Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-12557/09/2670 : не визначено.
Надіслано судом: 15.05.2010. Зареєстровано: 01.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2019.
Дата набрання законної сили: 23.09.2010
Результат оскарження 23.09.2010 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		 13 січня 2010 року           13:45           № 2а-12557/09/2670
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О., 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		 
		За позовом                          Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» простягнення заборгованості
		У судовому засіданні 13 січня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
		 
		                              О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И
		 
		Управління Пенсійного фонду України в місті Терезі Донецької області (надалі - також «Позивач») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(надалі -також «Відповідач») про стягнення заборгованості по сплачених пенсіях за Списком № 1 у розмірі 3484369, 18 грн. з Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація`на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Терезі Донецької області.
		 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду № 2а-2873/09/0570 від 24 вересня 2009 року справу зо позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Терезі Донецької області до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація`про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-12557/09/2670 від 12 жовтня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
		 
		Позивач -Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області, -явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та подав заяву про розгляд справи без участі його представника.
		 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вимог чинного законодавства України Державне підприємство «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація`має перед Управлінням Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі                        3484369, 18 грн., яка на момент розгляду даної адміністративної справи є непогашеною.
		 
		Як зазначено в позовній заяві, відповідно до вимог чинного законодавства України, Позивачем було виставлено до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація`відокремленого підрозділу «Торезька виконавча дирекція з ліквідації шахт`за період з 1 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року на загальну суму 3484369, 18 грн. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 по працівниках підприємства.
		 
		Однак, всупереч вимогам чинного законодавства України, як зазначено Позивачем в позовній заяві, Відповідач у встановлений законодавством строк вищевказану заборгованість не погасив.
		 
		Представник Відповідача -Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація», - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
		 
		В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що Державне підприємство «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація`не є правонаступником шахт, що ліквідуються (витратам на доставку пенсій працівникам яких стосуються позовні вимоги). До заходів з ліквідації гірничого підприємства не відноситься пенсійне забезпечення звільнених працівників шахт, які передано на ліквідацію. Ніяких зобов`язань по виплаті пільгових пенсій та відшкодування фактичних витрат на їх доставку від ліквідаційної комісії замовнику виконання робіт не передавалось.
		 
		Представник Відповідача також зазначив про те, що згідно Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 11 від 29 лютого 2008 року Державному підприємству «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація`в особі Торезької виконавчої дирекції було передано лише об`єкти ліквідації, а не шахти.
		 
		Водночас, як вказав представник Відповідача, Торезька виконавча дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (ДП «Укрвуглеторфреструктуризація») не є і не був роботодавцем зазначених в позовній заяві осіб, і, відповідно, обов`язок відшкодування витрат на виплату та доставку їм пільгових пенсій у нього відсутній.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		 
		                                                  В С Т А Н О В И В  
		 
		Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом. 
		 
		Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
		 
		Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(надалі -також «Закон»).
		 
		Відповідно до частини 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення`визначено порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
		 
		Процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями  незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (надалі -також «Інструкція»).
		 
		Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Розділом 6 Інструкції.
		 
		Так, відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
		 
		Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6. 4 Інструкції).
		 
		Відповідно до пункту 6. 8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
		 
		Суд звертає увагу на те що як підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а`статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», предметом спору в даній адміністративній справі є виплата та доставка пенсій колишнім працівникам наступних шахт: ДЛШ, Шахтарська ДЛШ, ш. Міуська, ш. Лісова, ш. Червона зірка, ш. 3-БІС, ш/у Комсомольське, ш. Московська, ш. Кіровська, ш. Схід, ш. Сніжнянська, ш. Об`їднана, ДП «Сніжнеантрацит», ш. № 3-БИС, ш/у «Зуївське», ш. Тернопільська, ДЛШ, ДЛШ. 
		 
		Відповідачем в даній адміністративній справі є Державне підприємство «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація».
		Як випливає з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника Відповідача, шахти ДЛШ, Шахтарська ДЛШ, ш. Міуська, ш. Лісова, ш. Червона зірка, ш. 3-БІС, ш/у Комсомольське, ш. Московська, ш. Кіровська, ш. Схід, ш. Сніжнянська, ш. Об`їднана, ДП «Сніжнеантрацит», ш. № 3-БИС, ш/у «Зуївське», ш. Тернопільська, ДЛШ, ДЛШ станом на час розгляду даної адміністративної справи знаходяться в стані ліквідації.
		 
		Особливості ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України «Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами`визначено Порядком ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2002 року               № 938) (надалі -також «Порядок»).
		 
		Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Мінвуглепрому, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями. 
		 
		На підставі рішення про ліквідацію гірничого підприємства Мінвуглепром не пізніше ніж за рік до початку її проведення видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки гірничого підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля та дата початку робіт з ліквідації гірничого підприємства, терміни їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з проведення відповідно до затвердженого проекту ліквідації гірничого підприємства заходів, спрямованих на подолання соціально-економічних, гідроекологічних та інших негативних наслідків цієї ліквідації, та із здійснення постійного контролю стану гірничого підприємства, що ліквідується або ліквідовано (далі -замовник).
		 
		Згідно з пунктом 9 Порядку Мінвуглепром видає не пізніше ніж за три місяці до початку робіт з ліквідації гірничого підприємства наказ про утворення ліквідаційної комісії. Ліквідаційна комісія відповідно до законодавства здійснює заходи щодо ліквідації гірничого підприємства, погашення кредиторської заборгованості, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення чисельності працівників, а також готує і подає для затвердження Мінвуглепромом розподільний баланс з переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників майна, яке не підлягає фізичній ліквідації. Акт приймання-передачі погоджується з головою ліквідаційної комісії та керівником замовника і затверджується Мінвуглепромом. Після затвердження акта ліквідаційна комісія гірничого підприємства вживає заходів для завершення ліквідаційної процедури відповідно до законодавства з виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.
		 
