Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3063/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2019. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: А/855/20876/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3063/18                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  10 грудня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача                               Аліменка В.О., 
		суддів                                                   Кучми А.Ю., Бєлової Л.В., 
		за участю секретаря                               Юрковець А.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Управління Служби Безпеки України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И Л А
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України, третя особа - Управління Служби безпеки України в Харківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про скасування дозволу на імміграцію в України ОСОБА_1 .
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про протиправність такого рішення, яке призвело до погіршення способу життя ОСОБА_1 , оскільки він не може вільно пересуватися та користуватися правами передбаченими законодавством про правовий статус іноземців, а також виконувати вимоги законодавства, так як у зв`язку із скасуванням дозволу на імміграцію скасована посвідка на постійне проживання в Україні ОСОБА_1 .
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, в 2004 році громадянка В`єтнаму ОСОБА_2 ( ОСОБА_2), яка є дружиною позивача ОСОБА_1 , отримала в органах Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області посвідку на постійне проживання НОМЕР_2 від 05.05.2004. 
		Для оформлення вказаної вище посвідки, відповідно до Угоди між Урядом Соціалістичної Республіки В`єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в`єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 02.04.21981 ОСОБА_2 ( ОСОБА_2) надала довідку про її направлення на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР, отриманої з ВАТ «Завод Ленінська Кузня» та набула статусу - іммігрант.
		У подальшому, в 2005 році, позивач ОСОБА_1 , на підставі статті 4 Закону України «Про імміграцію», за згодою громадянки ОСОБА_2 викладеної в заяві від 06.10.2005 отримав дозвіл на імміграцію, як чоловік іммігранта.
		Однак, в 2008 році Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на адресу Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області направлено лист №17/4425 від 04.06.2008, в якому зазначено, що у ході здійснення заходів по протидії нелегальній міграції іноземних громадян посадовими особами УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області встановлено факт отримання в УГІРФО ГУ МВС України в Київській області посвідки на постійне проживання на території України громадянкою Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_2 ( ОСОБА_2) шляхом подання неправдивих відомостей. 
		Так для отримання посвідки вказано особа надала довідку з ВАТ «Завод Ленінська Кузня», яка містить в собі недостовірні дані. Крім того, встановлено, що на момент отримання такої довідки ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) не була зареєстрована у Макарівському районі Київської області.
		За результатом розгляду листа №17/4425 від 04.06.2008 Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області підготовлено висновок про скасування громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_2 ( ОСОБА_2) дозволу на імміграцію, видворенню за межі України та забороні в`їзду на територію України терміном на 5 років.
		У подальшому, Управлінням Служби безпеки України в Харківській області листом №70/6/1794 - 1704 від 14.08.2008 повідомлено Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про те, що слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області розслідується кримінальна справа №1794, порушена стосовно громадян Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України.
		Під час розслідування встановлено, що позивач отримав посвідку для постійного проживання на території України серії НОМЕР_1 від 07.10.2005 на підставі шлюбу з громадянкою Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_2 ( ОСОБА_2), проте установлений при розслідуванні факт надання свідомо неправдивих відомостей дружиною позивача при оформленні дозволу на імміграцію є підставою для скасування дозволу на імміграцію позивачу.
		Таким чином, за результатом розгляду повідомлення, та встановленням прямо закріплених законом підстав, висновком Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 скасовано дозвіл на імміграцію.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з даним позовом.
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		          Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про імміграцію» від 07.06.2001 № 2491-III (далі по тексту - Закон України №2491-III).
		Статтею 1 Закон України №2491-III, в редакції, чинній на момент прийняття рішення, передбачено, що дозвіл на імміграцію це рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію, а імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
		Відповідно до ч. 3 п. 4 Прикінцевих Положень Закону України «Про імміграцію» передбачено, що необхідно вважати такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В`єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в`єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.
		Як вже зазначалося вище, в 2004 році громадянка В`єтнаму ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) отримала в органах Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області посвідку на постійне проживання НОМЕР_2 від 05.05.2004 та відповідно набула статус - іммігрант.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про імміграцію» іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
		У свою чергу, статтею 4 передбачено, що дозвіл на імміграцію надається батькам, чоловіку (дружині) іммігранта та його неповнолітнім дітям.
		Таким чином, ОСОБА_1 , на підставі вищезазначеної статті, а також за згодою громадянки ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), викладеної в заяві від 06.10.2005, отримав дозвіл на імміграцію, як чоловік іммігранта.
