Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 718/482/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2019.
Дата набрання законної сили: 25.11.2019
Номер судового провадження: 61-16089ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 718/482/15-ц
		 
		провадження № 61-16089св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
		 
		учасники справи:
		заявник (стягувач) - акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
		представник заявника (стягувача) - Мельник Ярослав Юрійович,
		суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондратюк Костянтин Олександрович,
		заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня       2019 року у складі судді Олексюк Т. І. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів:        Литвинюк І. М., Владичина А. І., Одинака О. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2019 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондратюка К. О., заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 
		Скарга мотивована тим, що 13 листопада 2009 року між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк»), правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», було укладено             договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок загальною площею 171,40 кв. м і земельна ділянка площею 0,10 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
		Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 червня 2010 року у справі № 1502-8/168/10, що набрало законної сили 23 червня  2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 029 116,62 грн, судові витрати зі сплати третейського збору у розмірі         100,00 грн, а всього 2 029 216,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» пеню у розмірі 167 145,49 грн. 
		З метою примусового виконання вказаного судового рішення 08 грудня          2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова 08 грудня 2010 року видано виконавчий лист № 6-2513/10, який скеровано до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О.
		У ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження               № 57881877 приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К. О. 03 грудня 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника - предмета іпотеки, вжито заходи для отримання           висновку про вартість майна, яка станом на 14 січня 2019 року становила 1 414 333,00 грн.
		Вказував, що 15 квітня 2019 року представником АТ «Альфа-Банк» від приватного виконавця отримано лист від 04 квітня 2019 року за вих. № 352 щодо вирішення питання для зняття з реєстрації дітей; копію рішення Комісії з питань захисту прав дитини при Кіцманській районній державній адміністрації від 26 лютого 2019 року № 12 про відмову у наданні дозволу          на реалізацію житлового будинку; копію листа Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 15 січня 2019 року за вих.                 № 25.
		На підставі вказаного стягувачу стало відомо, що боржником ОСОБА_1 вчинено протиправні дії щодо реєстрації в предметі іпотеки, тобто житловому будинку по АДРЕСА_1 , третіх осіб, а саме: сина - ОСОБА_4 , дочки -           ОСОБА_3 , онуків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,            що суперечить вимогам пункту 4.4.8 іпотечного договору від 13 листопада 2009 року. АТ «Альфа-Банк» як іпотекодержатель своє згоди на реєстрацію третіх осіб у житловому будинку, який є предметом іпотеки, не давало.
		На підставі вказаного АТ «Альфа-Банк» просило суд зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О. провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації у рамках зведеного виконавчого провадження № 57881877 житлового будинку загальною площею 171,40 кв. м і земельної ділянки площею 0,10 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та ведення  особистого підсобного господарства, що знаходяться по АДРЕСА_1 , власником яких є  ОСОБА_1 без отримання згоди служби у справах дітей Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області.
		 
		Короткий зміст судових рішень
		 
		Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня       2019 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 липня 2019 року, у задоволенні скарги АТ «Альфа-Банк» відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні скарги АТ «Альфа-Банк», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що приватний виконавець діяв відповідно до положень чинного законодавства, причини та умови, які ускладнюють виконання рішення, не пов`язані з діями приватного виконавця. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		 
		У касаційній скарзі АТ «Альфа-Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду              від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні скарги          АТ «Альфа-Банк», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не врахував, що норми Закону України «Про іпотеку» не містять права або обов`язку приватного виконавця у випадку з`ясування реєстрації місця проживання малолітньої дитини за адресою нерухомого майна, що є предметом стягнення, отримувати згоду органу опіки та піклування на відчуження майна.
		При укладанні договору іпотеки права малолітніх дітей порушені не були, а реєстрація дітей відбулась після укладання договору іпотеки, без повідомлення та згоди іпотекодержателя майна, а тому вказаний факт реєстрації дітей не може використовуватися для позбавлення кредитора права отримати задоволення своїх вимог за рахунок конкретного переданого в іпотеку нерухомого майна.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Рішенням Постійно діючого третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 червня 2010 року у справі № 1502-8/168/10, що набрало законної сили 23 червня  2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 029 116,62 грн, судові витрати зі сплати третейського збору у розмірі        100,00 грн, а всього 2 029 216,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» пеню у розмірі 167 145,49 грн.
		 
		З метою примусового виконання вказаного судового рішення 08 грудня          2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова 08 грудня 2010 року видано виконавчий лист № 6-2513/10, який скеровано до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О.
		 
		У ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження               № 57881877 приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К. О. 03 грудня 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника - предмета іпотеки, вжито заходи для отримання           висновку про вартість майна, яка станом на 14 січня 2019 року становила 1 414 333,00 грн.
		 
		Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області              від 23 червня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» у межах вартості спадкового майна, отриманого у спадщину після смерті                   ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 530 297,67 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 623 960,15 грн, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 906 337,52 грн, а також 3 654,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
		 
		У межах зведеного виконавчого провадження № 57881877 виконується рішення Постійно діючого третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 червня 2010 року у справі № 1502-8/168/10 і заочне рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2015 року у справі № 718/482/15.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга АТ «Альфа-Банк» підлягає залишенню без задоволення.
		 
		Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.
		 
		У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року           № 606-XIV «Про виконавче провадження».
		 
		Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та  інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та                      у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		 
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		 
		Пунктом 1 частини другої вказаної статті встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
		 
		Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
		 
		Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
		 
		У пункті 4.5.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року    № 512/5, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
		 
		 
		Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду.
		 
		Судом установлено, що приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К. О. звернувся до Комісії з питань захисту прав дитини при Кіцманській районній державній адміністрації з приводу надання дозволу на реалізацію житлового будинку, право користування яким мають малолітні діти. Однак рішенням від 26 лютого 2019 року № 12 Комісії з питань захисту прав дитини з метою захисту житлових прав малолітніх   ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , відмовлено у                наданні дозволу на реалізацію житлового будинку, розташованого по                                 АДРЕСА_1 , де зареєстровані діти.
		 
		04 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К. О. на адресу АТ «Альфа Банк» було направлено лист         № 352, в якому зазначено, що згідно з повідомленням Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 15 січня 2019 року              за вих. № 25 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані неповнолітні діти і запропоновано вирішити питання щодо зняття з реєстрації дітей для подальшої реалізації заставного майна боржника.
		 
		Вказане свідчить, що приватний виконавець діяв відповідно до положень чинного законодавства, причини та умови, які ускладнюють виконання рішення, не пов`язані з діями приватного виконавця, тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги АТ «Альфа-Банк». З вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки стягувач в установленому законом порядку не звертався.
		 
		Доводи касаційної скарги щодо порушення ОСОБА_1 норм законодавства і умов договору іпотеки щодо реєстрації у житловому приміщення, яка є предметом іпотеки, неповнолітніх дітей, на правильність висновків судів не впливають, оскільки не належать до предмета оскарження у цій справі.
		 
		З урахуванням вказаного приватним виконавцем було здійснено необхідні та можливі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо примусового виконання виконавчого документу, зокрема і дії, спрямовані на передачу нерухомого майна, що належить боржнику, на реалізацію.
		 
		Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам скарги та апеляційної скарги, яким судами попередніх інстанцій надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня       2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 липня         2019 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           Н. Ю. Сакара
		 
		О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...