Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/6194/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 13.01.2020
Номер судового провадження: 2/639/1901/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 639/6194/19
		Провадження № 2/639/1901/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 грудня 2019 року м. Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого  судді Гаврилюк С. М., 
		при секретарі судового засідання Пивоваровій Т. В.,
		за участю представника позивача  ОСОБА_1 , 
		представника відповідача - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу № 639/6194/19 за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа  приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лук`янова Олена Борисівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
		встановив:
		05 вересня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, зазначивши третьою особою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук`янову О.Б., в якому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
		Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 13.04.2017 його матір`ю , ОСОБА_4 був складений заповіт, в якому вона все своє майно заповідала позивачеві ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина, що складається з 2/3 частини житлового будинку з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		На час відкриття спадщини позивач був зареєстрований за іншою адресою, але фактично постійно проживав зі своєю матір`ю по АДРЕСА_1 , здійснював за нею догляд, піклувався про неї, а після її смерті здійснив її поховання.
		Маючи намір прийняти спадщину після смерті матері, ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук`янової О.Б. із заявою про оформлення та видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для звернення до нотаріальної контори та відсутності підтвердження факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом. 
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.09.2019 вказану вище позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, оскільки подано з порушенням ч.4 ст. 177 ЦПК України.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа  приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лук`янова Олена Борисівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 17.10.2019 у підготовчому засіданні задоволено клопотання представника позивача про виклик у судове засідання для допиту свідків. До матеріалів справи долучено відзив Харківської міської ради на позовну заяву (а.с.37-40) та відповідь на відзив представника позивача (а.с.69-70), копію акту Комітету району в місті жителів приватного сектору Новобаварського району міста Харкова від 25.10.2019 № 195 (а.с.75).
		Ухвалою суду від 11.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Позивачем та третьою особою подано до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю (а.с.63, 67).
		У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити, посилаючись на зазначені у позові обставини та надані докази.
		Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовної заяви, посилаючись на її недоведеність належними доказами. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні в справі докази, суд прийшов до наступного.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Харкові, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області, про що 16.10.2017 зроблено відповідний актовий запис № 14611 (а.с. 7).
		За життя ОСОБА_4 належало на праві власності 2/3 частини житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-17).
		На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого вона все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, на що вона за законом матиме право, заповідала синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією заповіту від 13.04.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шеметовою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 609 (а.с.10,11).
		Постановою приватного нотаріуса Лук`янової О.Б. від 28.08.2019 відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки встановлений ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 вичерпаний, а інформаційна довідка з Реєстру територіальної громади м. Харкова про осіб, місце проживання яких зареєстровано станом на 14.10.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , яка могла б свідчити про факт прийняття спадщини, свідчить про факт, що спадкоємець ОСОБА_5 не проживав постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини(а.с.13).
		Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
		Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
		Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні",реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
		Відповідно до ч.10 ст. 6 того ж Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
		Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008, № 7 "Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
		Відповідно до п.3.22. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Мінюстом від 22.02.2012 року № 296/5 (в редакції, яка діє з 08.12.2017 року) у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
		Аналіз наведених норм закону та судової практики свідчить про те, що суди можуть розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, при їх розгляді слід встановити чи було місце проживання позивача за зазначеною ним в позові адресою постійним, переважним чи тимчасовим, маючи при цьому на увазі, що, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
		Зі справи вбачається, що мати позивача була ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. (а.с.7). 
		Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пояснили, що мати позивача потребувала догляду у зв`язку з онкологічним захворюванням.
		Згідно паспорта позивача , він з 18.08.2010 року по теперішній час зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с.8-9).
		Однак, з дослідженого у судовому засіданні Акту Комітету району в місті жителів приватного сектору Новобаварського району міста Харкова від 25.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 з грудня 2016 року по теперішній час постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.75).
		У судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пояснили суду, що ОСОБА_3 дійсно з 2016 року по час смерті ОСОБА_4 постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , доглядав та піклувався про неї, відвозив її в лікарню та на відпочинок до санаторію, а після її смерті здійснив її поховання.
		Докази того, що позивач протягом 2016-2017 років постійно проживав за місцем своєї реєстрації, чи в іншому місці, крім як в АДРЕСА_1 , в справі відсутні.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами ; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України). 
		Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
		Суд вважає, що надані позивачем та представником позивача докази відповідно до вимог ст. 76, 78-80 ЦПК України є допустимими, достовірним та достатніми. Оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позову.
		За змістом ст. 1268 ЦК України причини постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вказана норма закону не передбачає.
		Стаття 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» наголошує на тому, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією.Відсутність реєстрації місця проживання відповідача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
		Анологічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.01.2019 по справі № 484/747/17.
		Посилання представника відповідача на те, що позивач не довів факту постійного проживання з матір`ю на час відкриття спадщини, суперечить тим поясненням, які надали свідки в судовому засіданні, та досліджені судом докази, які містяться в матеріалах справи. 
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа  приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лук`янова Олена Борисівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.
		Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішення можебути оскарженов апеляційномупорядку доХарківського апеляційногосуду шляхомподачі апеляційноїскарги протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
		Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місце знаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7.
		Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лук`янова Олена Борисівна, місце знаходження: 61054, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 29а.
		Повне рішення складено 13.12.2019.
		Веб-адресацього документуу Єдиномудержавному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
		 
		Суддя С. М. Гаврилюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...