшому ОСОБА_7 закріпив по електронній системі НАІС ДДАІ МВС України за вказаним автомобілем державний номерний знак НОМЕР_8 , оформив свідоцтво про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_9 і видав їх ОСОБА_13 . Таким чином, ОСОБА_7 провів незаконну реєстрацію вказаного транспортного засобу і не забезпечив повернення його законному володільцю, що завдало матеріальні збитки громадянину ОСОБА_9 в сумі 125464 грн., що в 218 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
		Крім цього, вказаними діями ОСОБА_7 порушену нормальну роботу органів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, не забезпечено нормального здійснення державної політики у сфері реєстрації транспортних засобів, розшуку, ведення інформації про перебування транспортних засобів у розшуку, та підірвано авторитет держави в особі Управління Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Черкаській області, чим завдано істотної шкоди державним інтересам.
		 
		Суд першої інстанції за наслідком розгляду кримінального провадження прийшов до висновку, що удіях  ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, з таких підстав.
		Суд першої інстанції пийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 при здійсненні за заявою ОСОБА_13 реєстрації автомобіля «Volswagen Caddy», який перебував у розшуку, діяв умисно, що також в судовому засіданні підтверджено показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_12 про те, що система НАІС ДДАІ в 2013 році працювала не досконало та в ній не висвічувались червоним дані про угон автомобіля, що викликало труднощі при роботі з нею. З показань свідків ОСОБА_14 , та ОСОБА_10 також вбачається, що при знятті з обліку автомобіля «Volswagen Caddy»у ВРЕВ м.Черкаси ними не було виявлено перебування його в угоні.
		Для кваліфікації злочину передбаченого ст.364 ч.1 КК України діяння службової особи обов`язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона виконала, чи виконала неналежним чином, то треба щоб вони входили в коло її службових обов`язків.
		Натомість сторона обвинувачення не приєднала до матеріалів справи та не надала суду письмовий доказ  особисту посадову інструкцію спеціаліста відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ  ОСОБА_7 станом на 11.04.2013 року, внаслідок чого стороною обвинувачення не доведено доказами коло службових повноважень та обов`язків ОСОБА_7 .
		За наведених вище обставин, тобто за відсутністю доказів владних повноважень у ОСОБА_7 , суд першої інстанції вважає, що сторона обвинувачення не довела, що в ОСОБА_7 був статус представника влади, як наслідок не доведено, що ОСОБА_7 являється спеціальним суб`єктом злочину передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
		Зловживання службовим становищем відноситься до злочинів з матеріальним складом. Натомість сторона обвинувачення не довела, що збитки ОСОБА_9 спричинені саме діями ОСОБА_7 (причинний зв`язок).
		Насправді збитки потерпілому завдав ОСОБА_22 ,стосовно якого у справі мається обвинувальний акт прокуратури за ч. 3 ст. 190 КК України.
		Також сторона обвинувачення не довела ані умислу ОСОБА_7 на зловживання владою, ані корисливих мотивів у його діях.
		Покази допитаних свідків, досліджених доказів по справі не вказують на доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.364 КК Україничерез те, що не містять жодних даних, які б вказували на зловживання владою з боку ОСОБА_7 .
		Суд першої інстанції прийшов до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_7 виправдувального вироку, оскільки не доведено, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
		 
		Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_8 , які просили вирок суду залишити без зміни, апеляційну скаргу прокурора без задоволення, прокурора у кримінальному провадженні, який просив вирок суду скасувати та визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні пред`явленого обвинувачення, провівши судове слідство в об`ємі допиту обвинуваченого та дослідженні матеріалів кримінального провадження за клопотанням прокурора, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		Відповідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Заслухавши доповідача, прокурора у кримінальному провадженні, який просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати виправдувальний вирок та постановити обвинувальний вирок призначивши ОСОБА_7 покарання ;
		Виправданого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника  адвоката ОСОБА_8 , які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно дост.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження розгляд справи проведений з дотриманням вимог ст.22 КПК України.
		У ході апеляційного розгляду було проведене судове слідство в обсязі допиту потерпілого, досліджено письмові матеріали кримінального провадження у відповідності до вимог ч.3 ст.404 КПК України. 
		 
		Положення ст.62,129 Конституції Українита ст.7,17,22 КПК України визначають основними засадами судочинства у кримінальних справах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи. 
		 
