Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/3007/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Номер судового провадження: 61-19519ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 607/3007/16-ц
		 
		провадження № 61-19519 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		Головуючого - Крата В. І. 
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І.,               Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»,
		третя особа - публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
		представник відповідача - Лук`янчук Артем Володимирович,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Лук`янчука Артема Володимировича, який діє на підставі доручення в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2016 року в складі судді Дзюбича В. Л. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року в складі колегії суддів Загорського О. О., Фащевської Н. Є., Ходоровського М. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПрАТ «СК «Альфа Страхування», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 184 906,63 грн.
		 
		В обґрунтування позовних вимог послався на те, що між сторонами наявні правовідносини за договором добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу «Citroen C-Elysee», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ПАТ «Акцент-Банк».
		 
		08 вересня 2015 року відбувся страховий випадок за участі застрахованого автомобіля, в результаті якого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень на вказану позивачем суму. Після повідомлення страховика про настання страхового випадку, відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що позивач не підтвердив свій майновий інтерес до застрахованого транспортного засобу. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 184 906,63 грн страхового відшкодування. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не виконало взяті на себе зобов`язання за договором добровільного майнового страхування, а ОСОБА_1 є належним позивачем у даній справі, оскільки на момент ДТП на законних підставах володів та керував застрахованим транспортним засобом.
		 
		Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 листопада 2016 року заяву ПрАТ «СК «Альфа Страхування» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2016 року - без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального й процесуального права.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У квітні 2017 року Лук`янчук А. В., який діє на підставі доручення в інтересах ПрАТ «СК «Альфа Страхування», подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року, в якій просив скасувати зазначені судові рішення, передавши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року справу призначено до розгляду.
		 
		На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України дана справа передана до Верховного Суду. 
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Представник відповідача в касаційній скарзі наполягає на тому, що              ОСОБА_1 не підтвердив майновий інтерес до застрахованого транспортного засобу «Citroen C-Elysee», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ПАТ «Акцент-Банк», а отже не має права на отримання страхового відшкодування. Крім того, послався на те, що при визначенні розміру страхового відшкодування, який підлягає стягненню зі страховика, суди не вирахували із загальної суми несплачені страхувальником страхові премії, а також суму страхового відшкодування, яка була виплачена ОСОБА_1 за іншою ДТП.
		 
		Заперечення/відзив на касаційну скаргу
		 
		Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходили. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що 30 квітня 2015 року між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 укладений договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0872015.706.
		 
		Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, та пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним цим Договором наземним транспортним засобом - «Citroen C-Elysee», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
		 
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини І вказаного договору ОСОБА_1 є страхувальником та вигодонабувачем за договором.
		 
		Строк дії договору сторонами визначено з 01 травня 2015 року до 31 травня 2016 року включно. Страхова сума (КАСКО) - 320 000 грн.
		 
		Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки «Citroen C-Elysee», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ПАТ «Акцент-Банк».
		 
		08 вересня 2015 року о 23 год. 30 хв. на 106+480 км. а/д Тернопіль-Скалат-Борщів-Жванець стався страховий випадок за участі застрахованого транспортного засобу, який під керуванням ОСОБА_1 потрапив у ДТП, виїхав за межі проїзної частини та отримав механічні пошкодження.
		 
		Про вказану подію, яка є страховим випадком, ОСОБА_1 повідомив ПрАТ CK «Альфа Страхування» 09 вересня 2015 року.
		 
		Згідно відповіді ПрАТ «CK «Альфа Страхування» за № 1655.206.15.2-0095.10 для здійснення виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 має надати документ, який підтверджує його майновий інтерес до транспортного засобу марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ПАТ «Акцент-Банк».
		 
		У вказаному листі також зазначено, що згідно виконаного на замовлення страхової компанії звіту автотоварознавчого дослідження застрахований автомобіль слід вважати фізично знищеним, оскільки ремонт транспортного засобу є економічно недоцільним. Залишки пошкодженого транспортного засобу оцінено страховиком за відомостями пропозицій порталу «АВТОонлайн» у 58 890 грн.
		 
		Ринкова вартість непошкодженого транспортного засобу марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП визначена відповідно до висновку про вартість майна, виконаного Тернопільською філією ПП «Автоексперт», та становить 243 796,63 грн.
		 
		У відповідь на лист страхової компанії 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу повідомлення про те, що документ, який підтверджує майновий інтерес позивача до застрахованого транспортного засобу, вже надано ПрАТ «СК «Альфа Страхування» і таким документом є копія свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, оригінал якого знаходиться у позивача, що дає йому право керування зазначеним автомобілем. 
		 
		На момент звернення позивача до суду ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у добровільному порядку.
		 
		Суди також установили, що 26 серпня 2015 року по іншій страховій справі № 1318.206.15.01 ПрАТ «CK «Альфа Страхування» проведено виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Терко Авто Град» у розмірі 6 205,52 грн для здійснення відновлювального ремонту автомобіля «Citroen C-Elysee», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за договором добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 30 квітня 2015 року № 120.0872015.706.
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Рішення судів попередніх інстанцій відповідають зазначеним вимогам закону.
		 
		Згідно статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення закріплені в статті 979 ЦК України.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
		 
		За змістом пункту 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
		 
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Суди, встановивши, що страховою компанією не виконано обов`язок з виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 30 квітня 2015 року № 120.0872015.706, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, розрахованого відповідно до умов договору, укладеного між сторонами.
		 
		У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 355/385/17 (провадження № 61-30534сво18) зроблений висновок, що реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору;                б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. По своїй юридичній сутності договір страхування, за загальним правилом, є реальним договором.
		 
		Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
		 
		Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦПК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. 
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
		 
		Отже, оскільки ОСОБА_1 є страхувальником та вигодонабувачем за договором страхування, укладеного між сторонами, а також управляв транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, слід дійти висновку про те, що позивач правомірно володів цим майном, а тому має право на відшкодування завданої шкоди у вигляді страхового відшкодування.
		 
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року по справі № 200/21325/15-ц.
		 
		Судами попередніх інстанцій надана належна правова оцінка доводам відповідача про необхідність вирахування із загальної суми страхового відшкодування несплачених страхувальником страхових премій, а також суми страхового відшкодування, яка була виплачена ОСОБА_1 за іншим страховим випадком.
		 
		Суди правильно врахували, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед страховою компанією зі сплати страхових платежів/премій, а також обґрунтовано зазначили, що зменшення страхової виплати на суму страхового відшкодування, яка була виплачена ОСОБА_1 за іншим страховим випадком, не ґрунтується на умовах договору, укладеного між сторонами, з огляду на конструктивну загибель застрахованого транспортного засобу.
		 
		Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. 
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу Лук`янчука Артема Володимировича, який діє на підставі доручення в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», залишити без задоволення.
		 
		Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді                                                                                                 Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                            В. І. Журавель
		 
		                                                                                                            Є. В. Краснощокова
		 
		                                                                                                            М. М. Русинчука

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...