Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5697/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 12.12.2019
Номер судового провадження: А/855/18881/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5697/19                                                         Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 грудня 2019 року                                                                           м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді            Ключковича В.Ю.,
		суддів          Безименної Н.В.,                 
		                                                                                                            Беспалова О.О.,          
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суддя Погрібніченко І.М.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Плюс Україна» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Плюс Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, у якій просило:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, виданої ДАБІ від 26 лютого 2019 року №ІУ 133190571581;
		- визнати протиправною відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, видану ДАБІ від 26 лютого 2019 року №ІУ 133190571581;
		- зобов`язати ДАБІ видати дозвіл на виконання будівельних робіт Західному УКБ Міністерства оборони України та ТОВ «Енерджі Плюс Україна» за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5, військове містечко №1 у Львові.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно - будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 26 лютого 2019 року №ІУ 133190571581; зобов`язано Державну архітектурно - будівельну інспекцію України повторно розглянути заяву ТОВ «Енерджі Плюс Україна» та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України від 18 лютого 2019 року № 40-30/1802-19 про отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Будівництво Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, місцями для зберігання індивідуального автотранспорту, дошкільним закладом з групами короткотривалого перебування дітей та двома трансформаторними підстанціями на вул. Княгині Ольги, 1-5 (вул. Княгині Ольги - вул. Куликівська), Львівського гарнізону, військове містечко №1 у м. Львові зі знесенням існуючих нежитлових будівель» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
		В апеляційній скарзі відповідач вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження позиції позивача щодо неправомірності дій Держархбудінспекції, позовна заяви обґрунтована виключно голослівними твердженнями, що причини вказані у відмові є безпідставними, водночас позивач не надає підтвердження того, що ним було подано документи, відсутність яких стала підставою для відмови у видачі дозволу.
		09.12.2019 до суду апеляційної інстанції від ТОВ «Енерджі Плюс Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення від 11.09.2019 Окружного адміністративного суду міста Києва скасувати в частині відмови та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		У відзиві позивач вказує, що ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не зазначаються жодним чином будь-які обставини щодо правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт віл лютого 2019 року №ІУ 133190571581.
		У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.
		Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пункту 2.1 Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5 від 26 листопада 2016 року, укладеного між Міністерством оборони України, в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник) та ТОВ «Енерджі Плюс Україна» (Підрядник), сторони зобов`язались збудувати об`єкт згідно з проектно - кошторисною документацією за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5.
		Згідно з пунктом 2.2 Договору, для його реалізації Замовник передає, а Підрядник приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Підряднику для виконання функцій Замовника будівництва об`єкту, визначено цим Договором.
		Пунктом 2.3 Договору передбачено, що кожна із сторін діє в межах функцій та обов`язків, визначених даним Договором розділом 3 Положення про замовника - забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства що будується) та технічному нагляді (Постанова 16 Держбуду СРСР від 02 лютого 1988 року).
		У відповідності до пункту 3.1 Договору, об`єктом забудови є земельна ділянка за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1 місто Львів, вул. Княгині Ольги 1-5, орієнтовною площею 6,22 га (згідно наказу начальника Львівського гарнізону від 02 березня 2015 року №7, закріплено за КЕВ м. Львова, НСБЛВС, А 0583), яка відведена рішенням Львівського міськвиконкому №4/370 від 26 січня 1953 року, №394 від 07 серпня 1964 року та №3-«С» від 08 лютого 1985 року .
		Розділом 4 Договору визначено права та обов`язки сторін, зокрема обов`язок ТОВ «Енерджі Плюс Україна», як Підрядника, отримувати вихідні дані на проектування, розроблення та погодження проектно - кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво об`єкту.
		На виконання умов зазначеного Договору, 18 лютого 2019 року ТОВ «Енерджі Плюс Україна» та Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулись до відповідача із заявою № 40-30/1802-19 про отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Будівництво Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, місцями для зберігання індивідуального автотранспорту, дошкільним закладом з групами короткотривалого перебування дітей та двома трансформаторними підстанціями на вул. Княгині Ольги, 1-5 (вул. Княгині Ольги - вул. Куликівська), Львівського гарнізону, військове містечко №1 у м. Львові зі знесенням існуючих нежитлових будівель», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5, військове містечко №1 у Львові, вид будівництва - нове будівництво, клас наслідків - СС3.
		26 лютого 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято рішення про відмову заявникам у видачі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 133190571581 щодо об`єкта будівництва: «Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, місцями для зберігання індивідуального автотранспорту, дошкільним закладом з групами короткотривалого перебування дітей та двома трансформаторними підстанціями на вул. Княгині Ольги, 1-5 (вул. Княгині Ольги - вул. Куликівська), Львівського гарнізону, військове містечко №1 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель».
