Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/1167/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 03.12.2019
Номер судового провадження: А/855/12589/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1167/19                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  03 грудня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		                                        головуючого - судді Земляної Г.В.
		                                        суддів:                    Лічевецького І.О., Собківа Я.М. 
		                                        за участю секретаря Такаджі Л.Г. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича 
		на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року
		у справі № 320/1167/19
		за позовом ОСОБА_1 
		до відповідача Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича
		третя особа: Бучанська міська рада
		про визнання протиправним та скасування розпорядження, визначення протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
		В С Т А Н О В И Л А :
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича, третя особа: Бучанська міська рада, в якій просила: 
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження Клавдієво-Тарасівського селищного голови від 22.02.2019 №05 "Про внесення змін до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення";
		- визнати протиправними дії Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича з організації та проведення громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад в селищі Клавдієво-Тарасове 23 лютого 2019 року;
		- зобов`язати Клавдієво-Тарасівського селищного голову забезпечити вивчення пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02.10.2018 року щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядження від 22.02.2019 року №05 винесено Клавдієво-Тарасівським селищним головою з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Бучанська ОТГ не має спільні межі з територіальною громадою селища Клавдієво-Тарасове з урахуванням рішень Бабинецької селищної ради від 11.07.2018 року №06-25-VІІ та Бучанської міської ради від 17.07.2018 року №2176-41-VІІ, якими надано згоду на добровільне приєднання територіальних громад села Здвижівка, селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, а тому ініціатива мешканців територіальної громади Клавдієво-Тарасове про приєднання до Бучанської ОТГ відповідає вимогам Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.
		Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в матеріалах справи містяться наступні документи: Рішення Бабинецької селищної ради Бородянського району №06-25-VІІ від 11.07.2018 р. (стор. 21), Рішення Бучанської міської ради Київської області №2176-41- VІІ від 17.07.2018 р. (стор. 22), лист Бабинецької селищної ради Київської області №02-16-65 від 29.01.2019 р. (стор. 35), лист Київської обласної ради №2087/06-01 від 01.10.2018 р. (стор. 36), Висновки і рекомендації постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, які належним чином не засвідченні та не надано оригінали позивачем для огляду суду, а отже дані документи не повинні прийматися до розгляду.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нову постанову про відмовлення у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
		Представник позивача у судове засідання заперечував проти апеляційної скарги з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та просив суд залишити без змін рішення першої інстанції.
		Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи та відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
		Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 05 червня 2018 року Клавдієво-Тарасівською селищною радою Бородянського району Київської області прийнято рішення №887, яким затверджено Порядок проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади.
		Гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове в кількості 26 осіб відповідно до статті 2.8.1 Статуту територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень 02 жовтня 2018 року звернулись до Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича із зверненням в порядку місцевої ініціативи про ініціювання добровільного приєднання Клавдієво-Тарасівської селищної територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Бородянського району Київської області до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області.
		У даному зверненні гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове просив Клавдієво-Тарасівського селищного голову Скибу М.Т. вивчити дану ініціативу та винести розпорядження про призначення громадських слухань для розгляду даної ініціативи.
		Листом від 14 листопада 2018 року №01-12-817 Клавдієво-Тарасівська селищна рада за підписом голови селищної ради Скиби М.Т. повідомила гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове про те, що питання добровільного об`єднання територіальних громад серед жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень будуть винесені на розгляд постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності, правопорядку, забезпечення діяльності депутатів, розвитку і вдосконалення місцевого самоврядування та засобів масової інформації та про результати такого розгляду буде повідомлено.
		Також, з матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2018 року мешканці громади селища Клавдієво-Тарасове в кількості 22 особи відповідно до статті 2.8.1 Статуту територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень звернулись до Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича із зверненням в порядку місцевої ініціативи про ініціювання добровільного приєднання Клавдієво-Тарасівської селищної територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Бородянського району Київської області до Бородянської об`єднаної територіальної громади Київської області.
		Листом від 14 листопада 2018 року №01-12-818 Клавдієво-Тарасівська селищна рада за підписом голови селищної ради Скиби М.Т. повідомила мешканців громади селища Клавдієво-Тарасове про те, що питання добровільного об`єднання територіальних громад серед жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень будуть винесені на розгляд постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності, правопорядку, забезпечення діяльності депутатів, розвитку і вдосконалення місцевого самоврядування та засобів масової інформації та про результати такого розгляду буде повідомлено.
