Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3775/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано судом: 20.12.2019. Зареєстровано: 23.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.02.2020
Результат оскарження 10.02.2020 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		"20" грудня 2019 р.м. Одеса  Справа № 916/3775/19
		Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши заяву ( вх. 2-6224/19 від 18.12.2019р.)  Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб`ютерс") про забезпечення позову  шляхом накладення арешту на майно та заборону вчиняти певні дії 
		по справі №916/3775/19
		за позовом: Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб`ютерс") (вул.Райдужна, буд.37-А, м.Одеса, 65033; код ЄДРПОУ 21037639) 
		до відповідачів: Приватного нотаріусу Білоусової Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 );  Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (01014, м.Київ, бульвар Дружби Народів, 38; код ЄДРПОУ 34074020)про визнання незаконним, противоправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно  
		                                                                ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Фірма "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб`ютерс"), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного нотаріусу Білоусової Наталії Володимирівни та Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" про визнання незаконним, противоправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно  - виробничі будівлі загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та їх обтяжень №47891053 від 22.07.2019р. 16:32:44, складеного державним реєстратором  - Приватним нотаріусом Білоусовою Наталією Володимирівною Одеського округу. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення зі сторони Відповідачів чинного законодавства і здійснення незаконної реєстрації права власності за новим власником за договором іпотеки. 
		Разом із позовом від Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб`ютерс") до суду Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме виробничі будівлі загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: 65033, АДРЕСА_2 та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії, пов`язані із державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна, а саме: виробничих будівель, загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 до розгляду цієї справи по суті,
		В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що не застосування в порядку ст.ст. 136 - 140 ГПК України таких заходів забезпечення вищезазначеного позову, як накладення арешту на нерухоме майно, а саме виробничі будівлі загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії, пов`язані із державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна, а саме: виробничих будівель, загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 до розгляду цієї справи по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду..
		Стосовно зустрічного забезпечення, позивач зазначає, що оскільки позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту із забороною вчиняти дії відчуження нерухомого майна, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту, ймовірність можливих збитків, які спричиненні забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову відсутня. З таких підстав вважаємо, що немає необхідності до застосування судом зустрічного забезпечення.
		Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		У відповідності до ч. 1 ст.  137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
		Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку 
		обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом Інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
		Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини     рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).
		Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
		Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 02 лютого 2006 року між ВАТ «Кредитпробанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») та Фірмою «Пет Інтернешнл» (Дочірнє підприємство приватного підприємства «Кристал - Дістріб`ютерс») був укладений Кредитний договір № 07/01/06-КЛТ та додаткові угоди до нього, на підставі яких ВАТ «Кредитпробанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») відкрив Фірмі «Пет Інтернешнл» (Дочірнє підприємство приватного підприємства «Кристал - Дістріб`ютерс») траншову кредитну лінію в доларах США та національній валюті України. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором Фірма «Пет Інтернешнл» (Дочірнє підприємство приватного підприємства «Кристал - Дістріб`ютерс») передала в іпотеку ВАТ «Кредитпробанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товаристве «Дельта Банк»), належне на праві власності нерухоме майно, яке складається з 38/100 домоволодіння, загальною площею 1712 кв.м,, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (договір іпотеки № 0607/01/101/06-КЛТ від 06.03.2006).
		18 липня 2007 року Фірма «Пет Інтернешнл» (Дочірнє підприємство приватного підприємства «Кристал - ДІстріб`ютерс») згідно договору про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю № 10776 від 18.07.2007р., набула цілісне право володіння, користування та розпорядження на нерухоме майно, а саме виробничі будівлі загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . На укладення даного договору ВАТ «Кредитпробанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») надавав згоду, підтвердженням чого була укладена додаткова угода від 10.06.2007 року до договору іпотеки.
		22 липня 2019 приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Білоусовою Наталею Володимирівною (далі нотаріус), було здійснено державну реєстрацію переходу права власності нерухомого майна, а саме на виробничі будівлі загальною площею 1712 кв.м,, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 від Фірми «Пет Інтернешнл» Дочірнє підприємство приватного підприємства «Кристал - Дістріб`ютерс» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Про що було винесено Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47891053 від 22.07.2019 16:32:44. Підставою виникнення права власності зазначено Свідоцтво, серія та номер: 1522, видане 22.07.2019 р., видавник Білоусова Н.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.
		Позивач посилається на те, що Фірма «Пет Інтернешнл» (Дочірнє підприємство приватного підприємства «Кристал - Дістріб`ютерс») не встигла скористатися своїм правом, згідно ст, 37 Закону, та звернутися до Міністерства Юстиції за захистом своїх прав за причиною того, що його майно виставлено на торги. 
		Позивач про втрату права власності на своє майно дізнався з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.11.2019 р„ де вказано, що власником є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».
		Крім того, на сайті - https://prozorro.sale/atiction/UА-ЕА-2019-11-13- 000037-а були оприлюднені торги з «голландського» аукціону нерухомого майна, а саме виробничі будівлі загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які проводить ДП «Прозорро. Продажі» (Код ЄДРПОУ 42068925,01601, м.Київ, вул, Бульварно~Кудрявська,22.), замовником якого є Публічне Акціонерне товариство «Дельта Банк». Торги відбулися 04.12.2019 року, Переможцем на аукціоні, який має намір укласти договір на покупку вказаного нерухомого майна є ТОВ «ФРЕЙМА» (ЄДРПОУ 41116422).
		Отже, відповідно до результатів проведення торгів щодо спірного нерухомого майна, з його переможцем, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» має намір укласти договір на передачу права власності на користь іншої особи.
		Таким чином, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення суду.   
		Також, господарський суд вважає цілком обґрунтованим обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, оскільки він відповідає заявленим вимогам, на забезпечення яких він направлений, є пов`язаним і співвідносним із заявленими вимогами. 
		Крім того, суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.
		Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи, що обрані види забезпечення позову передбачені ст. 137 ГПК України, а також те, що Позивач за позовом оскаржує незаконну реєстрацію права власності та факт звернення Позивача до суду свідчить про наявність спору між сторонами та неможливість його врегулювання в позасудовому порядку, тобто між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, тому і є необхідність задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням законної сили.
		Вид забезпечення позову є співвідносними із заявленими позовними вимогами та невжиття даних заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити в майбутньому виконання рішення суду по даній справі.  
		Суд зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша    статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише    може    висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.        
		Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі №        911/1695/18. 
		Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.   
		          Згідно із ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		Згідно з ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8  ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Виходячи з викладеного,  враховуючи обставини у даній справі та наявні у справі матеріали, суд вважає за можливе задовольнити заяву Фірми «Пет Інтернешнл» (Дочірнє підприємство приватного підприємства «Кристал - Дістріб`ютерс»)  про забезпечення позову у справі №916/3775/19 повністю.
		          