		Зазначене рішення відповідача мотивовано неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, а саме:
		- склад поданої проектної документації не відповідає вимогам пункту 10 Порядку розроблення проектної документації на об`єкти будівництва затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (із змінами та доповненнями) та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
		- не подано в повному обсязі копії документів, необхідних для отримання дозволу, що суперечить частині 3 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466;
		- вихідні дані для проектування подані не в повному обсязі, згідно вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
		- не надано письмову згоду власника будинків, що підлягають демонтажу, засвідчену в установленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт, що суперечить Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (в чинній редакції).
		У зв`язку із встановленням відповідачем невідповідності зазначених документів вимогам законодавства, в оскаржуваному рішенні зазначено, що користувач земельної ділянки відповідно до поданих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не відповідає замовникам в заяві про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що суперечить статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; подані креслення розроблено без врахування вимог ДСТУ Б А.2.4-1:2009 «Умовні познаки і графічні зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту»; не виконано вимоги пункту 3.13 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».       
		Незгода позивача із зазначеним рішенням зумовила його звернення до адміністративного суду з даним позовом.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 26 лютого 2019 року №ІУ 133190571581, діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками та зазначає наступне.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон України № 3038-VI).
		Статтею 26 Закону України №3038-VI встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
		Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
		1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
		2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених     статтею 31 цього Закону, її експертизи;
		3) затвердження проектної документації;
		4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
		5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
		6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону України №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:
		- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
		- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із     Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
		Відповідно до частини першої статті 37 Закону України №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із     Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (частина друга  статті 37 Закону України №3038-VI).
		Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747, далі - Порядок №466).
		Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України №3038-VI та пунктів 30, 31 Порядку №466, відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
		Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
		1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
		2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
		3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
		4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених     Законом України     «Про оцінку впливу на довкілля».
		Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.
		Так, однією з підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, слугувало неподання заявниками документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, зокрема, склад поданої проектної документації не відповідає вимогам пункту 10 Порядку розроблення проектної документації на об`єкти будівництва затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (із змінами та доповненнями) та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», на що суд зазначає наступне.
		Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України №3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно - планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
		Відповідно до частин 1 та 6 статті 31 Закону України №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
		Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
		Процедура розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування визначається Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (далі - Порядок №45).
		За приписами пункту 10 Порядку №45 склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
		Склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури встановлюють Державні будівельні норми України А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі ДБН А.2.2-3:2014).
		Вказані ДБН А.2.2-3:2014 включають в себе дев`ять пунктів, які у свою чергу включають у себе не менше ніж шість підпунктів у кожному, а також Додаток «А», Додаток «Б», Додаток «В», Додаток «Г», Додаток «Д», Додаток «Е», Додаток «Ж», Додаток «И», Додаток «К» та Додаток «Л».
		З огляду на зазначене, колегія суддів позбавлена можливість встановити відповідність/невідповідність складу проектної документації, поданої заявниками вимогам пункту 10 Порядку №45, а також вимогам ДБН А.2.2-3:2014, оскільки у спірному рішенні відповідача відсутні конкретні посилання на відповідний пункт ДБН А.2.2-3:2014 який, на його думку, порушено позивачем.
		Однак, такі дії відповідача суперечать вимогам частини 4 статті 37 Закону України №3038-VI та пункту 31 Порядку №466 щодо обґрунтованості відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
		Також, ще однією з підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, слугувало неподання заявниками документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, зокрема, не подано в повному обсязі копії документів, необхідних для отримання дозволу, що суперечить частині 3 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, і одо таких обставин колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України №3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
		2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
		3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
		4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
		5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
		6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
		7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених     Законом України     «Про оцінку впливу на довкілля».
		Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747, далі - Порядок №466).
		Пунктом 27 Порядку №466 встановлено, що дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.
		Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
		До заяви додаються:
		копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);
		копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
		проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
		копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту;
		копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
		інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати (пункт 28 Порядку).
		Відповідач у спірному рішенні, посилаючись на неподання у повному обсязі позивачем документів, необхідних для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, не посилався на конкретні документи, яких, на його думку, не вистачало для отримання такого дозволу, що також суперечить приписам частини 4 статті 37 Закону України №3038-VI та пункту 31 Порядку №466 щодо обґрунтованості рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Ще однією із підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, відповідач зазначив неподання заявниками документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, зокрема, вихідні дані для проектування подані не в повному обсязі, згідно вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4.3 ДБН А.2.2-3-2014, з огляду на що, колегія суддів зазначає наступне.