		Суд при розгляді кримінального провадження повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
		В судовому засіданні Кропивницького апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що був прийнятий на роботу у відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування Звенигородського, Катеринопільського, Тальнівського районів та м. Ватутіне при УМВС в Черкаській області згідно Наказу УМВС України в Черкаській області від 07 жовтня 2011 року № 279 о/с. на посаду спеціаліста відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи.
		Працюючи вільнонайманим працівником не мав спеціального звання працівника міліції, не мав відзнак, не мав форменого одягу, не мав службового посвідчення працівника міліції. І взагалі не являвся працівником міліції у розумінні діючого на той час Закону України «Про міліцію».
		Під часприйняття нароботу небув ознайомлений із своєю посадовою інструкцією спеціаліста відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи. І надалі,упродовж 2011-2013років такожне був ознайомлений із своїми посадовими обов`язками. 
		Здійснюючи реєстрацію(перереєстрацію)транспортних засобів, керувався настановами свого керівництва, а також Порядком реєстрації, затвердженим постановою КМУ № 1388 у діючій на той час редакції, також відповідною Інструкцією МВС України № 379 від 11.08.2010 р.
		11 квітня 2013 року перебував на своєму робочому місці, займався реєстраційною роботою. Серед інших громадян до відділу ВРЕР звернувся також громадянин ОСОБА_13 із заявою провести вторинну реєстрацію автомобіля «VOLKSWAGEN Caddy». Раніше цього громадянина не знав, бачив його вперше. ОСОБА_13 надав необхідні документи, а саме: картку зняття автомобіля з обліку, свідоцтво про реєстрацію, довідку-рахунок. Вказав, що надав ОСОБА_13 квитанції для здійснення оплати послуг з реєстрації. Після оплати ОСОБА_13 квитанцій, прийняв від нього заяву про реєстрацію автомобіля. Потім здійснив перевірку по системі НАІС ДДАІ.
		Станом на квітень 2013 дана система працювала в тестовому режимі і часто видавала помилки, не показувала усіх обмежень, які існували на певний транспортний засіб, або видавала суперечливу інформацію. Вказана система викликала обґрунтований сумнів щодо достовірності її даних. Ніякої інструкції по роботі з системою НАІС на той час не було. Керівництво для оператора НАІС ДДАІ було розроблене лише в 2014 році. А тому у період 2013 року під час здійснення операцій «зняття з обліку ТЗ», «перереєстрації ТЗ» надавалась перевага інформації на паперових носіях -тобто документах, що надходили разом з відповідною заявою.
		Під часперевірки незміг достеменно визначити, чи перебував автомобіль «VOLKSWAGEN Caddy», який хотів зареєструвати ОСОБА_13 , в угоні, бо система працювала недосконало - видала багато номерів різних автомобілів та не виділяла червоним розшукуваний автомобіль. Система надавала суперечливі дані щодо перебування чи неперебування цього автомобіля у розшуку.
		Водночас із наданих ОСОБА_13 документів вбачалося, що при знятті з реєстрації вказаного автомобіля в м. Черкаси співробітниками ВРЕВ не було виявлено жодних обмежень. А тому я поклався на достовірність цієї інформації.
		Після чого провів реєстрацію вказаного транспортного засобу на ОСОБА_13 поставив свій електронний підпис в електронній системі НАІС, закріпив по електронній системі за вказаним автомобілем державний номерний знак та підпис на роздрукованих матеріалах перевірки по електронним базам, оформив свідоцтво про реєстрації транспортного засобу, і видав їх ОСОБА_13 .
		У зв`язку із перереєстрацією автомобіля, ніякої неправомірної вигоди матеріального чи нематеріального характеру від ОСОБА_13 не отримував, та не діяв в інтересах ОСОБА_13 для того, щоб він отримав будь-якунеправомірну вигоду.Винним себене вважає,бо вимогнормативних актіву ційсфері не порушував.Своїми діямине завдавав істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадянина ОСОБА_9 та державним інтересам.
		 
