Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/2702/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2019. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2019.

Номер судового провадження: П/810/2702/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		03 грудня 2019 року           № 810/2702/17
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Київській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-ріщення від 29.05.2017 №№  0001421309, 0001461309, 0001441309, 0001481309, від 18.07.2017 № 0005381309.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення посадовими особами процедури проведення перевірки та вважає висновки, що викладені в акті перевірки такими, що зроблені безпідставно, з порушеннями норм Конституції та податкового законодавства, а тому вважає, що винесені рішення є незаконними та такими що підлягають скасуванню.
		Відповідачем подані письмові заперечення на позов, в яких він заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначав, що перевірка була проведена в межах наданих йому повноважень та відповідно до норм законодавства. Всі рішення прийняті виключно  на підставі виявлених порушень, про що зазначено у акті перевірки. 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі (суддя Виноградова О.І .)
		Ухвалою суду від 18.01.2019 року суддею Василенко Г.Ю. прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.03.2019 року.
		Ухвалою від 05.03.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання на 27.03.2019.  
		В зв`язку із клопотаннями сторін, розгляд справи 27.03.2019 року відкладено на 15.05.2019 року. 
		У судове засідання учасники справи не з`явились, через канцелярію суду надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження.
		Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
		Так,  судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) зареєстрований Богуславською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець  та на момент перевірки перебував на податковому обліку в Богуславському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 17.10.1994. У перевіряємий період позивач не був платником податку на додану вартість.
		Основними видами господарської діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах та роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. 
		На підставі направлень від 14.04.2017р. № 882 та № 883, виданих ГУ ДФС у Київській області, згідно із ст.77 Податкового Кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 07.04.2017 № 627, у період з 18.04.2017 по 03.05.2017 проведена документальна планова виїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.
		В результаті проведеної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки  № 296/10-36-13-09/2038604533  від 12.05.2017 (далі - Акт перевірки) за яким встановлено наступні порушення:
		-  п.   177.2, п.   177.4   ст.   177 Податкового кодексу України, а саме    занижено суму чистого доходу в сумі 93637,38  грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 15966,91 грн. (в т.ч. за 2015 рік на 4439,09 грн., за 2016  рік на 11527,82 грн.);
		-   п.   2 ч.1 ст.7 Закону України  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»   (із змінами та доповненнями) в частині заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті з отриманого чистого доходу в сумі 24358,60 грн.;
		-  пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163    Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір в сумі 1404,56 грн.;
		- р.ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу, а саме при заповнені звітів за формою 1-ДФ за І, ІІ ІІІ квартали 2015 року підприємцем подано не в повному обсязі відомості про фізичних осіб - СГД;
		- п. 44.1 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, щодо ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці.
		На підставі встановлених перевіркою порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.05.2017 №№  0001421309, 0001461309, 0001441309, 0001481309, 0001401309.
		Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, рішення № 0001401309 скасовано та прийнято нове рішення від 18.07.2017 № 0005381309. В іншій частині рішення залишились без змін.
		Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються   Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010   (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі   Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.
		Відповідно до   ст. 177 Податкового кодексу України   визначено оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
		Так, п.   177.1   ст.   177 Податкового кодексу України   зазначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті   167.1   статті   167   цього    Кодексу.
		Підпунктом   14.1.27   п.14.1   ст.14 Податкового кодексу України, визначено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
		Згідно п.   177.2. ст.   177 Податкового кодексу України   об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		За змістом п.   177.4   ст.   177 Податкового кодексу України   до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
		Проте, податковим органом не надано жодного належного доказу на підтвердження позиції про заниження позивачем валового доходу.
		Судом встановлено, що під час перевірки не перевірялися суцільним порядком первинні документи, які підтверджують фактичне придбання товарів і послуг, а саме: накладні на придбання товарів, накладні на реалізацію товарів, акти виконаних робіт на отримання послуг, акти виконаних робіт на реалізацію послуг по ремонту інструментів, чеки на придбання   товарів.
		Суд зазначає, що визначити собівартість реалізованих товарів та послуг без перевірки первинних документів на їх фактичне придбання та реалізацію фактично неможливо.
		В акті перевірки зазначено, що згідно декларацій про доходи, дохід позивача склав 1407263,74, проте відповідно до даних перевірки позивач занизив дохід на 56913,16 грн., які не рахуються в залишках приватного підприємця. 
		Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем не надавалась інформація про залишки товарно- матеріальних цінностей по роках, а тому посилання в акті перевірки на цей факт є протиправним та безпідставним. Описані в акті перевірки порушення ФОП   ОСОБА_1 податкового законодавства та заниження об`єкта оподаткування по ПДФО, військовому збору, єдиному соціальному внеску зроблені без врахування первинних документів та даних податкового обліку та звітності платника податків, що підтверджують здійснення господарських операцій.
		Разом із цим сам по собі факт наявності залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець чи початок звітного періоду ще нічого не означає, оскільки до складу витрат відносяться витрати, понесені на придбання товару, реалізованого у відповідному звітному періоді.
		Отже, приймаючи такий висновок податковим органом залишено поза увагою, що до валових витрат по придбанню товарів позивачем було включено тільки той товар, який був придбаний, реалізований та оплачений у відповідний звітний період.
		Всі суми валових витрат наведених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2015-2016рр. арифметично повністю підтверджені первинними документами, а саме банківськими виписками, фіскальними чеками, податковими накладними, Z-звiтaми, книгами обліку розрахункових операцій, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.
		В зв`язку з тим, що сума заниженого доходу за період 2015-2016рр.  нарахована безпідставно, суд вважає таке нарахування неправомірним.
		Посилання податкового органу на інші порушення норм податкового законодавства, суд      вважає такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, без наявних достатніх та беззаперечних доказів, в підтвердження таких порушень, а тому відповідно, такі висновки є безпідставними.
		З огляду на зазначене вище, суд висновує, що оспорювані податкові повідомлення- рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
		Згідно із частиною першою   статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України   при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього   Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.                  
		Керуючись статтями   9,   14,   73,   74,   75,   76,   77,   78,   90,   143,   242- 246,   250,   255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області від 29 травня 2017 року № 0001421309, № 0001461309, № 0001441309, № 0001481309 та від 18 липня 2017 року № 0005381309.
		Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код   НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...