		Голова Микулицької сільської ради 25 січня 2019 року звернувся до Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби М.Т. із листом №01-13-50, в якому просив розглянути відповідно до вимог Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" пропозицію щодо добровільного об`єднання територіальних громад села Микуличі Микулицької сільської ради, селища Немішаєва Немішаєвської селищної ради, селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Клавдіївської селищної ради, села Козинці та села Діброва Козинцівської сільської ради, селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бабинецької селищної ради, села Пилиповочі Пилиповицької сільської ради, Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області, Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду з центром в селі Микуличі.
		До вказаного листа було додано копію рішення Микулицької сільської ради Бородянського району Київської області від 11 травня  2018 року №20-VІІ "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад".
		Постійною комісією Клавдієво-Тарасівської селищної ради з питань регламенту, депутатської етики, законності, правопорядку, забезпечення діяльності депутатів, розвитку і вдосконалення місцевого самоврядування і засобів масової інформації та запобігання корупції 25 січня 2019 року проведено засідання, на якому за результатами розгляду вказаних вище звернень вирішили рекомендувати Клавдієво-Тарасівського селищному голові Скибі М.Т. ініціювати проведення громадського обговорення щодо можливого добровільного об`єднання в Микулицьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бородянської об`єднаної територіальної громади чи до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади.
		Головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т.М. 28 січня 2019 року прийнято розпорядження №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким вирішено:
		1. Провести вивчення пропозиції та доручити секретарю селищної ради Власенко Ю.М. подати відповідні пропозиції голові Клавдієво-Тарасівської селищної ради.
		2. Провести громадські слухання щодо можливого добровільного об`єднання в Микулицьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади, яке відбудеться 23 лютого 2019 року о 12:00 год. в приміщенні клубу Клавдієво-Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Рибалка.
		3. Після завершення громадських обговорень, обробки пропозицій та зауважень, підготовки протоколів громадських обговорень, включити до порядку денного чергової сесії Клавдієво-Тарасівської селищної ради питання про добровільне об`єднання територіальної громади в Микулицьку сільську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади.
		4. Призначити відповідальну особу з організації проведення на території селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень громадського обговорення щодо можливого добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаних територіальних громад - секретаря Клавдієво-Тарасівської селищної ради Власенко Ю.М.
		5. Контроль за виконанням даного розпорядження залишаю за собою.
		Так, 22 лютого 2019 року головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т.М. прийнято розпорядження №05 "Про внесення змін до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким:
		1. Внесено наступні зміни до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01:
		1) виключити з назви розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади";
		2) виключити з п. 2 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
		3) виключити з п. 3 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
		4) виключити з п. 4 розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади".
		2. Доручено секретарю селищної ради Власенку Ю.М.:
		1) невідкладно довести зміст цього розпорядження до громади селища шляхом розміщення його копії на дошці оголошень селищної ради;
		2) провести підготовку порядку денного громадських слухань, що відбудуться 23.02.2019 о 12:00 год. з урахуванням змісту цього розпорядження.
		3. Контроль за виконанням даного розпорядження залишаю за собою.
		Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що розпорядження від 22.02.2019 року №05 було прийнято головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т.М. у зв`язку з надходженням на адресу Клавдієво-Тарасівської селищної ради листів Бородянської селищної ради та жителів селища Клавдієво-Тарасове.
		Зокрема, 20 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся до голови Клавдієво-Тарасівської селищної ради із заявою, в якій повідомив, що в розпорядженні від 28 січня 2019 року №01 питання про приєднання Клавдієво-Тарасівської територіальної громади до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади суперечить закону і не може бути винесено на громадське обговорення, оскільки пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" встановлює, що територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єднуються. У даній заяві також зазначено, що територія Клавдієво-Тарасівської територіальної громади не має спільної межі із територією Бучанської міської ОТГ, а тому питання публічного обговорення щодо приєднання Клавдієво-Тарасівської територіальної громади із Бучанською ОТГ включено в розпорядження в супереч закону, а тому останній просить скасувати незаконне розпорядження.