		В ході апеляційного розгляду були дослідження письмові матеріали кримінального провадження, а саме:
		-положення про Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Черкаської області від 22.02.2010 №122 п.1 встановлено, що управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Черкаській області є самостійним структурним підрозділом у складі Державної автомобільної інспекції (а.п. 166-172 т.1);
		-копія заявки-зобов`язання ОСОБА_7 від 10.02.2013 року про надання доступу до НАІС МВС України згідно з яким зазначено рівень доступу користувача, який складається з 17 найменувань та рівень дій, якому надано дозвіл, наявний підпис користувача, керівника підрозділу ОСОБА_23 та погоджено підписом начальника ВОРЕМ підполковником міліції ОСОБА_24 (а.п. 173 т. 1);
		-заява №15595190від 05.04.2013року власника ОСОБА_9  до ВРЕР м. Черкаси, яка підтверджує зняття з обліку транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 ., яку прийняв ОСОБА_10 (а.п. 103 т.1);
		-довіреність видана терміном на 1 рік ОСОБА_9 , якою уповноважено ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , управляти та розпоряджатися належним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, рік випуску 2008, затверджена приватним нотаріусом ОСОБА_28 (а.п. 104 т.1);
		-інформаційна системаДАІ результат пошуку,в якомузазначено місцепроживання власникам.Київ,Дніпровський районуз посиланнямна тещо, ОСОБА_9 т/з VOLKSWAGEN CADDY є власником даного автомобіля. (а.п. 105 т.1);
		-висновок спеціаліста № 24/269/192 від 05.04.2013 року, відповідно до висновку якого номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , наданого на дослідження транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_2  не змінювалися. Бланк свідоцтва про реєстрацію відповідає бланкам, що є в офіційному обігу (а.п. 106 т. 1);
		-запит постановки на облік начальника ОСОБА_29 начальнику Києво-Святошинського ВРЕР про підтвердження реєстрації та відсутності обмежень для проведення реєстраційних операцій транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY зареєстрованого за ОСОБА_9 з відповідною печаткою(а.п. 108 т.1);
		-облікова картка зняття з обліку для реалізації №15595190 від 05.04.2013 року ВРЕР м. Черкаси (а.п. 109 т. 1);
		-книга реєстрації запитів щодо зняття з обліку транспортних засобів, які надійшли з інших регіонів України, відповідно до якої під №602 зазнаений т/з VOLKSWAGEN CADDY НОМЕР_2 вибув до м. Черкаси (а.п. 111-113 т.1);
		-заява ОСОБА_13 № 15887148 від 11.04.2013 року до відділення РЕР ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне про реєстрації транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , придбаного в торговельній організації (а.п. 114);
		-результати перевірки транспортного засобу з підсистем НАІС ДДАІ VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_7 про те, що документи на автомобіль у розшуку не значаться, ОСОБА_13 у розшуку не перебуває та у списку правопорушників не значиться, номерний знак у розшуку не значиться, у списку заарештованих не знайдено, у списку орієнтувань не знайдено, але значиться в підсистемі «Угон»; (а.п.115 т.1);
		-довідка-рахунок,який видано ОСОБА_13 , про те, що йому видано автомобіль VOLKSWAGEN CADDY номер кузова НОМЕР_3 вартістю 34000 грн. виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області (а.п.116 т.1);
		-квитанції №36.1, 37.1, 38.1, відпоавдно до яких здійснено касову операцію 11.04.2013 року платник ОСОБА_13 (а.п.117 т.1);
		-витяг операції від 11.04.2013 року виконаний користувачами ОСОБА_18 та ОСОБА_7 із зазначенням дії, які повязанні з реєстрацією транспортного засобу (а.п. 118 т.1);
		-висновок експерта №4/333 від 21.03.2016 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «CADDY», 2008 року випуску, білого кольору, повна маса 2268 кг, об`єм двигуна 1896 куб см, тип кузова вантажний/фургон малотоннажний-В, тип палива-дизельне паливо, при умові, що він був у технічно справному стані, без пошкоджень, з нормативним пробігом, станом на 01.04.2013 року могла складати 125 464 грн.(155-159 т.1).
		 
		Апеляційним судом встановлено, що, ухвалюючи виправдувальний вирок, районний суд під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч.2ст.22 КПК України, згідно якого сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив всі без виключення представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них з точки зору належності, допустимості та достовірності.
		Згідно положень ч.1 ст.364 КК України (станом на 11.04.2013 року) відповідальність настає за умови умисного ставлення винного до діяння і умисного або необережного ставлення його до наслідків. Обовязковими ознаками зловживання владою були корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб. Корисливий мотив можна визначити як прагнення службової особи шляхом зловживання владою чи службовим становищем отримати незаконну матеріальну вигоду. 
		Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:
		-використання службовою особою влади чи службового становищ всупереч інтересам служби;
		-вчинення такого діяння з корисливих мотивів або надання будь-якої неправомірної вигоди іншій фізичній особі;
		-заподіяння істотної шкоди громадянам або юридичним особам
		Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст.364 КК України 
		Суб`єктивна сторона зловживання службовим становищем характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, тобто злочин визнається умисним. 
		Обов`язковою умовою суб`єктивної сторони зловживання є мотив: корисливі, інші особисті інтереси, інтереси третіх осіб. Відсутність мотивів виключає кваліфікацію за ст. 364 КК України.
		 
		Колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 при реєстрації автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, який перебував у розшуку, діяв умисно, особистої посадової інструкції спеціаліста відділення реєстраційно-екзамеційнної роботи ДАІ станом на 11.04.2013 року та коло службових обов`язків чи повноважень ОСОБА_7 надано не було.
		 
		При постановленні вироку враховані показання які отримані в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції при допиті свідків (показання яких не заперечувались учасниками судового розгляду, та не надано об`єктивних підстав вважати їх недостовірними, або такими що отримані з порушенням норм чинного законодавства) а саме:
		- покази свідка ОСОБА_14 суду пояснив, про те, що він придбав автомобіль «Volswagen Caddy» на авторинку в м. Києві навесні 2013 року. Придбав автомобіль по дорученню від власника, який був зазначений в технічному паспорті на автомобіль. Потім він знімав автомобіль з обліку в м. Черкаси та жодних проблем при цьому не виникало;
		- покази свідка ОСОБА_12 суду пояснив, про те, що в 2013 році він працював у ВРЕВ м. Черкаси. До них звернулись якісь громадяни із заявою про зняття автомобіля «Volswagen Caddy» з обліку. Заяву приймав ОСОБА_10 , який і перевіряв автомобіль по всіх обліках. На той час система НАІС ДДАІ працювала зі збоями та не блокувала роботу при прийнятті заяви щодо автомобіля, який перебував в угоні. Після зняття ОСОБА_10 автомобіля з обліку він підписав картку зняття з обліку та поставив печатку. Особисто дані по автомобілю не перевіряв. На той час система НАІС ДДАІ працювала у тестовому режимі, зі збоями, часто «зависала», а також надавала суперечливі дані. При прийнятті заяви щодо автомобіля, який перебував в угоні, програма не виділяла його серед багатьох інших автомобілів. Інструкції щодо поводження із програмою НАІС у 2013 році не було. А тому під час перевірки автомобіля надавалась перевага паперовим носіям інформації - документам, які надійшли від попереднього місця реєстрації автомобіля;
		- покази свідка ОСОБА_10 суду пояснив, про те, що він працював у ВРЕВ м. Черкаси та в 2013 році знімав з реєстрації автомобіль «Volswagen Caddy». Хто саме звертався із заявою про зняття з обліку він не пам`ятає. Автомобіль був зареєстрований в Київській області та він робив запит щодо реєстрації та наявних обмежень. З ВРЕВ Києво-Святошинського району надійшла відповідь про підтвердження реєстрації та відсутність обмежень. Також він перевіряв автомобіль по системі НАІС ДДАІ, в якій жодних обмежень не виявив. Про перебування автомобіля в угоні дізнався через півтора роки;
		- покази свідка ОСОБА_18  суду пояснив, про те, що з 2012 року він працював у ВРЕР ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне при УМВС в Черкаській області, а на даний час працює в Територіальному сервісному центрі № 7143. В квітні 2013 року до них у відділ прибув громадянин ОСОБА_13 , який хотів зареєструвати автомобіль. ОСОБА_13 надав свідоцтво про реєстрацію автомобіля, карту про зняття з обліку, довідку-рахунок та паспорт. Він здійснював комп`ютерний набір заяви ОСОБА_13 про реєстрацію автомобіля, яку підписав особисто ОСОБА_13 .. Потім автомобіль оглянув експерт на предмет відповідності номерів кузова наявним документам. Потім ОСОБА_7 опрацював документи, вилучив транзитні номери, видав нові, вилучив старе свідоцтво про реєстрацію і видав нове;
