Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/9513/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2019. Зареєстровано: 11.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/31302/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		10 грудня 2019 року 
		справа №160/9513/18
		адміністративне провадження №К/9901/31302/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної аудиторської служби України
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 у складі судді Олійника В. М.
		та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у складі суддів Суховарова А. В., Ясенової Т. І., Головко О. В.,
		у справі № 160/9513/18
		за позовом Департаменту житлово-комунального господарства і будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 
		до Державної аудиторської служби України 
		про скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -   
		 
		У С Т А Н О В И В : 
		 
		І. Історія справи
		 
		1. 14.12.2018 Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, позивач у справі) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної аудиторської служби України (далі -Держаудитслужба, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі «Виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги по вул. Гагаріна та вул. Чапаєва в селі Вербуватівка, Юр`ївського району, Дніпропетровського району» у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема, недотримання вимог статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.
		 
		2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновок є необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства у зв`язку із чим підлягає скасуванню судом. Зокрема, позивач вказує на те, що з інформації електронної системи закупівель видно, що моніторинг розпочато відповідно до Наказу Голови Державної аудиторської служби України від 08.11.2018 №259, однак, з даних кабінету замовника позивачу стало відомо, що термін здійснення моніторингу склав з 08.11.2018  по 05.12.2018. Не можливо визначити дату  коли  складено оскаржуваний висновок, дату підписання, а також дату його оприлюднення. Висновок не затверджено керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. У порушення пунктів 4, 5 частини сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» висновком позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини восьмої статті 71 Закону оприлюднити відповідну інформацію, в той час як у Законі України «Про публічні закупівлі» стаття 71 взагалі відсутня. Позивач доводить, що висновок є неконкретизованим та необґрунтованим, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень та зміст такого висновку спонукає позивача до самостійного визначення заходів усунення виявлених порушень.
		 
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		3. 14.03.2019 Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким визнав протиправним та скасував висновок від 29.11.2018 №33 про результати моніторингу закупівлі «виконання проектно - вишукувальних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги по вул. Гагаріна та вул. Чапаєва в селі Вербуватівка, Юр`ївського району, Дніпропетровського району» у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема недотримання вимог статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.
		 
		4. 01.10.2019 Третій апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишив без змін. 
		 
		5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції відхилив доводи Департаменту про те, що на закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт за об`єктом «Капітальний ремонт дороги по вул. Гагаріна та вул. Чапаєва в селі Вербуватівка, Юр`ївського району, Дніпропетровського району» за № UA-2018-10-10-001679-с не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», так як вартість предмета закупівлі є меншою за вартість, що встановлена абз. 2 та 3 ч. 1 ст.  2 Закону «Про публічні закупівлі». Суд першої інстанції також визнав хибними доводи позивача про те, що законодавством встановлена лише форма та строки оприлюднення додатку до річного плану (5 днів з дня його затвердження), однак не визначені та не обмежені порядок, черговість чи періодичність оприлюднення вказаного додатку до річного плану, дійшовши висновку про те, що складання додатку до річного плану, із інформацією про заплановане здійснення закупівлі робіт чи послуг не може здійснюватись вже після укладення договору на придбання таких робіт чи послуг.
		При цьому, суд перевірив оскаржуваний висновок на відповідність вимогам, встановленим частиною сьомою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» та частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та дійшов висновку, що він не відповідає цим вимогам, тому підлягає скасуванню судом.
		 
		6. Суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду першої інстанції, залишив останнє без змін, при цьому, здійснив аналіз положень пункту 22 статті 1, абз. 1-3 частини першої статті 2, статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», та дійшов висновку про те, що оскільки предметом закупівлі є виконання проектно-вишукувальних робіт на суму 421  297 грн 23 коп., тобто вартість робіт є меншою ніж передбачено абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», у Департаменту не виник обов`язок в його включенні до річного плану закупівель. У позивача виник лише обов`язок оприлюднити звіт про укладений договір, що ним і було зроблено.
		Суд апеляційної інстанції визнав, що принципи, визначені статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі», не порушені Департаментом, а також погодився з висновком суду першої інстанції про невідповідність спірного висновку критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		7. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Департаменту відмовити повністю.
		 
		8. В касаційній скарзі відповідач, здійснюючи аналіз частини сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», частини третьої розділу 3 Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 № 26, зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не передбачає обов`язкового зазначення способу усунення порушення. Відповідач вважає висновок про результати проведення моніторингу від 29.11.2018 № 33 складеним відповідно до вимог законодавства.
		 
		IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
		 
		9. 14.11.2019 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, витребував з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/9513/18.
		 
		10. 18.11.2019 справа № 160/9513/18 надійшла до Верховного Суду. 
		 
		11. 02.12.2019 на адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу Держаудитслужби, в якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		12. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		13. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		14. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
		 
		15. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		V. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини.
		 