		Також, 20 лютого 2019 року жителі селища Клавдієво-Тарасове в кількості 13 осіб звернулись до голови Клавдієво-Тарасівської селищної ради із заявою, в якій просили внести зміни у розпорядження №1 від 28.01.2019 року та виключити питання щодо можливого приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади з порядку денного громадських слухань, які мають відбутись 23.02.2019 о 12:00 год., оскільки селище Клавдієво-Тарасове немає суміжних меж із зазначеною у розпорядженні громадою міста Буча та така громада не визнана Кабінетом Міністрів України спроможною (відсутнє розпорядження Кабінету міністрів України).
		Крім того, 21 лютого 2019 року на адресу голови Клавдієво-Тарасівської селищної ради надійшов лист Бородянської селищної ради від 20.02.2019 року №01-28-349, в якому селищний голова Бородянської селищної ради просив зняти питання приєднання Клавдієво-Тарасівської селищної ради до Бородянської селищної об`єднаної громади з порядку денного громадських обговорень в смт. Клавдієво-Тарасове.
		З протоколу громадського обговорення на тему "Добровільне об`єднання селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень в об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєва та селом Микуличі з центром у селі Микуличі" від 23 лютого 2019 року вбачається, що учасниками вказаних громадських слухань були 273 особи.
		На порядку денному громадських слухань було поставлено на обговорення питання про об`єднання селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень в об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєва та селом Микуличі з центром у селі Микуличі, де 244 особи проголосували "За", 25 осіб проголосували "Проти", а 4 особи "Утримались".
		Вказаний протокол підписаний головуючим та секретарем зборів.
		Судом першої інстанції встановлено, що особам, які були присутні на громадських слуханнях 23 лютого 2019 року видані "картки для голосування на громадських слуханнях в селищі Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади", в яких було включено: "Питання порядку денного: Чи Ви підтримуєте пропозицію про те, щоб селище Клавдієво-Тарасове та село Пороскотень об`єднались в одну об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєва та селом Микуличі та з центром у селі Микуличі? Голосував (-ла): "ЗА" -; "ПРОТИ" -; "Утримуюсь" - ".
		При цьому, судом першої інстанції встановлено, що в картці для голосування пропозиція "ЗА" об`єднання з Микулицькою громадою була виділена жирним текстом.
		Водночас, під час розгляду в суді першої інстанції представник відповідача повідомив суду, що рішення за результатами голосування про об`єднання селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень в об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєва та селом Микуличі з центром у селі Микуличі прийнято не було.
		Позивач вважаючи, що діями та рішенням відповідачем обмежено право на участь у вирішенні питання місцевого значення громади, оскільки відповідачем фактично позбавлено право на вибір з-поміж кількох варіантів об`єднання (приєднання) Клавдієво-Тарасівської територіальної громади до суміжних громад, звернувся з даним позовом до суду.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не вивчення та не проведення протягом 30 днів громадського обговорення пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02 жовтня 2018 року щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади, що суперечить вимогам Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", а тому вимога позивача про зобов`язання Клавдієво-Тарасівського селищного голову забезпечити вивчення пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02 жовтня 2018 року щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення.
		Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. 
		Стаття 140 Конституції України: місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Згідно статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (надалі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Відповідно до статті 6 Закону №280/97-ВР первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
		З аналізу вищезазначених норм колегія суддів приходить до висновку, що територіальна громада (тобто жителі села, селища, міста) є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, інші ж суб`єкти місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише в інтересах територіальної громади.
		У свою чергу, відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 05 лютого 2015 року №157-VIII (надалі - Закон №157-VIII).
		Приписами статті 2 Закону №157-VIII встановлено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.
		Статтями розділу другого Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" визначено умови та порядок добровільного об`єднання громадян, а також чітка послідовність дій, які тісно взаємопов`язані між собою. Так кожен наступний етап добровільного об`єднання громадян може бути розпочато виключно після закінчення попереднього.
		Саме дотримання послідовності всіх етапів є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян на підставі чинного законодавства України з дотриманням Конституції України.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути, зокрема, члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи.
		Частиною другою статті 5 Закону №157-VIII передбачено, що пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування.
		Згідно з частинами 3, 4 статті 5 Закону №157-VIII сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.
		Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
		Отже, за наслідком надходження від ініціатора пропозиції про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад, що містить перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів та визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування, сільський голова забезпечує вивчення такої пропозиції та її громадське обговорення протягом 30 днів з дня надходження пропозиції, після чого подає таку пропозицію на наступну сесію для прийняття відповідного рішення.
