Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/2606/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2019. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 09.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/802/1176/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 159/2606/19 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І. М. Провадження № 22-ц/802/1176/19  Категорія: 2   Доповідач: Бовчалюк  З. А.
		 
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		       
		09 грудня 2019 року                                                  місто Луцьк
		               
		Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді Бовчалюк З.А.,   
		суддів - Данилюк В.А., Карпук А.К.,
		з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		прокурора Рішко А.В.,
		відповідача ОСОБА_2 , та її представника ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям,за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2019 року,  
		 
		                                        В С Т А Н О В И В:
		 
		Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, в інтересах якої діє місцева прокуратура звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`я.
		Позовна заява мотивована тим, що на підставі поданих і заповнених відповідачем декларацій про доходи та майновий стан осіб, які входять до складу сім`ї їй була призначена і виплачена державна соціальна допомога за період з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2015 року, 01 березня 2015 року по 31 серпня 2015 року, з 01 вересня 2015 року по 29 лютого 2016 року, з 01 березня 2016 року по 31 серпня 2016 року, з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року, з 01 березня 2017 року по 31 серпня 2018 року розмірі 42519,13 гривень. 
		Під час перевірки правильності нарахування та виплати державної допомоги було з`ясовано, що у відповідача на підставі свідоцтва про право власності від 02 квітня 2014 року є ще одна квартира площею 50,4 кв. м., яка розташована  за адресою АДРЕСА_1 та належить відповідачу одноосібно  про наявність якої не було задекларовано під час надання документів для оформлення зазначеного виду допомоги. 
		Рішенням від 19 березня 2018 року ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні допомоги малозабезпеченим сім`ям у зв`язку з поданням недостовірних даних про майновий стан, що вплинув на встановлення права на соціальну квартиру (два житла). 
		26 березня 2018 року на адресу відповідача було скеровано повідомлення про повернення 42519,13 гривень зайво нарахованих та виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.
		Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.09.18 р. ОСОБА_2   визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, що скасований лише у частині призначеного покарання ухвалою Волинського апеляційного суду від 20.03.19 р. і із застосуванням п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»  повністю  звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання. 
		Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_2 у зв`язку з безпідставною виплатою державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, завдано шкоди інтересам держави в особі УСЗН виконкому Ковельської міськради Волинської області в розмірі 42 519 грн  13 коп.. На даний час залишаються невідшкодованими кошти в сумі 22 923 грн  91 коп.. 
		Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь управління соціального захисту населення виконкому Ковельської міськради Волинської області суму надмірно виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям в розмірі 22 923 грн 91 коп.
		Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області 22 923,91  гривень, як надмірно виплачену суму державної допомоги малозабезпеченим сім`ям.
		В поданій апеляційній скарзі, відповідач ОСОБА_2 просила скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
		Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що місцевий суд з порушенням норм матеріального права дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки неправильно встановив обставини у даній справі, зокрема судом не враховано того, що у ОСОБА_2 не було намірів навмисного приховання іншої квартири, а факт наявності іншої квартири не впливає на її право отримувати соціальну допомогу, яка виплачується як малозабезпеченій сім`ї, оскільки вона ніде не працює утримує дитини, яка постійно хворіє у зв`язку з чим не може працювати, а тому така допомога є для неї суттєвою. Стверджує, що інспектор повинен був перевіряти правильність поданих відомостей відповідача вказаних у декларації, а тому саме у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків інспектора виникла така передплата , а не з її вини.  Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, безпідставно не звернув увагу на те, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
		Заслухавши учасників справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити.
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зверталась до управління соціального захисту населення 22.09.14 р., 05.03.15 р., 03.09.15 р., 03.06.15 р., 03.03.16 р., 06.09.16 р., 13.07.17 р. із заявами про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за встановленою згідно з чинним законодавством формою, та до таких своїх заяв додала Декларації про доходи та майновий стан осіб, не зазначивши, однак, що у власності (володінні) сім`ї є друга квартира ( АДРЕСА_1 ).
		Відповідно до довідок Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Дудко Л.І. отримала допомогу малозабезпеченим сім`ям за період з  01 вересня 2014 року по 28 лютого 2015 року, 01 березня 2015 року по 31 серпня 2015 року, з 01 вересня 2015 року по 29 лютого 2016 року, з 01 березня 2016 року по 31 серпня 2016 року, з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року, з 01 березня 2017 року по 31 серпня 2017 року розмірі 42519, 13 гривень ( а.с. 38-39).
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07 травня 2018 року за № 12300638 ОСОБА_2 на праві  власності у розмірі 1/1 частки належить  квартира загальною площею 50,4 кв.м, житловою площею 22кв.м по АДРЕСА_1 ( а.с. 41).     
		21 березня 2018 року рішенням управління соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради Дудко Л.І. було відмовлено у призначенні допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідно до п. 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, оскільки сім`єю подано недостовірні дані про майновий стан, що вплинуло на встановлення права на соціальну допомогу ( а.с. 92).
		16 березня 2018 року Управління соціального захисту населення Ковельської міської ради направило відповідачу повідомлення про добровільне відшкодування коштів по переплаченим сумам державної соціальної допомоги у розмірі 42519,13 гривень до 20 липня 2018 року( а.с.40).
		Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.09.18 р. ОСОБА_2 була визнана винуватою за ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України. Цей вирок суду першої інстанції був скасований апеляційним судом у частині призначеного обвинуваченій покарання та ОСОБА_2 було звільнено від відбування призначеного покарання на підставі п "в" ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2016 році".
