Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 588/1332/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2019. Зареєстровано: 04.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.
Дата набрання законної сили: 07.04.2021
Результат оскарження 07.04.2021 Сумський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/588/478/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                                                        Справа № 588/1332/19
		2/588/478/19 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		       22.11.2019 року м.Тростянець
		       Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Лободи Т.С., з участю представника позивача ОСОБА_1 ,        
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		        ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, яку мотивувала тим, що 09.12.2016 між нею та відповідачем був укладений договір безвідсоткової позики грошових коштів, за яким вона надала відповідачу грошові кошти у сумі 101250,00 грн., що на момент укладення договору за офіційним курсом Національного банку України було еквівалентом суми 3750,00 доларів США. Відповідач зобов`язувався повертати отриману суму частинами щомісячно, однак не менше суми, яка еквівалентна сумі 50 доларів США на день перерахунку грошей на картку позивача, протягом періоду необхідного для повного погашення боргу, починаючи з грудня 2016 року.
		       Про отримання грошових коштів відповідач 09.12.2016 надав розписку. 
		       З приводу виконання зобов`язань позивач неодноразово зверталася до відповідача, який виконувати зобов`язання погоджувався, але ніяких фактичних дій не вчиняв.
		       18.06.2019 позивач звернулася до відповідача із досудовою вимогою, але по сьогоднішній день боргу не повернутий.
		       Оскільки відповідач за договором жодних виплат не здійснив, тому він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань з 01.01.2017.
		       Станом на 17.07.2019 сума основного боргу становить 3750,00 доларів США. Три відсотки річних від простроченої суми за 927 днів прострочення ( з 01.01.2017 по 17.07.2019) складають 285,72 доларів США (3750,00 доларів США /365 днів/100% х 3% ї 927 = 285,72 доларів США).
		       За указаних обставин позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму боргу у розмірі 3750,00 доларів США, 3% річних, нарахованих на суму заборгованості - 285,72 доларів США та судові витрати - 5258,80 грн.
		       У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав з підстав викладених у ньому, просив ураховуючи п.2.3 Договору позики від 09.12.2016 стягнути з відповідача грошові кошти еквівалентні доларам США у національній валюті за офіційним курсом НБУ враховуючий такий розрахунок: заборгованість за договором 3750,00 доларів США, кількість прострочених днів на момент звернення із позовом - 927 днів, курс НБУ долара США до гривні - 24,1936 грн. за 1 долар США. У зв`язку із цим представник просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 22.11.2019,: 90726,00 грн., що еквівалентно 3750,00 доларів США на 22.11.2019 за курсом НБУ); 6912,59 грн. (3% річних у гривні за курсом НБУ).
		       Відповідач у судове засідання 25.09.2019 не з`явився, надіслав заяву із проханням не проводити судове засідання без його участі, а також указав, що заявлений позов він не визнає, посилання позивача на договір безвідсоткової позики грошових коштів не відповідає дійсності, фінансові кошти заявлені у договорі він не отримував (а.с.35). У подальшому відповідач не з`явився у судові засідання, причину його неявки суду не відома, судові повітки надіслані за місцем його реєстрації повернулися до суду без вручення адресату із відмітками поштаря "адресат відсутній", "Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.38,39,43). 
		       Крім надіслання судових викликів засобами поштового зв`язку, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач був повідомлений шляхом опублікування відповідного оголошення на веб-порталі судової влади України у мережі інтернет (а.с.45).
		       За указаних обставин, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних доказів у справі. 
		       Суд, заслухавши позицію представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що  позов підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.  
		       Судом установлено, що 09.12.2016 між сторонами був укладений безвідсотковий договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 101250,00 грн., що на час укладення даного договору було еквівалентно 3750,00 доларів США, та позичальник зобов`язувався повернути отриману суму в строки і порядку, зазначені в даному Договорі (а.с.9-11).
		       Факт передачі указаних коштів, відповідно до Договору позики від 09.12.2016, підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 09.12.2016 (а.с.12).