		Керуючись ст.136, п.1 ч.1 ст.137, ст.ст.140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Заяву (вх. 2-6224/19 від 18.12.2019р.)  Фірми "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб`ютерс") про забезпечення позову- задовольнити повністю.
		2. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме виробничі будівлі загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 до набрання законної сили рішенням у справі
		3. Заборонити до набрання законної сили рішенням у справі, органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії, пов`язані із державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна, а саме: виробничих будівель, загальною площею 1712 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 
		 
		Стягувачем за ухвалою є Фірма "ПЕТ ІНТЕРНЕШНЛ" (дочірнє підприємство приватного підприємства "Кристал-Дістріб`ютерс") (вул. Райдужна, буд.37-А, м.Одеса, 65033; код ЄДРПОУ 21037639)
		 
		Боржниками за ухвалою є Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" (01014, м.Київ, бульвар Дружби Народів, 38; код ЄДРПОУ 34074020; органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, державі реєстратори на нерухоме майно, у тому числі особи, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерство юстиції України та його територіальні органи, нотаріуси та інші органи чи особи, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
		 
		Ухвала складена та підписана 20.12.2019р.
		Ухвала набирає законної сили 20.12.2019р. та підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р. 
		       
		Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".
		Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
		 
		 
		Суддя                                                                              Літвінов Сергій Володимирович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...