Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 179/1603/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 04.12.2019. Зареєстровано: 05.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 14.01.2020
Номер судового провадження: 2-а/179/13/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		179/1603/19
		2-а/179/13/19
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 листопада 2019 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		19 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.09.2019 року інспектором роти № 3 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Гаврик Д.В. прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 828739, якою застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення передбачене ст. 132-1 КУпАП. 
		В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач керуючи вантажним автомобілем ТЗ DAF FTXF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , в Дніпропетровській області, на трасі М-18, та перевозив небезпечний вантаж (скраплений газ) у забрудненій залишками небезпечного вантажу на цистерні, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху України.
		З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною, оскільки порушення не вчиняв, оскільки будь-яких витікань небезпечного вантажу не було виявлено.
		Позивач в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавшидо суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем порушено правила дорожнього руху, у зв`язку із чим винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, вказане правопорушення зафіксоване на відеозаписі. До позивача було застосоване стягнення передбачене ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу. На підтвердження правомірності прийняття оскаржуваної постанови надав диск, на якому містяться відеозаписи.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
		Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 893633 від 05.09.2019 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
		Підставою для накладення стягнення, які зазначені в самій постанові є те, що позивач керуючи вантажним автомобілем ТЗ DAF FTXF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , в Дніпропетровській області, на трасі М-18, та перевозив небезпечний вантаж (скраплений газ) у забрудненій залишками небезпечного вантажу на цистерні, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.
		 
		Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22грудня 2010року №23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
		Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 132-1 КУпАП.
		Згідно до вимог   ст. 9 КУпАП  адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Частиною 1 статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
		Згідно п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
		 
		Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
		Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
		Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
		За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані  встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і  кінозйомки, відеозапису,  які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Разом з тим, суд враховує практику Верховного Суду, зокрема, правові позиції, викладені в постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016).
		Так, згідно ст. 7, 254, 258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		Верховним судом зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.
		Суд зазначає, що відповідачем по справі не було надано доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, а саме недотримання позивачем п. 22.5 ПДР України, нормами якого не передбачено заборони перевезення небезпечного вантажу у забрудненій цистерні, а наданий суду відеозапис не підтверджує факт порушення позивачем ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. 
		 
		 
		 
		Між тим, в порушення ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який заперечував проти позову, не навів доводів та не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
		Керуючись ст.ст. 243-245, 250 КАС України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов  ОСОБА_1 - задовольнити.
		 
		Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 828739 від 05.09.2019 року, якою застосовано до  ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.
		 
		 
		 
		Суддя                                                        Т.А.Ковальчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...