		Статтею 12 Закону України №2491-III закріплено вичерпний перелік підстав на яких дозвіл на імміграцію може бути скасований, зокрема пунктом 1 передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасований, якщо з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.
		Так, з матеріалів справи судом установлено, що в 2008 році УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області на адресу УГІРФО ГУ МВС України в Київській області направлено лист №17/4425 від 04.06.2008 щодо незаконної легалізації громадянки ОСОБА_2 ( ОСОБА_2), в якому викладена інформація про допущенні порушення вимог Закону України «Про імміграцію» під час оформлення дозволу на імміграцію, зокрема, надання недостовірних даних викладених в довідці про її направлення на професійне навчання та роботу на підприємства і організації СРСР, отриманої з ВАТ «Завод Ленінська Кузня», вказане підтверджується листом ВАТ «Завод Ленінська Кузня» №702/176 від 02.06.2008.
		За результатом розгляду вищезазначеного листа УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві підготовлено висновок про скасування громадянці ОСОБА_2 дозволу на імміграцію, видворенню за межі України та забороні в`їзду на територію України терміном на 5 років.
		Відповідно до висновку, в цьому ж році, Управлінням Служби безпеки України в Харківській області листом №70/6/1794 - 1704 від 14.08.2008 повідомлено УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві про факт надання свідомо неправдивих відомостей дружиною позивача при оформленні дозволу на імміграцію, що в подальшому відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» стало підставою для отримання ОСОБА_1 дозволу на імміграцію.
		Виявлені обставини відповідно до п.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» стали підставою для скасування дозволу на імміграцію позивачу.
		Проте, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що дозвіл на імміграцію в Україну позивач отримав на підставі свідомо наданих неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.
		При цьому, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не доведено факту подання позивачем свідомо неправдивих та взагалі неправдивих відомостей.
		Натомість з матеріалів справи вбачається, що видання позивачу дозволу на імміграцію як чоловіку іммігранта відбулося компетентним на той час суб`єктом владних повноважень.
		Отже, у даному випадку відсутні правові підстави для застосування до позивача п. 1 ч. 1 ст. 12  Закону № 2491-ІІІ та покладення на нього тягаря наслідків за помилки, допущені суб`єктом владних повноважень.
		Також, колегія суддів, наголошує, що подача документів на отримання дозволу на імміграцію є правом позивача,  а перевірка документів на предмет наявності підстав для імміграції заявника є обов`язком уповноваженої службової особи, яка своєчасно мала перевірити підстави для імміграції позивача. За зазначених обставин, суд приходить до висновку про відсутність протиправної поведінки в діях позивача, оскільки ним були надані правдиві відомості щодо себе для прийняття рішення органами міграційного контролю.
		Крім того, у матеріалах справи відсутні докази які б свідчили, що дозвіл на імміграцію в Україну Позивач отримав на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність, що підтверджується зокрема тим, що на час прийняття рішення про оформлення дозволу на імміграцію стосовно Позивача заперечень не було.
		Відповідач за наявності тих самих обставин, що слугували підставою для надання Позивачу дозволу на імміграцію, без встановлення будь-яких винних дій з боку Позивача, прийняв рішення про скасування такого дозволу.
		Також, відповідачем порушено правило правової визначеності, оскільки в рішенні зазначено всі три складові підстави про скасування рішення про дозвіл на імміграцію, тому позивач не знає через який пункт скасовано його дозвіл на імміграцію.
		При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №     3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		При цьому, колегія суддів враховує й те, що станом на 2019 рік позивач є батьком громадянина України, а тому може отримати дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції.
		Крім того, у рішенні від 19.02.2009 р. по справі «Христов проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи, зазначивши, що таку рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар», що означає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції і статтю 1 Першого протоколу.
		Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності висновку Начальника УГІРФО ГУМВС України у м. Києві від 06.11.2008 про скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019  року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. 
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019  року -  скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення від 06.11.2008 року.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена  протягом тридцяти днів із дня складання повного судового    рішення    шляхом подачі касаційної скарги    безпосередньо до Верховного суду у порядку  ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      В.О. Аліменко 
		 
		Судді                                                                                          А.Ю. Кучма
		 
		                                                                                                    Л.В. Бєлова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...