Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16016/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2019. Зареєстровано: 04.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: А/855/19518/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16016/19                                                                       Головуючий у 1 інстанції - Вєкуа Н.Г.
		                                                                                               Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  26 листопада 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                            Василенка Я.М.,
		суддів                                                              Кузьменка В.В., Шурка О.І.
		при секретарі                                          Баглай О.Є.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, - 
		В С Т А Н О В И В :
		ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: 
		- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві  Капустіна В.О. від 14.05.2019 про усунення порушень вимог законодавства  у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складеного відносно ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест»;
		- визнати протиправними та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Воронюка А.В. від 26.07.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівельному об`єкті по вул. Сагайдачного (Маланюка), 101 у м. Києві, складеного відносно ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест»;
		- визнати протиправними та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Воронюка А.В. від 26.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері  містобудівної  діяльності, будівельних норм, стандартів  і правил  про зупинення будівельних робіт, складеного відносно ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест»;
		- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Воронюка А.В. № 134/19/10/26-3/0608/02/2 від 06.08.2019 про накладення на ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» штрафу в сумі  30 105, 00 грн.; 
		- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Воронюка А.В.  № 135/19/26-2/0608/02/2 від 06.08.2019 про накладення на ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» штрафу в сумі 72 252, 00 грн. 
		02.10.2019 позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Воронюка А.В. від 26.07.2019 відносно ТОВ «БК «Міськбудінвест» про зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівельному об`єкті по вул. Сагайдака (Маланюка), 101 у м. Києві до набрання законної сили остаточним рішенням суду у цій справі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» про забезпечення позову задоволено.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» про забезпечення позову відмовити.
		В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що предметом вирішення даної справи є правомірність припису від 14.05.2019 про усунення порушень вимог законодавства  у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складеного відносно ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест», припису від 26.07.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівельному об`єкті по вул. Сагайдачного (Маланюка), 101 у м. Києві, складеного відносно ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест», припису від 26.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері  містобудівної  діяльності, будівельних норм, стандартів  і правил  про зупинення будівельних робіт, складеного відносно ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест»,  постанови від 06.08.2019 № 134/19/10/26-3/0608/02/2 про накладення на ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» штрафу в сумі  30 105, 00 грн., постанови від 06.08.2019 № 135/19/26-2/0608/02/2 про накладення на ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» штрафу в сумі 72 252, 00 грн.
		В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» зазначає, що зупинення дії оскаржуваного припису від 26.07.2019, обґрунтовано тим, що посилання на норми ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», та застосування відповідальності за їх порушення у вигляді зупинення будівельних робіт, є неправомірним, так як вказані норми є нечинними з часу їх прийняття. Також, позивач зазначає, що зупинення виконання будівельних робіт до прийняття рішення по суті у даній справі порушує права ТОВ  «БК «Міськбудінвест» на користування, володіння і розпорядження власним майном та завдає матеріальних збитків, оскільки зупинення безперервного технологічного процесу проведення монолітних робіт на розкритих будівельних конструкціях призведе до негативних наслідків у вигляді, зокрема, втрати міцності споруди та небезпеки її руйнування, непоправної шкоди об`єкту будівництва, значних фінансових витрат, втрати вартості об`єкту, примусового припинення господарської діяльності ТОВ «Міськбудінвест», різкого скорочення  бази нарахування податків та зборів, їх  ненадходження до бюджету, та інше.
		Умови та порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено статтею ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. 
		За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта та заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
		Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
		Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Як вбачається з матеріалів справи, позов ТОВ «БК «Міськбудінвест», як і заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису від 26.07.2019, обґрунтовано, зокрема, тим, що посилання на норми ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», та застосування відповідальності за їх порушення у вигляді зупинення будівельних робіт, є неправомірним, так як вказані норми є нечинними з часу їх прийняття.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 у справі № 826/13433/18 суд зупинив дію наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 «Про затвердження ДБН 5.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
		На виконання зазначеної ухвали суду дію наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 «Про затвердження ДБН 5.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» було зупинено наказом Мінрегіону від 30.08.208 № 228.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 у справі № 826/13433/18 було задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Старонаводницький парк», приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» та визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». 
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі № 826/13433/18 апеляційну скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України задоволено частково; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 скасовано та задоволено адміністративний позовом приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд», а саме: визнано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» протиправним та нечинним.
		При цьому, Державною архітектурно-будівельною інспекцію України було прийнято припис щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівельному об`єкті по вул. Сагайдачного (Маланюка), 101 у м. Києві з посиланням на норми ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
		Як вірно було встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали заяви про забезпечення позову, через зупинення виконання будівельних робіт на будівельному об`єкті по вул. Сагайдачного (Маланюка), 101 у м. Києві у позивача виникли збитки пов`язані з простоєм та консервацією об`єкта, які на даний час складають 1    301    178, 62 грн., що підтверджується розрахунком втрат за підписом генерального директора товариства.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що об`єкт будівництва розташований на підтоплювальних територіях, на березі р. Дніпро, а тому внаслідок раптового зупинення будівельних робіт  може виникнути неконтрольоване забруднення  ґрунтових вод.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що заявником доведено існування обставин, визначених у ст. 150 КАС України для забезпечення позову.
		Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення.
		Крім того, колегія суддів зауважує, що, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, не оцінювали правомірність спірного припису від 26.07.2019 відносно ТОВ «БК «Міськбудінвест» про зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівельному об`єкті по вул. Сагайдачного (Маланюка), 101 у м. Києві, а рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути ухвалено у зв`язку з оскарженням, зокрема, відповідного припису.
		При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії припису головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Воронюка А.В. від 26.07.2019 відносно ТОВ «БК «Міськбудінвест» про зупинення підготовчих та будівельних робіт на будівельному об`єкті по вул. Сагайдака (Маланюка), 101 у м. Києві до набрання законної сили остаточним рішенням суду у цій справі відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
		Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Стосовно посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                                         Василенко Я.М.
		 
		Судді:                                                                                                                      Кузьменко В.В.
		 
		                                                                                                                                Шурко О.І.
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлений 02.12.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...