Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/5271/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2019.
Дата набрання законної сили: 11.12.2019
Номер судового провадження: 61-27551ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		11 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 206/5271/14-ц
		провадження № 61-27551св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Сімоненко В. М.,
		суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П. 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УПСК»), ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою.
		Позовна заява мотивована тим, що 26 березня 2014 року, при виконанні повороту ліворуч на перехресті вул. Ілларіонівська та вул. Ладозька у м. Дніпропетровську із виїздом на зустрічну смугу руху, у автомобіль Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням, в`їхав мотоцикл Kawasaki ZZ-R1100, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого його автомобіль було пошкоджено, у зв`язку з чим завдано майнових збитків.
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		31 березня 2014 року він звернувся до ПрАТ «УПСК», яке застрахувало цивільно-правову відповідальність водія мотоцикла Kawasaki ZZ-R1100, номерний знак НОМЕР_2 , із заявою-повідомленням про настання страхового випадку, а 16 червня 2014 року - із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 40 612,78 грн, що є сумою завданого збитку. 
		16 липня 2014 року ПрАТ «УПСК» повідомило йому про неможливість виплати страхового відшкодування без рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
		Позивач просив суд стягнути з ПрАТ «УПСК» страхове відшкодування в розмірі 40 612,78 грн за вирахуванням франшизи, а з ОСОБА_2 суму франшизи.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що докази вини у дорожньо-транспортній пригоді водія мотоцикла ОСОБА_2 відсутні.
		 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 20 306,39 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		В іншій частині позову відмовлено.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2016 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано.
		Стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 10 198,30 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в сумі 500,00 грн.
		Стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 423,42 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати у справі у розмірі 506,23 грн.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди є вина як водія ОСОБА_3 , так і водія ОСОБА_2 , розмір якої становить 50 % у кожного, а тому ПрАТ «УПСК» має правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 50 % завданого матеріального збитку позивачу з урахуванням зменшення страхової виплати на суму франшизи та суму ПДВ. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення суми страхового відшкодування та судового збору і понесених у справі витрат, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність вини у діях позивача є необґрунтованим та суд не врахував ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року, якою закрито провадження у адміністративній справі з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; висновок судового експерта Шабратко О. С. є неправдивим. 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суд установив, що 26 березня 2014 року о 18 год. 45 хв. на перехресті вул. Іларіонівська та вул. Ладозька у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та мотоцикла Kawasaki ZZ-R1100, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
		Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2014 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. 
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року скасовано постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2014 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, за недоведеністю вини та відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 14 квітня 2014 року № 1886/1 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, становить 40 612,78 грн.
		13 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «УПСК» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підтвердження якого було видано поліс № АС/ 7200197, терміном дії з 14 березня 2014 року до 13 березня 2015 року (включно), де застрахованим транспортним засобом є мотоцикл                              KAWASAKI ZZ-R1100, номерний знак, НОМЕР_2 .
		31 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК» із заявою про настання страхового випадку, що підтверджується заявою-повідомленням.
		16 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК» з приводу виплати страхового відшкодування, що підтверджується відповідною заявою.
		Листом від 16 липня 2014 року № 283 ПрАТ «УПСК» роз`яснила ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не доведена судом йому необхідно надати до МД «Дніпро» ПрАТ «УПСК» постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , після чого матеріали справи у встановлені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки будуть розглянуті та прийнято вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
		Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 19 січня 2015 року                   № 3549-14, яка проведена за поясненнями водія автомобіля Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 - невідповідностей в його діях вимогам Правил дорожнього руху України, які могли б знаходитись у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, з технічної точки зору не встановлено; в той же час за поясненнями водія мотоцикла KAWASAKI ZZ-R1100, номерний знак, НОМЕР_2 ОСОБА_2 - визначити чи відповідали його дії вимогам Правил дорожнього руху України можливо лише після надання в розпорядження експерта необхідних вхідних даних, які відсутні в поясненнях водія ОСОБА_2 , а визначити їх на даному етапі дослідження не надається можливим.
		Висновком повторної судової автотехнічної експертизи від 29 травня 2015 року № 3311, яка також проведена за поясненнями водія автомобіля Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 та за поясненнями водія мотоцикла KAWASAKI ZZ-R1100, номерний знак, НОМЕР_2 ОСОБА_2 , в діях водія автомобіля Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які могли б з технічної точки зору знаходитись у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди; тоді як вирішити питання про наявність або відсутність для водія мотоциклу KAWASAKI ZZ-R1100, номерний знак, НОМЕР_2 ОСОБА_2 , технічної можливості уникнути зіткнення, а також наявності або відсутності причинного зв`язку між його діями та настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, виходячи із пояснень водія мотоциклу ОСОБА_2 - не представляється можливим.
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди є вина як водія ОСОБА_3 , так і водія ОСОБА_2 , розмір якої становить 50 % у кожного.
		Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
		Згідно із статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що із доказів наявних у справі, а саме: матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , висновку судової автотехнічної експертизи від 19 січня 2015 року № 3549-14, висновку повторної судової автотехнічної експертизи від 29 травня 2015 року № 3311, є підстави для висновку про те, що у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригода є вина як водія ОСОБА_3 , так і водія ОСОБА_2 , розмір якої становить 50 % у кожного.
		Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що за встановлених обставин із страховика ОСОБА_2 - ПрАТ «УПСК» підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 частина завданого йому збитку, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1188 ЦК України.
		Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (далі - ПДВ). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
		Ставка ПДВ встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
		Тобто вартість ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
		Таким чином, у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат із сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.
		Встановивши, що документи, які б підтверджували факт проведення ремонту автомобіля у особи, яка є платником ПДВ та докази на підтвердження того, що позивачем під час проведення ремонтних робіт понесені витрати із сплати ПДВ, відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відшкодуванню позивачу вартості ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ та про те, що є підстави для зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ.
		Відповідно до пункту 36.6 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
		Тобто страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, визначеної договором.
		Полісом від 13 березня 2014 року № АС/ 7200197 встановлена франшиза в розмірі 500,00 грн.
		Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування у сумі 10 198,30 грн ((40 612,78*50%) - 9 608,09 - 500).
		Відповідно до абзацу 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
		Із справи вбачається, що полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 передбачено франшизу у розмірі 500,00 грн.
		Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення франшизи у розмірі 500,00 грн з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача. 
		Доводи касаційної скарги, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність вини у діях позивача є необґрунтованим, суд не врахував ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року, якою закрито провадження у адміністративній справі з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; висновок судового експерта Шабратко О. С. є неправдивим спростовуються матеріалами справи. 
		Крім того, наведені у касаційній скарзі доводи були предметом апеляційного перегляду, зводяться до переоцінки доказів, незгоди позивача з висновками апеляційного суду, вони не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, підстав для скасування рішення на яке подано касаційну скаргу колегія суддів не знаходить.
		При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2017 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                           В. М. Сімоненко  Судді:                                      А. А. Калараш                                         С. Ю. Мартєв                              Є. В. Петров                                  С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...