		При цьому, судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05 червня 2018 року №887 затверджено Порядок проведення громадських слухань в селищі міського типу Клавдієво-Тарасове (надалі - смт Клавдієво-Тарасове) та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади (надалі - Порядок №887).
		Вищезазначеним Порядком №887 визначено вимоги, організацію і процедуру проведення громадського обговорення у формі громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
		Пунктом 6 Порядку №887 передбачено, що селищний голова забезпечує вивчення пропозиції інших громад щодо об`єднання або приєднання до об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції або реєстрації громадської ініціативи.
		Відповідно до пункту 8 Порядку №887 рішення про проведення громадського слухання повинне містити інформацію про: питання, що виноситься на слухання (порядок денний); цільову аудиторію (жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень); дату та час проведення; місце проведення; осіб, відповідальних за проведення громадського слухання; строк та спосіб оприлюднення рішення про проведення громадського слухання.
		Згідно з приписами пункту 9 Порядку №887 рішення про проведення громадського слухання оприлюднюється шляхом розміщення на інформаційних стендах, в соціальних мережах чи у інший спосіб, встановлений таким рішенням, не раніше ніж за 5 днів до проведення громадського слухання. Селищний голова зобов`язаний вжити всіх заходів для інформування мешканців громади.
		Пунктом 23 Порядку №887 встановлено, що після завершення громадського слухання пропозиція подається селищним головою на наступну сесію Клавдієво-Тарасівської селищної ради для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи, або приєднання до об`єднаної територіальної громади (в залежності від питання, яке розглядалось на слуханнях та результатів слухання).
		Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що громадські обговорення є одним з обов`язкових стадій процесу прийняття пропозиції та рішення про добровільне об`єднання територіальних громад. При цьому, вказаними нормами законодавства на сільські, селищні, міські ради покладено обов`язок щодо врахування результатів громадських обговорень під час прийняття відповідних рішень.
		Колегія суддів звертає увагу, що Порядком проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05 червня 2018 року №887, передбачено необхідність оприлюднення рішення про проведення громадського слухання шляхом розміщення на інформаційних стендах, в соціальних мережах чи у інший спосіб, встановлений таким рішенням, не раніше ніж за 5 днів до проведення громадського слухання та саме селищний голова зобов`язаний вжити всіх заходів для інформування мешканців громади (пункт 9 Порядку).
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішення про проведення громадського слухання повинне містити інформацію про питання, що виноситься на слухання (порядок денний)  шляхом розміщення на інформаційних стендах, в соціальних мережах чи у інший спосіб (пункт 8 Порядку).
		Як було встановлено судом першої інстанції, що 28 січня 2019 року головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т.М. прийнято розпорядження №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким вирішено провести громадські слухання щодо можливого добровільного об`єднання в Микулицьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади, яке відбудеться 23 лютого 2019 року о 12:00 год. в приміщенні клубу Клавдієво-Тарасівської Загально освітньої школи І-ІІІ ступенів ім. О.Рибалка.
		Також, судом першої інстанції встановлено, що повідомлення про проведення громадських слухань 23 лютого 2019 року о 12:00 з приводу об`єднання територіальних громад в Микулицьку об`єднану територіальну громаду, приєднання до Бородянської або приєднання до Бучанської об`єднану територіальну громаду було опубліковано в Інформаційному регіональному бюлетені Клавдієво-Тарасівської селищної ради "Клавдіївські новини".
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, що 22 лютого 2019 року головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т.М. прийнято розпорядження №05 "Про внесення змін до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", яким до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 року №01 внесено наступні зміни:
		1) виключити з назви розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади";
		2) виключити з п. 2 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
		3) виключити з п. 3 розпорядження слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади";
		4) виключити з п. 4 розпорядження слова "чи приєднання до об`єднаної територіальної громади".
		Також, розпорядженням від 22 лютого 2019 року №05 доручено секретарю селищної ради Власенку Ю.М. невідкладно довести зміст цього розпорядження до громади селища шляхом розміщення його копії на дошці оголошень селищної ради та провести підготовку порядку денного громадських слухань, що відбудуться 23 лютого 2019 року о 12:00 год. з урахуванням змісту цього розпорядження.
		Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджено матеріали справи та відеозаписи та встановлено, селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень про виключення з громадського обговорення питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади стало відомо лише 23 лютого 2019 року під час оголошення Клавдієво-Тарасівським селищним головою Скибою М.Т . на громадських слуханнях письмового звернення громадян від 20 лютого 2019 року.
		При цьому, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача, що інформування жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень про виключення з громадського обговорення питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади відбувалось шляхом розміщення копії розпорядження від 22 лютого 2019 року №05 на дошці оголошень селищної ради і це є належним способом повідомлення жителів громади, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення такого розміщення копії розпорядження на дошці оголошень селищної ради.
		Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до пунктів 8, 9 Порядку на голову селищної ради покладено обов`язок розміщувати оголошення за 5 (п`ять) днів до проведення громадських слухань та зміст питання, що виноситься на слухання (порядок денний).
		Судом першої інстанції встановлено та перевірено колегією суддів, що в матеріалах справи відсутні належні докази інформування територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень про виключення з громадського обговорення 23 лютого 2019 року питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що невиконання обов`язку щодо забезпечення у належний спосіб оприлюднення повідомлення про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади є порушенням приписів Порядку проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887, та разом з цим позбавляє жителів громади приймати участь у громадських обговореннях.
		Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, неналежне повідомлення жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень про виключення з громадського обговорення 23 лютого 2019 року питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади фактично позбавило останніх можливості обрати з-поміж кількох варіантів об`єднання (приєднання) Клавдієво-Тарасівської територіальної громади до суміжних громад.
		Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що більшість громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень не підтримала розпорядження відповідача від 22 лютого 2019 року №05 про виключення з громадського обговорення 23.02.2019 року питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади. 
		У частині 2 статті 7 Закону №157-VIII, зазначено, що питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.
		Відповідно до статті 8 Закону №157-VIII загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
		Згідно визначення, наведеного у статті 1 вказаного Закону України загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.
		Статтею 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
		Отже, громадські обговорення є з`ясуванням думки громадян тієї чи іншої територіальної громади та їх ставлення до майбутнього об`єднання.
		Таким чином, обов`язковою умовою (ознакою) громадських обговорень щодо добровільного об`єднання територіальних громад є з`ясування думки жителів громади відносно поставленого на обговорення питання, а не інформування, зокрема, про виключення з громадського обговорення 23 лютого 2019 року питання щодо можливого добровільного приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади.
		Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що розпорядження від 22 лютого 2019 року №05 було прийнято головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради Скибою Т.М. у зв`язку з надходженням на адресу Клавдієво-Тарасівської селищної ради листів Бородянської селищної ради та жителів селища Клавдієво-Тарасове, в яких останні просили виключити з розпорядження від 28 січня 2019 року №01 пропозиції щодо приєднання Клавдієво-Тарасівської селищної ради до Бородянської селищної об`єднаної територіальної громади та Бучанської міської об`єднаної територіальної громади, оскільки це суперечить чинному законодавству.
		Так, зокрема, у зверненні жителів селища Клавдієво-Тарасове зазначено, що територія Клавдієво-Тарасівської територіальної громади не має спільної межі із територією Бучанської міської об`єднаної територіальної громади.
		Судом першої інстанції правомірно відхилено вищезазначені твердження з огляду на те, що статтею 2 Закону Закону №157-VIII визначено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів, як добровільність об`єднання.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" як процедура об`єднання, так і процедура приєднання являє собою сукупність послідовних стадій, реалізації яких забезпечує законність всього процесу. При цьому, недотримання попередньої стадії унеможливлює виконання наступної.
		Відповідно до частин 2-3 статті 11 Закону №157-VIII методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 затверджено "Методику формування спроможних територіальних громад" (надалі - Методика), пунктом 4 якої передбачено, що формування спроможних територіальних громад відбувається шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об`єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.
		Відповідно до п. 6 Методики визначено, що одним з найпріоритетніших принципів при формуванні спроможних територіальних громад є те, що зони доступності потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад визначаються з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах, зокрема часу прибуття для надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин.
		У відповідності до пункту 10 Методики з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану може утворюватися робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
		Пунктом 11 Методики визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями.
		За результатами консультацій оформляється протокол.
		Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад.
		Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.
		За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
		У відповідності до п. 12 Методики, якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
		Пунктом 14 Методики визначено, що проект перспективного плану схвалюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною радою та вноситься в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України разом з паспортами спроможних територіальних громад для його затвердження.