		У відповідності до статті 29 Закону України №3038-VI основними складовими вихідних даних є:
		1) містобудівні умови та обмеження;
		2) технічні умови;
		3) завдання на проектування.
		Частиною 3 статті 29 Закону України №3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Частинами 9 та 10 статті 29 Закону України №3038-VI передбачено, що завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
		Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
		Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 30 Закону України №3038-VI технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
		Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.
		Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
		Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об`єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.
		Пунктом 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 передбачено, що складовими вихідних даних є:
		- містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
		- технічні умови;
		- завдання на проектування (додаток Б);
		- інші вихідні дані (додаток А).
		Згідно з Додатком «А» до інших вихідних даних, які надаються замовником належать:
		1. Фрагмент чинної містобудівної документації: генерального плану, детального плану або плану зонування території (за наявності останнього), схеми планування району (за наявності).
		2. Вихідні дані та вимоги на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у разі необхідності.
		3. Пропозиції та дані про імпортні будівельні конструкції, вироби, обладнання з показниками енергоефективності, якщо це відомо замовнику.
		4. Матеріали інвентаризації, оціночні акти, рішення органів місцевого самоврядування про знесення і характер компенсації за будинки та споруди, зелені насадження, які підлягають знесенню (у разі необхідності).
		5. Дані для розроблення рішень з організації будівництва і складання кошторисної документації.
		6. Для об`єктів виробничого призначення додатково подаються такі матеріали:
		1) дані технічних завдань на машини та обладнання з тривалим циклом розроблення, конструювання і виготовлення;
		2) номенклатура продукції, виробнича програма;
		3) технічні характеристики продукції підприємства;
		4) відомості про імпортне та вітчизняне обладнання або креслення на нетипове та нестандартизоване обладнання з показниками енергоефективності;
		5) необхідні дані щодо виконаних науково-дослідних робіт, пов`язаних зі створенням нових технологічних процесів і обладнання.
		7. При реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні об`єктів будівництва:
		1) звіти з висновками про результати обстеження будівельних конструкцій, обмірювальні креслення, відомості про послідовність перенесення існуючих інженерних мереж та комунікацій, дані з інвентаризації існуючих на підприємствах (будинках, спорудах) джерел забруднення;
		2) технологічні планування діючих виробництв (цехів), ділянок зі специфікацією обладнання і відомостями про його стан;
		3) умови на розміщення інвентарних тимчасових будівель і споруд, підйомно-транспортних машин та механізмів, місць складування будівельних матеріалів тощо;
		4) переліки існуючих будинків (приміщень), будівель і споруд, підйомно-транспортних засобів, які можуть бути використані в процесі виконання будівельних робіт.
		З вказаного пункту спірного рішення відповідача вбачається, що останній посилаючись на неподання у повному обсязі позивачем вихідних даних, не зазначив які вихідні дані з усіх вище перелічених не було подано, а тому не обґрунтував належним чином своє рішення у цій частині.
		Також, у матеріалах справи міститься Експертний звіт 52-0405-18/ЕП/КП від 25 липня 2018 року, наданий товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Проект Груп» щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, місцями для зберігання індивідуального автотранспорту, дошкільним закладом з групами короткотривалого перебування дітей та двома трансформаторними підстанціями на вул. Княгині Ольги, 1-5 (вул. Княгині Ольги - вул. Куликівська), Львівського гарнізону, військове містечко №1 у м. Львові зі знесенням існуючих нежитлових будівель», яким встановлено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будинків, споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена (схвалена) в установленому порядку з техніко-економічним показниками, що додаються.
		Наведене свідчить про відповідність проектної документації, складеної відповідно до вихідних даних на проектування, вимогам ДБН А2.2-3-2014, що спростовує висновки відповідача, викладені у рішенні про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 26 лютого 2019 року №ІУ 133190571581.
		Крім того, у спірному рішенні відповідач, як на підставу для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, зазначив про неподання заявниками документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, зокрема, не надано письмову згоду власника будинків, що підлягають демонтажу, засвідчену в установленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт, що суперечить Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (в чинній редакції), з огляду на що, колегія суддів зазначає наступне.
		У відповідності до абзацу 4 пункту 2 Порядку №466 підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
		Відповідно до положень пункту 3 Порядку №466 надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону №3038-VI.
		Згідно з пунктом 4 Порядку №466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.