		       Розділом 2 Договору позики визначено, що позикодаввньц передав позичальникові зазаначену у п.1.1. суму до укладання даного Договору. Факт передачі позикодавцем зазначеної суми засвідчується розпискою позичальника. Повернення отриманих сум здійснюється позичальником частинами - не менше (можна більшими частинами, на розсуд та по можливості позичальника), ніж по 50 доларів США еквівалентною сумою у гривнях по комерційному курсу долара США на день перерахунку суми на картку позикодавця щомісяця протягом періоду, необхідного для повного погашення боргу, починаючи з грудня 2016 року. Раз на рік позикодавець та позичальник звіряють залишкову суму боргу.
		       18.06.2019 представником позивача засобами поштового зв`язку була надіслала досудова вимога за місцем проживання ОСОБА_3 щодо повернення суми позики (а.с.13,14), яка залишилася без відповідного реагування з боку відповідача.
		       Приймаючи рішення по суті заявленого позову, суд враховує наступне.
		       За положеннями ст.1046 ЦК України, згідно якої, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій сторони (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		       За статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		       Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у Постанові від 04.04.2018 у справі №750/4854/15-ц, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
		       Розписка ОСОБА_3 від 09.12.2016 містить умови про отримання грошових коштів у боргу, дату отримання коштів та зобов`язання їх повернути, тому суд вважає таку розписку належним доказом, що підтверджує боргові зобов`язання, а правовідносини, які виникли між сторонами, є правовідносинами, які виникли з договору позики.
		       Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
		       Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		       За укладеним між сторонами Договором, відповідач взяв на себе зобов`язання повертати позивачу щомісяця суму, яка еквівалентна сумі 50 доларів США, однак жодних виплат не здійснював, тому вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з 01.01.2017.
		       Згідно ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
		       Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах встановлених законом.
		       Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц зробила висновок, що укладення і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству, тому у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути таку ж суму грошових коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
		       Відповідно до ч.2 ст.625 та ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		       Представником позивача був наданий розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 90726,00 грн., що еквівалентно 3750,00 доларів США за курсом НБУ станом на 22.11.2019 (3750,00 х 24,1936= 90726,00); 3% річних становить суму у розмірі 6912,59 грн. за курсом НБУ станом на 22.11.2019 ( 3750,00/365/100% х 3% х 927 = 285,72 доларів США; 285,72 х 24,1936 = 6912,59).
		       Суд погоджується із наданим представником позивача розрахунком заборгованості.
		       У той же час, суд не сприймає викладені відповідачем обставини у його заяві від 18.09.2019 (а.с.35) щодо недійсності договору та не отриманні ним коштів, заявлених у позові, оскільки на підтвердження своїх заперечень відповідачем не було надано належних а допустимих доказів.
		               Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		       Таким чином. ураховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем взяті зобов`язання за договором позики не виконані, до теперішнього часу сума боргу ним не повернута, суд вважає за необхідне стягнути суму боргу у судовому порядку, задовольнивши позовні вимоги, виходячи із вищенаведених розрахунків.
		       Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд керується положеннями ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати (а.с.2,18,19) на загальну суму 5258,80 грн. (1043,80 грн. - сплата судового збору, 4200,00 грн. - правова допомога за ведення справи), 15,00 грн. - поштові витрати на відправлення досудової вимоги). 
		       На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-13,141,259,264,265,354 ЦПК України, суд- 
		                У Х В А Л И В:
		       Позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
		Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області 07.12.2007 р., зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 ): 90726,00 грн. (дев`яносто тисяч сімсот двадцять шість гривень 00 коп.), що еквівалентно до курсу НБУ станом на 22.11.2019 3750,00 (три тисячі сімсот п`ятдесят ) доларів США - суми боргу за договором позики; 6912,59 грн. (шість тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 59 коп.), що еквівалентно до курсу НБУ станом на 22.11.2019 285,72 доларів США (двісті вісімдесят п`ять доларів 72 цента) - 3% річних нарахованих на суму заборгованості; 5258 грн. 80 коп. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень 80 коп.) у відшкодування судових витрат.
		Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
		Повний текст рішення складений 27.11.2019.
		 
		Суддя О.С.Линник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...