		З аналізу вказаних вище норм слідує, що рішення про схвалення у новій редакції перспективного плану не є остаточним рішенням до виконання.
		Водночас, суд першої інстанції звернуто увагу на те, що положення Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" не містить вимог та зобов`язань для територіальних громад об`єднуватись лише відповідно до перспективного плану формування територій області і не встановлює будь-яких обмежень для таких територіальних громад.
		Отже, з урахуванням принципу добровільності об`єднання, закладеного в основу законодавчого регулювання вказаного питання, якщо приєднання відповідної територіальної громади до спроможної громади потенційно відповідає Методиці формування спроможних громад, то підтримка мешканцями територіальної громади ініціативи приєднання до відповідної спроможної територіальної громади є основоположною і визначальною для всіх подальших дій з внесення змін до Перспективного плану формування територій громад відповідної області, якщо навіть така громада в ньому на момент внесення відповідної ініціативи про приєднання відсутня.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема і відповідачем, що рішенням Бабинецької селищної ради від 11 липня 2018 року №06-25-VІІ, яке прийнято за результатами громадських обговорень, надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька в складі селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області до Бучанської міської територіальної громади.
		Також, рішенням Бучанської міської ради від 17 липня 2018 року №2176-41-VІІ надано згоду на добровільне приєднання територіальної громади селища Бабинці та села Буда-Бабинецька Бородянського району Київської області (які суміжні з територією селища Клавдієво-Тарасове) до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області, яке розміщено на офіційному сайті останнього (http://www.bucha-rada.gov.ua/content/rishennya-buchanskoyi-miskoyi-rady-vii-sklykannya-vid-17072018).
		Згідно висновків і рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою підтримано Бабинецьку селищну раду Бородянського району Київської області щодо згоди на приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади.
		Отже, наведені обставини свідчать, що Бучанська міська об`єднана територіальна громада має спільні межі з територіальною громадою селища Клавдієво-Тарасове, а тому судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що ініціатива мешканців територіальної громади Клавдієво-Тарасове про приєднання до Бучанської ОТГ безпідставно виключена з розпорядження від 28 січня 2019 року №01 та знята з розгляду громадських слухань.
		З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що розпорядження Клавдієво-Тарасівського селищного голови від 22.02.2019 №05 "Про внесення змін до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення" прийнято з порушенням норм діючого законодавства, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
		В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича з організації та проведення громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад в селищі Клавдієво-Тарасове 23 лютого 2019 року, судом першої інстанції встановлено наступне.
		Частиною 4 статті 5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" передбачено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
		Так, рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05 червня 2018 року №887 затверджено Порядок проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади (надалі - Порядок).
		Вказаним Порядком визначено вимоги, організацію і процедуру проведення громадського обговорення у формі громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
		Пунктом 14 цього Порядку передбачено, що рішення громадського слухання приймається шляхом рівного, особистого, вільного голосування картками для голосування (Додаток 2).
		Так, додатком 2 до рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05.06.2018 №887 затверджено форму картки для голосування на громадських слуханнях в селищі Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади.
		Крім того, згідно з приписами пункту 18 цього Порядку після оголошення головуючим початку голосування члени громади, які отримали картку для голосування, опускають її в опечатану урну. Для зручності допускається встановлення декількох урн. Якщо на голосування ставиться декілька питань, то встановлюється така ж кількість урн для голосування з вказанням великими літерами певного питання, що ставиться на голосування, і урна з надписом "Не підтримую жодної пропозиції".
		Отже, вказаним Порядком затверджено форму картки для голосування та визначено порядок установлення урн для голосування.
		Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, що особам, які були присутні на громадських слуханнях 23 лютого 2019 року були видані "картки для голосування на громадських слуханнях в селищі Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади", в яких було включено: "Питання порядку денного: Чи Ви підтримуєте пропозицію про те, щоб селище Клавдієво-Тарасове та село Пороскотень об`єднались в одну об`єднану територіальну громаду з селищем Немішаєва та селом Микуличі та з центром у селі Микуличі? Голосував (-ла): "ЗА" -; "ПРОТИ" -; "Утримуюсь" - ".
		Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що в картці для голосування пропозиція "ЗА" об`єднання з Микулицькою громадою була виділена жирним текстом.
