Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.002420 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 26.05.2020
Результат оскарження 26.05.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 380.02.1.380.2019.002420

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
		справа №1.380.2019.002420
		11 грудня 2019 року
		зал судових засідань №10
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого  судді Лунь З.І.
		 
		секретар судового засідання Ходань Н.С.,
		за участю:
		представника позивача  Шнира Я.Б.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії.
		                                                           В С Т А Н О В И В:
		Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (місцезнаходження: 79054, м.Львів,  вул.Кульчицької, 1/94) звернулося до суду з позовом до Київської міської ради (місцезнаходження:  01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36), в якому просить суд зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві між вул.Мельникова та Реп`яховим яром у м.Києві за власні кошти (відповідно до графічних матеріалів Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, орієнтовним розміром понад 25га).
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує таким.
		Між сучасною вулицею Мельникова та Реп`яховим Яром у м. Києві знаходиться давнє єврейське кладовище (кіркут) - Лук`янівське єврейське кладовище, яке  на колишній околиці Києва   (Лук`янівці)   було відкрите в   1894    році і на початках існування займало площу понад 25 га, оточену капітальною стіною з арковими брамами. На цьому кладовищі були поховані євреїв, серед різноманітних поховань виділялися лідери київських   сіоністів, єврейські праведники, головний рабин Києва   Вайсблат Нухим та багато інших видатних людей. У   1937   році кладовище було закрите для поховань. За   нацистської окупації   багато могил були зруйновані й опоганені. Позивач також зазначив, що у   1962 році Київський міськвиконком офіційно ухвалив ліквідувати некрополь. Стіну розібрали (залишився тільки фрагмент), ритуальні приміщення знесли, переважну частину поховань розорали, а надгробки знищили чи розграбували. З відповіді від 01.03.2018 року № 060-1669 Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради про надання інформації на запит, позивачу стало відомо, що сьогодні це єврейське кладовище не обліковується, оскільки для цього необхідно провести дослідження. Протягом багатьох років територія давніх єврейських кладовищ та давніх поховань в Україні є предметом вивчення та дослідження представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу. З цією метою вивчалися архівні документи, що зберігаються як у вітчизняних, так і в закордонних архівах. Ці документи опрацьовувались фахівцями у сфері археології, геодезії, картографії тощо. Позивач наголосив, на станом на сьогодні не вживаються жодні заходи на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998  № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п. 2, 3, а саме - щодо місць давніх поховань. Як наслідок бездіяльності відповідача, на облік вказане кладовище станом на сьогодні не взято, межі кладовища не встановлюються, жодна організація їх обстеження та вивчення з  наступним  оприлюдненням результатів досліджень через засоби масової інформації не здійснюється так як і не  проводиться робота з вивчення стану закритого кладовища, у тому числі кладовищ національних меншин,  не здійснюються заходи щодо облаштування цих місць,  їх утримання  та збереження. Рішенням суду у справі №813/3410/18 від 15.11.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», в частині п.п. 2, 3 щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві. Зобов`язано Київську міську державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України», в частині пп. 2, 3 щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві. Позивач зазначив, що наведена бездіяльність відповідача порушує права та інтереси позивачів, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Відповідач, Київська міська рада, проти позову заперечила, подавши відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень зазначила, що віднесення земель до категорій земель історико-культурного призначення проводиться в порядку, встановленому ст. 47 Закону України «Про землеустрій», якою передбачено виготовлення проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення. Відповідач вважає, що для замовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж території історико-культурного призначення необхідно, насамперед, щоб давні поховання, на які вказує Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, були визнані пам`яткою культурного значення та внесені як об`єкт культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.  На думку відповідача, якщо в м.Києві знаходяться давні поховання в межах Стародавнього єврейського кладовища, розташованого між вулицями Мельникова та Реп`яховим яром то дане кладовище спочатку необхідно було б зареєструвати як пам`ятку культурної спадщини, а вже потім розробляти проект землеустрою. Відповідач у відзиві також зазначив, що вважати цю частину території об`єктом культурної спадщини відповідно до Міжурядової Угоди укладеної між урядами України та Сполучених Штатів Америки «Про охорону та збереження культурної спадщини» від 04.03.1994 некоректно, тому що відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки повинен бути занесений до Переліку об`єктів культурної спадщини, після чого він набуває правового статусу щойно виявленого  об`єкту культурної спадщини.
		Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.  На думку представника позивача, види документації для кожної категорії земель є різними, так як Закон України «Про землеустрій» передбачає для кожної категорії земель виготовлення певного переліку документів та окремої документації.  Однією із функцій землеустрою, відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про землеустрій», є встановлення   і закріплення    на    місцевості    меж територій історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів. Для організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення ст. 47 цього Закону передбачено виготовлення проектів землеустрою. Позивач вважає, що проведенню облаштування, утримання  та збереження місць давніх поховань має передувати організація і встановлення меж їх територій. З цією метою, ст. 47 Закону України «Про землеустрій», передбачено виготовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення. Крім того, позивач зазначає, що Україна є учасницею Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972, Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини від 16.01.1992. На виконання міжнародних зобов`язань України прийнято Закони України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 «Про охорону археологічної спадщини» від 18.03.2004, Загальнодержавну програму збереження та використання об`єктів культурної спадщини на 2004 - 2010 роки, затверджену Законом України від 20.04.2004. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених  у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.