		16. В результаті спрацювання автоматичних індикаторів ризиків, на підставі наказу Держаудитслужби від 08.11.2018 № 259 посадовими особами відповідача здійснено моніторинг закупівлі Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної адміністрації «виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги по вул. Гагаріна та вул. Чапаєва в селі Вербуватівка, Юр`ївського району, Дніпропетровського району»  (ідентифікатор закупівлі: UA-2018-10-10-001679-с).
		 
		04.12.2018 за результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок від 29.11.2018 №33, згідно з яким за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на стадії планування закупівлі встановлено недотримання вимог статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі».
		 
		Згідно інформації про моніторинг UA-M-2018-10-16-001199, проведеного Державною аудиторською службою України з 08.11.2018 по 05.12.2018, позивачем 10.10.2018 оприлюднена інформація про предмет закупівлі: «виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту «капітальний ремонт дороги по вул. Гагаріна і вул. Чапаєва в с. Вербуватівка Юр`ївського району 421  297 грн 23 коп.». Додаток до річного плану закупівель оприлюднений 20.11.2019 після оприлюднення 10.10.2018 звіту про укладений договір від 10.10.2018, чим не дотримана стаття 4 Закону України «Про публічні закупівлі».
		 
		Враховуючи виявлені порушення Держаудитслужба зобов`язала Департамент здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		 
		У відповідях на запити 18/2016 та 44/2017, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало роз`яснення: в разі, якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах 2 і 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», відсутній обов`язок замовника утворювати тендерний комітет, складати річний план та додаток до нього (а.с. 30,31).
		 
		VI.          Джерела права
		 
		17. Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України 
		 
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		 
		18. Частини перша та друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		19. Стаття 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII)
		 
		Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		 
		Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		 
		20. Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		 
		20.1. Пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII
		 
		Замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		 
		20.2. Частина перша статті 2 Закону № 922-VIII 
		 
		Цей Закон застосовується:
		до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
		до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
		 
		Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
		 
		У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
		 
		20.3. Стаття 3 Закону № 922-VIII 
		 
		Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		 
		20.4. Стаття 4 Закону № 922-VIII 
		 
		Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.
		 
		20.5. Стаття 7-1 Закону № 922-VIII Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель
		 
		20.5.1. Частина перша статті 7-1
		 
		Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		 
		20.5.2. Частина друга статті 7-1
		 
		Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.
		 
		20.5.3. Частина шоста статті 7-1
		 
		За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		 
		20.5.4. Частина сьома статті 7-1
		 
		У висновку обов`язково зазначаються:
		1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
		2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
		3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
		4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
		5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		 
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
		 
		20.5.5. Частина десята статті 7-1
		 
		У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
		 
		21. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 449/28579).
		 
		21.1 Абзац третій пункту 2 Наказу № 490 
		 
		Додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
		 
		VII.          Позиція Верховного Суду
		 
		22. На Держаудитслужбу покладено обов`язок по здійсненню моніторингу за проведенням публічних закупівель та вжиття заходів по усуненню суб`єктами, що такі закупівлі здійснюють, виявлених порушень.
		 
		23. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.
		 
		24. Враховуючи те, що в межах спірних відносин предметом закупівлі є виконання проектно-вишукувальних робіт на суму 421  297 грн 23 коп, тобто вартість робіт є меншою ніж передбачено абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», Департамент зобов`язаний був скласти додаток до річного плану закупівель (за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель) та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня його затвердження, що узгоджується з положеннями статті 4 Закону № 922-VIII та абзацу третього пункту 2 Наказу № 490.
		 
		25. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що складання додатку до річного плану, із інформацією про заплановане здійснення закупівлі робіт чи послуг не може здійснюватися вже після укладення договору на придбання таких робіт чи послуг, з огляду на те, що укладання договору доводить реалізацію цього плану.
		 
		26. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Зазначивши в висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
		 
		Суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
		 
		Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. 
		 
		Суд звертає увагу на те, що відповідач під час моніторингу встановив недотримання позивачем статті 4 Закону, однак норма цієї статті визначає строк, впродовж якого має бути оприлюднений, зокрема, додаток до річного плану, при цьому ця стаття не визначає алгоритм дій щодо затвердження додатку. Висновок Держаудитслужби не утримує дати затвердження уповноваженою особою додатку до річного плану, що унеможливлює встановлення факту недотримання замовником п`ятиденного строку для оприлюднення додатку з моменту його затвердження. Ці висновки Суду свідчать не на користь суб`єкта владних повноважень та доводять невідповідність мотивів порушення визначеним підставам, та вказують на необґрунтованість спірного висновку, як прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
		 
		Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про невідповідність висновку як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості.
		 
		VIII.          Висновки
		 
		27. Переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування цього рішення, а тому касаційну скаргу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі № 160/9513/18 слід залишити без задоволення.
		 
		28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення.
		 
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №160/9513/18 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                           Р. Ф. Ханова
		 
		Судді:                                                                                                                   І. А. Гончарова
		 
		                                                                                                                     І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...