Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/272/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2019. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Номер судового провадження: 854/9046/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		_____________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		17 грудня 2019 р. Категорія: 106030000м.ОдесаСправа № 540/272/19Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.
		час і місце ухвалення: 10:20, м. Херсон
		 
		          
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		судді-доповідача:  Семенюка Г.В.
		суддів: Домусчі С.Д. ,  Шляхтицького О.І. 
		 
		                           
		 
		 
		 
		при секретаріВишневській А.В.
		за участю сторін: ПозивачОСОБА_1 (паспорт)Пред-к позивачаКушнеренко І.В. (адвокат, ордер)Пред-к відповідачаЯкуба С.В. (довіреність, посвідчення)Пред-к відповідачаЧорний А.С. (довіреність, посвідчення)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання незаконним наказу та його скасування, -
		 
		встановиВ:
		 
		          Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 256 від 17.12.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 17.12.2018 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 недоотриманий заробіток за час з 17.12.2018 року по дату винесення рішення суду про поновлення на посаді, мотивуючи його тим, що на даний час відносно нього не винесено обвинувального вироку. Аналізуючи зміст ст. 43 Конституції України та ст. 12, 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, позивач дійшов висновку, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є доведений факт дисциплінарного проступку, який, на думку ОСОБА_1 під час службового розслідування, не підтверджений.
		          Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у позові відмовлено.
		Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в позові, суд першої інстанції не врахував, що сам по собі факт повідомлення про підозру не може бути підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 12.08.1995 по 06.11.2015 року, в Національній поліції з 07.11.2015 року.
		З 12.09.2018 року займав посаду заступника начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУ НП в Херсонській області.
		08.10.2018 року до чергової частини ГУ НП в Херсонській області надійшла інформація про те, що цього ж дня о 14:40 год. в смт. Каланчак по вул. Херсонській, працівниками Херсонського управління ДВБ національної поліції України спільно із прокуратурою Херсонської області, у рамках розслідування кримінального провадження № 42018230000000175, розпочатого 17.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, задокументовано факт отримання заступником начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області майором поліції ОСОБА_1. неправомірної грошової винагороди у розмірі 1500 грн. від громадянина " Н ".
		Інформація, яка надійшла 08.10.2018 року стала підставою для винесення наказу № 1361 від 08.10.2018 року, яким призначено службове розслідування за наведеним фактом та сформовано дисциплінарну комісію. ОСОБА_1 на період проведення службового розслідування відсторонено від посади.
		19.10.2018 року до ВІОС УКЗ ГУ НП в Херсонській області надійшла інформація про те, що цього ж дня слідчим відділом УСБУ в Херсонській області вказане кримінальне провадження перекваліфіковано на ч.1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
		Результати службового розслідування оформлені висновком від 07.12.2018 року за фактом порушення службової дисципліни та отримання незаконної грошової винагороди заступником начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області майором поліції ОСОБА_1.
		29.10.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області у відношенні майора поліції ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді застави на підставі клопотання слідчого, в якому зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018230000000175 від 17.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
		Також, було встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 вступив з громадянином " Н " у неслужбові, поза процесуальні стосунки, що виразилось в отриманні ним від останнього грошових коштів у сумі 1500 грн. за вирішення питання щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
		Згідно висновку розслідування, наявність самого факту такого поза процесуального спілкування свідчить про недотримання ОСОБА_1 вимог п.п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п.п.6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції", Присяги працівника поліції, п.п.1, 2, 5 ч.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179.
		В ході службового розслідування до ВІОС УКЗ ГУНП в Херсонській області надійшло подання Херсонського управління ДВБ Національної поліції України, де зазначено про те, що працівниками вказаного управління було задокументовано факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 в ході проведення слідчих, оперативно-розшукових дій та технічних заходів.
		Також, в висновку розслідування йдеться про те, що ОСОБА_1 у своєму поясненні підтвердив отримання грошових коштів в сумі 1500 грн., але відкрити суть подій відмовився, скориставшись положенням ст. 63 Конституції України.
		Опитаний в ході розслідування начальник Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області підполковник поліції ОСОБА_3 , окрім іншого, зазначив що про пропозицію неправомірної вигоди ОСОБА_1 його не повідомляв.
		Серед іншого, в висновку службового розслідування наголошується на тому, що ОСОБА_1 був особою, відповідальною за організацію роботи з дотримання дисципліни та законності, запобігання та попередження корупційних проявів серед особового складу Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області та неодноразово особисто підписував зобов`язання та неприпустимість отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Додатково в висновку зазначено, що сам по собі факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди підриває авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набув суспільного резонансу через створення негативної громадської думки, що завдало непоправної шкоди репутації й авторитету діяльності Національної поліції України.
		Висновки службового розслідування стали підставою для винесення наказу від 17.12.2018 року № 256 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким позивача звільнено з займаної ним посади "заступника начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області".
		Не погоджуючись із вищевикладеним, позивач звернувся до суду.
		          Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що висновком службового розслідування відносно позивача підтверджено факти позапроцесуального спілкування з ОСОБА_4 , отримання від нього грошових коштів, обрання Херсонським міським судом Херсонської області відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави та вірно зазначено, що самі по собі встановлені обставини свідчать про недотримання ОСОБА_1 вимог п.п.1, 2, ч.1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п.п.6, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції", Присяги працівника поліції, п.п. 1, 2, 5 ч.1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179. а тому наказ відповідача № 256 від 17.12.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
		Згідно ч. 2  ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається  Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII  (далі - Закон № 580).
		Частиною першою  статті 1 Закону України «Про Національну поліцію»  встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		У своїй діяльності поліція керується  Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до  Конституції  та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч. 1  ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України.