		Отже, наведене свідчить, що відповідачем при видачі карток для голосування не дотримано форму картки для голосування, яка затверджена рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05 червня 2018 року №887.
		Крім того, суд першої інстанції звернуто увагу на те, що під час проведення громадських слухань 23 лютого 2019 року було порушено приписи пункту 18 Порядку №887, оскільки під час проведення голосування 23 лютого 2019 року не було встановлено урн для голосування з вказанням великими літерами певного питання, що ставиться на голосування, і урна з надписом "Не підтримую жодної пропозиції".
		Вказана обставина також підтверджується даними відповідних відеозаписів, які були оглянуті судом першої інстанції під час розгляду справи та залучені до матеріалів справи. 
		З урахуванням вищевикладеного судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що дії Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича з організації та проведення громадських слухань з питань добровільного об`єднання територіальних громад в селищі Клавдієво-Тарасове 23 лютого 2019 року відбулись з порушенням норм Порядку проведення громадських слухань в смт. Клавдієво-Тарасове та селі Пороскотень з питань добровільного об`єднання територіальних громад або приєднання до об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 05 червня 2018 року №887, а тому є протиправними.
		Також, судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2018 року гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове в кількості 26 осіб відповідно до статті 2.8.1 Статуту територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень звернулись до Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби М.Т. із зверненням в порядку місцевої ініціативи про ініціювання добровільного приєднання Клавдієво-Тарасівської селищної територіальної громади селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень Бородянського району Київської області до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області.
		У даному зверненні гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове просив Клавдієво-Тарасівського селищного голову Скибу М.Т. вивчити дану ініціативу та винести розпорядження про призначення громадських слухань для розгляду даної ініціативи.
		Листом від 14 листопада 2018 року №01-12-817 Клавдієво-Тарасівська селищна рада за підписом голови селищної ради Скиби М.Т. повідомила гурт місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове про те, що питання добровільного об`єднання територіальних громад серед жителів селища Клавдієво-Тарасове та села Пороскотень будуть винесені на розгляд постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності, правопорядку, забезпечення діяльності депутатів, розвитку і вдосконалення місцевого самоврядування та засобів масової інформації та про результати такого розгляду буде повідомлено.
		В подальшому, за результатами розгляду вказаної пропозиції Клавдієво-Тарасівський селищний голова видав розпорядження від 28 січня 2019 року №01 "Про вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад чи приєднання до об`єднаної територіальної громади та їх громадське обговорення", пунктом 2 якого було передбачено проведення громадських слухань щодо можливого добровільного об`єднання в Микулицьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Микуличі або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади, яке відбудеться 23.02.2019 о 12:00 год. в приміщенні клубу Клавдієво-Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Рибалка. 
		Однак, 22 лютого 2019 року голова Клавдієво-Тарасівської селищної ради видав розпорядження №05, яким вніс зміни до розпорядження селищного голови від 28.01.2019 №01 та з пункту 2 якого виключив слова "або приєднання до Бучанської міської об`єднаної територіальної громади Київської області чи до Бородянської об`єднаної територіальної громади".
		Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що головою Клавдієво-Тарасівської селищної ради за наслідками розгляду пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02 жовтня 2018 року щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади та її громадського обговорення не було дотримано процедури, визначеної частиною 3 статті 5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
		Так, після отримання пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02 жовтня 2018 року щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади відповідач повинен був забезпечити громадські обговорення, яке проводиться протягом 30 днів. 
		Однак, Клавдієво-Тарасівського селищний голова не забезпечив вивчення вказаної пропозиції та не провів громадські обговорення щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не вивчення та не проведення протягом 30 днів громадського обговорення пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02 жовтня 2018 року щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади, що суперечить вимогам Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", а тому вимога позивача про зобов`язання Клавдієво-Тарасівського селищного голову забезпечити вивчення пропозиції гурту місцевої громади селища Клавдієво-Тарасове від 02 жовтня 2018 року щодо ініціювання добровільного приєднання до Бучанської об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року по справі №824/165/18-а (адміністративне провадження №К/9901/69017/18).
		Відповідач у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях від 11 жовтня 2019 року  зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено та встановлено, яким чином порушені права позивача, відношення останньої до територіальної громади Клавдієво-Тарасове, а також можливість вирішувати питання місцевого значення, оскільки в даному випадку на думку суб`єкта владних повноважень мало місце  порушення прав гурту місцевої громади, пропозицію якою не було вивчено, колегія не погоджується з даними твердженнями відповідача з наступних підстав.
		Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		При цьому, частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Так, право на оскарження рішень органів місцевого самоврядування мають особи, щодо яких застосовано відповідне рішення, а також особи, які є суб`єктами правовідносин, де застосовуються прийняті органами місцевого самоврядування акти.
		Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах      Конституції      і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Отже, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Таким чином, територіальна громада безпосередньо може здійснювати місцеве самоврядування, але в порядку встановленому законом; також місцеве самоврядування здійснюється через органи місцевого самоврядування, зокрема (в даному випадку) через сільську раду та її виконавчі органи.
		Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, як член Клавдієво-Тарасівського сільської громади, що підтверджується копією паспорта, який міститься в матеріалах справи, а отже, прийняття відповідачем спірного рішення вливає на її права та інтереси, оскільки останнім не було належним чином повідомлено громаду про проведення громадських слухань.
		Обставини, на які посилається позивач, свідчать про порушення з боку відповідача її прав на участь у місцевому самоврядуванні, які перешкоджали, як позивачу так і іншим членам громади взяти участь у громадських обговореннях.
		Враховуючи вищенаведене, колегія судів приходить до висновку, що спірним рішенням та протиправними дії відповідачем порушено права та інтереси позивача у даній справі щодо приймання безпосередньої участі у громадському обгроворенні, а твердження відповідача викладені у апеляційній скарзі є необґрунтованими.
		Крім того, відповідача у додаткових поясненнях від 11 жовтня 2019 року зазначає про те, що позивач не брав участі у громадських обговореннях 23 лютого 2019 року , а тому права останньої не порушено та на підтвердження відсутності позивача надано Листи реєстрації учасників громадського слухання за 23 лютого 2019 року.
		Колегія суддів критично ставиться до вищезазначених тверджень відповідача, оскільки, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем в порушення Порядку № 887 не здійснив належного оприлюднення рішення про проведення громадського слухання шляхом розміщення на інформаційних стендах, в соціальних мережах чи у інший спосіб, не раніше ніж за 5 днів до проведення громадського слухання, доказів та спростувань відповідачем під час розгляду справи не надано.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Листи реєстрації учасників громадського слухання за 23 лютого 2019 року, які відповідачем надано суду апеляційної інстанції містять виправлення в прізвищах ім`я, по-батькові, адресах місця проживання та наявні закреслення, а отже не можуть слугувати про не приймання позивачем участі в громадському слуханні 23 лютого 2019 року.
		Також, колегія суддів не бере до увагу твердження відповідача, що Листи реєстрації учасників громадського слухання за 23 лютого 2019 року останній не міг надати під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки адвокат відповідача не належним чином виконував обов`язки представника під час розгляду справи, оскільки у відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення.
		У відповідності до частини 4 статті 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
		З аналізу матеріалів справи та норм права, коллегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не наведено суду переконливі докази того чому Листи реєстрації учасників громадського слухання за 23 лютого 2019 року не надано до суду першої інстанції для дослідження.
		Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі, що під час розгляду справи, судом першої інстанції не було звернуто увагу, що позивачем надано пакет документів, які не засвідчені належним чином, що є порушенням вимог законодавства, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи апелянтом надано копію Рішення Бабинецької селищної ради Бородянського району №06-25-VІІ від 11.07.2018 р., а отже твердження про те, що дане рішення безпідставно взято судом першої інстанції до уваги - необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
		Також, колегія суддів звертає увагу, як вже було зазначено в тексті постанови, що Рішення Бабинецької селищної ради Бородянського району №06-25-VІІ від 11.07.2018 р. та Рішення Бучанської міської ради Київської області №2176-41- VІІ від 17.07.2018 р. розміщені на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування (http://www.bucha-rada.gov.ua/content/rishennya-buchanskoyi-miskoyi-rady-vii-sklykannya-vid-17072018), а отже твердження апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Клавдієво-Тарасівського селищного голови Скиби Михайла Тимофійовича - залишити без задоволення.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний  текст  постанови  буде  складено протягом  п`яти  днів  з моменту  його проголошення.
		          Головуючий суддя:                                                            Г.В. Земляна
		Судді:                                                                                І.О. Лічевецький
		                                                                                          Я.М. Собків                    
		 
		Повний текст постанови складено 04 грудня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...