		Як слідує із листа УСЗН № 282/3.41 від 15.05.19 р., відповідачем за її ж заявами від 27.04.18 р., 22.10.18 р. добровільно повернуто до бюджету 19 595 грн  22 коп., що незаконно отримані як соціальна допомога.  Станом на 15.05.19 р. залишок боргу склав 22 923 грн, 91 коп. зайво отриманих сум соціальної допомоги. 
		Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги регулюються Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року за № 250.
		Статтею 1 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (далі - Закон № 1768-III) визначено, що соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі у розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
		Згідно з пунктами 2,3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі - Порядок), соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.
		За змістом пункту 6 Порядку для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї).
		Частиною 1 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначено, що державна соціальна допомога не призначається, якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
		Частиною другою статті 7 Закону № 1768-III встановлено, що за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо, зокрема, у складі сім`ї є особа з інвалідністю, у малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та або кількох членів сім`ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, яка звернулась за призначенням такої допомоги.
		Якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення ( ч. 4 статті 7 вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з абзацом другим пункту 25 Порядку виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.
		Згідно з пунктом 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року за № 250, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
		З системного аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги з підстави, передбаченої абзацом четвертим частини першої статті 7 Закону № 1768-III, можливе за наявності таких обов`язкових умов: малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування; у власності є інше житло; у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму); відсутні обставини, передбачені частиною другою статті 7 цього Закону; дотримано процедуру прийняття рішення місцевою державною адміністрацією про призначення соціальної допомоги у разі, коли є обставини та умови, передбачені частинами першою та другою   статті 7 Закону № 1768-III; відсутні ознаки (обставини) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
		Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
		За змістом частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		При цьому особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі ( частина перша статті 1213 ЦК України).
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приховала дані про наявність у неї на праві власності іншого житла, яке не було задекларовано під час надання документів для оформлення зазначеного виду допомоги, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги. Встановивши, що відповідач у добровільному порядку не повертає отримані від УСЗН Ковельської міської ради  частину надміру виплачені грошові кошти державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, суд дійшов висновку, що позивач має право на повернення коштів відповідно до статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», пункту 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250.
		З матеріалів справи та заслуханих пояснень в суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є одинкою матір`ю, яка сама виховує дитину із вадами здоров`я, а саме з захворюванням біліарної системи, дитина перебуває на диспансерному обліку у зв`язку з чим потребує постійного лікування та домашнього догляду.( а.с.127-129). У зв`язку з захворюванням дитини відповідач позбавлена можливості працювати, а тому іншого доходу крім соціальні виплати родина не має. 
		Вказані обставини позивачем не спростовані.
		Окрім того, наявними в матеріалах справи довідками медичних установ відповідач стверджувала незадовільний стан свого здоров`я у зв`язку із наявністю певних захворювань ( а.с. 130).
		Крім того, як встановлено в суді апеляційної інстанції, квартира, яка не відображалась відповідачем у деклараціях, які подавались для отримання соціальної допомоги є квартирою довгострокової новобудови, яка не використовується ОСОБА_2 за цільовим призначенням для проживання або ж для здачі в оренду.
		Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили, що подаючи декларацію про доходи та майно сім`ї ОСОБА_2 навмисно не вказала відомості про другу квартиру.
		ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабазпеченим сім`ям» передбачено право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченими сім`ями, у власності яких є інша квартири, за умови неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та або кількох членів сім`ї.
		Наявність іншого житла за відповідачем не позбавляє малозабезпечену сім`ю у склад якої є дитина, яка постійно хворіє, права на отримання державної соціальної допомоги на підставі частини другої статті 7 ЗУ « Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».
		Враховуючи встановлені обставини у справі, соціальний статус сім`ї відповідача, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручання у права відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що примусове повернення наданої державною соціальної допомоги у сумі 22923,91 гривень може призвести до покладення на ОСОБА_2 надмірного тягаря.
		Крім того, позивачем не було доведено факту прийняття рішення про припинення виплати соціальної допомоги ОСОБА_2 , як це передбачено статтею 7 вказаного Закону, та доказів на підтвердження дотримання відповідної процедури з`ясування обставин та умов проживання сім`ї відповідача та соціального статусу такої сім`ї.
		З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення надмірно виплачених коштів малозабезпеченій сім`ї, яка має соціальний статус та потребує такої допомоги. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09 червня 2015 року у справі № 21-201а15, у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі № 127/26649/16 (провадження № 61-34566св18).
		Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. 
		Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п. 2 Постанов,  Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009,  № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").
		З врахуванням викладеного рішення про відмову у задоволені заявлених вимог  забезпечить права ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина гарантовані Конституцією України, з врахуванням норм права, які регулюють дані правовідносини, стану здоров`я відповідача та її сина та тих життєвих обставин в яких опинилась сім`я відповідача.
		Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позову.
		Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
		 
		                                                У Х В А Л И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2   задовольнити.  
		Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2019 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		В позові Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям - відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...