		- покази свідка ОСОБА_13 суду пояснив, про те, що в квітні 2013 року на авторинку в м. Черкаси він придбав автомобіль «Volswagen Caddy». Він хотів продати свій автобус і з доплатою придбати менший автомобіль та знайомий підшукав йому підходящий автомобіль. Документи він оформляв на фірмі у перекупника за дорученням. Зняттям з реєстрації займався продавець. Потім він зареєстрував автомобіль в м. Звенигородка. Поїхав туди реєструвати, оскільки в м. Черкаси не було бланків свідоцтв про реєстрацію та у ВРЕВ йому повідомили, що такі бланки є в м. Звенигородка. При реєстрації автомобіля його оглядав експерт та перевіряли працівники ВРЕВ по базі даних. Проблем не було ніяких. Про те, що автомобіль перебуває в розшуку йому стало відомо лише в 2014 році, коли він передав автомобіль по дорученню Тарану. Останній хотів переобладнати автомобіль та звернувся у ВРЕВ, де з`ясувалось, що автомобіль перебуває в угоні;
		- покази свідка ОСОБА_17 , суду пояснив, про те, що він у період 2004- 2013 р.р. працював в Управлінні ДАІ УМВС України в Черкаській області. З восени 2012 року у цій сфері запроваджувалося нове програмне забезпечення, яке у 2013 році працювало у тестовому режимі, у зв`язку з чим воно часто давало збої, не показувало усіх обмежень, які існували на певний транспортний засіб, або видавало суперечливу інформацію. Вказана система викликала обґрунтований сумнів щодо достовірності її даних. Ніякої інструкції по роботі з системою НАІС не було, Керівництво для оператора НАІС ДДАІ було розроблене лише в 2014 році. А тому у період 2013 року під час здійснення операцій «зняття з обліку ТЗ», «перереєстрації ТЗ» надавалась перевага інформації на паперових носіях - документах, що надходили разом з відповідною заявою. У зв`язку із неналежною та недосконалою роботою програми НАІС ДДАІ посадовими особами Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області вносились чисельні скарги та зауваження до розробників вказаної програми;
		- покази свідка ОСОБА_15 суду пояснила, про те, що в користуванні її чоловіка ОСОБА_30 по дорученню від 07 вересня 2013 року, виданого ОСОБА_13 , перебував автомобіль «Volswagen Caddy» білого кольору. 09 липня 2014 року її чоловік ОСОБА_31 звернувся до органів ДАІ з метою переобладнання автомобіля, де з`ясувалось, що автомобіль перебуває в розшуку в зв`язку з угоном. Після чого автомобіль забрали на штраф майдан і подальша доля його не відома.
		Судом першої інстанції досліджено покази свідків в їх сукупності та надана їм оцінка під час постановлення вироку, що показами свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_12 стосовно системи НАІС ДДАІ в 2013 році, зазначено, що вищезазначена система працювала недосконало, та в ній не висвітлювалося червоним дані про угон автомобіля. З показів свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_32 не вбачається, що при знятті з обліку автомобіля у ВРЕВ м. Черкаси перебування в угоні виявлено не було.
		 
		Стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 мав статус представника влади чи спеціальним суб`єктом злочину в розумінні вимог ч.1 ст.364 КК України.
		Проаналізувавши диспозицію інкримінованої статті колегія суддів звертає увагу на те, що пред`явлене формулювання відповідає закону який діяв в редакції на 10 листопада 2015 року, коли інкримінуємий злочин було вчинено 14 листопада 2012 року. Однак, Закон від 7 квітня 2011 року № 3207-VI хоч і не скасовує злочинність діяння, поставленого у провину ОСОБА_7 , але пом`якшує кримінальну відповідальність та поліпшує його становище, а відтак має місце зворотної дії у часі закону про кримінальну відповідальність. Саме злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом, що діяв на час вчинення цього діяння (частина друга ст.4 КК), тому мав бути застосований Закон що діяв на час вчинення цього діяння.
		Крім того, обвинувачення пред`явлене ОСОБА_7 та кваліфіковане як службове зловживання є злочином із матеріальним складом, об`єктивна сторона якого включає істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. 
		Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що при розгляді кримінального провадження стороною обвинувачення, не доведено, в якій сумі були завдані збиткі, та що збитки спричинені діями ОСОБА_7 зважаючи на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутній цивільний позов яким би визначалась сума завданих збитків, та відсутне обґрунтування яким чином проведена експертиза вартості транспортного засобу може бути належним підтвердження істотності завданої шкоди.
		Істотна шкода може бути інкримінована винному лише за наявності причинного зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для наявності цього зв`язку необхідно встановити: які саме службові обов`язки, покладені на особу, або повноваження з надання публічних послуг були нею порушені; чи передували ці порушення заподіянню істотної шкоди або тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення необхідною умовою настання таких наслідків і чи викликали їх із неминучістю в конкретних умовах. 
		Стороною обвинувачення не доведено зазначені вимоги ні під час розгляду в суді першої інстанції, та не надано належних та допустимих доказі при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
		В судовому засіданні не було надано жодних доказів дій ОСОБА_7 з корисливих мотивів чи отримання останнього будь-якої неправомірної вигоди матеріального чи нематеріального характеру. 
		Матеріалами провадження не підтверджено, що за наявності відомостей про перебування автомобіля в базі «Угон» містяться застереження щодо його реєстрації.
		В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_7 11.04.2013 року діючи у відповідності до вимог порядку, затвердженого постановою КМУ №1388 ( в редакції із змінами внесеними згідно з постановою КМУ №108 від 28.11.2012р), не містило перереєстрації на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту. Працівник підрозділу ДАІ, який виконував процедуру «перереєстрації» такого транспортного засобу на нового власника, не був зобов`язаний скасовувати державну реєстрацію(перереєстрацію), зняття з обліку такого транспортного засобу, а також передавати усі відповідні документи та за анаявності транспортний засіб до відповідного органцу досудового розслідування. В зазначеному нормативному акті є заборона щодо зняття з реєстрації транспортного засобу п.41.
		Орган досудового слідства у обвинувальному акті застосував відносно ОСОБА_7 закон, який діяв на час складання обвинувального акту. Станом на 11.04.2013 року обов`язок скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку таких транспортних засобів, а також передавати усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування виникав у працівників ДАІ лише у разі виконання ними процедури зняття з обліку транспортних засобів. Станом на 11.04.2013 року, у разі виконання працівниками підрозділів ДАІ процедури перереєстрації транспортних засобів такого обов`язку законодавець не передбачив.
		В судовому засіданні було встановлено, що система НАС ДДАІ працювала в тестовому режимі, надавала суперечливі данні, інструкції щодо поводження з програмою НАІС у 2013 році не було, інструкція про роботу оператора зі системою НАІС ДДАІ була розроблена лише в 2014 році.
		Колегія суддів доводи прокурора розцінює як припущення, які за відсутності повного доведення зі сторони обвинувачення, згідност.17 КПК Україниповинні тлумачитися на користь виправданого. 
		Суд першої інстанції при постановленні виправдувального вироку слушно послався на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта Рішення Європейський Суд.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді,а саме - винуватість особи у вчиненнікримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення (Постанова Верховного Суду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 р. у справі № 712/13361/15, провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387).
		Оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості,достовірності і достатності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанціїобґрунтованоухвалив виправдувальний вирок, так якдійшов правильного висновку, що висунуте обвинувачення за ч.1 ст. 364 КК України таким, що не знайшло свого підтвердження дослідженими під час судового розгляду доказами та не доведене стороною обвинувачення поза межами розумного сумніву, виходячи з наступного.
		Аналізуючи оскаржуваний вирок суду та матеріали справи з урахуванням доводів апеляції, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанції було створені необхідні умови для здійснення сторонами їх процесуальних прав та виконання їх процесуальних обов`язків тау прокурора у кримінальному провадженні було достатньо часу для надання належних доказів і істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставою для скасування судового рішення щодо ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
		Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні всі наявні у справі докази, детально розглянув кожний з них з точки зору допустимості та обгрунтовано визнав такими, що не доводять вину ОСОБА_7 та не прийняв їх до уваги з наведенням відповідного докладного мотивування, і з такими висновками колегія суддів погоджується. Під час апеляційного розгляду прокурором не було надано належних та допустимих доказів щодо порушення судом першої інстанції порядку дослідження доказів, відмови у їх дослідженні в розумінні ч.3 ст.404 КПК України.
		 
		З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуваний вирок суду є правильним по суті, законним та обгрунтованим, відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту. Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування оскаржуваного вироку суду, а також вважає за необхідне зазначити, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, в цілому не обгрунтовують наявності обставин, що згідно ч.1ст.413КПК України зумовлюють скасування вироку суду, що є предметом апеляційних вимог.
		 
		Доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, не дають достатніх підстав для спростування законності та обгрунтованості оскаржуваного вироку суду, тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись ст.ст.376ч.2 ,404,405,407,419 КПК України, колегія суддів
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора  ОСОБА_6  залишити без задоволення.
		 
		Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.03.2018року щодо   ОСОБА_7  без зміни.
		 
		Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Судді: ( підписи )
		Згідно з оригіналом:
		 
		 
		 
		Суддя Кропивницького 
		апеляційного суду ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...