		Відповідач  явку представника у судове засідання не забезпечив.
		Ухвалою суду від 24.06.2019 Львівським окружним адміністративним судом задоволено клопотання представника відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва з тих підстав, що земельна ділянка (територія), на якій знаходилося Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище), щодо якої позивач просить суд зобов`язати відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, знаходиться у місті Києві, є власністю територіальної громади м. Києва, при цьому суд зважив на загальновідомі факти щодо пов`язаності історії вже неіснуючого Єврейського кладовища (кіркута) з Лук`янівським цвинтарем-музеєм, котрий розташований поруч із Бабиним Яром .
		Однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду зазначену ухвалу про передачу справи за територіальною підсудністю було скасовано, а справу скеровано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Суд встановив таке.
		Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878; історія міста, зокрема, пов`язана з брацлавським хасидизмом - однією з течій в іудаїзмі. 
		Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном на підставі угоди між Урядом України і Урядом Сполучених  Штатів  Америки від 04.03.1994 «Про охорону і збереження культурної спадщини» (далі - Угода) визнано юдейське кладовище у місті Києві в межах вул. Мельникова, Реп`яховим Яром та внесено до переліку пам`яток.
		12.02.2018 позивач скерував на адресу голови Київської міськдержадміністрації запит на інформацію, в якому просив надати інформацію про взяття на облік поховання єврейського кладовища по вул. Мельникова в м. Києві відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України».
		У відповіді від 01.03.2018 №060-1669 на інформаційний запит Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу стосовно взяття на облік поховань єврейського кладовища по вул.Мельникова у м.Києві Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради повідомив, що єврейське кладовище на Лук`янівці було відкрите в 1894 році між сучасною вулицею Мельникова та Реп`яховим Яром , питання взяття на облік поховань потребує ґрунтовних досліджень відповідними фахівцями для підготовки облікової документації, на сьогодні пропозиції та архівні матеріали щодо поховань не надавалися.
		Відповідно до листа Міністерства культури України від 30.09.2013 та Протоколу Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України від 25.07.2013 розглянуто та взято до відома представлену замовником, Представництвом Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, та громадським комітетом для вшанування пам`яті жертв Бабиного Яру Технічну документацію про виконання проектно-пошукової роботи по встановленню історичних меж поховань братньої могили Бабиного Яру та Кирилівського, Єврейського, Мусульманського, Караїмського кладовищ у м.Києві.          Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/3410/18 від 15.11.2018, котре 27.12.2018 набрало законної сили, позовні вимоги Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», в частині п.п. 2, 3 щодо місць давніх поховань-Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві. Зобов`язано Київську міську державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України», в частині пп. 2, 3 щодо місць давніх поховань-Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві. На примусове виконання судового рішення видано виконавчі листи.
		Позивач стверджує, що відповідач не вживає заходів, спрямованих на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині пп. 2, 3 щодо місць давніх поховань. Вважає, що відповідач допускає бездіяльність в організації і встановленні меж території місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві, а також ігнорує звернення позивача про надання йому дозволу на виготовлення за кошти організації проекту землеустрою, що порушує охоронювані законом інтереси позивача. 
		 
		При вирішенні даної справи, суд враховує таке.
		Право розпорядження землями комунальної власності, прийняття рішень з питань земельних правовідносин відповідно до вимог п. 34  ст. 26 Закону України    «Про місцеве самоврядування в Україні»,  ст. 12 Земельного кодексу України, віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.
		Згідно з п. 1 п.п. 39, 37  ст. 26 Закону України         «Про місцеве самоврядування»  прийняття рішення про віднесення міських земель до земель історико-культурного призначення     є виключною компетенцією міської ради.
		Відповідно до  ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  органами управління у сфері охорони культурної спадщини є спеціально уповноважені органи, до яких віднесені органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.
		Обов`язки із забезпечення охорони, планування та впорядкування територій місць поховання, в силу вимог ч.5 ст.  8, ст.  31, ч. 2 ст.  23 Закону України «Про поховання та похоронну справу» покладено на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.
		Статтею 3 цього Закону  визначено, що правову основу діяльності в галузі поховання становлять  Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України тощо. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України   про поховання померлих, застосовуються норми міжнародного договору.
		Відповідно до Міжурядової Угоди, укладеній між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки "Про охорону та збереження культурної спадщини" від 04.03.1994 р., - кладовища, похованння жертв репресій тоталітарних режимів, визнані об`єктами культурної спадщини, які підлягають збереженню та охороні в цілях і рамках цієї Угоди. Сторони (Україна та США) взяли на себе зобов`язання щодо виконання умов даної Угоди.
		Поняття "культурна спадщина", в межах цієї Угоди, означає культові заклади, місця історичного значення, пам`ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, які мають до цього відношення.
		Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.07.1998  № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» зобов`язано, зокрема, обласні держадміністрації із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень в засобах масової інформації; провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та міць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження; не допускати проведення будівельних робіт у місцях де залишились сліди  давніх  поховань,  та  на  території закритих кладовищ.
		Відповідно до п. 2 Додаткових заходів щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України зобов`язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин, упродовж 1998-1999 років взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень в засобах масової інформації.
		Пунктом 3 цього розпорядження зобов`язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин  впродовж 1998-1999 років провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.
		Пунктом 4 цього розпорядження зобов`язано Раду міністрів Автономної Республіки,  Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські  держадміністрації, Держбуд, органи місцевого самоврядування не  допускати  проведення  будівельних робіт у місцях,  де залишилися  сліди  давніх  поховань,  та  на  території   закритих кладовищ.
		Виконання зазначеного розпорядження КМУ № 604-р, а саме віднесення земель до категорії історико-культурного призначення проводиться в порядку визначеному  ст. 47 Закону України «Про землеустрій», якою передбачено виготовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення. 
		Види документації для кожної категорії земель є різними. Так,  Закон України «Про землеустрій»  передбачає для кожної категорії земель виготовлення певного переліку документів та окремої документації.
		Однією із функцій землеустрою, відповідно до п. «в» ч. 1  ст. 2 Закону України «Про землеустрій», є встановлення і закріплення на місцевості меж територій історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
		Суд встановив, що між сучасною вулицею Мельникова та Реп`яховим яром у м.Києві знаходиться давнє єврейське кладовище (кіркут) - Лук`янівське єврейське кладовище. Ця обставина сторонами не оспорюється. Більше того, не заперечується історична та культурна цінність цього об`єкта (а.с.33, 35-40).  
		Суд також встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.03.2019 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві між вулицею Мельникова та Реп`яховим Яром . Ця обставина визнається відповідачем. При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що додатки до вказаної заяви не відповідають ст.123 Земельного Кодексу України, а саме: план території сучасної місто забудови станом на 2008 рік з нанесеною територією кладовища станом на 1943, 1951, 1957 роки, м. Київ, вул. Мельникова - не може відповідати сучасним реаліям; фрагмент сучасного топографічого плану м. Києва 2008 року не є належним графічним матеріалом. 
		Водночас,  у відповіді Департаменту земельних ресурсів КМДА на заяву позивача від 29.03.2019 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою жодним чином не йдеться про невідповідність заяви та доданих до неї графічних матеріалів статті 123 ЗК України, натомість в цій відповіді містяться покликання на норми законодавства України у сфері землеустрою та ремарка, що Департамент не має заперечень щодо розроблення вказаної документації із землеустрою, її погодження та затвердження в установленому порядку.
		Враховуючи зазначене вище, суд наголошує, що оскільки складовими проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві між вулицею Мельникова та Реп`яховим Яром , в порядку визначеному для земель історико-культурного призначення є, зокрема, вивчення та аналіз обґрунтування необхідності створення або оголошення території історико-культурного призначення тощо, відтак розробка проекту землеустрою стане передумовою для подальшого визначення статусу зазначеної пам`ятки відповідно до законодавства України.
		Відтак, суд дійшов висновку, що проведенню облаштування, утримання  та збереження місць давніх поховань, надання їм офіційного статусу пам`ятки, має передувати організація і встановлення меж їх території, а не навпаки, як це стверджує відповідач. 
		Постановляючи рішення у цій справі, суд бере до уваги встановлене рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/3410/18 від 15.11.2018, яким визнано протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», в частині п.п. 2, 3 щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві; зобов`язано Київську міську державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України», в частині пп. 2, 3 щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві. Як видно з матеріалів справи, бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», в частині п.п. 2, 3 щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві спричинила порушення прав позивача, у справі, що розглядається.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач доказів на підтвердження виконання вимог вищенаведених нормативних актів, що стосується збереження місця давніх поховань та доказів належного розгляду заяви позивача від 29.03.2019 щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві між вулицею Мельникова та Реп`яховим Яром , - суду не надали.
		З огляду на викладене, враховуючи особливий статус об`єктів культурної спадщини, та з метою належного збереження місць давніх поховань, суд вважає позовні вимоги Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу обґрунтованими.
		Тому, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
		Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд 
		в и р і ш и в :
		адміністративний позов Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
		Зобов`язати Київську міську раду (місцезнаходження:  вул.Хрещатик, 36, м.Київ, 01044) надати Представництву Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (місцезнаходження: вул. Федорова, 27/1, м. Львів, 79008) дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві між вул.Мельникова та Реп`яховим яром у м.Києві за власні кошти (відповідно до графічних матеріалів Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, орієнтовним розміром понад 25га).
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (місцезнаходження:  м.Київ, вул.Хрещатик, 36, м.Київ, 01044 ЄДРПОУ 22883141)  на користь Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (місцезнаходження: вул. Федорова, 27/1, м. Львів, 79008, ЄДРПОУ 21720365) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна)грн.00 коп.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Повне рішення складено 13.12.2019.
		 
		          Суддя                                                                      Лунь З.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...