		Згідно з п. 1  ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Положеннями ч. 1  ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»  передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень  Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Відповідно до  ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу  Конституції  і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності, дотриманням законності і статутного порядку, належним виконанням умов контракту про проходження служби.
		Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а отже, невиконання чи неналежне виконання  Конституції  і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Частина друга статті 5 Дисциплінарного статуту обумовлює можливість притягувати особу рядового і начальницького складу поряд з адміністративною, кримінальною чи матеріальною відповідальністю і до дисциплінарної відповідальності.
		Згідно з ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу:
		- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
		- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
		- дотримуватися норм професійної та службової етики;
		- у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб;
		- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
		У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
		Згідно з п. 4.1 розділу ІІІ Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених  Наказом МВС України від 22.02.2012р. № 155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012р. за № 628/20941 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність 01.07.2016р.), встановлено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов`язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог  законів  та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час припинення правопорушення, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров`я людей; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів внутрішніх справ.
		Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
		Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
		Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
		Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
		Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
		Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
		Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
		Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
		За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
		При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
		Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		В свою чергу Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
		Таким порядком є Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893).
		Пунктом 4 розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		Верховний Суд, в постанові від 25.04.2019 року по справі №816/1370/16 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є заходом дисциплінарного впливу, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі.
		Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи Присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує обставин позаслужбової зустрічі з громадянином ОСОБА_4 за межами приміщення відділу поліції. Також, позивачем не заперечується факт отримання від зазначеного громадянина коштів у сумі 1500 грн. Однак, позивач зазначає, що отримані кошти не є неправомірною вигодою. 
		Позовні вимоги позивача обґрунтовані лише посиланням на невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України та на те, що матеріалами службового розслідування не підтверджено обставин, які стали підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
		Також, під час судового розгляду даної адміністративної справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 зазначено, що отримані від громадянина ОСОБА_4 кошти є боргом, який вказана особа йому повернула, та не є неправомірною вигодою.
		Колегія суддів критично оцінює зазначені доводи ОСОБА_1 в силу наступного.
		Так, по-перше, згідно п.7 Р. IV Порядку № 893 кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.
		Не є виключенням з припису зазначеної статті й особа, відносно якої таке службове розслідування здійснюється, особливо з урахуванням того, що п.2 Р. IV Порядку № 893 такій особі надано права (зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи), які дозволяють їй приймати активну участь в проведенні службового розслідування та впливати на його висновки.
		Тому, на думку колегії суду, апелянт, усвідомлюючи, що метою службового розслідування є, серед іншого, встановлення наявності в його діях ознак дисциплінарного правопорушення, мав вживати дієвих заходів направлених на доведення своєї невинуватості. А тому, в разі існування обставин, що вказують на очевидну безпідставність доводів слідчих органів про отримання позивачем неправомірної вигоди, належним способом захисту порушених прав є щонайменше повідомлення про ці обставини осіб, вповноважених на проведення службового розслідування, звернення з клопотаннями про отримання додаткових пояснень від осіб (в даному конкретному випадку - наприклад, щодо підтвердження дружніх відносин між позивачем та громадянином ОСОБА_4 ).
		Натомість, апелянтом жодних з перелічених дій вчинено не було, про обставини отримання грошей від ОСОБА_4 не зазначено, доказів перебування в дружніх відносинах з вказаною особою, його заборгованості перед позивачем не надано ані під час службового розслідування, ані під час розгляду даної адміністративної справи. Так само як і не надано пояснень, з яких підстав громадянин ОСОБА_4 , перебуваючи в дружніх відносинах з ОСОБА_1 , звернувся до правоохоронних органів з заявою про вимагання від нього неправомірної вигоди.
		На думку колегії суддів, поведінка позивача, досліджена під час службового розслідування, як поліцейського, суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які, у відповідності до своїх службових обов`язків, повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в подібних правовідносинах, про що ним зазначено в постановах: від 20.03.2019 по справі № 804/676/18, від 29.08.2019 по справі № 1140/2824/18, від 08.05.2019 по справі № 821/291/17, від 25.04.2019 по справі № 816/1370/16, від 29.10.2018 по справі № 826/17433/16.
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що висновком службового розслідування відносно позивача підтверджено факти позапроцесуального спілкування з ОСОБА_4 , отримання від нього грошових коштів, обрання Херсонським міським судом Херсонської області відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави та вірно зазначено, що самі по собі встановлені обставини свідчать про недотримання ОСОБА_1 вимог п.п.1, 2, ч.1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п.п.6, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції", Присяги працівника поліції, п.п. 1, 2, 5 ч.1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179.
		Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, його наслідки, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
		В свою чергу відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях.
		Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що відсутність обвинувального вироку за порушеним кримінальним провадженням унеможливлює звільнення позивача, оскільки відсутність в діях позивача складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої і притягнуто ОСОБА_1 .
		З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов висновку, що наказ відповідача № 256 від 17.12.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
		Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
		Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року по справі № 540/272/19, - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст Постанови складено 18 грудня 2019 року
		 
		 
		Суддя-доповідач  Семенюк Г.В.Судді    Домусчі С.Д.    Шляхтицький О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...