		Наказом Міністерства вугільної промисловості України «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств`від 29 грудня 2007 року № 612 створено Державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».
		 
		Відповідно до пункту 3 вищевказаного Наказу припинено діяльність Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація», Державного підприємства Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», Державного підприємства «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація`шляхом їх реорганізації -приєднання до ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».
		 
		Пунктом 8 Наказу встановлено, що ДП «Укрвуглеторфреструктуризація`є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», «ЦЗК «Вуглеторфреструктуризація`згідно з передавальними балансами.
		 
		Таким чином, Суд звертає увагу на те, що Відповідач, відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств`від 29 грудня 2007 року № 612 є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків ДП «Донвуглереструктуризація», як державного підприємства-замовника, а не основних виробничих фондів (шахт), які передано на ліквідацію.
		 
		Судом встановлено, що підприємствами, на які чинним законодавством України покладено обов`язок по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є шахти ДЛШ, Шахтарська ДЛШ, ш. Міуська, ш. Лісова, ш. Червона зірка, ш. 3-БІС, ш/у Комсомольське, ш. Московська, ш. Кіровська, ш. Схід, ш. Сніжнянська, ш. Об`їднана, ДП «Сніжнеантрацит», ш. № 3-БИС, ш/у «Зуївське», ш. Тернопільська, ДЛШ, ДЛШ. Вказані шахти, як свідчать матеріали справи, знаходяться в процедурі ліквідації.
		 
		Відповідно до частини 7 статті 106 Закону у разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є: ліквідаційна комісія - стосовно підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій - платників страхових внесків, що ліквідуються; підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються; солідарно члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів - платників страхових внесків, що ліквідуються. У разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть зобов`язання та відповідальність за сплату недоїмки, є: засновники або учасники підприємства, установи та організації - платника страхових внесків, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за їхніми зобов`язаннями; підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії - стосовно утворених ними філій, представництв, осередків, інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються; правонаступники страхувальника, що ліквідується. У разі реорганізації страхувальника зобов`язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов`язки. Передача платниками страхових внесків своїх обов`язків із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування третім особам, крім випадків, передбачених законодавством, забороняється.
		 
		Відтак, вищевказаною нормою права передбачено вичерпний перелік осіб, відповідальними за погашення недоїмки страхувальника, який ліквідується.
		 
		Суд звертає увагу на те, що Позивач не виконує функції ліквідаційної комісії шахт ДЛШ, Шахтарська ДЛШ, ш. Міуська, ш. Лісова, ш. Червона зірка, ш. 3-БІС, ш/у Комсомольське, ш. Московська, ш. Кіровська, ш. Схід, ш. Сніжнянська, ш. Об`їднана, ДП «Сніжнеантрацит», ш. № 3-БИС, ш/у «Зуївське», ш. Тернопільська, ДЛШ, ДЛШ, а також не є правонаступником вказаних шахт.
		 
		Таким чином, відповідно до вимог пункту 7 статті 106 Закону, на Відповідача не може бути покладено обов`язок щодо відшкодування витрат на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, колишнім працівникам шахт ДЛШ, Шахтарська ДЛШ, ш. Міуська, ш. Лісова, ш. Червона зірка, ш. 3-БІС, ш/у Комсомольське, ш. Московська, ш. Кіровська, ш. Схід, ш. Сніжнянська, ш. Об`їднана, ДП «Сніжнеантрацит», ш. № 3-БИС, ш/у «Зуївське», ш. Тернопільська, ДЛШ, ДЛШ.
		 
		Вищевказаний висновок підтверджується і Листом Міністерства вугільної промисловості України від 16 грудня 2008 року, в якому йдеться про те, що «рішення про ліквідацію вугледобувних та вуглепереробних підприємств було прийнято Кабінетом Міністрів України… і відповідно до Господарського Кодексу України зазначені підприємства ліквідуються без правонаступника», «ДП «Укрвуглеторфреструктуризація`при виконанні робіт відповідає лише за суворе дотримання вимог проектів ліквідації, які затверджені в установленому порядку».
		 
		Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Судом не встановлено факту правонаступництва між шахтами ДЛШ, Шахтарська ДЛШ, ш. Міуська, ш. Лісова, ш. Червона зірка, ш. 3-БІС, ш/у Комсомольське, ш. Московська, ш. Кіровська, ш. Схід, ш. Сніжнянська, ш. Об`їднана, ДП «Сніжнеантрацит», ш. № 3-БИС, ш/у «Зуївське», ш. Тернопільська, ДЛШ, ДЛШ та Державним підприємством «З ліквідації збиткових вугледобувних,  вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація», а тому Відповідач не може відповідати за зобов`язаннями вказаних шахт.
		 
		Доказів на спростування вищезазначеного Позивачем не наведено, а Судом не встановлено.
		 
		Таким чином, Суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості по сплачених пенсіях за Списком № 1 у розмірі 3484369, 18 грн. з Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація`на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Терезі Донецької області, оскільки Відповідач не є правонаступником майнових обов`язків шахт, працівникам яких виплачувалися та доставлялись пенсії на пільгових умовах.
		 
		          Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
		 
		           Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.
		    
		           Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.      
		                                                                                                                                                  
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є необґрунтованими та  такими, що не підлягають задоволенню.
		 
		           На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		                                         П О С Т А Н О В И В
		 
		В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
		 
		 
		Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
		 
		 
		 
		   Суддя                                                                                                            Н. Є.  Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...