		 
		За приписами пункту 5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
		- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
		- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
		Відповідно до пункту 6 Порядку №466 документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
		Таким чином, для проведення підготовчих робіт, а саме: знесення будівель і споруд, щодо об`єктів будівництва із значним класом наслідків (СС3) необхідне отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		У свою чергу, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, заявник подає перелік документів, визначених частиною 3 статті 37 Закону України №3038-VI та пунктом 27 Порядку №466, серед яких міститься, зокрема, копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту.
		Проте, у даному випадку знесення існуючих нежитлових будівель замовником та підрядником планується у рамках проведення підготовчих робіт, а не в рамках здійснення їх реконструкції, реставрації чи капітального ремонту, що є різними за своєю суттю поняттями, а тому підстав для надання позивачем копії документа, що засвідчує згоду власника на такі дії, законодавством не передбачено.
		Таким чином, відповідач, вимагаючи від позивача надати письмову згоду власника будинків, що підлягають знесенню, засвідчену в установленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт, діяв усупереч нормам чинного законодавства, яким надання такого документа не передбачено.
		Відповідач, в оскаржуваному рішенні встановив невідповідність поданих документів вимогам законодавства, та зазначив, що користувач земельної ділянки відповідно до поданих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не відповідає замовникам в заяві про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що суперечить статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на що суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
		Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України №3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
		Частиною 4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		З огляду на зазначене, реалізувати своє право на забудову земельної ділянки має право лише її законний користувач або власник.
		Так, з Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5, встановлено, що Міністерство оборони України є користувачем земельної ділянки, і в установленому законодавством порядку, має намір реалізовувати право на її забудову.
		Крім того, в рамках зазначеного Договору, Міністерство оборони України, в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, є замовником будівництва об`єкту.
		У той же час, матеріали справи не містять жодних інших документів, окрім копії Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко №1, м Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5 від 26 листопада 2016 року, у зв`язку з чим, можливість встановити правомірність підстав, на яких замовником будівництва у даному випадку виступає Міністерство оборони України, в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України відсутня.
		Також, з оскаржуваного рішення вбачається, що подані замовниками креслення розроблено без врахування вимог ДСТУ Б А.2.4-2:2009 «Умовні познаки і графічні зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту».
		Однак, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1.1 ДСТУ Б А.2.4-2:2009 «Умовні познаки і графічні зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту», даний стандарт установлює основні умовні графічні познаки і зображення, що застосовуються на кресленнях генеральних планів житлових, громадських, промислових, транспортних та інших об`єктів.
		Зазначений державний стандарт містить у собі 11 пунктів з додатками (таблицями).
		Однак, в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено який саме пункт, на його думку, було порушено заявниками при розробленні креслень, та які саме креслення не відповідають вимогам ДСТУ Б А.2.4-2:2009 «Умовні познаки і графічні зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту», що позбавляє можливості встановити конкретні факти наявності чи відсутності таких порушень.
		При цьому, посилання відповідача у спірному рішенні про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт на пункт 3.13 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських та сільських поселень» є необґрунтованим, оскільки станом на час прийняття спірного рішення, зазначені будівельні норми втратили свою чинність.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 26 лютого 2019 року №ІУ 133190571581, діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано та не розсудливо, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Державної архітектурно - будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 26 лютого 2019 року №ІУ 133190571581.
		При цьому, зважаючи на те, що сторонами не надано суду жодних документів, які б дали змогу встановити повноту та законність всіх наданих заявниками документів, визначених чинним законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ДАБІ повторно розглянути заяву ТОВ «Енерджі Плюс Україна» та Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України від 18 лютого 2019 року № 40-30/1802-19 про отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Будівництво Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, місцями для зберігання індивідуального автотранспорту, дошкільним закладом з групами короткотривалого перебування дітей та двома трансформаторними підстанціями на вул. Княгині Ольги, 1-5 (вул. Княгині Ольги - вул. Куликівська), Львівського гарнізону, військове містечко №1 у м. Львові зі знесенням існуючих нежитлових будівель» з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
		Відтак, враховуючи вищевикладене, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову. 
		Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
		Також, не можуть бути і задоволені вимоги позивача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу про скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2019 в частині відмови в позові та ухвалення нового про задовольнити позовних вимог в повному обсязі, оскільки апеляційна скарга позивачем на рішення суду першої інстанції не подавалася.
		За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
		Згідно з вимогами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, яким ним, в даному випадку, не виконано.
		Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                              В.Ю. Ключкович
		Судді                                                                                         Н.В. Безименна
		                                                                                                                    О.О. Беспалов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...