Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 178/1229/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2019
Номер судового провадження: 51-2065км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013040460000964

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		05 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 178/1229/16-к
		провадження № 51-2065км19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 ,
		виправданого ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201304060000964, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя  АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_7 визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та виправдано його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він 07 березня 2006 року., приблизно о 08:30, керуючи технічно справним, належним йому автомобілем «Шевроле-Лачетті», д.н. НОМЕР_1 , рухався на швидкості приблизно 60-80 км/год з м. Жовті Води Дніропетровської області в напрямку м.Дніпропетровськ, по автодорозі «Знам`янка-Луганськ-Ізваріно» в умовах похмурої сухої морозної погоди, на засніженому дорожньому покритті, не переконавшись в безпеці свого маневру, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, роз`їхавшись з зустрічним невстановленим слідством вантажним автомобілем, перетнувши переривчасту лінію дорожньої горизонтальної розмітки, що розділяє транспорті потоки протилежних напрямків, виїхав на зустрічну смугу для руху. В цей час до вказаної ділянки автодороги у зустрічному напрямку з боку м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. в напрямку м. Кіровограда Кіровоградської області рухався автомобіль «Фольксваген-Пасат», д.н. НОМЕР_2 , який належить «ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБСГЕЗЕЛЬШАФТ М.Б.Х.», під керуванням ОСОБА_6 . В результаті чого автомобіль «Шевроле-Лачетті» під керуванням ОСОБА_7 лівою передньою частиною скоїв зіткнення з лівою передньою частиною автомобіля «Фольксваген-Пасат». В результаті ДТП ОСОБА_6 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
		Відповідно до висновку комплексної комісійної транспортно-трасологічної та судової авто технічної експертизи № 1908/1909-12 від 18 березня 2013 року безпосередньою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало грубе порушення водієм автомобіля «Шевроле-Лачетті» ОСОБА_7 вимог п.11.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України.
		Дії ОСОБА_7 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст.286КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
		 
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі потерпілий порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно визнано недопустимим доказом висновок комплексної комісійної транспортно-трасологічної експертизи № 1908/1906-12 від 18березня 2013 року. З вказаних мотивів, вважає, що вирок суду не відповідає вимогам ч.3 ст. 374 КПК України, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не надав всіх відповідей на доводи його апеляційної скарги та належним чином не вмотивував свого рішення.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У запереченнях на касаційну скаргу потерпілого захисник виправданого ОСОБА_7  адвокат ОСОБА_8 просить залишити її без задоволення як безпідставну.
		В судовому засіданні потерпілий підтримав подану касаційну скаргу, а прокурор, виправданий та його захисник заперечували проти задоволення скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений; 3) у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
		Роз`яснення суворого додержання, закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, передбачені також у п. 18 Постанови №9Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст.62Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		Як встановила колегія суддів, ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази, на які посилалися органи досудового розслідування та, згідно зі ст. 94 КПК України, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів.
		Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 суд в цілому дотримався зазначених вимог закону.
		За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Так, зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що суд, аналізуючи і оцінюючи докази в даному кримінальному провадженні за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про необхідність визнання висновку комплексної комісійної транспортно-трасологічної експертизи № 1908/1909-12 від 18 березня 2013 року недопустимим доказом.
		Як слідує з матеріалів провадження, ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року, було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та визнано недопустимим доказом висновок комплексної комісійної транспортно-трасологічної експертизи №1908/1909-12 від 18 березня 2013 року, оскільки при проведенні даного експертного дослідження були враховані дані, що містяться у схемі до протоколу огляду місця ДТП від 07 березня 2006 року. Даний протокол вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року, залишеного без зміни ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30липня 2013 року, був визнаний недопустимим доказом, через грубе порушення норм чинного законодавства (КПК України 1960 року) під час проведення слідчих дій.
		В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2014 року зазначено, що суд обґрунтовано дійшов висновку про недопустимість використання у якості доказів протоколу огляду місця події та двох протоколів огляду автомобілів «Volkswagen Passat» та «Chevrolet Lacettі».
		Таким чином, рішеннями національних судів, які набрали законної сили, встановлено про недопустимість використання у якості доказів протоколів: огляду місця події ДТП, огляду автомобіля марки Фолксваген-Пассат, огляду автомобіля марки Шевроле-Лачетті від 07 березня 2006 року, у зв`язку із грубим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства. Тобто зазначені докази визнані недопустимими в розумінні статті 87 КПК України 2012 року.
		Відповідно до положеньст. 85 КПК України(в ред.1960 року) до протоколу можуть бути додані в тому числі і схеми, інші матеріали, які пояснюють його зміст. В разі визнання судом недопустимим доказом протоколу слідчої дії усі додатки, схеми, плани, тощо до такого протоколу, які є його невід`ємними частинами, також не можуть бути використані в якості допустимого доказу.
		Отже, з урахуванням наведеного, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності визнання висновку комплексної комісійної транспортно-трасологічної експертизи № 1908/1909-12 від 18 березня 2013 року недопустимим доказом, оскільки висновки експертів ґрунтувалися на основі додатку до протоколу огляду місця ДТП від 07 березня 2006 року, зокрема на даних, що містяться у схемі до даного протоколу, який було визнано недопустимим доказом. 
		Окрім того, судом для повного з`ясування всіх обставин кримінального провадження та з метою вирішення питання щодо можливості призначення транспортно-трасологічної експертизи було допитано експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_9 , який пояснив, що проведення транспортно-трасологічної експертизи без протоколу огляду місця події з додатками до нього із зафіксованою в ньому слідовою обстановкою, протоколу огляду транспортних засобів, неможливо. Наявні в матеріалах провадження фото та відео запис наслідків ДТП не є достатніми вихідними даними для проведення експертизи з метою встановлення механізму та причин дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин, суд був позбавлений можливості призначити проведення транспортно-трасологічної експертизи (в тому числі комплексної).
		Суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404,405,407,412-414 КПК України, переглянув вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , ретельно перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них достатньо переконливі відповіді, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, її законність сумнівів у колегії суддів не викликає.
		Перевіркою правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів не встановлено будь-яких порушень, оскільки суд для прийняття відповідного судового рішення, згідно до положень ст.94 КПК України оцінює докази здобуті саме в конкретному кримінальному провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку. З цих підстав доводи потерпілого про порушення судами принципу правової визначеності є неспроможними.
		З огляду на викладене, за результатами перевірки доводів касаційної скарги та матеріалів кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування судових рішень або ставили б під сумнів законність і обґрунтованість їх, колегія суддів не вбачає, а тому підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 відсутні.
		За таких обставин касаційну скаргу потерпілого слід залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 - без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд
		 
		ухвалив:
		Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18січня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1       ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...